УДК 159.9:351.743                      

Наталя Олексіївна Євдокимова,
ПВНЗ «Міжнародний класичний університет
імені Пилипа Орлика», м. Миколаїв, Україна,
доктор психологічних наук, професор 

Тимців М.М., м. Миколаїв

У статті охарактеризовано рівень мотивації слухачів первинної професійної підготовки поліцейських. Описано особливості та вимоги щодо професійної мотивації майбутніх поліцейських. Розкрито напрямки психокорекційної роботи зі слухачами, які продемонстрували мотивацію до навчання на рівні нижчому від середнього. Установлено мотиваційний рівень до навчання майбутніх поліцейських. Запропоновано програму психокорекції мотивації слухачів первинної професійної підготовки поліцейських.

Бібліографічний опис: Євдокимова Н.О., Тимців М.М. Мотивація майбутніх поліцейських як невід’ємна складова їх первинної професійної підготовки. Судово-психологічна експертиза. Застосування поліграфа та спеціальних знань в юридичній практиці: Електронний журнал / [редкол.: Назаров О. А. (голов. ред.) та ін.]. К., 2018. № 6 (17). Дата публікації: 30.04.2018. URL: http://expert-nazarov.com/nomera/846-2018-6-17 (дата звернення: 30.04.2018).

Текст статті. Постановка проблеми. В умовах сучасного розвитку української державності, нагальної необхідності розширення сфер правового регулювання, враховуючи вплив на суспільство військових дій зони антитерористичної операції, підвищення ролі законності та правопорядку в запобіганні соціального регресу питання правового регулювання і дотримання законності в суспільстві набувають особливого значення. Особливо гостро постає питання забезпечення належного рівня розвитку професійної мотивації представників окремих професій, силових структур, які представляють державу на різних рівнях.

Досягнення законності у суспільстві, реалізація конституційних прав і свобод людини та громадянина значною мірою залежать від соціально-психологічної та правової активності суб’єктів права, їх законослухняності та професійної підготовки кадрів силових структур, зокрема працівників поліції. Без високої вмотивованості професійної діяльності працівники поліції не можуть повноцінно забезпечувати виконання своїх обов’язків.

2 липня 2015 року Верховна Рада України ухвалила закон України №580 VIII «Про Національну поліцію», якому передувало створення  Патрульної поліції як принципово нового підрозділу правоохоронної системи із кардинально відмінними формами взаємодії з громадськістю. До основних повноважень нових поліцейських входить первинне реагування на всі виклики, що надходять на спецлінію «102», запобігання і реагування на правопорушення та злочини, забезпечення безпеки дорожнього руху, а також забезпечення громадського (публічного) порядку при проведенні масових заходів. Відтак, патрульні поліцейські є найбільш наближеним до громадськості підрозділом поліції, який у своїй діяльності переважно має діяти за стресових у мов, конфліктних ситуацій, агресивних нападів і т.д. У зв’язку з цим помітна значна текучість кадрів серед підрозділів патрульної поліції, що, у свою чергу,  актуалізовує питання якісного вишколу професійно вмотивованих та стресостійких працівників.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасній науковій літературі неодноразово досліджували професійну мотивацію правоохоронців: В.Г.Андросюк, В.Л.Васильєв, Н.І.Ковальчишина, А.П.Москаленко,  А.Н.Роша, Н.І. Чабанюк та інші. Однак актуальність цього питання зростає, що зумовлено процесом реформування правоохоронної системи та створенням Національної поліції України.

Метою статті є теоретичне вивчення та емпіричне дослідження особливостей прояву мотивації до навчання у слухачів первинної професійної підготовки поліцейських.

Використані методики:1) анкета «Вивчення професійної мотивації кандидатів на службу в органи внутрішніх справ» А.П. Москаленка (для виявлення домінуючого типу професійної мотивації); 2) опитувальник мотивації професійної діяльності К. Замфір (у модифікації А.Реана) для визначення рівнів сформованості параметрів професійної мотивації;

3) опитувальник Смекала-Кучери для оцінювання мотиваційної спрямованості особистості (на себе, на взаємодію, на задачу) та ступеня її сформованості; 4) опитувальник особистісної орієнтації Шострома (коротка форма, розроблена Джоунс і Крендалл) для визначення ступеня самоактуалізації.

Виклад основних результатів дослідження. Нами проведено контрольний зріз, який полягав у кореляційному аналізі результатів емпіричного дослідження між різними методиками. Дослідження проводилося з 28.01.2018 до 02.02.2018 року. У дослідженні взяли участь 48 слухачів, віком від 21 до 32 років. Середній вік респондентів – 26 років; 11 жінок (23%), 37 чоловіків (77%).

Під час проведення емпіричного дослідження ми визначили рівень професійної мотивації майбутніх поліцейських.

Кореляційний аналіз результатів (Кореляція Пірсона)

Кореляційним методом математичної статистики виявлено такі показники:

• показник мотивації (А.П. Москаленка) / показник мотивації (К. Замфір) – r = 0,871 (p< 0,01) – пряма залежність – чим вищим є рівень одного показника, тим вищий рівень за іншим показником (див.рис. 2.3).

Рис. 2.3. Співсталення показника професійної мотивації за методиками А.П. Москаленка та К. Замфір

Таким чином, результати методик, спрямованих на виявлення рівня професійної мотивації, є взаємопідтверджуючими математично.

• показник особистісної орієнтації (Шострома) / показник мотивації (Смекала-Кучери) – r = 0,695 (p< 0,01) – пряма залежність – чим вищим є рівень одного показника, тим вищим є рівень іншого показника (див.рис. 2.4).

Рис. 2.4. Співставлення показника особистісної орієнтації (Шострома) з показником мотивації (Смекала-Кучери)

Таким чином, результати методик, спрямованих на виявлення рівня професійної мотивації слухачів, є взаємопідтверджуючими математично.

• показник мотивації (А.П. Москаленка) / показник особистісної орієнтації (Шострома) – r = 0,727 (p< 0,01) – пряма залежність – чим вищим є рівень одного показника, тим вищий рівень за іншим показником (див.рис. 2.5).

Рис. 2.5. Співставлення показника  професійної мотивації за методикою А.П. Москаленка та показника особистісної орієнтації Шострома

• показник мотивації (А.П. Москаленка) / показник мотивації(Смекала-Кучери) –r = 0,643 (p< 0,01) – пряма залежність – чим вищим є рівень одного показника, тим вищий рівень за іншим показником (див.рис. 2.6).

Рис. 2.6. Співставлення показника мотивації (А.П. Москаленка) з показником мотивації(Смекала-Кучери)

• показник мотивації (К. Замфір)/ показник особистісної орієнтації (Шострома) – r = 0,729 (p< 0,01) – пряма залежність – чим вищим є рівень одного показника, тим вищий рівень за іншим показником (див.рис. 2.7).

Рис. 2.7. Співставлення показника мотивації (К. Замфір) з показником особистісної орієнтації (З. Ф. Дудченко)

• показник мотивації (К. Замфір) / показник мотивації (Смекала-Кучери) – r = 0,698 (p< 0,01) – пряма залежність – чим вищим є рівень одного показника, тим вищий рівень за іншим показником (рис. 2.8).

Рис. 2.8. Співставлення показника тривожності (К. Замфір) з показником мотивації (Смекала-Кучери)

Таким чином, ми визначили рівень мотивації майбутніх поліцейських за чотирма методиками, а також підтвердили математично наявність кореляційного зв’язку між результатами різних методик.

Висновки:

1. Переважна більшість респондентів (57%) мають середній рівень професійної мотивації.

2. За високого рівня показника професійної мотивації (58%) респонденти демонстрували високий рівень загальної мотивації (60%) та особистісної орієнтації (58%)

3. Значна кількість респондентів (38%) виявили рівень професійної мотивації на високому рівні, що свідчить про якість проведеного відбору кандидатів на займані посади поліцейського.

4. Попри значну кількість високої вмотивованості серед загальної вибірки декілька респондентів (4%) виявили рівень мотивації нижчий від середнього. Саме з цим працівникам необхідно приділити найбільше уваги.Занадто низький рівень мотивації може негативно позначитися на результатах діяльності, оскільки працівник поліції за таких умов орієнтується не на результат своєї службової діяльності, а на завершення процесу роботи.

Перспективи подальших досліджень. Представлені результати емпіричного дослідження потребують проведення додаткових вивчень особливостей мотиваційної сфери майбутніх поліцейських, зокрема щодо їх професійної діяльності.

Список використаної літератури:

1. Закон України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року№ 580-VIII. – Харків : ХНУВС, 2015. – 112 с.

2. Занюк С.С. Психологія мотивації : Навч. посіб. / С.С. Занюк. – К.: Либідь, 2002. – 304 с.

3. Про затвердження Положення про організацію первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліції : наказ МВС України від 16.02.2016 № 105 // База даних «Законодавство України»/ВР України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0576-16

4. Про затвердження Положення про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України: наказ МВС України від 26.01.2016 №50 // База даних «Законодавство України»/ВР України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0260-16

У статті охарактеризовано рівень мотивації слухачів первинної професійної підготовки поліцейських. Описано особливості та вимоги щодо професійної мотивації майбутніх поліцейських. Розкрито напрямки психокорекційної роботи зі слухачами, які продемонстрували мотивацію до навчання на рівні нижчому від середнього. Установлено мотиваційний рівень до навчання майбутніх поліцейських. Запропоновано програму психокорекції мотивації слухачів первинної професійної підготовки поліцейських.

Ключові слова: мотивація, професійна мотивація, поліцейська діяльність, мотивація поліцейського.