29 січня 2022 року відбулась чергова тематична науково-методична зустріч українських поліграфологів за темою «Контроль якості результатів поліграфологічного дослідження». Лектор: голова Колегії поліграфогів України Андрій ЛИСЕНКО. Організатор заходу - представник американського поліграфа Axciton в Україні Віталій Шаповалов. На заході був присутній головний редактор журналу Олег Назаров. Захід об'єднав різних поліграфологів як представників приватного, так і державного сектора, правоохоронних органів. Зустріч була корисна для керівників відділів або компаній, в яких працюють підлеглі поліграфологи або є поліграфологічні служби. Під час заходу увага була приділена розгляду міжнародних стандартів ASTM International щодо основних принципів діяльності поліграфлогів та перевірки якості їх роботи та інших стандартів, які регулюють поліграфологічну діяльність в світі. Зроблений акцент на застосуванні поліграфологічних методик, які мають високі показники валідності та надійності та дозволяють отримати повторюваність результату тестування на поліграфі, а також вимагають поліграфолога дотримуватись певної структури дій при проведенні поліграфологічної роботи.
25 жовтня 2021 року в Україні набула дію затверджена кваліфікаційна характеристика професії «Поліграфолог» та уведена сама професія «Поліграфолог» змінами № 10 до Національного класифікатора професій ДК 003:2010.
Застосування належних та допустимих поліграфологічних методик дає можливість провести рецензування роботи поліграфолога, функцію якого може виконувати досвідчений поліграфолог з умовним статусом супервізора, а за потреби також і перевірити якість рецензії поліграфолога-супервізора, звернувшись до поліграфолога-арбітра, яким може виступати міжнародно визнаний фахівець поліграфолог, який має наукові праці та здійснює практичну поліграфологічну діяльність.
Основні недоліки, які негативно впливають на результат тестування на поліграфі це:
1) формальність підходу поліграфолога до роботи, не врахування індивідуальних особливостей людини,
2) відсутність структурованості в роботи поліграфолога або залежність, відомість фахівця під час тестування від тестованої особи,
3) звинувачувальний підхід поліграфолога або упереджене ставлення поліграфолога до тестованної особи, намагання зробити результат "як треба". Вказаний підхід можливий при застосуванні класичних поліграфів і виключається при використанні сучасного поліграфа EyeDetect, який в Україні впроваджується в судово-експертну діяльність судовими експертами психологами з причини усунення суб'єктивного фактору впливу з боку поліграфолога на обрахунок кінцевого результату за дослідженням та стандартизованого і автоматизованого процесу тестування на поліграфі в ході проведення психофізіологічного дослідження.
В Україні є нагальна потреба проводити навчальні курси щодо розвитку культури замовника (керівника) роботи з результатами тестування на поліграфі. Під час такого навчання потрібно відпрацьовувати дії керівника при отриманні результатів з високим рівнем ризику щодо скоєння підлеглим працівником протиправних дій, а також із середнім рівнем ризику та низьким рівнем ризику за наслідком проходження тестування на поліграфі.
Частина тематичної зустрічі поліграфологів представлена у відеофрагменті для увагі читачів журналу:
Прикладами наступних рішень керівника, які можуть прийматися керівником за наслідком співбесіди з особою, яка пройшла тестування на поліграфі є:
1) ініціювання проведення службового розслідування (перевірки),
2) накладання дисциплінарного стягнення, у тому числі звільнення працівника. До застосування дисциплінарного стягнення від порушника трудової дисципліни під час співбесіди потрібно відібрати письмове пояснення. Дотримання такої вимоги є важливою умовою дисциплінарної відповідальності. Для довідки: дисциплінарними стягненнями є догана або звільнення відповідно до ст. 147 КЗпПУ. Крім того, потрібно звертати увагу, що згідно з ст. 148 КЗпПУ строк для застосування дисциплінарного стягнення складає не більше шести місяців з дня вчинення проступку і не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку. Накладення такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення, допускається лише у визначених законом випадках: 1) за систематичне невиконання трудових обов'язків (п. 3 ст. 40 КЗпПУ); 2) за прогул без поважних причин (п. 4 ст. 40 КЗпПУ); 3) за появу на роботі в стані наркотичного, токсичного або алкогольного сп'яніння (п. 7 ст. 40 КЗпПУ); 4) за розкрадання майна власника (п. 8 ст. 40 КЗпПУ); 5) за разове грубе порушення трудової дисципліни керівником та деякими іншими категоріями працівників (п. 1 ст. 41 КЗпПУ); 6) за винні дії керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати(п. 1- 1 ст. 41 КЗпПУ); 7) за винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу(п. 2 ст. 41 КЗпПУ); 8) за вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи(п. 3 ст. 41 КЗпПУ). Догана як дисциплінарне стягнення застосовується за порушення трудової дисципліни. Порушення трудової дисципліни визначається в п. 24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців підприємств, установ та організацій, затверджених Постановою Держкомпраці СРСР №213 від 20.07.1984. Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарних стягнень. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються. Ініціатором дострокового зняття дисциплінарного стягнення може бути керівник підприємства або керівник підрозділу, в якому працює порушник. З вказаної причини (піврічний термін для накладання дисциплінарного стягнення з моменту вчинення проступку), доцільність проведення періодичної перевірки підлеглого персоналу на поліграфі потрібна з частотою не рідше один раз в продовж п'яти місяців. В іншому разі законно притягнути працівника до дициплінарної відповідальності не можливо, навіть за умов повідомлення працівником про проступок та визнання ним своєї вини.
3) прийняття інформації до уваги,
4) переведення на іншу ділянку роботи.
Головна увага звернута на те, що тестування на поліграфі повинно використовуватися в комплексі з іншими заходами для об’єктивної оцінки дії тестованної особи. В судовій експертизі це проведення інших експертних психологічних досліджень (ретроспективних, психодіагностичних), які в сукупності будуть відповідати всім критеріям оцінки доказів (ст. 94 КПК України). Відповідно до постанови ККС Верховноо Суду від 18.08.2020 по справі №628/2370/17 лише тест або проведення психофізіологічного дослідження із використанням поліграфа обвинуваченого, проведеного спеціалістом - поліграфологом не є доказом у розумінні ст. 84 КПК України, а є додатковим аргументом на підтвердження правильності виправдання обвинуваченого. Крім того, відповідно до постанови ККС Верховного Суду від 08.10.2020 по справі № 755/10943/17, оцінку висновку судової психологічної експертизи із застосуванням поліграфа, проведеної за згодою ОСОБА_1 та іншим доказам у справі потрібно надавати як кожному окремо, так і в їх сукупності та взаємозв`язку, відповідно до вимог ст. 94 КПК, що є достатніми для постановлення вироку.
Темами за якими поліграфологів активно залучають власники бізнесу в Україні є:
1) перевірка підлеглого персоналу на вживання наркотичних речовин,
2) скоєння крадіжок на підприємстві, у тому числі в минулому до роботи на підприємстві,
3) наявність зв'язків зі злочинцями та дій щодо підготовки до скоєння злочину,
4) протиправний збір та передача службової інформації стороннім особам, розголошення комерційної таємниці. Для довідки: відповідно до ч. 6 ст. 36 ГК України, за неправомірне збирання, розголошення або використання відомостей, що є комерційною таємницею, винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Так, відповідно до ст. 164-3 КУпАП розголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 9 до 18 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За умисне розголошення комерційної таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв’язку із професійною або службовою діяльністю, якщо воно здійснене з корисливих або інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб’єктові господарської діяльності передбачено кримінальну відповідальність відповідно до ст. 232 КК України.
Меморандум про взаєморозуміння між Українським науково-дослідним і навчальним центром з питань стандартизації, сертифікації та якості та ASTM International, можна переглянути українською та англійською мовами у розділі Міжнародне співробітництво на сайті ДП «УкрНДНЦ» за посиланням:
Український варіант: http://uas.org.ua/wp-content/uploads/2017/03/MemorandumOfUnderstandingUA.pdf
Англійський варіант: http://uas.org.ua/wp-content/uploads/2017/03/MemorandumOfUnderstandingEN.pdf
Учасники заходу підтримали ініціативу проводити такі тематичні зустрічі щодо подальшого розгляду критеріїв контролю якості результатів поліграфологічного дослідження в майбутньому, у тому числі у формі круглих столів на базі вищих навчальних закладів України.