В 2023 році EU Project Pravo-Justice в Україні було проведено соціологічне дослідження сфери судової експертизи України та виявлено ряд системних моментів, які тривалий час не знаходять змін попри Указ Президента України, який було прийнято в 2019 року щодо проведення судово-експертної реформи та вирішення питання самоврядування судових експертів, рецензування висновків експертів та в нормування термінів проведення судових експертиз. Вказані питання набули особливої актуальності під час війни в Україні та вимагають кардинальної зміни законодавства та нових європейських підходів у сфері судово-експертної діяльності для охоплення судовою експертизою всіх злочинів, що були скоєні в державі країною агресором рф. Проте, станом на жовтень 2023 року такі зміни і досі відсутні. З урахуванням війни та підвищеної завантаженості українських судових експертів, в законодавстві не реалізовано внесення змін щодо порядку залучення міжнародних судових експертів та визнання їх компетенції, повноважень, порядку оплати праці, притягнення до відповідальності тощо на території України.
З листопада 2019 року в Україні триває судово-експертна реформа яка була ініційована 8 листопада 2019 року Президентом України Володимиром Зеленським одночасно з підписанням Указу Президента №837/2019 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави». Згідно з Указом, Кабінет Міністрів України до 31 грудня 2020 року мав розробити законопроєкти та внести на розгляд Верховної Ради України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення системи самоврядування судових експертів, запровадження рецензування висновку судового експерта та визначення граничних строків проведення судових експертиз.
Станом на тепер в Верховній Раді зареєстровано 4 законопроєкти:
№ 6284 від 05.11.2021 (Проект Закону про судово-експертну діяльність),
№ 6284-1 від 19.11.2021 (Проект Закону про судово-експертну діяльність),
№ 6284-2 від 22.11.2021 (Проект Закону про судово-експертну діяльність та самоврядування судових експертів),
№ 6284-3 від 23.11.2021 (Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про судову експертизу»).
За інформацією журналістів від джерел у Верховній Раді України, перепони у реалізації судово-експертної реформи на рівні законодавчих ініціатив і розвантаження судових експертів, які задіяні в проведенні судових експертиз за наслідками війни в країні може чинити Олег Татаров як представник Офісу Президента України та заступник голови Офісу Президента України – куратор правоохоронних органів, у зоні впливу якого знаходяться Державне бюро розслідування, Служба безпеки, Генеральна прокуратура та Бюро економічної безпеки, а також опосередковано Міністерство внутрішніх справ, Міністерство юстиції в частині, яка стосується взаємодії з правоохоронними органами це судова експертиза, діяльність пенітенціарної системи тощо.
В матеріалі наведені результати журналістських розслідувань таких видань як «Українська правда», «Bihus.Info», «Forbes», «Цензор.НЕТ», правознавців «Центр протидії корупції», «Transparency International Ukraine».
За даними журналістів та міжнародної спільноти, Олег Юрійович Татаров [1], може впливати в тому числі і на складність та низьку якість реформ у правоохоронних органах з моменту його призначення на посаду, також це стосується і судово-експертної сфери в державі де він орієнтується на позицію представників (керівництво) Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України з якими раніше спільно працював в системі МВС України до свого звільнення в 2014 році. За останні роки представники - керівники ДНДЕКЦ МВС України були призначені в найбільш впливові державні експертні установи інших відомств держави. Так,
в Службу безпеки України - Чечіль Юрій Олексійович, доктор філософії в галузі права, директором Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України з 22.09.2022 року - колишній заступник директора ДНДЕКЦ МВС України,
в Міністерство юстиції України - Теплицький Броніслав Броніславович, кандидат юридичних наук, заступником директора з експертної роботи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України - колишній керівник Експертної служби МВС України з 2018 по 2019 роки та в 2017 році, з 2019 року колишній заступник директора ДНДЕКЦ МВС України.
Особливо звертає увагу той факт, що деякі керівники ДНДЕКЦ МВС України останні роки попадали у певні корупційні скандали, в тому числі пов'язані саме з Татаровим О.Ю.. Так, саме заступнику директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Дубоносу Костянтину Валентиновичу слідчими НАБУ в 2021 році була пред’явлена підозра про надання завідомо неправдивого висновку експерта у справі про причетність Татарова до махінацій під час будівництва житла для Нацгвардії. Цю справу неодноразово намагалися закрити і в грудні 2021 року Шевченківський районний суд міста Києва зобов’язав прокурорів Офісу генерального прокурора закрити справу Татарова, якого підозрювали у хабарництві.
Довідково, Дубонос Костянтин Валентинович 02 грудня 2020 року був включений і перебуває зараз в реєстрі відомого сайту «Миротворець» як особа, яка попри закрите кримінальне провадження у зв'язку з закінчення строків розслідування, на думку адміністраторів сайту «Миротворець» продовжує підозрюватися щодо скоєння замаху на основи державності шляхом участі у діяльності ОЗУ злочинної групи, що підриває довіру до органів державної влади. Співучасник злочинів із фабрикації кримінальних справ. Перевищення службових повноважень. Незаконне втручання у діяльність правоохоронних органів [12]. Сайт «Миротворець» з'явився з початком російської агресії навесні 2014 року, ініціатива його створення належала МВС України (Антон Геращенко, внештатний радний Міністра МВС України). Інтернет-сайт збирає і публікує інформацію про людей, яких вважає небезпечними для України – зокрема, про осіб, у діях яких вбачає прояви сепаратизму й тероризму або інші загрози нацбезпеці [14].
НАБУ підозрювало Дубоноса К.В. в отриманні хабара від екс-президента Укрбуду Максима Микитася. За версією слідства на той час, Дубоносу К.В. за фальсифікацію експертизи надали паркомісце за 250 000 грн, передавав Цензор.НЕТ із посиланням на ЛігаБізнесІнформ. Безпосередня вказівка оформити паркомісце на Дубоноса зі 100% знижкою за згодою Микитася на той час надавав керівник правового департаменту Укрбуду, а зараз – заступник голови Офісу Президента Олег Татаров, йшлося у матеріалах НАБУ [13].
Татарова О.В. підозрювали у справі про махінації навколо видавання квартир Нацгвардії. Про це повідомляє «Центр протидії корупції» [2], посилаючись на ухвалу суду від 14 грудня 2021 року [3]. У документі вказано, що рішення слідчого судді набирає чинності з моменту його оголошення та не підлягає оскарженню. У «Центрі протидії корупції» прокоментували, що так суд «тишком-нишком» зобов’язав прокурорів закрити справу через спливання строків розслідування (прим. - дотягнули)!!!! Там зазначили, що разом із Татаровим притягнення до відповідальності уникнув забудовник Максим Микитась та представник ДНДЕКЦ МВС України Костянтин Дубонос. «Відбулося це напередодні затвердження результатів конкурсу на голову САП, де переміг детектив НАБУ Олександр Клименко. Саме він свого часу розслідував «справу Татарова»... Тепер прокуратура [3], найімовірніше, прикриється рішенням суду, щоб закрити справу», — йшлося у повідомленні ЦПК.
Кримінальне провадження, де фігурував заступник керівника Офісу Президента Олег Татаров, закрили у квітні 2022 року повідомляють журналісти видання «Bihus.Info», але корупційна складова вже інших фактів продовжує виникати і тягнутися та бути помітною стороньому спостерігачу щодо дій Татарова О.В. поза Офісом Президента України вже під час війни рф в Україні [7, 8, 9].
Журналісти видання «Української правди» Роман Романюк, Роман Кравець 29 червня 2023 року опублікували результати власного журналістського розслідування в якому відповідають на питання «Хто такий Олег Татаров та як він опинився на вершині правоохоронної системи?» [10].
Раніше, в 2020 році Вищий антикорупційний суд узяв під варту заступника директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС Костянтина Дубоноса, який продовжує займати керівну посаду в ДНДЕКЦ МВС України і по теперішній час. «2 грудня 2020 року за клопотанням детективів НАБУ, погодженого прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід заступнику директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (ДНДЕКЦ) – підозрюваному у справі заволодіння майном Нацгвардії», – йшлося у повідомленні на Telegram-каналі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури [4]. Дубоносу призначили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30 січня 2021 року з альтернативою у вигляді застави розміром 1,05 мільйона гривень.
За отриманою інформацією журналістів видання «Forbes» Ірини Крицької, Катерини Рещук, Сергія Шевчук [5], 21 грудня 2021 року комісія САП оголосила результати конкурсу на голову антикорупційної прокуратури. У ньому переміг детектив НАБУ Олександр Клименко, друге місце посів прокурор Офісу генпрокурора Андрій Синюк (має стати першим заступником очільника САП). Але комісія протягом майже семи місяців не затверджувала переможця. Весь цей час її члени не зібралися жодного разу. Серед причин називали хвороби, погане самопочуття, відсутність звʼязку. Інша «технічна» причина – рішення Окружного адмінсуду Києва, який ухвалив, що конкурсна комісія не мала повноважень встановлювати порядок проведення конкурсу САП. Рішення суду так і не набуло чинності через апеляцію.
Скандал навколо керівника САП мав й політичне коріння, повідомила керівниця юридичного відділу «Transparency International Ukraine» Катерина Риженко. Працюючи в НАБУ, Клименко розслідував низку резонансних справ. Зокрема щодо махінацій із квартирами для співробітників Нацгвардії, до яких міг бути причетним заступник керівника ОП Олег Татаров. Також Клименко займався справами екснардепа Олександра Онищенка та ексголови ДФС Романа Насірова. «Причина затягування конкурсу полягала у двох аспектах – не призначати саме Клименка та зацікавленність у тому, щоб САП не мала [повноцінного] керівника», – вважала Риженко. Клименко залишався лише переможцем конкурсу – його кандидатуру як очільника САП мав затвердити генпрокурор. Після відставки Ірини Венедіктової в 2021 році це мав зробити тимчасовий в.о. генпрокурора Олексій Симоненко. Він був заступником Венедіктової. Саме Симоненко наприкінці 2020-го змінив підслідність справи Татарова та передав її з НАБУ до СБУ.
Однак, саме Татарова називали одним із тих, хто блокував призначення нового керівника Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП) Олександра Клименка, як особу яка працюючи у НАБУ, розслідував причетність Татарова до махінацій під час будівництва житла для Нацгвардії.
Станом на 2022 рік, за джерелами журналістки видання «Forbes» Ірини Крицької [6], правоохоронний блок, за який відповідає Татаров в ОП, викликає найбільше питань у міжнародних партнерів, які незадоволені відсутністю та якістю реформ у правоохоронних органах, в тому числі і в судово-експертній сфері. Вказану інформацію повідомили співрозмовники журналіста Ірини Крицької з ОП та СН. «Питання кілька разів обговорювалось на міжнародних зустрічах, проте в ОП не люблять, коли на них тиснуть, тому поки рішення повисло у «повітрі», – сказав посадовець зі СН. На той час, питання полягало в тому, що у разі, якщо ОП погодить звільнення Тимошенка, це могло запустити низку інших кадрових перестановок в Офісі, стверджував співрозмовник в ОП: «Це створить плацдарм до оновлення влади, – каже він. – Якщо це [звільнення Тимошенка] все ж станеться, наступним кандидатом на звільнення буде Татаров». Проте Тарарова О. не звільнено і досі, а свою деструктивну поведінку щодо реформ в країні в правоохоронній сфері він продовжує демонструвати виконуючи свої повноваження ...
Довідково, 26 вересня 2023 року відбулася презентація результатів соціологічного дослідження системи судової експертизи, проведеного за підтримки Проєкту ЄС «Право-Justice». Дослідження є частиною комплексного соціологічного опитування, яке включає вивчення проблем та основних викликів у чотирьох сферах: примусового виконання судових рішень, неплатоспроможності, нотаріату та, власне, судової експертизи [11].
Представники або керівники ДНДЕКЦ МВС України під час презентації Проєкту ЄС «Право-Justice» результатів соціологічного дослідження системи судової експертизи були відсутні, хоча отримані дані стосувалися і вдосконалення управлінння в сфері судової експертизи в діяльності спеціалізованих державних установ. Пусті стільця з роздавальними документами на фото свідчать про ігнорування керівниками ДНДЕКЦ МВС України цього важливого заходу на якій всі державні суб'єкти судово-експертної діяльності були запрошені.
Перелік використаних джерел - результатів журналістських розслідувань:
1. Заступник Керівника Офісу Президента України ТАТАРОВ Олег Юрійович - https://www.president.gov.ua/administration/office-management/zastupnik-kerivnika-ofisu-prezidenta-ukrayini-8
2. Ухвала Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/43153/21 (Провадження № 1-кс/761/23642/2021) від 14 грудня 2021 року. - https://reyestr.court.gov.ua/Review/102232981
3. Суд зобов’язав прокурорів закрити справу Татарова, якого підозрюють у хабарництві. Журналіст Маркіян Климковецький. 12 Січня 2022. - https://hromadske.ua/posts/sud-zobovyazav-prokuroriv-zakriti-spravu-tatarova-yakogo-pidozryuyut-u-habarnictvi
4. Вищий антикорупційний суд узяв під варту заступника директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС Костянтина Дубоноса. 02 грудня 2020 року. Спеціалізована антикорупційна прокуратура. - https://t.me/sap_gov_ua/120
5. САП отримала нового очільника – Олександра Клименка. Хто він і чому ключовий антикорупційний орган два роки не працював без керівника. Журналісти Forbes Іра Крицька, Катерина Рещук, Сергій Шевчук. 28 липня 2022. - https://forbes.ua/inside/sap-mayzhe-otrimala-novogo-ochilnika-oleksandra-klimenka-khto-vin-ta-chomu-klyuchoviy-antikoruptsiyniy-organ-dva-roki-ne-pratsyuvav-bez-kerivnika-19072022-7252
6. Оновлення кадрів у Офісі Зеленського. Двох заступників Єрмака можуть звільнити. У чому проблеми Тимошенка і Татарова. Журналіст Forbes Іра Крицька. 20 січня 2023 року. - https://forbes.ua/money/onovlennya-kadriv-u-ofisi-zelenskogo-dvokh-zastupnikiv-ermaka-mozhut-zvilniti-u-chomu-problemi-timoshenka-i-tatarova-20012023-11199
7. Справу заступника керівника ОП Олега Татарова закрили на початку повномасштабної війни. Bihus.Info (укр.). Журналіст Марія Землянська. 30 Березня 2023. - https://bihus.info/spravu-zastupnyka-kerivnyka-op-olega-tatarova-zakryly-na-pochatku-povnomasshtabnoyi-vijny/
8. Карпатський секрет Татарова: стартап екстестя, зв'язок з Каськівим і сусіди з МВС. Bihus.Info - 30 березня 2023. - https://www.youtube.com/watch?v=mM4JzvLC9BM
9. Мужній самообмін, або квартирна щедрість Нацгвардії /// Наші гроші №196. - Bihus.Info - 5 грудня 2017. - https://www.youtube.com/watch?v=knggEvgQyLM
10. Хто такий Олег Татаров та як він опинився на вершині правоохоронної системи. Журналісти Роман Романюк, Роман Кравець, 29 червня 2023. - https://www.pravda.com.ua/articles/2023/06/29/7409005/
11. Відбулася презентація соціологічного дослідження сфери судової експертизи України. 27.09.2023. - https://www.pravojustice.eu/ua/post/vidbulasya-prezentaciya-sociologichnogo-doslidzhennya-sferi-sudovoyi-ekspertizi-ukrayini?fbclid=IwAR2ILJ39qeOD9aSV4KnemwbcyC3dTBwnAe_2Vq3BcHh6_OcD8bVIVwzM6Fo
12. Дубонос Константин Валентинович / Дубонос Костянтин Валентинович / Dubonos Konstantin Valentinovich. «МИРОТВОРЕЦЬ». ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕННЯ ОЗНАК ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ, МИРУ, БЕЗПЕКИ ЛЮДСТВА ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВОПОРЯДКУ - https://myrotvorets.center/criminal/dubonos-konstantin-valentinovich/
13. Антикоррупционный суд отменил арест фигуранта дела Микитася Дубоноса: ходатайство рассмотрят повторно. Цензор.НЕТ -https://censor.net/ru/news/3236457/antikorruptsionnyyi_sud_otmenil_arest_figuranta_dela_mikitasya_dubonosa_hodatayistvo_rassmotryat_povtorno
14. Зеленський про сайт "Миротворець": Закрити не можу, помилки треба виправляти - https://www.pravda.com.ua/news/2019/10/10/7228712/