Моніторинг впровадження та аналіз ефективності прийнятих законодавчих та інших нормативно-правових актів у зазначених сферах правового регулювання було проведено відповідно до Положення про Директорат правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.02.2020 № 488/к та Порядку моніторингу впровадження та аналізу ефективності прийнятих нормативно-правових актів у сферах правового регулювання банкрутства, виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), судово-експертної діяльності, судоустрою та судочинства, кримінальної юстиції, адвокатури та адвокатської діяльності, безоплатної правової допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 24.02.2020 № 666/5 (далі - Порядок моніторингу), Директоратом правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України (далі - Директорат).

Джерела: 

Звіт про результати моніторингу впровадження та аналізу ефективності прийнятих нормативно-правових актів 2020 https://minjust.gov.ua/files/general/2021/01/19/20210119145116-22.pdf 

Порядок моніторингу впровадження та аналізу ефективності прийнятих нормативно-правових актів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 24.02.2020 №666/5 https://minjust.gov.ua/files/general/2021/01/19/20210119145117-81.pdf 

Звіт було затверджено 15 січня 2021 року заступником Міністра юстиції України О. Банчуком. В розділі Ефективність нормативно-правового регулювання у сфері судово-експертної діяльності моніторинговому аналізу було піддано 9 проблем, які існують в судово-експертній діяльності:

Проблема 1. Термінологічна визначеність

Висновки та прозиції Директора: Стосовно розмежування термінів «експерт» та «судовий експерт» вважаємо, що варто дати визначення терміну «судовий експерт» на рівні Закону України «Про судову експертизу» та розуміти під ним окрему професійну діяльність особи (особа, яка відповідає встановленим кваліфікаційним вимогам, пройшла підготовку, склала кваліфікаційний іспит та внесена до Реєстру судових експертів). Судовий експерт здійснює свою діяльність на постійній основі, в законодавстві врегульовані питання його кваліфікації, дисциплінарної відповідальності, соціальних гарантій тощо. Під терміном «експерт» слід розуміти процесуальний статус особи.

Стосовно відокремлення поняття «експерт з питань права» від терміну «судовий експерт» слід відзначити, що оскільки результати моніторингу вказали на існування проблеми та змішування і ототожнення двох різних процесуальних фігур, враховуючи повноваження та статус «експерта з питань права», а також консультативний характер його діяльності, пропонуємо замінити в процесуальних кодексах термін «експерт з питань права» на «консультант з питань права».

Стосовно визначення «суб’єкта судово-експертної діяльності», враховуючи результати моніторингу та всі експертні точки зору, вважаємо, що доцільно розділити два види діяльності та визначити суб’єктів проведення судової експертизи, якими є виключно судові експерти та інші фахівці з відповідних галузей знань, які залучаються як експерти. І визначити суб’єктів судово-експертної діяльності, до яких віднести судових експертів, судово- експертні установи (як державні так і приватні), органи державного регулювання та самоврядування. Також слід визначити повноваження керівника державної спеціалізованої установи та судово-експертної установи приватної форми власності.

Проблема 2. Державне регулювання судово-експертної діяльності

Висновки та прозиції Директора: Враховуючи вищезазначений аналіз проблеми, варіанти вирішення та всі ризики, пропонується наступний оптимальний компромісний варіант.

По-перше, пропонується визначити державний орган, відповідальний за формування політики у сфері судово-експертної діяльності. Це допоможе створити єдині підходи до підготовки кадрів для суб ’єктів судово-експертної діяльності та підвищення Їх кваліфікації, контролю за Їх діяльністю. А також відповідатиме Концепції розвитку європейської судової експертизи, а саме в частині визначення єдиного контактного центру для поширення інформації стосовно заходів, розроблених для впровадження концепції розвитку європейської судової експертизи, у тому числі інфраструктури судової експертизи. Враховуючи той факт, що до повноважень Міністерства юстиції віднесено координацію діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади з питань розвитку судової експертизи; забезпечення організації роботи Координаційної ради з проблем судової експертизи при Мін’юсті, забезпечення організації роботи Центральної експертно- кваліфікаційної комісії при Мін’юсті і Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Мін’юсті; забезпечення ведення Державного реєстру атестованих судових експертів та Реєстру методик проведення судових експертиз, пропонується визначити Міністерство юстиції органом, який відповідає за формування загальних засад державної політики у сфері судово-експертної діяльності з метою комплексного розвитку та функціонування експертного забезпечення правосуддя.

По-друге, пропонується створити єдині Експертно-кваліфікаційну комісію судових експертів та Дисциплінарну комісію судових експертів.
Оскільки наразі існують експертно-кваліфікаційні комісії при науково- дослідних установах судових експертиз Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України та Державної прикордонної служби України, то необхідно положення про порядок формування та повноваження Експертно- кваліфікаційної та Дисциплінарної комісії судових експертів закріпити на рівні Закону. Наказом Міністерства юстиції від 03.02.2020 № 337/5 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 03 березня 2015 року № 301/5» було внесені зміни до Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України (далі - ЦЕКЕС). Наказ № 337/5 запровадив зміни в атестації судових експертів. Наразі до повноважень ЦЕКЕС віднесено атестацію працівників науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України та фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ. Проте для створення єдиних підходів щодо доступу до професії та дисциплінарної відповідальності пропонується створити єдині комісії. Пропонується щоб до постійного складу Експертно-кваліфікаційної та Дисциплінарної комісії судових експертів входили представники від Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, органу самоврядування судових експертів. Члени постійного складу ЕКЕС судових експертів обирають зі свого складу простою більшістю голосів голову, заступників та секретаря.

Представники самоврядування судових експертів включаються до складу Експертно-кваліфікаційної та Дисциплінарної комісії судових експертів на підставі рішення найвищого органу самоврядування. Голова комісії організовує роботу комісії, розподіляє обов’язки між її членами, а в разі його відсутності, обов’язки виконує заступник голови, на якого -покладено обов’язок виконувати повноваження.

До змінного складу Експертно-кваліфікаційної та Дисциплінарної комісії судових експертів входять найбільш досвідчені фахівці, які мають кваліфікацію судового експерта та стаж практичної роботи за спеціальністю не менше п’яти років. Змінний склад ЕКК судових експертів формується таким чином, щоб було не менше двох фахівців з кожної експертної спеціальності. Для атестації за новою експертною спеціальністю до змінного складу ЕКК судових експертів включаються досвідчені фахівці відповідної галузі знань наукових установ, навчальних закладів, інших державних органів, які мають стаж професійної діяльності або наукової роботи у сфері, за якою проводиться атестація, не менше п’яти років (за згодою). Члени ЕКК судових експертів на час її роботи звільняються від виконання своїх службових обов’язків зі збереженням середнього заробітку за місцем основної роботи.

Засідання ЕКК судових експертів проводяться за потреби, але не рідше ніж один раз на місяць.

Основними завданнями ЕКК судових експертів є:

1) визначення умов проходження підготовки фахівців, які мають намір отримати та/або підтвердити кваліфікацію судового експерта, затвердження програм навчання (стажування), за якими здійснюється підготовка фахівців;

2) розроблення та затвердження переліку питань автоматизованого тестування для фахівців, які мають намір отримати та/або підтвердити кваліфікацію судового експерта;

3) визначення дати складення кваліфікаційних іспитів;

4) розгляд документів, поданих особами, які мають намір отримати кваліфікацію судового експерта, на відповідність вимогам;

5) проведення атестації (кваліфікаційного іспиту) з метою визначення рівня професійної підготовленості фахівців, які мають намір отримати кваліфікацію судового експерта;

6) прийняття рішення про видачу посвідчення судового експерта та включення його до реєстру атестованих судових експертів;

7) приведення судового експерта до присяги;

8) розгляд питань щодо анулювання свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта.

Варіант створення єдиної Експертно-кваліфікаційної комісії та Дисциплінарної комісії судових експертів вирішить проблему існування потенційно можливого тиску керівництва на судових експертів, забезпечить рівність прав судових експертів державного та приватного сектору, збереже та посилить конкуренцію між ними, буде відповідати практиці ЄСПЛ, тому що буде існувати можливість замовлення альтернативних судових експертиз.

Також така позиція підтримується фаховою спільнотою. За результатами анкетування зацікавлених сторін в рамках першого моніторингу впровадження та аналізу ефективності прийнятих законодавчих та інших нормативно- правових актів у сфері судово-експертної діяльності, яке проводилося Директоратом правової політики у сфері судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів, стейкхолдери звернули увагу на необхідність запровадження рівних умов діяльності для державних та недержавних експертів, і саме тому запропонували проводити атестацію єдиною для всіх експертною-кваліфікаційною комісією. Реалізація цієї позиції усуне дискримінаційну норму щодо державних судових експертів, які у разі звільнення позбавляються кваліфікації і мають пройти процедуру її підтвердження.
По-третє, варто вирішити колізію стосовно проведення судово-медичних та судово-психіатричних експертиз. Відповідно до статті 7 Закону України «Про судову експертизу» до державних спеціалізованих установ відносяться науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров’я України.

Проте відповідно до Переліку державного майна України, що передаються до власності адміністративно-територіальної одиниць (комунальної власності), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальної одиниць (комунальною) власністю», бюро судово-медичної експертизи, віднесено до об’єктів комунальної власності. Отже, державною спеціалізованою установою щодо проведення судово- медичних експертиз є лише ДУ «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України», а вже його відділення (регіональні бюро судово-медичної експертизи) за організаційно-правовою формою є комунальними закладами.

Отже, така колізія з організаційно-правовими формами та відсутність деталізованого переліку, які саме судово-медичні установи МОЗ України можуть проводити судово-медичні експертизи, сприяє розвитку негативної судової практики, яка полягає у визнанні висновків експерта недопустимими доказами в суді (у зв’язку з тим, що висновок виконаний неналежним суб’єктом судово-експертної діяльності).

Проте в контексті проведення судово-медичних та судово-психіатричних експертиз існує більш глобальна проблема, а саме відповідно до медичної реформи бюро судово-медичної експертизи планується вивести з підпорядкування Міністерства охорони здоров’я, тому важливо передбачити суб’єктів, які будуть мати право проводити такі види експертиз.

Саме тому пропонується до реформування Міністерством охорони здоров’я України системи судово-експертних установ, які належать до сфери його управління, поширити на судово-медичні та судово-психіатричні експертні установи комунальної форми власності, та судових експертів, які в них працюють, положення, що стосуються державних спеціалізованих установ.

Проблема 3. Фінансове забезпечення судово-експертної діяльності

Висновки та прозиції Директора: Моніторинг передбачав аналіз загальних положень, які мають бути врегульовані на рівні закону. Проведений аналіз даного питання вказав на відсутність єдиної позиції у фаховій спільноти щодо змін. Дане питання потребує додаткового фахового обговорення та глибокого аналізу. Тому висловлені висновки є попередніми, і в подальшому будуть доопрацьовані.

Щодо фінансування судово-експертної діяльності

По-перше, пропонується запровадити для державних спеціалізованих установ по кожному міністерству та службі окремі бюджетні програми, які б стосувалися організації діяльності та утримання державних спеціалізованих установ. Це дозволить вирішити питання з належним фінансуванням та обґрунтованістю витрат.

По-друге, варто замінити експертогодини на формулу розрахунку вартості судової експертизи. Така формула має включати час витрачений експертом, вартість використаних матеріалів для проведення експертизи, кошти на обслуговування (технічне обслуговування та калібрування обладнання) та оновлення обладнання, яке використовується для проведення експертизи. Існування такої формули також спростить «приватним» експертам формування цінової політики. Наразі важко перевірити обґрунтованість визначеної вартості кожної експертизи. В разі існування чіткої формули, її можна буде розділити на складові та обґрунтувати вартість. Крім того, існування такої формули спростить аргументацію судових витрат і буде сприяти недопущенню зменшення вартості судом через необґрунтованість витрат.

По-третє, варто запровадити єдині стандарти для виконання експертиз. Єдині стандарти мають включати крім вимог до кваліфікації судового експерта, вимоги щодо мінімально-необхідного забезпечення відповідними приладами та методичної літератури, наявності обладнаного місця для зберігання об’єктів дослідження.

По-четверте, варто внести доповнення в розрахунки судових витрат в частині відшкодування для судових експертів та включити до цих витрат відшкодування (компенсацію) участі експерта(ів) у судовому засіданні в цивільних і господарських провадженнях, а також у частині підготовки судовим експертом(ми) письмових відповідей на запитання учасників судового процесу.

Проблема 4. Визначення граничних строків проведення судових експертиз

Висновки та прозиції Директора: Оскільки судова експертиза є одним із джерел доказів, то слід враховувати, що в кримінальному провадженні строки проведення експертизи не можуть перевищувати строків досудового розслідування. Враховуючи той факт, що атестовані судові експерти науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України та експертних служб Міністерства внутрішніх справ України (загальною кількістю 4068 експертів) вкладаються у строки проведення експертиз «до 90 днів», пропонується закріпити на рівні закону наступні граничні строки проведення судових експертиз:

• строк проведення судової експертизи не повинен перевищувати 90 календарних днів;

• можливе збільшення строку для експертиз, в яких передбачається дослідити багато об’єктів, які складні за процесом дослідження (в такому випадку пропонується застосувати рекомендації міжнародних експертів та встановити строк не більше 160 - 180 днів).

Також варто розглянути необхідність притягнення експерта до дисциплінарної відповідальності у разі порушення строків проведення експертизи без об’єктивних причин. Оскільки 59,7 % опитаних суддів підтримують запровадження в судах системи моніторингу тривалості роботи судового експерта над висновком для дотримання граничних строків для проведення експертизи, варто використати міжнародний досвід стосовно запровадження судового контролю за дотриманням строків, що були надані експерту для проведення експертизи. Проте, наразі, у зв’язку з дуже великим робочим навантаженням на суддів нормативне закріплення обов’язкового судового контролю за дотриманням строків проведення судової експертизи є неможливим, бо створить ще більше навантаження на суддів. Проте дана пропозиція може бути ефективно використана як рекомендація.

Проблема 5. Вирівнювання повноважень приватних і державних судових експертів та збільшення рівня конкуренції між ними

Висновки та прозиції Директора: Варто відійти від терміну «криміналістичні» види експертиз, проте на рівні закону передбачити обмеження щодо проведення приватними експертами експертиз, зокрема, де об’єктами дослідження є обмежені або заборонені у вільному обігу об’єкти. Така позиція підтверджується результатами анкетування та фахових обговорень.

Враховуючи отримані пропозиції, результати фахових обговорень, міжнародний досвід під час вирішення питання про вирівнювання повноважень державних експертів та фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, на проведення експертиз слід особливу увагу приділити саме кваліфікаційним вимогам до судового експерта та наявності необхідних умов та відповідного обладнання для виконання експертиз.

Міністерством юстиції вже здійснені кроки в цьому напрямку, зокрема, наказом Мін’юсту від 03.02.2020 № 336/5 було передбачено, що до початку здійснення судово-експертної діяльності з відповідної експертної спеціальності особа, яка має намір отримати кваліфікацію судового експерта з відповідної експертної спеціальності, повинна мати акт відповідності робочого місця. Тобто, перед тим, як дати дозвіл особі здійснювати судово-експертну діяльність, має бути упевненість не тільки в знаннях та кваліфікації особи, але й у наявності у такої особи матеріально-технічної бази (приміщення, робочого місця судового експерта, сейфів, інструментального оснащення, спеціального обладнання, методичної літератури (довідники, посібники, типові нормативи тощо)). Мін’юстом також було затверджено орієнтовний перелік необхідного інструментального оснащення та спеціального обладнання для кожного виду експертиз. Проте для системності та розвитку сфери судово-експертної діяльності запровадження вимог та певних єдиних стандартів проведення тих чи інших видів судових експертиз має бути відображено на рівні Закону.

Для уникнення можливостей зловживань варто встановити обов’язкові вимоги не тільки до наявного обладнання для суб’єктів судово-експертної діяльності, але й вимоги до офісу та охорони приміщень.

Для того аби повністю запобігти зловживанням варто ввести відео фіксацію проведення судової експертизи. Це допоможе унеможливити будь-які зловживання, захистить судового експерта від тиску та вирішити питання з присутністю сторін при проведенні експертиз. Під час моніторингу судові експерти вказували на те, що сторони, користуючись своїми правами, просять бути присутніми при проведенні експертизи та заважать/перешкоджають експертові проводити експертизу.

Проблема 6. Доступ до професії судового експерта

Висновки та прозиції Директора: Варто актуалізувати назви освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти до чинної назви відповідного рівня цієї освіти. Слід взяти за основу та привести у відповідність до чинного законодавства вже наявні вимоги до осіб, які претендують на отримання кваліфікації судового експерта.

Також доцільно продовжити та розширити зміну процедури доступу до професії, яка наразі вже проводиться Міністерством юстиції відповідно до проведених моніторингів, консультацій з фаховою спільнотою та міжнародним досвідом.

Зокрема, для забезпечення єдності стандартів професійної кваліфікації судових експертів необхідно запровадити автоматизоване тестування для осіб, які мають намір отримати (підтвердити) кваліфікацію судового експерта. Наразі такі зміни вже викладені в наказі Міністерства юстиції України «Про затвердження Змін до Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів» від 28.04.2020 № 1540/5.

Для забезпечення належної якості судових експертиз запроваджено акт відповідності робочого місця судового експерта та вдосконалено порядок контролю за дотриманням судовими експертами нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності (наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Змін до Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах» від 03.02.2020 № 336/5).

В разі запровадження вищої професійної освіти в галузі судової експертизи встановити, що фахівці, які мають другий (магістерський) рівень вищої освіти за спеціальністю «судова експертиза» та фахівці, які мають другий (магістерський) рівень вищої освіти за спеціальністю, аналогічною до виду судової експертизи чи експертної спеціальності, за якою фахівець має намір отримати кваліфікацію судового експерта, не проходять додаткової підготовки, а одразу складають кваліфікаційний іспит, а фахівці, які мають другий (магістерський) рівень вищої освіти за спеціальністю, яка відповідає галузі науки/ групи спеціальностей/ наукової спеціальності, аналогічної до виду судової експертизи чи експертної спеціальності, за якою фахівець має намір отримати кваліфікацію судового експерта, проходять відповідну підготовку та складають кваліфікаційний іспит.

Варто визначити, що підготовку фахівців, які мають намір отримати кваліфікацію судового експерта, проводять вищі навчальні заклади, які провадять освітню діяльність, яка забезпечує здобуття освіти за другим (магістерський) рівнем за спеціальністю «судова експертиза» або за спеціальністю, аналогічною до виду судової експертизи чи експертної спеціальності, за якою присвоюється кваліфікація судового експерта.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом автоматизованого тестування. Під час іспиту особа повинна показати задовільний рівень знань з теоретичних, організаційних і процесуальних питань судової експертизи та методичних положень з відповідної експертної спеціальності.

Існує потреба встановлення обов’язку для суб’єктів судово-експертної діяльності забезпечити охорону своїх приміщень і територій, де перебувають експертні провадження, речові докази і архіви наглядових експертних проваджень. Це забезпечить належне виконання судових експертиз.

Слід встановити, що при здійсненні судово-експертної діяльності іноземним експертом на території України на нього поширюються професійні права і обов’язки визначені українським законодавством. А іноземний експерт може виконувати експертизи лише у складі комісії разом з атестованими судовими експертами.

Щодо зміни порядку проходження стажування пропонується дозволити особам, які мають намір отримати кваліфікацію судового експерта, проходити навчання з відповідної експертної спеціальності в атестованого експерта, в тому числі фахівця, який не є працівником державної спеціалізованої установи, який має стаж експертної роботи більше п’яти років.

Для забезпечення належної якості експертного дослідження пропонується встановити вимоги до суб’єктів судово-експертної діяльності, зокрема щодо:

- наявності необхідних засобів вимірювальної техніки, які застосовуються для проведення судової експертизи,

- контролю умов зберігання об’єктів досліджень, референтів і витратних матеріалів, що застосовуються для потреб судової експертизи,

- використання та обслуговування (в тому числі і калібрування) устаткування, допоміжного обладнання та інструментів, які застосовуються для потреб судової експертизи,

- використання спеціалізованого програмного забезпечення.

Також пропонується надати право суб’єктам судово-експертної діяльності формувати, зберігати та використовувати в судово-експертній діяльності референти (колекції, матеріали, еталони, стандартні зразки, інформацію), якщо такі референти сформовані без порушення законодавства України.

Проблема 7. Підвищення кваліфікації судового експерта

Висновки та прозиції Директора: Пропонується встановити, що свідоцтво судового експерта є безстроковим. Запровадити гнучку систему підвищення кваліфікації. Зокрема, пропонується визначити, що видами підвищення кваліфікації є:

• навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації, які надаються операторами підвищення кваліфікації судових експертів;

• участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових,- науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, тренінгах, програмах тощо, які організовані та проводяться операторами підвищення кваліфікації;

• проведення навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації, виступи в якості доповідача/спікера/тренера у науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, тренінгах, програмах тощо, які організовані та проводяться операторами підвищення кваліфікації;

• публікації наукових або науково-практичних статей у друкованих або електронних фахових та інших професійних виданнях (газетах, журналах та інших періодичних виданнях) в Україні та за кордоном;

• видання монографій, підручників, посібників, тощо;

• розробка методик проведення судових експертиз (методичних рекомендацій);

• захист дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук, доктора наук, ступеня доктора філософії.

Пропонується також закріпити, що підвищення кваліфікації можуть проводити вищі навчальні заклади або установи, які мають ліцензію на освітню діяльність та самоврядна організація судових експертів.

Проблема 8. Відповідальність судового експерта

Висновки та прозиції Директора: В першу чергу, варто привести положення Закону України «Про судову експертизу» у відповідність до статті 92 Конституції України, а саме, встановити засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Єдина дисциплінарна комісія сприятиме забезпеченню єдності практики та запровадженню єдиних стандартів кваліфікації судових експертів. Крім того, до складу дисциплінарної комісії будуть входити представники всіх відомчих державних спеціалізованих установ, представники самоврядування, це забезпечить відкритість дисциплінарного провадження та захист прав судового експерта.

За умови аудіо чи відео запису засідання, яке додаватиметься до протоколу засідань, та можливості судового оскарження рішення, ризики будуть відсутні. Пропонується діючі норми про порядок дисциплінарної відповідальності, що містяться у Положенні про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2015 року № 301/5, закріпити на рівні закону.

Крім того, необхідно:

- визначити, які саме порушення вимог законодавства України про судову експертизу та методичних вимог під час проведення дослідження є підставою для притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності;

- встановити розмежування дисциплінарних проступків, за вчинення яких до судового експерта може бути застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді попередження; призупинення дії свідоцтва (на строк від 6 місяців і більше); позбавлення кваліфікації судового експерта;

- деталізувати процедуру розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності;

- передбачити, що в разі накладення на судового експерта дисциплінарного стягнення у вигляді призупинення дії свідоцтва (на строк від 6 місяців і більше), позбавлення кваліфікації судового експерта, копія повного тексту рішення надсилається до структурного підрозділу Міністерства юстиції України, на який покладено організаційно-управлінське забезпечення судово- експертної діяльності для внесення інформації до державного Реєстру атестованих судових експертів;

- розмежувати відповідальність експерта за недотримання ним трудової дисципліни.

Проблема 9. Запровадження механізму страхування відповідальності судового експерта

Висновки та прозиції Директора: Запровадження механізму страхування відповідальності судового експерта буде сприяти захисту сторін від неналежної якості судових експертиз та відшкодуванню понесених витрат за неякісно надані послуги.

А також сприятиме підвищенню гарантій незалежності судових експертів та захисту від неправомірних звинувачень та позовів. Запровадити страхування відповідальності судового експерта можливо шляхом внесення змін до Закону України «Про судову експертизу» та передбачити страхування цивільно-правової відповідальності за здійснення судово-експертної діяльності. наказ Міністерства юстиції України від 01.12.2020 № 4171/5, наказ Міністерства юстиції України від 14.01.2021 № 127/5.

Також необхідно:

1) внести зміни до статті 7 Закону України «Про страхування» та передбачити як окремий види обов’язкового страхування страхування цивільно-правової відповідальності за здійснення судово-експертної діяльності;

2) постановою Кабінету Міністрів України передбачити страхування професійної відповідальності осіб, які здійснюють судово-експертну діяльність, якою може бути заподіяна шкода третім особам.

Питання страхування відповідальності судового експерта потребує більш детального вивчення, необхідно провести додаткові консультації з представниками страхових компаній, щоб вирішити основну проблему, яким чином правильно розраховувати завдані збитки.

Проблема 10. Створення умов для самоврядування судових експертів

Висновки та прозиції Директора: В якості оптимального варіанту пропонується створення єдиної саморегулівної організації, яка буде об’єднувати приватних судових експертів. Входження судових експертів до саморегулівної організації має бути на добровільній основі.

До повноважень саморегулівної організації судових експертів слід віднести:

• делегування членів саморегулівної організації для участь у складі Експертно-кваліфікаційної та Дисциплінарної комісій, Координаційної ради з проблем судової експертизи, Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи;

• здійснення контролю за дотриманням судовими експертами Кодексу професійної етики судового експерта;

• представлення інтересів судових експертів у відносинах з органами державної влади та іншими органами, установами та організаціями;

• здійснення захисту професійних прав судових експертів;

• забезпечення високого професійного рівня та розвитку професії судових експертів;

• надання консультацій та методичних рекомендацій з питань застосування прогресивних практик;

• участь у науково-дослідній роботі у галузі судової експертизи, розробленні нормативно-правових актів, що регулюють судово- експертну діяльність, організації і проведенні науково-практичних заходів.