Наталья Мамченко, блогер "Судово-юридичної газети", провела інтервю з суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду Андрієм Рищенко, який є автором першої ухвали про судове засідання через Zoom щодо технічних нюансів реалізації прийнятої ухвали на практиці. Інтерв'ю було опубліковано 08 квітня на сторінках "Судово-юридичної газети" під назвою "Заслухати справу через Zoom: суддя-автор ухвали розповів деталі її реалізації". Нагадаємо, 30 березня 2020 року прийнято Закон, який дозволив учасникам справи в цивільному, адміністративному, господарському судочинстві брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, наприклад Zoom
Текст інтерв'ю. Коронавірус змушує уряди та людей діяти нестандартно, ламати звички і правила. Нестандартно змушені діяти і судді різних країн. Зокрема, у Великобританії наразі фактично відбувається експеримент з впровадження дистанційного правосуддя. У Нью-Йорку, Техасі та Каліфорнії суди почали проводити засідання у режимі відеоконференцзв’язку.
Так, 400 суддів штату Техасі зареєстрували свої облікові записи в Zoom. 23 березня для них пройшов вебінар, на якому суддів вчили налаштовувати програму, створювати YouTube-канали, а також віддалено проводити судові слухання. За один день в штаті провели 92 судових засідання через Zoom.
Звичайно, засідання можна переносити на інші дати. Проте наразі незрозуміло – ані у США, ані в Україні – наскільки довго триватиме карантин. Правосуддя ж зупинятися не може. І суди – де це є можливим, намагаються користуватися технічними новаціями задля того, щоб права і свободи людей, бізнесу були захищені, справи розглянуті, а не відкладені на невизначений час.
Український законодавець теж ухвалив закон, спрямований на надання можливості сторонам брати участь в судових засіданнях за допомогою власних технічних засобів (телефона, планшета тощо). Втім, користуватися цими нормами, на думку Державної судової адміністрації, поки що не можна, адже має бути розроблене нове програмне забезпечення.
Але закон вже діє, і деякі суди вирішили не чекати на розробку ДСА власного ПО та застосувати розповсюджені серед широкого користувача програми - такі як Zoom. З першим таким рішенням своїх читачів нещодавно ознайомила «Судово-юридична газета».
Тож ми вирішили більш детально розпитати суддю Дніпропетровського окружного адміністративного суду Андрія Рищенка, який є автором цієї ухвали, про технічні нюанси її реалізації.
Передусім зазначимо, як відомо «Судово-юридичній газеті», компанія Zoom Video Communications, яка створила додаток Zoom, стала об'єктом пильної уваги щодо забезпечення конфіденційності. Втім, компанія завірила, що «ніколи не продавала персональні дані користувачів в минулому і не має наміру продавати дані користувачів в майбутньому». Окрім того, пильна увага до компанії Zoom пояснюється й тим, що її додаток став для підприємств і відомств, переведених на карантин, найпопулярнішим серед всіх інших. Акції компанії виросли на 45% на фондовому ринку Америки, хоча більшість інших фірм на біржі відчувають проблеми.
Отже, ми вирішили розпитати Андрія Рищенка про процедуру підтвердження особи учасника судового розгляду, про збереження конфіденційних даних, ризики використання Zoom та інші питання, які цікавили читачів.
Як буде ідентифікуватися особа, як того вимагає процесуальний закон, з огляду на відсутність відповідного Порядку підтвердження особи учасника справи, досі не затвердженого ДСА?
Для відповіді на це запитання варто подивитись більш ретроспективно на процедуру проведення відеоконференцій у приміщеннях суду.
За попередньою практикою, особа, яка з’являлася до приміщення іншого суду для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, пред’являла документи на посвідчення її особи працівнику суду. І таким чином я як суддя повинен був «на слово» вірити у те, що на відеоконференцзв’язку перебуває саме та особа.
Для проведення ж відеоконференції не у приміщенні суду, як мною було зазначено в ухвалі, особи зобов’язані надати скріплені ЕЦП скановані копії документів, що посвідчують особу, за один робочий день до судового засідання.
Отже, в день судового засідання в матеріалах справи будуть наявні завірені копії паспорта чи іншого документа, і вже під час проведення відеоконференції задля того, щоб остаточно пересвідчитись в особі сторони, буде вимога на відео показати оригінал документу.
Хочу наголосити, що в принципі наявність накладеного ЕЦП вже свідчить про підтвердження стороною своєї особи. Також зазначу, що у багатьох громадян вже є відкриті рахунки в Приватбанку, тому отримання ЕЦП значно спрощується.
На жаль, до прийняття відповідного регулювання та розробки Порядку Державною судовою адміністрацією встановити особу, в якої немає ЕЦП, не є можливим.
Чому вирішили користуватися саме Zoom (незважаючи на позицію ДСА)?
Останнім часом точиться полеміка щодо того, хто під час карантину продовжує виконувати свої обов’язки, незважаючи на епідемію, що поширюється світом. І, на жаль, ми забуваємо, що суди також відіграють важливу роль в цей нелегкий час.
Зараз всі суди в країні працюють, ми з колегами розглядаємо справи, дехто з колег навіть захворів.
Судові справи реєструються приблизно в тому ж обсязі, що і до карантину; це підтверджує, що судочинство і захист прав людини не може зупинятись навіть за таких надзвичайних обставин.
В той же час через обмежувальні заходи сторони не можуть потрапити до суду.
Отже, необхідно було приймати (в чомусь) нестандартне рішення у нестандартній ситуації. Забути про надмірний формалізм і запитати: а що ми можемо зробити, щоб якось налагодити доступ до суду?
На мою думку, такий інструмент може забезпечити: по-перше, гарантування прав людини, закріплених статтею 55 Конституції України; по-друге, захист колег та осіб, що бажають взяти участь в розгляді справи, від захворювання.
Як ви знаєте, зараз у зв’язку з оголошенням карантину у багатьох школах, для того щоб діти отримували освіту, практикується проведення навчань та курсів за допомогою додатка Zoom. Саме тому, на мій погляд, для проведення такого судового засідання потрібно було використовувати саме той програмний продукт, який найбільш відомий людям, і його технічна складність не стала би перепоною.
Крім того, програма може бути встановлена на будь-який смартфон, комп’ютер або використовуватись через веб-браузер, що значно спрощує її використання особами без особливих технічних навичок та на широкому спектрі пристроїв.
Мені відомо про існування і багатьох інших програм, але вирішив, що це буде найпростіше для користувача.
Також знаю про інші підходи, які використовуються у світі, наприклад, суди у США зазначають, що за надзвичайних обставин, викликаних коронавірусом, сторони можуть використовувати Skype, Zoom та будь-який інший програмний продукт, доступний обом сторонам та суду.
Якою версією Zoom має користуватися сторона: звичайною чи платною?
Для першого судового засідання вирішив придбати платну версію, адже ще не розумію таймінгу судового засідання, та для уникнення технічних збоїв.
Проте головне, що сторони зможуть використовувати безоплатну версію програми.
Чи розроблено та чи додається до рішення певне пояснення щодо реалізації відеоконференції?
Відповідно до резолютивної частини ухвали суд направляє сторонам Інструкцію з встановлення та користування додатком.
Я можу вам надати примірник, щоб було зрозуміло, як це виглядає (інструкція та пам’ятка додаються нижче у слайдері. – прим. ред.).
Дана інструкція складається з двох частин. Коротка пам’ятка з переліком основних умов, за яких може бути проведене судове засідання в такому режимі по стадіях.
Наприклад, у пам’ятці зазначається про необхідність участі в судовому засіданні в охайному вигляді та у приміщенні без зайвого шуму.
Друга частина містить ретельний опис процесу встановлення додатка та кроків для участі у відеоконференції.
Які умови для проведення відеоконференції за допомогою сервісу Zoom та який порядок дій суду та сторін?
Як вже казав, перша умова – це направлення клопотання від сторони в порядку ч. 3 ст. 195 КАС України.
Другою дуже важливою умовою є наявність технічної можливості у сторін на участь.
І це вже вельми витратна за часом робота команди по спілкуванню зі сторонами. Щиро вдячний своїм помічнику та секретарю за те, що на кожному кроці робили все від них залежне, щоб така ухвала з’явилась. Вони взяли на себе функцію роз’яснення та в чомусь технічної допомоги.
Далі сторони зобов’язані завчасно надати скановані копії документів, що посвідчують особу, та повноваження, закріплені ЕЦП, а також заяви, клопотання з письмовими доказами.
Звучить не надто складно, але процедура ще потребує вдосконалення, і думаю, що будуть практичні питання, якими необхідно буде доповнювати Інструкцію.
Як бути, якщо в іншої сторони, яка не подавала клопотання, немає можливості і бажання скористатися Zoom?
Для себе я вирішив, що проведення в такому форматі судового засідання можливе лише, якщо всі учасники згодні та мають технічну можливість. За відсутності централізованого програмного продукту, встановленого законом, такого, наприклад, як ЄСІТС, суд не може зобов’язати користуватися тим чи іншим програмним продуктом.
При проведенні відеоконференцій до введення карантину це питання вирішувалось таким шляхом, що особа приходила до зали судових засідань, а інша могла брати участь у приміщенні іншого суду в форматі відеоконференції.
Але з урахуванням обмежених можливостей пересування це хоч якийсь вихід.
Я розумію, що не всі схочуть користуватися цим інструментом, проте є й випадки, коли сторонам необхідно отримати рішення суду невідкладно, і у них нема часу чекати на завершення карантину.
Тому дане рішення – саме для таких випадків.
Наразі в світі кажуть про ризики програми Zoom щодо конфіденційності (зокрема її заборонили у школах США). Чи є це загрозою для проведення процесу?
Так, я чув, що існують запитання до програми. Проте необхідно звернути увагу, що такі питання виникають в зв’язку з острахом втратити конфіденційну інформацію.
В той же час судове засідання у нас проводиться відкрито. Уявимо, що дане судове засідання буде проводитись не у режимі відеоконференції, а у звичайному – в залі судового засідання.
Якщо до зали прийдуть 100 вільних слухачів, то вони також чутимуть усю інформацію, яка оголошується в судовому засіданні. Тому питання конфіденційності тут не стоїть.
Дуже важливо усвідомлювати, що мова не йде про проведення закритих судових засідань. Закриті судові засідання, на мій погляд, взагалі не можуть проводитись в режимі відеоконференцій, адже це буде суперечити самій меті – збереження таємниці та конфіденційної інформації.
Щодо заборони у школах, то, як видно зі змісту цих публікацій, Zoom рекомендували не використовувати у американських школах через відсутність фільтрів щодо расизму та нецензурних лайок. Але у нашому випадку таким фільтром повинен стати суддя, який веде процес і використовує усі механізми, що надаються процесуальним законом задля уникнення таких питань.
Наприклад, колеги запитували: «А якщо до тебе в конференцію підключиться сторона у спідньому на кухні?» З цього приводу є у нас регулювання щодо офіційності судового процесу та відповідальність за неповагу до суду.
В своїй ухвалі я наголошував, що сторони зобов’язані забезпечити охайний вигляд.
Розумію, що виникатиме багато запитань, але головне в цьому – забезпечення права на судовий захист.
Пам’ятка ZOOM. - URL: https://cutt.ly/ktLGOWx
Інструкція з використання ZOOM. - URL: https://cutt.ly/1tLGn0b
Нагадаємо, 30 березня 2020 року прийнято Закон, який дозволив учасникам справи в цивільному, адміністративному, господарському судочинстві брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, наприклад Zoom
 Інструкція з використання ZOOM | [текст] | 547 kB |
| Пам’ятка ZOOM | [текст] | 276 kB |
