Правова позиція КЦС ВС щодо стягнення із забудовника моральної шкоди. У разі якщо ви, напевно, знаєте про випадки порушення забудовниками строків завершення будівництва та введення будинків в експлуатацію, то донедавна інвестори у таких випадках не могли стягнути із забудовника моральної шкоди, оскільки в договорах, як правило, не передбачають відповідальності за подібні порушення. В 2020 році Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду розглянув справу про стягнення із забудовника моральної шкоди за те, що він несвоєчасно здав житло в експлуатацію, та скасував попередні рішення, якими було відмовлено у задоволенні позову.
Колегія суддів КЦС ВС врахувала правову позицію Великої Палати ВС, висловлену в постанові від 1 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц, та вказала, що попри відсутність у договорі застереження про відшкодування моральної шкоди таке відшкодування може бути стягнуто на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».
Пропонуємо переглянути сюжет телеканалу «Україна 24» про це рішення, у якому суддя-доповідач у справі Наталья Сакара розповіла про згадану правову позицію та про її значення для судів усіх інстанцій.
В 2019 році Міністерство юстиції прийняло рішення про державну реєстрацію судової методики з визначення факту моральних страждань та оріжнтовного розміру відшкодування за завдані моральні страждання (моральну шкоду) - Методика психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди / Т.В. Савкіна, Т.М. Єгорова, О.О. Сліпець та ін. - X.: ХНДІСЕ, 2017. 61 с. - реєстраційний номер 14.1.75 Реєстру методик проведення судових експертиз. Дата прийняття рішення Міністерством юстиції України про державну реєстрацію 18.01.2019. URL: https://rmpse.minjust.gov.ua/search/4 Методика призначена для судових експертів, суддів, працівників правоохоронних органів. Методика заснована на положеннях наукової психології та на досвіді сучасної практики судово-психологічної експертизи, визначає послідовність дій експерта при вирішені питань, що стосуються психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди. Данна методика застосовується атестованими Міністерством юстиції судовими експертами психологами під час проведення судово-психологічної експертизи.