Оголошення

Редакція надає сприяння у пошуку експертів або фахівців для проведення психологічної, товарознавчої експертизи, досліджень на поліграфі.

Тел.: 0934767260

Перегляди: 136

КИЇВ — 01 жовтня 2021 року. В Києві, Україна, пройшов Х ювілейний Щорічний судовий форум. Криза судової системи в Україні, нове санкційне законодавство, відсутність досвіду та позитивної судової практики, реформа судової влади - залишаються найголовнішими темами в суспільстві. Про що говорили судді, юристи, бізнес, ЗМІ та громадські діячі? Криза судової системи в Україні – тема №1 протягом багатьох років. Самі судді та правники говорять про те, що ця криза може обернутися фатальними наслідками як для бізнесу та інвесторів, так і для всього громадського суспільства, посилить вседозволеність податкових та правоохоронних органів, які будуть виносити санкції, і ніхто не зможе отримати належний захист від цього. Справедлива, прозора та працююча судова система, якій довіряють, – це ключ до економічного розвитку та іноземних інвестицій.

Другий день форуму відкрили Анна Огренчук, Президентка Асоціації правників України, керуюча партнерка LCF Law Group, програмна координаторка форуму, та Лілія Гретарсдоттір, Голова Управління програм співпраці Департаменту імплементації прав людини, правосуддя та стандартів юридичної співпраці Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи. 

Захід відкрила Анна Огренчук та нагадала, що темою цьогорічного форума є «Незалежна судова влада – фундамент держави в умовах турбулентності».

«Ми так і не змогли забезпечити повноцінне функціонування незалежної судової системи, тому вкотре змушені повертатися до основоположних принципів незалежності.

Вчора спікери озвучували різні позиції і бачення щодо векторів судового розвитку, іноді діаметрально протилежні. Але беззаперечним для всіх залишаються кризовий кадровий та фінансовий стан судової влади. А це базис існування будь-якої системи.

Зрозуміло, що такі складні питання потребують системних вирішень. І наш форум покликаний стати місцем діалогу між владою, суспільством та бізнесом заради пошуку компромісів», - зазначила у своїй вступній доповіді Анна Огренчук.

Лілія Гретарсдоттір підкреслила важливість практики виконання судових рішень. «Жодна судова реформа не може вважатися успішною, якщо рішення судів не виконуються», - вважає Гретарсдоттір. Вона також наголосила на важливості якомога швидшого запуску роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів та обрання нових членів Вищої ради правосуддя.

EXPERT TALK «Судова реформа: ризики та перспективи» цього дня модерувала Анна Огренчук. Ключовою доповідачкою виступила Валентина Данішевська, Голова Верховного Суду. 

Етична рада при ВРП не повинна мати повноважень зупинити правосуддя в Україні – Данішевська

«Ми не можемо допустити, щоб комусь були надані повноваження бодай на день, бодай на годину, зупинити судову владу. Не може бути такого, щоб хтось у державі мав такі повноваження. Ми пропонуємо такий підхід, щоб спочатку Етична рада взялася за добір кандидатів на вакантні посади. Підкреслюю: допомогла судовій владі здійснити добір кандидатів. Після цього можна говорити про те, щоби запропонувати деяким членам ВРП пройти перевірку або звільнитися. Ця модель не дозволить розбалансувати конституційний лад у державі», - заявила Данішевська.

Перша сесія «Судова реформа: останні новели та першочергові кроки» підіймала теми: діяльності ВККС та ВРП, фінансового забезпечення судової влади як гарантії незалежності суду та забезпечення незалежності суддів.

Співмодераторами сесії виступили: Наталія Богацька, Голова Південно-західного апеляційного господарського суду, та Денис Бугай, партнер VB PARTNERS, адвокат, Президент АПУ (2013-2017, 2019-2021). 

Обговорити питання цієї сесії долучилися:

Андрій Костін, народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики

Роман Єрмоличев, Заступник Міністра фінансів України

Богдан Моніч, Голова Ради суддів України, Заступник Міністра фінансів України

Олексій Маловацький, в.о. Голови Вищої ради правосуддя

Микола Оніщук, Ректор Національної школи суддів України

Людмила Волкова, радниця AVELLUM

Першу Сесію відкрив Андрій Костін. За його словами, відновлення роботи ВККС та формування Етичної ради при ВРП є пріоритетними завданнями для президента та парламенту. Костін запевнив, що у суспільства не буде підстав недовіряти членам Етичної ради чи підозрювати їх у захисті приватних інтересів. «Ці люди (майбутні члени Етичної ради) не розміняють свою репутацію на те, щоб просто виконати чиюсь вказівку. В законі нічого не міститься про те, що або Етична рада, або якийсь інший орган зруйнує чи зупинить діяльність Вищої ради правосуддя», - впевнений Костін.

Богдан Моніч підкреслив, що закон, який врегульовує порядок обрання нових членів Вищої ради правосуддя, містити ознаки не відповідності Конституції, утім Рада суддів України буде його виконувати. «Ми не говоримо, що треба змінити закон. Ми розуміємо, що на це немає політичної волі. Ми говоримо, що, можливо, сама Етична рада передбачить процедуру оцінки чинних членів ВРП таким чином, щоб не зупинити роботу Вищої ради правосуддя», - зазначив Моніч. Він також повідомив, на станом на 1 жовтня Рада суддів України не отримала жодної заявки на зайняття посад у Етичній раді. «Ми працюємо над тим, щоб до кінця жовтня делегувати своїх представників до Етичної ради. До 21 жовтня приймаємо документи», - запевнив голова Ради суддів України.

Роман Єрмоличев доповів, що зараз очікується врегулювання наступних першочергових питань.

1. Ефективне використання та контроль бюджетних ресурсів ДСА, як головним розпорядником бюджетних коштів, яке включає:

• Централізацію закупівель для потреб судів та інших установ системи ДСА

• Прозоре планування видатків по кожному суду та по системі судової влади

• Передачу фінансового забезпечення діяльності місцевих спеціалізованих судів до територіальних управлінь ДСА

• Перегляд кількості суддів у судах з урахуванням їх навантаження

2. Оптимізацію мережі судів у зв’язку зі змінами адміністративно-територіального устрою та відповідне унормування чисельності їх працівників:

• Укрупнення територіальних управлінь (ТУ) ДСА, створення міжрегіональних ТУ

• Укрупнення ТУ Служби судової охорони, створення міжрегіональних ТУ

• Ліквідація Національної школи суддів України та створення єдиного тренінгового центру

Він визнав, що держава на сьогодні не забезпечує фінансування потреб правосуддя у повному обсязі, утім уряд розуміє важливість проблеми та працює над її розв’язанням. «На наступний рік ми передбачили збільшення фінансування судової гілки влади на 3,5 млрд грн. Всього на фінансування судів передбачається близько 21 млрд грн. Ще одне наше завдання – не допустити перекосів розподілу фінансування між судами, яке існує сьогодні», - розповів Єрмоличев.

Олексій Маловацький зауважив, що першочерговими кроками реформування повинні бути питання:

Якісного судового адміністрування

Впровадження електронного судочинства

Гідного фінансового забезпечення

Скасування виконавчих документів

Спрощеного доступу до професії судді

Він розкритикував позицію щодо повноважень Етичної ради правосуддя, озвучену Андрієм Костіним. «З приводу дорадчих повноважень Етичної ради – це неправда. Значить, не читали закони, які самі писали. Рішення (Етичної ради, - ред) є обов’язковим, яке тягне за собою фактичне відсторонення членів ВРП. Ми за реформи. Але всіх хто каже про прозорість усіх правових процедур (у законі про Вищу раду правосуддя – ред.) я раджу читати закони, а не ознайомлюватися з ними у газетах», - наголосив Маловацький.

Нестачу взаємодії між суб’єктами судової реформи відзначив Микола Оніщук. «Сьогодні брак цієї взаємодії є очевидним. Сподіваюсь, що учасники сьогоднішнього заходу почують одне одного і комунікації між політиками, законотворцями і представниками судової влади будуть більш якісними та ефективними», - сказав Оніщук.

Між сесіями відбувся організований пресбрифінг для преси. Його учасниками стали: Анна Огренчук, Богдан Моніч, Олексій Маловацький, Микола Оніщук та Наталія Богацька. В ході живої дискусії представникі ЗМІ мали змогу поставити питання та отримати коментарі.

Друга сесія заключного дня форуму «Забезпечення єдності судової практики: рекомендації Ради Європи та досягнення судової влади України» об’єднала співмодераторів Наталію Блажівську, суддю Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та Дмитра Третьякова, юриста Секретаріату Європейського суду з прав людини, Заступника секретаря Адміністративного трибуналу Ради Європи.

Доповідачі сесії представили вузько профільні теми стосовно роботи та практиків суддів.

Віктор Городовенко, суддя Конституційного Суду України, - «Юридичне тлумачення у практиці Конституційного Суду України та Верховного Суду: окремі аспекти порівняння» - звернув увагу, що юридичне тлумачення у практиці Конституційного Суду України та Верховного Суду у порівняльному аспекті є на сьогодні актуальним і дискусійним, оскільки стосується забезпечення конституційного правопорядку, повноцінного захисту прав і свобод людини та стабільності національної правової системи загалом. Дослідження практики згаданих конституційних інституцій дає підстави стверджувати, що у ній не виключений так званий конфлікт юридичного тлумачення, обумовлений власне природою конституційного тлумачення, а також відсутністю дієвих законодавчих механізмів запобігання та подолання такого конфлікту. Якщо виникає конфлікт юридичного тлумачення щодо питань у конституційній площині, то його вирішення потребує процедурних та організаційних запобіжників, які убезпечать від зіткнення юрисдикцій Конституційного Суду України й Верховного Суду та гарантуватимуть верховенство Конституції України.

Олег Ткачук, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, - «Еволюція правових висновків ВС: відступ, зміна, уточнення, новий формат рішень Верховного Суду»

Володимир Кравчук, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, - «Судовий контроль за дотриманням обов’язкових висновків ВС суб’єктами владних повноважень», зокрема, надав пропозиції щодо підвищення ефективності застосування правових висновків ВС, а саме:

Обґрунтовувати звернення висновками ВС – інформувати СВП, вимагати застосування.

Попереджати про обов'язковість висновків ВС.

Попереджати про персональну відповідальність чиновника

Просити суд реагувати окремими ухвалами

З'ясовувати у СВП причину незастосування висновку ВС – описувати це в постановах

Реагувати окремим ухвалами на випадки ігнорування усталених висновків ВС

Вікторія Джарти, суддя Господарського суду м. Києва, - «Обов’язковість vs врахування висновків ВС: яка концепція більш дієва».

Андрій Нижний, співкеруючий партнер Hillmont Partners, - «Обмеження касаційного оскарження у малозначних справах та інші перепони на шляху до єдності судової практики» додав, що пропозиціями до обговорення можуть стати наступні питання:

Імплементація Бази правових позицій ВС в Діловодство суду та/або відновлення Постанов Пленумів касаційних судів

Закріплення пріоритетності висновків ВП ВС

Закріплення мінімального порогу для відступлення Великою Палатою від попереднього висновку - більшість від складу

Покращення якості роботи судів першої та апеляційної інстанції

Навчання суддів, адвокатів, прокурорів

Третя сесія форуму другого дня проходила в паралельних дискусіях, де учасники мали змогу приєднатися до однієї з обраних там тем.

«Процесуальні дилеми як виклики для забезпечення права на справедливий суд»

Модератором виступив Олександр Шкелебей, керуючий партнер, керівник практики судових спорів ESQUIRES.

Темами та доповідачами були:

Олена Кібенко, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, - «Наукова думка у судовому процесі: шляхи вдосконалення застосування висновку експерта з питань права та висновку Науково-консультативної ради при Верховному Суді»

Костянтин Богатир, суддя Південно-західного апеляційного господарського суду, - «Зловживання процесуальними правами: шляхи від констатації до вирішення проблеми», - зазначив, що у зв’язку з відсутністю асигнувань на оплату послуг з відправки поштової кореспонденції Південно-західним апеляційним господарським судом зупинено поштову відправку судової кореспонденції.

Володимир Ващенко, партнер VB PARTNERS, - «Санкційна політика держави» - зазначив наступне: «Нове санкційне законодавство, відсутність досвіду та позитивної судової практики породжують викривлене уявлення про необмеженість втручання держави у права та свободи особи. Існує нагальна потреба в ефективному судовому (Верховним Судом) захисті прав особи від втручання держави, що не переслідує легітимної мети та не має належного обґрунтування.

2020 року Верховний Суд в окремих справах вперше визнав нечинними та скасував Укази Президента про введення у дію санкцій щодо суб’єктів економічної діяльності. Проте ці випадки залишаються поодинокими.

Закон України «Про санкції» визначив мету, підстави та принципи застосування цих тимчасових обмежувальних заходів. Проте ні Закон, ні судова практика до теперішнього часу не визначили юридичні наслідки визнання санкцій незаконними.

Держава має забезпечити право особи на ефективний засіб відновлення порушених прав, а наслідки визнання санкцій незаконними мають бути визначені з урахуванням норм міжнародного права, зобов’язань України за Європейською Конвенцію з прав людини, практики Верховного Суду та ЄСПЛ, а також з дотриманням принципу верховенства права.

З початку 2021 року указами Президента України введено в дію вже більше 20 рішень Ради національної безпеки та оборони про застосування санкцій. Проте чи переслідують вони легітимну мету та мають належне обґрунтування – питання залишається відкритим».

Олег Марченко, партнер практики вирішення спорів Marchenko Partners «Mіжнародна відповідальність держави за відмову в правосудді», навів приклади випадків відмови у правосудді:

Незабезпечення належного правового процесу (процесуальної справедливості) - внаслідок грубих порушень судового процесу таких, як корупція, нерівне ставлення (дискримінація), порушення права бути почутим, порушення права на захист.

Судове рішення по суті не відповідає загальним принципам права таким як добросовісність, пропорційність, res judicata, та зловживання правом.

Процесуальна справедливість (належний процес) має бути забезпеченою державою як в судовому процесі, так і в адміністративних квазі-судових процесах – наприклад, в розслідуванні справ Антимонопольним комітетом України – Стаття 255 Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.

Круглий стіл «Антимонопольні спори» об’єднав співмодераторів Олександра Вознюка, Голову Комітету АПУ з конкуренційного права, партнера Asters, та Ніну Сидоренко, радницю LCF Law Group.

Експертами круглого столу стали:

Анжеліка Коноплянко, заступниця Голови Антимонопольного комітету України – державна уповноважена

Ганна Кривошей, директор юридичного департаменту АМКУ

Юлія Янова, директорка департаменту досліджень і розслідувань ринків невиробничої сфери фармацевтики та рітейлу АМКУ

Ірина Булгакова, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Вадим Босий, суддя Господарського суду міста Києва

Юлія Картавцева, суддя Господарського суду міста Києва

Сергій Щербаков, суддя Господарського суду міста Києва

Володимир Андрієнко, суддя Північного апеляційного господарського суду

Олена Коротун, суддя Північного апеляційного господарського суду

Олександр Нагорний, заступник Голови Комітету АПУ з конкуренційного права, радник Sayenko Kharenko

Сергій Бенедисюк, партнер LCF Law Group

Олена Перцова, радниця AEQUO

Ксенія Прохур (Погружальська),членкиня АПУ, старша юристка Baker McKenzie

У фокусі обговорення були теми щодо підстав скасування рішень АМКУ, стандартів доказування під час розгляду АМКУ справ про порушення економічної конкуренції, недобросовісної конкуренції та судового оскарження рішень АМКУ; питання якості та змісту рішення АМКУ; експертизи в справах про порушення економічної конкуренції та недобросовісної конкуренції; дискреційних повноважень АМКУ; перспектив імплементації першого етапу реформи законодавства про захист економічної конкуренції (законопроєкт № 5431 від 27.04.2021); розширення (зміна) повноважень АМКУ; звільнення від відповідальності (leniency) та врегулювання у справах (settlement); запровадження солідарної та субсидіарної форм відповідальності під час сплати штрафів, відшкодування шкоди.

Олена Перцова наголосила, що суди часто заплющюють очі на процесуальні порушення та зловживання з боку АМКУ, в т.ч. в частині несвоєчасного подання доказів. Цій тенденції потрібно покласти край.

Ксенія Прохур (Погружальська) приділила увагу темі експертизи в справах про порушення економічної конкуренції та недобросовісної конкуренції, проблемі призначення експертизи судом та надання висновку експерта учасниками справи.

Зокрема вона підняла питання про наступне:

як співвідноситься призначення експертизи судом з виключною компетенцією Антимонопольного комітету на дослідження ринку

тип експертизи, компетенція експертів

залучення експерта без кваліфікації "судового експерта" та подання висновку експерта, підготовленого на замовлення учасника справи

Четверта сесія зібрала експертів навколо теми «20 років виконання рішень ЄСПЛ Україною: дорослий погляд на стан справ». Модератором виступив Іван Ліщина, адвокат, заступник Міністра юстиції - Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини з 2016 по 2021рр.

В обговоренні участь взяли:

Павло Пушкар, керівник відділу Департаменту виконання рішень ЄСПЛ Генерального Директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, навів приклади визнаних порушень в рішеннях ЄСПЛ, серед яких:

• Справи про надмірну тривалість судового провадження (кримінального та цивільного) – комплексна проблема судової системи

• Надмірно тривале тримання під вартою, необґрунтованість судових рішень в питанні обрання/продовження запобіжних заходів (група справ Ігнатов)

• Тримання в «клітці» в залі судового засідання в кримінальному процесі

• Засудження на підставі показів свідків, без їх допиту

• Недостатня обґрунтованість вироку / судового рішення

• Недостатня кількість часу та умов для підготовки сторони захисту

• Порушення презумпції невинуватості (через вислови судді)

• Судовий розгляд справ in absentia

• Юрисдикційні спори (відмова судів розглядати справу за підсудності

• Неефективність системи розгляду спорів про міжнародне викрадення діте

• Неналежна оцінка судами оціночних суджень

• Позбавлення власності/вилучення майна без присудження компенсації

Системне невиконання рішень ЄСПЛ фактично блокує європейську перспективу для України. «Рішення ЄСПЛ у якісь мірі сприймається як платіжне доручення на користь певної особи або держави. Але ми можемо говорити про функціональну природу рішень ЄСПЛ. Тобто це механізм трансформації правової системи держави», - зазначив Пушкар.

Ольга Дубінська, юристка Департаменту виконання рішень ЄСПЛ Генерального Директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, наголосила, що найболючішими вже протягом років є питання організації та функціонування судової системи: незалежність суддів (група справ Олександр Волков), невиконання рішень національних судів (група справ Іванов/Бурмич), надмірна тривалість судових проваджень (група справ Меріт/Науменко), а також катувань та їх неефективного розслідування (група справ Каверзін/Афанасьєв), неналежних умов у місцях несвободи (група справ Невмержицький/Сукачов), незалежності прокуратури (справи Луценко/Тимошенко), безпеки журналістів (справа Ґонґадзе). Нещодавно надійшли на виконання рішення у справах Майдану (група Шморгунов та інші), де різноманітні й серйозні порушення вимагатимуть особливої уваги з боку держави.

Характерне для всіх справ, де структурні й системні вади не виправлені роками, це необхідність комплексного підходу до виконання рішень як до безумовних зобов’язань України міжнародно-правового характеру і до будь-яких реформ та змін, координації дій державної влади, чіткої стратегії та ретельного планування.

Дмитро Гудима, суддя Великої Палати Верховного Суду

Валерія Коломієць, Заступниця Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції, зауваила, що міжвідомча комісія з питань виконання рішень ЄСПЛ вже досягла результатів. За її словами, Комісія провела моніторинг чинних мораторіїв, які не приносять економічного ефекту. Розглянула та доопрацювала стратегію попередження катувань, яка вже перебуває на розгляді Кабінету міністрів. «Це частина тих викликів, на які ми вже знайшли вирішення», - зазначила Коломієць.

Ірина Жаронкіна, старша національна експертка, керівниця компоненту «Захист прав власності і виконання судових рішень» Проєкту ЄС «Право-Justice» доповіла про виконання зобов’язанностей з боку держави та зазначила, що згідно аналізу судових рішень на ТОП-10 компаній доводиться ~90% від усього знайденого боргу. Серед цих підприємств:

АТ "Українська залізниця"

ДП "Львіввугілля"

ДП «Сумихімпром»

ДП "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств АПК"

ДП "Первомайськвугілля"

ДП "Харківцукорзбут"

ДП "Сєвєродонецька ТЕЦ"

ДП "Адміністрація морських портів України"

ДП "Дніпровський Електровозобудівний Завод"

ДП "МТП "Чорноморськ"

Невиконання судових рішень залишається вкрай актуальною проблемою в Україні. «За минулий рік сума заборгованості, яка надійшла на примусове виконання складала, практично 85% від державного бюджету України або ¼ від ВВП за 2020 рік. За перше півріччя цього року ситуація ще складніша: на примусове виконання надійшла сума 706 млрд грн, з яких було виконано лише 8 млрд.», - повідомила Жаронкіна.

Остання п’ята сесія форуму об’єднала експертів навколо теми «Виконання судових рішень: міжнародний аспект». Модераторкою виступила Юлія Атаманова, партнерка LCF Law Group.

Доповідачі сесії представили теми:

Роберт Шоу, партнер Holland & Knight, - «Концепція юрисдикційного імунітету держави: особливості застосування при виконанні рішення міжнародного арбітражу»

Євген Петров, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, - «Публічний порядок держави як «перешкода» виконанню рішення міжнародного арбітражу

Олександр Процюк, радник CMS Reich-Rohrwig Hainz, - «Забезпечувальні заходи міжнародного арбітражу: проблеми визнання та виконання» привернув увагу аудиторії до наступних тем:

Опції для забезпечення виконання рішення міжнародного арбітражу

Процедура застосування забезпечувальних заходів

Міжнародний досвід виконання рішень міжнародного арбітражу

Проблеми визнання та виконання забезпечувальних заходів міжнародного арбітражу в Україні

Крім того, Євген Петров в ході своїй доповіді зазначив наступне:

Загальновизнаним є принцип неприпустимості перегляду державним судом спору по суті, що відображено у ст. 5 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж

Для визнання й виконання арбітражного рішення суд оцінює лише арбітражне рішення й арбітражну угоду, які можуть не містити вказівки на предмет договору, у межах якого виник спір.

Судова практика України з підсанкційним елементом лиш формується, через що виникає низка невирішених питань, зокрема й про те, чи є запровадження державних санкцій обставиною форс-мажору.

В РФ приймається контрсанкційне законодавство, яке створює загрозу для можливості дотримання принципу взаємності, зокрема, щодо застосування Нью-Йоркської конвенції.

Учасники останньої сесії дискутували на тему міжнародного аспекту виконання судових рішень. Роберт Шоу, партнер Holland & Knight, акцентував увагу на виконанні рішень судів США на території Сполучених Штатів Америки та за межами країни. Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду Євген Петров розповів про найбільш поширені підстави не надання дозволу на виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу. Олександр Процюк поділився досвідом забезпечення позовів у міжнародних арбітражах.

Всі матеріали та презентації спікерів X Щорічного судового форуму «Незалежна судова влада – фундамент держави в умовах турбулентності» будуть доступні найближчим часом.

Асоціація правників України висловлює щиру подяку всім доповідачам та учасникам форуму, а також генеральному партнеру заходу LCF Law Group, соорганізатору Проєкту Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні», партнерам форуму Алєксєєв, Боярчуков та партнери, ЮК MORIS, VB PARTNERS, партнерам сесії AVELLUM, Baker McKenzie, CMS, Marchenko partners, “Goretskyy and Partners”, ESQUIRES,.

Дякуємо постійним медіа партнерам АПУ та інформаційним партнерам заходу: Юридична Практика, Юридична Газета, Закон і Бізнес, Dead Lawyers Society, ЮРЛІГА та ЛігаЗакон, Інтерфакс Україна, LegalHub.online, Поради юриста, Я і Закон, Час Перших, Судово-психологічна експертиза, Українські новини, Mind, Lucky Ukraine, US.-Ukraine Business.Council, American Chamber of Commerce Ukraine та PR HOUSE.

Запити на акредитацію для ЗМІ, експертні коментарі та інтерв’ю членів Асоціації надсилайте на адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., координаторка з PR та міжнародного партнерства Юлія Матвєєва.

Майбутні заходи Асоціації правників України - за посиланням

Приєднуйтесь до наших сторінок в соціальних мережах: LinkedIn та Facebook

Долучайтеся до найпотужнішої правничої платформи України:

заповнить заявку на членство онлайн

Науковий online журнал «Судово-психологічна експертиза. Застосування поліграфа і спеціальних знань в юридичній практиці» став інформаційним партнером X Щорічного судового форуму «Незалежна судова влада – фундамент держави в умовах турбулентності», який проходив 30 вересня-01 жовтня 2021 року в місті Києві за ініціативи Асоціації правників України. Участь у заході приймали головний редактор журналу Назаров Олег Анатолійович та журналісти видання - Деменко Ксенія Сергіївна та Держилов Дмитро Ігорович.

Основні публікації з теми Х ювілейного Щорічного судового форуму, який проходив в Києві 30 вересня-01 жовтня 2021 року:

Коротка інформація про зміст першого дня X Щорічного судового форуму «Незалежна судова влада – фундамент держави в умовах турбулентності» від інформаційного партнера - журнала «Судово-психологічна експертиза» 

Новини з Х Щорічного судового форуму «Незалежна судова влада — фундамент держави в умовах турбулентності», що проходить в Києві в форматі оперативних цитат 

Асоціація правників України провела X Щорічний судовий форум «Незалежна судова влада – фундамент держави в умовах турбулентності»: ключові підсумки другого дня та закриття заходу 

Оглядовий відеосюжет першого дня X Щорічного судового форуму «Незалежна судова влада — фундамент держави в умовах турбулентності» - 30 вересня 2021 року в місті Києві 

Додатково, Переказати кошти для допомоги Збройним Силам України та гуманітарної допомоги з платіжної картки 

Традиційно, нагадуємо користувачам журналу, що науковий журнал запроваджує надання послуг «Консультація»: запит на проведення судово-психологічної експертизи за різними підставами, у тому числі відшкодування моральної шкоди завданою військовими злочинами, із застосуванням поліграфа на замовлення зацікавлених осіб, суду, правоохоронних органів згідно процесуальних кодексів. - URL: http://expertize-journal.org.ua/konsultacia Телефон для термінового дзвінка судовому експерту: +38 093 476 72 60 (Viber, Telegram, Whatsapp).

Звертаємо увагу, організація проведення професійних консультацій всім зацікавленим, здійснюється членом Президії Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України, головним редактором журналу, атестованим судовим експертом психологом (поліграфологом), кандидатом психологічних наук, доцентом Назаровим Олегом Анатолійовичем. 

Офіційній Інтернет-сайт щодо призначення та проведення судово-психологічної експертизи, судового експерта психолога (поліграфолога) Назарова О.А. (свідоцтво Міністерства юстиції України від 09.07.2020 №2035) 

Офіційний Інтернет-сайт щодо призначення та проведення судово-психологічної експертизи із застосуванням поліграфа, тестувань на поліграфі в Україні за міжнародними стандартами (поліграф EyeDetect, розробник Converus Inc., USA)

Продаж портативного обладнання для поліграфа Mobi підлокітники Polygraph в Україні (Схвалено президентом Міжнародного співтовариства поліграфологів, ISOPE, США)

В Україні затверджена кваліфікаційна характеристика професії «Поліграфолог» та 25 жовтня 2021 року уведена сама професія «Поліграфолог» змінами № 10 до Національного класифікатора професій ДК 003:2010

Надання послуг щодо розробки та проведення групових тренінгових занять за різними напрямами судово-психологічної експертизи в сучасному судочинстві, у тому числі із застосуванням поліграфа 

Незалежній не державній професійній атестованій судово-психологічній експертизі в Україні бути: історія однієї перемоги або про можливість призначення першої недержавної професійної атестованої судово-психологічної еспертизи з 09 липня 2020 року 

Електронна бібліотека судді, адвоката, психолога, батьків: «Допит, опитування дитини в суді». Методичні рекомендації, нормативні документи, постанови Верховного Суду 

Огляд змін до законодавства України: процесуальний статус спеціаліста у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки з 1 липня 2020 року  

Електронна бібліотека правозахисника України. Серія: Застосування рішень Європейського суду з прав людини в українському судочинстві 

Електронна бібліотека судді України: квітень 2020 року (більше 70 книг) 

Колекція зразків клопотань про відкладення розгляду справи у зв’язку із впровадженням карантину та типові зразки заяв, які подаються до суду станом на 20 березня 2020 та оголошення ДСА України від 19 березня 2020 

І на останок щодо професійного розвитку, актуальні вакансії можна переглянути на сайті - Jooble (потрібно на тиснути, щоб перейти за посиланням).