22 квітня 2018 року на сторінках соціальної мережі Facebook, кандидатом психологічних наук Окуленко Ігорем Миколайовичем було поставлено під сумнів доцільність проведення судово-психофізіологічної експертизи із використанням поліграфа підозрюваного народного депутата України Савченко Надії Вікторівні, оскільки на думку Окуленко І.М., є загальне правило: "Скільки днів людина проходить курс лікувального голодування під контролем лікарів, - стільки днів проходить вихід з голодування!" Надія Савченко голодувала 20 днів (частину днів було водне голодування, а частину сухе), а тестування провели десь на 5 день виходу з голодування. Її організм не зміг за цей стислий час відновитися і увійти в нормальний функціональний стан. Крім того, особлива ситуація із пані Савченко, особливості її психоемоційної сфери передбачають застосування об'єктивних критерїїв оцінки їі функціонального стану після 20-ти денного голодування. Тим більше, що психофізіологічні показники пані Надії, отримані після першого ПФДЗП визнанні сумнівними. І це факт. Тільки медична комісія здатна в цих умовах визначити реальний функціональний стан Надії Савченко. За цими висновками поліграфолог буде мати всі підстави провести ПФДЗП. Після тривалого голодування Надія Савченко мала б мінімум два тиждня виходити з голодування, щоб її функціональний стан увійшов в фазу норми...перерва, навіть на три дні, не дозволяє проводити психофізіологічне дослідження із застосуванням поліграфа (ПФДЗП).

Для довідки: Окуленко Ігор Миколайович - кандидат психологічних наук, доцент Міжнародної кадрової академії, спеціаліст з історії та економіки, проректор Вінницького інституту конструювання одягу та підприємництва з гуманітарної освіти (2012-2015 роки), спеціаліст - поліграфолог. Ветеран військової служби України, проходив службу в армії у період 1982 - листопад 2009 роки на різних посадах гуманітарного та командного складу. Звільнився з посади командира частини, полковник запасу. Контактна інформація: www.poligraftest.at.ua, www.psihodiagnost.at.ua (м. Вінниця, Україна).

З урахуванням актуальності вищенаведеної інформації та відсутності результатів проведених в Україні досліджень пов'язаних з вивченням впливу голодування на функціональний стан людини або підекспертного, який проходить дослідження із використанням поліграфа, обрана тема дослідження виявилася достаньо ціквою для вивчення. Крім того, необхідно пам'ятати, що судова експертиза (висновок експерта) в кримінальному процесі згідно частині 2 cтатті 84 КПК України є лише процесуальним джерелом доказів, який наперед доказової сили не має (частина 2 статті 94 КПК України) і в майбутньому ще буде оцінений судом на предмет його належності, допустимості, достовірності, а у сукупності зібраних доказів перевірений ще з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення (частина 1 статті 94 КПК України) [16]. З огляду на вказане проведення дослідження стосовно особи, яка здійснювала голодування як протест прийнятим відносно неї рішенням, вимагає від судового експерта особливої відповідальності та ретельності в його плануванні, щоб проведена робота та отримані результати в ході експертизи не стали хибними та марними.

З мережі Інтернет відомо, що 19 квітня 2018 року виконавчий директор ГО "Всеукраїнська асоціація поліграфологів" Володимир Ведмідь проінформував "Обозревателю", що факт голодування народного депутата України Надії Савченко жодним чином не позначився на результатах її перевірки на поліграфі. До перевірки "вона 4 доби вживала їжу" [12]. Історія голодування Савченко містить в собі такі особливості, за інформацією Інтернет-ЗМІ, як: народний депутат Надія Савченко 23 березня 2018 року в залі Шевченківського районного суду в Києві заявила, що оголошує голодування [1]. Сестра заарештованої - Віра - розповіла, що Надія Савченко за час голодування схудла на 15 кілограмів і її відвозили в лікарню для обстеження [2]. 13 квітня 2018 року арештована нардеп Надія Савченко погодилася перервати голодування на 3 дні, щоб пройти перевірку на поліграфі, оскільки під час проходження дослідження на поліграфі, його проведення довелося перервати через поганий стан здоров'я нардепа, яке виникло у неї із-за голодовки. "Надія Вікторівна погодилася призупинити голодовку на 3 дні, щоб стан її здоров'я дозволило пройти поліграф. Я зараз іду за продуктами", - розповів адвокат Н.Савченко О.Соловей. Він додав, що Савченко буде їсти ті продукти, які дозволив їй лікар Ізолятора тимчасового утримання, в тому стані, в якому зараз знаходиться нардеп. Савченко буде приймати їжу 13, 14 і 15 квітня, а 16 квітня продовжить перевірку на поліграфі. Як припустив адвокат, перевірка Савченко 16 квітня може початися заново. Він також надав відповідну заяву нардепа, яким та підтвердила свій намір. О.Соловей додав, що допит Савченко на поліграфі 13 квітня тривав приблизно з 10:30 до 13:30 [3].

Коментуючи результати проведення 13 квітня 2018 року експертизи на поліграфі для Савченко, її сестра відзначила, що депутат має постійну тахікардію і підвищену температуру через тривале голодування. "Тому зараз це питання залишилося відкритим. Некоректні абсолютно показання, тому що організм не може в такому стані проходити. Тому поки взята пауза", - сказала Віра Савченко [4]. Під час 20 днів голодування Надії Савченко, зі слів сестри та метері Савченко, вона нічого не їла, пила тільки воду та курила сигарети [5]. 17 квітня 2018 року народний депутат України Надія Савченко пройшла процедуру судово-психофізіологічної експертизи із використанням поліграфа. За словами захисника, перед проходженням експертизи Савченко погодилася перервати голодування і останні три дні їла [6].

Фото Н. Савченко після 20 днів голодування [5].

За думкою Вітенко І.С., голодування відноситься до клінічних форм девіантної повідінки людини, яке характеризується відхиленням від існуючих суспільних норм та встановлюється шляхом суспільного оцінювання того наскільки нормально (з позицій «розвинутостї», адаптивності) особа взаємодіє з сьогоденням і пов'язане з порушення режиму харчування [7, с.19]. Вихідним пунктом є певний стан організму, що спричинює психічну реакцію, а саме почуття голоду, що до неї приводить.

Науковою позицією вчених медиків [10], які досліджували це питання є те, що в психічній сфері, при тривалому голодуванні розвивається охоронне гальмування ЦНС як захисна реакція організму на надзвичайний стресовий вплив. Невеликі терміни лікувального голодування надають психостимулюючу дію, тоді як при більш тривалому голодуванні досягається седативний ефект, який знову змінюється психостимулюючим впливом в період відновлювального дієтичного харчування. Лікування голодом називають «охоронно-стимулюючою терапією». Закономірності динаміки психічного стану пацієнтів в процесі голодування дозволяють використовувати їх при лікуванні неврозів, реактивних станів, психопатій і малопрогредіентной шизофренії в стадії компенсації. Cедативний ефект полягає у підсиленному розслабленні м'язів і зниженні відчуття дискомфорту, болю через гальмування роботи ЦНС в наслідок виникшего стресу у результаті відсутності їжі. Вказане повністю підтверджується дослідженнями професора Д. Б. Франка, яке було ним описане в статті «Голод і психіка» (1922), в якій він виділяв 3 стадії стану голодуючих: збудження, пригнічення і термінальна - смертельна [14].

Напевно, що всі погодяться, харчування, також як і зростання і розмноження, - одне з фундаментальних властивостей живої природи. Без надходження їжі і води як і кисню повітря - існування організму неможливо. Проте, які процеси може включати в себе поняття "голодування"? По-перше, існування організму без надходження ззовні їжі або її крайній дефіцит, що змушує організм використовувати власні життєві ресурси. По-друге, функціонування організму на межі напруги життєвих функцій. Вчені розрізняють наступні види голодування:

- абсолютне (відсутність їжі та води),

- повне (відсутність їжі з прийомом води),

- неповне (недостатнє надходження їжі) і

- різні види якісного голодування (білкове, жирове, вуглеводне, водне, мінеральне, вітамінне і ін.).

У XX столітті Сельє Г. [8] було введено наукове поняття "стрес" - неспецифічної захисної реакції організму. На думку Ф. 3. Меєрсона [9], стрес-синдром є першою (початковою) стадією адаптації організму до екстремальних впливів, в тому числі і до відсутності їжі і води. Адаптація організму до відсутності надходження ззовні їжі (голодування) проходить в кілька змінюючих одна одну стадій. У 1-3-ю добу (I стадія харчового порушення) в організмі здійснюється нейроендокринна перебудова. II стадія (наростаючого кетоацидозу) триває з 3-4 до 7-9 діб повного голодування. У цей період відзначається наростаюча кетонемія, кетонурія та метаболічний ацидоз, що, так само як і підвищення в крові непрямого (вільного) білірубіну, є свого роду «платою» за адаптацію, яка на цьому етапі ще залишається недосконалою. З початком активної мобілізації жирових депо організму (підшкірно-жировий шар, сальник, брижа) найбільше метаболічне навантаження припадає на печінку. ІІІ стадія компенсованого кетоацидозу настає з 7-9-ї доби повного голодування, з початком активного використання кетонових тіл. Якщо при цьому не відбувається екстрених витрат енергії (фізичні перевантаження, травми, термічний вплив та ін.), організм людини здатний витримати голодування протягом 1-2 місяця і більше. У клінічних умовах можливе використання дозованого (призначеного лікарем) голодування як ефективного методу адаптивної "стрес-терапії".

Однак, залишається питання, який термін повинен бути віднолювального періоду після голодування та якими дослідженнями він підтверджується, особливо коли ми говоримо про психофізіологічне дослідження із застосуванням поліграфа в ході якого можливі за наслідком нестійкого функціонального стану підекспертного два типи помилок, які може припуститися поліграфолог за наслідком аналізу поліграм після проведеного дослідження: хибнопозитивної (помилка 1 типу) та хибнонегативної помилки (помилка 2 типу). За довідковою інформацією неправильний негативний результат позначає помилковий висновок про те, що обстежуваний не приховував інформації, а неправильний позитивний результат, що обстежуваний приховував [13].

Результати медичних досліджень таких вчених як Кокосов О.М., Луфт В.М., Ткаченко Є.І., Хорошилов І.Є. [10] свідчать, що тривалість відновлювального періоду, як правило, повинна відповідати тривалості розвантажувального періоду тобто голодування. З такою ж самою думкою погоджуюються Маслов А.Г., Константинов Ю.С., Латчук В.Г., які зазначають, що відновлювальна процедура після голодування має бути приблизно відповідаючою періоду голодування [11]. При цьому у разі застосування ступеневого голодування, то відновлювальне харчування, за тривалістю повинно дорівнювати половині розвантажувального періоду. Методика ступеневого голодування була запропонована в СРСР ще в 1970 роки учнями і співробітниками професора Ю.С. Миколаєва. Вона вперше з успіхом була застосована у хворих на ожиріння. У цих випадках використовувалося повне голодування. Методика передбачала редукування тривалості розвантажувального періоду до перших клінічних проявів ацидотичного кризу, тобто до переходу на ендогенне харчування. У спостереженнях (О.М. Кокосова) це було зазвичай на 5-7-й день голодування. Після цього необхідно було робити період відновлення, рівний по тривалості половині розвантажувального періоду. За клініко-лабораторними критеріями у відновлювальному періоді виділяють 3 основні стадії [10]:

I стадія (астенічна) триває перші 2-4 доби. Відзначається загальна слабкість, емоційна нестійкість, швидка стомлюваність. Іноді виявляється почуття дискомфорту або ниючі болі в епігастрії, пов'язані з посиленням моторики шлунково-кишкового тракту. Рідше спостерігаються порушення серцевого ритму (екстрасистолія). Цей період пов'язаний з переходом від «ендогенного» до звичайного екзогенному харчування і є для організму досить навантажувальним. Тому, пацієнтам призначається палатний або напівпостільний режим, скасовуються очисні клізми. Залежно від типу дієти призначається розбавлений наполовину водою фруктовий або овочевий сік (яблучний, грушевий, персиковий і ін.) або круп'яні відвари (рисовий, пшеничний) і каші на воді, без цукру і солі (гречана, пшоняна, рисова). Маса тіла хворих протягом перших 2-3 діб відновлення продовжує знижуватися. На третю добу, як правило, з'являється самостійний стілець. В іншому випадку слід призначити очисну клізму.

II стадія (інтенсивного відновлення) - тривалість цієї стадії залежить від терміну розвантажувального періоду (зазвичай дорівнює його половині). Пацієнти відзначають поліпшення самопочуття і настрою, поява апетиту, збільшення маси тіла. Нормалізуються біохімічні показники крові (калій, АлАТ, АсАТ та ін.), В сечі зникає ацетон. Руховий режим хворих може бути розширений (прогулянки, лікувальна фізкультура). З 5-7-го дня пацієнти отримують гречану, вівсяну, пшоняну каші на молоці, овочеві пюре, вінегрети, хліб, вершкове масло, кефір, сир, горіхи, мед. Всі тверді частинки їжі треба ретельно пережовувати. Не рекомендується вживання м'яса, риби, яєць і грибів, а також кухонної солі. Рідко на цій стадії у пацієнтів спостерігаються підшкірні набряки, в першу чергу, під очима. Це, як правило, пов'язане з вживанням кухонної солі або продуктів з високим її вмістом (солоні огірки, оселедець, чорний хліб, сир і т.д.). В цьому випадку рекомендується дотримуватися ахлорідний дієти, прийом сечогінних трав (відвари листя мучниці, плодів ялівцю, листя брусниці, берези, нирковий чай).

III стадія (нормалізації) - характеризується повним відновленням всіх фізіологічних функцій організму, стабілізацією маси тіла, переходом до звичайного харчування. Тривалість відновлювального періоду, як правило, відповідає тривалості розвантажувального періоду. Першу половину відновлення рекомендується проводити в умовах стаціонару.

Висновки: голодування це клінічна форма дівіантної поведінки людини, яке створює охоронне гальмування ЦНС як захисну реакцію організму на надзвичайний стресовий вплив (відсутність їжі) і характерезується психостимуюючою дією або седативним ефектом на нервову систему людини та потребує певного відновлювального періоду, який у разі повного голодування дорівнює періоду голодування, а у разі ступеневого голодування половині розвантажувального періоду. Врахування зазначеної інформації дозволяє поліграфологам не зробити хибнопозитивну (помилка 1 типу) або хибнонегативну помилку (помилка 2 типу) під час дослідження, що фактично може призвести або до не виявлення фактів приховуваної інформації або до їх помилкового встановлення.

Використані джерела:

1. Савченко снова объявила голодовку. 23 марта 2018 - Режим доступу: https://kp.ua/politics/604128-savchenko-snova-obiavyla-holodovku  

2. Савченко назвала срок окончания голодовки. 12 апреля 2018. - Режим доступу: https://lenta.ru/news/2018/04/12/hunger_strike 

3. Савченко приостанавливает голодовку. 13 апреля 2018. - Режим доступу: https://24tv.ua/ru/savchenko_priostanavlivaet_golodovku_n952332 

4. Допрос Савченко на полиграфе приостановили из-за проблем с сердцем - сестра. 13 апреля 2018. - Режим доступу: https://www.unian.net/politics/10080182-dopros-savchenko-na-poligrafe-priostanovili-iz-za-problem-s- serdcem-sestra.html

5. Появилось фото Надежды Савченко после голодовки. 17 апреля 2018. - Режим доступу: https://www.unian.net/politics/10084664-poyavilos-foto-nadezhdy-savchenko-posle-golodovki.html 

6. Савченко прошла проверку на полиграфе. 17 апреля 2018. - Режим доступу: https://kp.ua/politics/606129-savchenko-proshla-proverku-na-polyhrafe 

7. Медична психологія: [Підручник] / І.С Вітенко. - К: Здоров'я, 2007. - 208 с.

8. Selye H. A syndrome produced by diverse nocuous agent // Nature. – 1936. – V. 138, № 3479. – P. 32.

9. Меерсон Ф. 3. Адаптация, стресс и профилактика. — М.: Наука, 1981. - 278 с.

10. Кокосов А.Н., Луфт В.М., Ткаченко Е.И., Хорошилов И.Е. Лечебное голодание при внутренних болезнях. Методическое пособие. — СПб.: Издательство «Лань», 1999. - 64 с. Режим доступа: https://www.vbulanov.spb.ru/037_004.phtml 

11. Маслов А.Г., Константинов Ю.С., Латчук В.Г. Способы автономного выживания человека в природе. Учеб. пособие. – М.: Академия, 2008. – С. 32.

12. Полиграфологи сделали заявление по Савченко. 19 апреля 2018. - Режим доступу: https://www.obozrevatel.com/crime/poligrafologi-sdelali-zayavlenie-po-savchenko.htm

13. Термінологічний довідник PDD. За заг. ред. Д. Крапола, М. Хендлера, Ш. Штурм. / Переклад О. Назаров, А. Лисенко. - 2012. - Режим доступу: http://expert-nazarov.com/detektor-lzhi-poligraf/773-vpershe-v-ukrajini-opublikovano-terminologichnij-dovidnik-z-suchasnikh-naukovikh-pidkhodiv-shchodo-psikhofiziologichnikh-doslidzhen-na-poligrafi 

14. Франк Д.Б. Голод и психика // О голоде. Сборник статей: Светлой памяти В.Г. Короленко / Под ред. проф. К.Н. Георгиевского, д-ра В.М. Когана и проф. А.В. Палладина. - Харьков: Научная мысль, 1922. - С. 242.

15. S.A. Russell Hunger: An Unnatural History. - New York: Basic Books Inc., 2005. - p.23.

16. Кримінальний процесуальний кодекс України. Прийнятий 13 квітня 2012 року № 4651-VI - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 

Бібліографічний опис: Назаров О.А. Голодування як причина протипоказання тестуванню на поліграфі: особливості відновлювального періоду перед тестуванням на поліграфі на прикладі Н. Савченко. Судово-психологічна експертиза. Застосування поліграфа та спеціальних знань в юридичній практиці: Електронний журнал / [редкол.: Назаров О. А. (голов. ред.) та ін.]. К., 2018. № 1(18). Дата публікації: 20.05.2018. URL: http://expert-nazarov.com/detektor-lzhi-poligraf/830-goloduvannya-yak-prichina-protipokazannya-testuvannyu-na-poligrafi-osoblivosti-vidnovlyuvanogo-periodu-na-prikladi-goloduvannya-nadiji-savchenko (дата звернення: 20.05.2018).

Для довідки: Відправною точкою проведення досліджень впливу голодування на здоров'я людини в XX столітті слугувало проведене в 1944 році американським фізіологом Енселою Кізом (Ancel Benjamin Keys) прикладного піврічного дослідження, яке отримало назву - Міннесотського дослідження голодування. Дослідження почалося в листопаді 1944 року та було заплановано в три етапи. Під час першого етапу, який тривав три місяці, люди отримували нормальне стандартне харчування по 3200 ккал. на добу. На другому етапі, власне експерименті, який тривав 6 місяців, люди отримували напівголодне харчування по 1800 ккал на добу. Їжа була така: картопля, ріпа, бруква, макарони і чорний хліб. І третій етап, тривалістю три місяці, був відновним, коли режим харчування поступово розширювався, аж до повного зняття всіх обмежень. Сам автор експерименту Енсела Кіз дуже сильно переживав за здоров'я учасників. Його дружина розповідала, що він приходив додому в скоєному жаху і говорив: «Боже мій, що я роблю з цими молодими людьми ?! Я не думав, що це буде так важко». Коли нарешті настав час виходити з голоду, виявилося, що поступовий вихід, коли цим людям поступово розширювалася дієта зі збільшенням калорійності від 2200 ккал на добу і вище, суб'єктивно також важко переносилася, як і голодування. Збільшення кількості їжі полегшення не приносило - почуття голоду залишалося таким же гострим. В кінці виходу, коли піддослідним дозволили їсти без обмежень, вони багато з'їдали відразу по кілька порцій їжі, аж до блювоти, і все одно залишалися голодними. Кіз писав, що після тривалого голодування калорійність 2200 ккал на добу для середньої людини недостатня. Він вважав, що для повного відновлення потрібно не менше 4000 ккал добу протягом декількох місяців. Тільки тоді, коли вага цих людей повністю відновлялася, у них зникало болісне відчуття голоду. Участь у експерименті жодним чином не вплинула на здоров'я його учасників, проте медичний супровід цього процесу довів обов'язкову необхідність медичного контролю [15].

 19 октября 2018

Mostly cloudy

16°C

Николаев

Mostly cloudy

Новини