25 жовтня 2022 року в Україні відмічається День поліграфолога України та один рік з дня створення професії поліграфолог. 25 жовтня 2021 року в Україні була уведена професія «Поліграфолог» змінами № 10 до Національного класифікатора професій ДК 003:2010 та затверджена кваліфікаційна характеристика професії «Поліграфолог», яка набула чинності з дати затвердження Зміни № 10 до Класифікатора професій, а саме 25 жовтня 2021 року. ВАЖЛИВО! Оскільки нова професія «Поліграфолог» відноситься до професійного угруповання 2490 «Професіонали, що не входять в інші кваліфікаційні угруповання», ця назва посади не є обов'язковою та може не застосовуватися в центральних органах виконавчої влади, правоохоронних органах та місцевих органах державної влади для робіт з проведення психофізіологічних досліджень на поліграфі, що виконуються в цих міністерствах та відомствах на теперішній час. Діяльність центральних органів виконавчої влади, правоохоронних органів та місцевих органів державної влади здійснюється на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України!
УВАГА! В Україні тестування на поліграфі проводиться за безумовною підставою - наявністю добровільної згоди тестованої особи на проходження тестування із застосуванням поліграфа у відповідності до частини другої статті 28 Конституції України (жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам). У відповідності до наказу Міністерства юстиції України № 1350/5 від 27.07.2015 предметом опитування із застосуванням спеціального технічного засобу - комп’ютерного поліграфа є отримання орієнтувальної інформації щодо: 1) ступеня ймовірності повідомленої опитуваною особою інформації; 2) повноти наданої опитуваною особою інформації; 3) джерела отриманої опитуваною особою інформації; 4) уявлень опитуваної особи про певну подію; 5) іншої орієнтувальної інформації, необхідної для конструювання версій розслідування певних подій.
Основою широкого застосування поліграфів правоохоронними органами України є Закон "Про оперативно-розшукову діяльність". Стаття 8 цього Закону закріплює право органів, що здійснюють ОРД, опитувати осіб за їх згодою. Відповідно, використання поліграфа трактується як різновид опитування. При цьому, отримані таким чином відомості не можуть бути прийняти судами як докази у справі та не долучаються до матеріалів кримінального провадження, а тільки служать орієнтирами для збору офіційних доказів. Таким чином, призначення слідчим органом поліції у якості незалежного експерта поліграфолога - співробітника поліції не відбувається та за результатами тестування на поліграфі, громадянину не може бути пред'явлена підозра або обвинувачення, а також, національні судові органи не покладаються на висновки поліграфолога - співробітника поліції як судового експерта та не розглядають результат тестування на поліграфі як висновок судового експерта, що відповідає дотриманню рішення Європейського суду з прав людини у справі Проскурників проти Росії (Скарга №48364/11), рішення ЄСПЛ від 1 вересня 2020 року. - URL: https://cutt.ly/zBfHVR2
Довідково: ЄСПЛ встановив, що судовий розгляд відносно Проскурнікова був в цілому, несправедливим. Заявник не зміг оскаржити висновок судової експертизи, яку проводив працівник поліції та який було подано звинуваченням (органом слідства поліції). В результаті заявник був позбавлений можливості висувати аргументи на свій захист на тих же умовах, що і звинувачення. Таким чином, було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (справа ЄСПЛ "Проскурників проти Росії" (Скарга №48364/11), рішення ЄСПЛ від 1 вересня 2020 року).
Проведення судово-психологічної експертизи із застосуванням поліграфа в Україні здійснюється атестованими Міністерством юстиції України судовими експертами психологами (поліграфологами) із застосуванням валідних та надійних поліграфологічних методик, інших методів та видів експертного дослідження (ретроспективних, психодіагностичних) та відбувається у відповідності до вимог процесуальних кодексів, з урахуванням того, що висновок експерта є процесуальним джерелом доказів (засобом доказування), який не є обов'язковим для особи або органу, який здійснює провадження, і не має наперед встановленої доказової сили, а розглядається судами лише як одне із джерел доказів (засобів доказування) та підлягає перевірці та оцінці судами, нарівні з іншими зібраними доказами та експертизами у справі згідно з п. 2 ст. 212 ЦПК, ст. 94, 101 КПК, ст. 90 КАС, ст. 82, 86 КУпАП. Перевірка полягає у встановленні відповідності експертизи із застосуванням поліграфа критеріям оцінки доказів: належності, допустимості, достовірності експертизи, а також достатності і взаємному зв’язку у сукупності з іншими зібраними матеріалами, доказами у справі. Як приклад правові позиції Верховного Суду. Правова позиція ВС у справі № 343/1446/16-к, постанова ККС ВС від 12.11.2020: Дослідивши докази у кримінальній справі у їх сукупності місцевий суд дійшов умотивованого висновку про те, що дані, які були отримані судом під час допиту вказаних осіб та які містяться у наданих стороною обвинувачення письмових доказах, не доводять факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованого злочину. Серед доказів, які були покладені у висновок суду є і заключення психофізіологічної експертизи особи з використанням комп`ютерного поліграфа (постанова ККС ВС від 12.11.2020 по справі № 343/1446/16-к). Правова позиція ВС у справі № 755/10943/17, постанова ККС ВС від 08.10.2020: Водночас судом надано оцінку висновку судової психологічної експертизи із застосуванням поліграфа, проведеної за згодою ОСОБА_1 , з якого, зокрема, вбачається, що комплекс стійких значущих психофізіологічних реакцій, отриманий у ході психологічного дослідження із використанням комп`ютерного поліграфа підекспертного ОСОБА_1 , із високим ступенем ймовірності свідчить про те, що в його пам`яті присутня значуща інформація щодо наявності у нього з ОСОБА_2 в день смерті останнього конфлікту, що він бачив момент його вбивства, що він завдав потерпілому у квартирі удару ножем у ділянку серця; у його пам`яті відсутня значуща інформація щодо причетності до вбивства ОСОБА_2 та інших осіб. Колегія суддів вважає, що судом надано належну оцінку всім наведеним у вироку доказам, як кожному окремо, так і в їх сукупності та взаємозв`язку, відповідно до вимог ст. 94 КПК та правильно визнано їх достатніми для постановлення обвинувального вироку (постанова ККС ВС від 08.10.2020 по справі № 755/10943/17).
Завданнями та обов’язками українського поліграфолога є наступні вимоги:
1. Керується чинним законодавством про забезпечення прав і свобод людини і громадянина та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та організацію і проведення досліджень (тестувань, опитувань) із застосуванням поліграфа.
2. Проводить дослідження (тестування, опитування) із застосуванням поліграфа на підставі звернення ініціатора щодо виконання такої процедури, аналізує та інтерпретує результати дослідження (отримані у відповідь на пред’явлені психологічні стимули) та надає висновок (готує звіт, довідку).
3. Надає пропозиції ініціатору щодо організаційного забезпечення проведення дослідження (тестування, опитування) із застосуванням поліграфа.
4. Планує роботу та проводить аналіз її результатів.
5. Веде установлену документацію.
6. Застосовує сучасну методологію в галузі поліграфології.
7. Дотримується міжнародних та національних етичних стандартів в своїй професійній діяльності.
8. Підтримує взаємодію з міжнародними та вітчизняними фахівцями поліграфології та профільними громадськими об’єднаннями (поліграфологів, психологів, судових експертів, юристів, тощо).
9. Удосконалює свій професійний рівень, бере участь у наукових та науково-практичних заходах.
Український поліграфолог повинен знати:
1. Конституцію України, закони, укази, постанови, розпорядження, накази, інші нормативно-правові акти, які регламентують діяльність поліграфологів та організацію і проведення досліджень (тестувань, опитувань) із застосуванням поліграфа;
2. Права, обов'язки та відповідальність поліграфолога;
3. Основи психології;
4. Основи анатомії та фізіології людини;
5. Основи правознавства;
6. Стандарти та етичні міжнародні та вітчизняні вимоги до поліграфолога;
7. Правила експлуатації та мати навички застосування поліграфа;
8. Сучасні методи та методики проведення досліджень (тестувань, опитувань) із застосуванням поліграфа;
9. Побудову тестових запитань для дослідження (тестування, опитування) із застосуванням поліграфа;
10. Передтестові, міжтестові та післятестові методи і процедури дослідження (тестування, опитування) із застосуванням поліграфа;
11. Методи оцінки та аналізу результатів поліграфологічного дослідження;
12. Сучасну літературу за фахом;
13. Історію і розвиток поліграфології у світі та в Україні;
14. Передовий вітчизняний і зарубіжний досвід у галузі досліджень із застосуванням поліграфа;
15. Правила оформлення ділової документації;
16. Правила особистої безпеки;
17. Державну мову.
Для зручності застосування, на офіційному сайті Верховної Ради України було розміщено наказ ГО «Колегія поліграфологів України» від 07.12.2020 № 1 «Про затвердження кваліфікаційної характеристики «Поліграфолог», разом з наказом Мінекономіки України від 25.10.2021 № 810-21 «Про затвердження Зміни №10 до Національного класифікатора ДК 003:2010», який ввів в дію кваліфікаційну характеристику професії «Поліграфолог» в Україні (не застосовується до діяльності державних установ, правоохоронних органів, місцевих органів влади) з 25.10.2021 року. - URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0810930-21#Text