Анотація до коментаря: З 01 січня 2023 року набула чинності нова редакція статті 14 Закону України "Про судову експертизу", якою врегульоване питання притягнення судових експертів до дисціплінарної відповідальності. Зокрема визначено 12 видів дисціплінарних проступків, за вчинення яких судові експерти можуть бути притягнуті до дисціплінарної відповідальності. На думку автора Коментаря, кандидата юридичних наук, судового експерта вищого кваліфікаційного класу Григорій Прохорова-Лукіна, запровадження видів дисціплінарних проступків, фактично відкриває «сезон полювання» на судових експертів з боку зацікавлених осіб. Враховуючи, що накладення дисціплінарного стягнення призводить до негативних наслідків стосовно судових експертів, як от: позбавлення премій, обмеження просування по службі, та ін., можна очікувати відтоку кваліфікованих експертних кадрів, перш за все, з державних експертних установ, не кажучи вже про моральну шкоду, яка буде заподіюватися судовим експертам в процесі розгляду дисціплінарних проваджень. Крім того, запроваджені дисціплінарні стягнення стосуються виключно судових експертів та не стосуються керівників МЮ та експертних установ, які повинні забезпечувати належний науково-методичний рівень судової експертизи.
Тобто судових експертів призначили «цапами-відбувайлами» та не передбачили жодних механізмів захисту їх прав, крім звернення до суду. Отже можна прогнозувати істотне збільшення таких звернень та, відповідно, завантаження судів справами, які здебільшого могли бути вирішені у межах відповідних відомств. Можливість довільного тлумачення змісту визначень дисціплінарних стягнень створює серйозні корупціогенні ризики. Запровадження зазначених дисціплінарних стягнень за відсутності чіткого визначення використаних у їх формулюваннях понять загрожує кадровим колапсом державних експертних установ. Запровадження зазначених дисціплінарних стягнень призведе й до помітного зростання звернень адвокатів до відповідних відомств з вимогами притягнення судових експертів до дисціплінарної відповідальності, що також буде сприяти обмеженням у отриманні премій та службового росту, та, як наслідок, звільненням експертів державних установ.
Можливість застосування дисціплінарних стягнень протягом тривалого терміну (до 3- років) навіть за незначні порушення, які не впливають на наукову обґрунтованість, повноту та об’єктивність висновків, фактично скасовує принцип незалежності судового експерта, визначений Законом України "Про судову експертизу".
Довідково: Картка законопроекту (реєстр. № 7735) із зауваженнями Головного юридичного управління Верховної Ради України - https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/CardByRn?regNum=7735&conv=9
Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про судову експертизу" щодо удосконалення організаційно-управлінського забезпечення судово-експертної діяльності (реєстр. № 7735) був поданий народним депутатом України Божиком В.І.
Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про судову експертизу" щодо удосконалення організаційно-управлінського забезпечення судово-експертної діяльності". - URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2716-20#Text
Закон України "Про судову експертизу". - URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n51
Найсуттєвіші зауваження Головного юридичного управління Верховної Ради України щодо змін до статей 8, 14 Закону України "Про судову експертизу":
1. Частинами другою та третьою статті 8 Закону України «Про судову експертизу» в редакції проекту передбачено, що міністерства та інші державні органи здійснюють у визначеному ними порядку контроль за дотриманням законодавства з питань судово-експертної діяльності державними спеціалізованими установами, що належать до сфери їх управління, а також Міністерство юстиції України у визначеному ним порядку здійснює контроль за дотриманням законодавства з питань судово-експертної діяльності судовими експертами, які не є працівниками державних спеціалізованих установ. На нашу думку, такі положення проекту не враховують вимог статей 19 та 120 Конституції України, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, при цьому організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади визначаються Конституцією і законами України.
2. Використане у частині четвертій статті 8 проекту формулювання «Для розгляду найважливіших питань» має оціночний характер та потребує редакційного коригування, оскільки у нормі не розкрито, які питання слід вважати найважливішими. Такий законодавчий підхід не відповідає принципу верховенства права (стаття 8 Конституції України).
3. Підтримуючи ідею необхідності удосконалення механізму притягнення до відповідальності судових експертів, насамперед звертаємо увагу, що положення законопроекту не містять цілісного завершеного механізму регулювання питання щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів. Зокрема, положеннями проекту не визначені органи, які накладатимуть дисциплінарне стягнення, їх повноваження, порядок розгляду ними питань про притягнення судових експертів до дисциплінарної відповідальності тощо. На нашу думку, з огляду на приписи статей 8, 19, 92 Конституції України, такі положення мають закріплюватися на рівні закону, тобто бути предметом регулювання Закону України «Про судову експертизу», а не визначатися підзаконними нормативно-правовими актами. У зв’язку з цим наголошуємо, що притягнення до відповідальності судових експертів потребує системного підходу, а не часткового внесення змін до Закону України «Про судову експертизу».
4. Відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до тих розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень законопроекту, що були прийняті за основу. Натомість положення частин п’ятої, сьомої та восьмої статті 14 Закону України «Про судову експертизу» в редакції проекту не були предметом розгляду під час прийняття законопроекту за основу (прим. - !!!!!), про необхідність внесення таких пропозицій не було зазначено ні у висновку Комітету з питань правової політики як головного комітету, ні у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України. Отже, зазначене положення включено до тексту законопроекту з порушенням вимог статті 116 Регламенту Верховної Ради України.
5. Зважаючи на характер висловлених зауважень проект Закону вимагає необхідність суттєвого змістовного і техніко-юридичного доопрацювання тексту законопроекту з урахуванням наданих пропозиції та зауважень.
Текст Коментаря кандидата юридичних наук, судового експерта вищого кваліфікаційного класу Григорій Прохорова-Лукіна:
Текст Зауважень Головного юридичного управління Верховної Ради України до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судову експертизу» щодо удосконалення організаційно-управлінського забезпечення судово-експертної діяльності» (реєстр. №7735):
