24 травня 2023 року під патронатом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення за участі представників медіарегулятора, керівників телерадіоорганізацій, громадськості і психологів відбудеться робоча зустріч (громадське обговорення) на тему: «Регулювання і саморегулювання медіа: психологічні аспекти висвітлення тем насильства над дітьми» з метою зменшення травматизації дітей через ЗМІ в Україні. До участі в заході запрошений також головний редактор журналу, директор Київського міжнародного судово-експертного інституту психологічної експертизи і досліджень на поліграфі, член Президії Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України, кандидат психологічних наук, доцент Олег НАЗАРОВ.
Відповідно до тексту запрошення, питання захисту дітей від шкідливої інформації постійно перебуває в полі зору українського медіарегулятора. З 2016 року працює робоча група, яка розробляє правила для медіа, дотримання яких значно покращує ситуацію в інформаційному просторі. Особливо тема піклування про моральне і психологічне здоров’я дитини актуальна нині, коли українські діти втратили можливість жити в мирній країні, розвиватися і зростати в спокійному, сприятливому середовищі, без регулярних звуків тривоги, без вибухів, бомбосховищ, постійного переживання батьків за їхнє життя.
У цьому контексті Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення прагне, щоб той великий вплив, що мають медіа на суспільство, був використаний на його благо. Наприкінці минулого року робоча група доопрацювала акт саморегуляції медіа про захист дітей війни. Він спрямований на те, щоб медіа, висвітлюючи події воєнної агресії російської федерації проти нашої країни, розповідаючи про дітей, які перебували під обстрілами чи в окупації, втратили рідних чи зазнали ушкоджень, стали зі своїми родинами вимушеними переселенцями тощо, думали про їхній захист та ризики повторної травматизації. На теперішній час напрацьовано п’ять документів, які повинні сприяти тому, щоб медіа, готуючи інформаційні матеріали, завжди дбали про найкращі інтереси дитини.
Медіа можуть долучитися до обговорення онлайн через Zoom-конференцію, зареєструвавшись до 15.00 23 травня через електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. Посилання на захід буде надіслане зареєстрованим представникам.
13 грудня 2022 року в Україні ухвалено новий Закон України «Про медіа».
Довідково, Національна рада на засіданні 18 травня після громадського обговорення затвердила 11 нормативно-правових актів, які були розроблені на виконання Закону України «Про медіа». Вони дають регуляторові механізми для втілення Закону на практиці і затверджують необхідні форми документів. Тепер медіарегулятор розпочне ліцензування і реєстрацію суб’єктів у сфері медіа, а також інші процедури, передбачені Законом.
Бібліографічна рекомендована література:
1. Медіапсихологія: на перетині інформаційного та освітнього просторів: монографія / [О. Т. Баришполець, О. Л. Вознесенська, О. Є. Голубєва, Г. В. Мироненко, Л. А. Найдьонова, Н. О. Обухова Н. І. Череповська] ; за наук. ред. Л. А. Найдьонової, Н. І. Череповської ; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. - К. : Міленіум, 2014. - 348 с. - URL: https://cutt.ly/567LwBD
2. Рекомендації щодо роботи журналістів з соціально вразливими групами. Діти в медіа. - 2021. - 20 с. - URL: https://cutt.ly/z67LfZD
3. Діти в медіа: як висвітлювати й дотримуватися правил. Спеціальний звіт. — К., ГО «Телекритика», 2016. — 48 с. - URL: https://cutt.ly/q67LTpg
4. Назаров О.А. Міжнародно-правові та науково-експертні підходи до формування правил поведінки щодо висвітлення насильства проти дітей. Презентація, 6 слайдів / Круглий стіл online на тему: «Психологічні, юридичні та етичні аспекти висвітлення насильства проти дітей під час війни». 7 квітня 2023 року. - Етична комісія Національної психологічної асоціації. Дата публікації: 08.04.2023. URL:
Редакція журналу зібрала всі правові позиції нового Закону щодо захисту прав дітей в медіа, які пропонуються для ознайомлення читачам.
Нормативний документ:
Закон України "Про медіа". - URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#Text
Витяги із Закон України "Про медіа" щодо захисту прав дітей в медіа України
Стаття 5. Основні завдання державної політики у сфері медіа
1. Основними завданнями державної політики у сфері медіа є:
4) захист користувачів інформації, особливо дітей, від шкідливого впливу інформації;
Стаття 21. Вимоги до суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа
6. Суб’єктам у сфері аудіовізуальних медіа забороняється обробляти зібрані чи іншим чином отримані персональні дані дітей з комерційною метою.
Стаття 23. Вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до відео
1. Провайдер платформи спільного доступу до відео зобов’язаний:
3) забезпечити перевірку віку користувача перед отриманням ним доступу до інформації, що може завдати шкоди фізичному, психічному або моральному розвитку дітей, забезпечити можливість використання системи батьківського контролю з метою захисту дітей від такої інформації;
Стаття 31. Наглядова рада суб’єкта у сфері місцевих публічних аудіовізуальних медіа
1. Органом, що забезпечує участь представників територіальних громад в управлінні суб’єктом у сфері місцевих публічних аудіовізуальних медіа та гарантує його редакційну незалежність, є наглядова рада. Статутні документи суб’єкта у сфері місцевих публічних аудіовізуальних медіа мають містити положення щодо складу, порядку формування та повноважень його наглядової ради.
7. Основний вид діяльності громадського об’єднання має здійснюватись:
4) у сфері захисту інтересів дітей і молоді та виховання;
Стаття 36. Обмеження щодо змісту інформації
1. На території України в медіа та на платформах спільного доступу до відео забороняється поширювати:
6) порнографічні матеріали, а також матеріали, що заохочують сексуальну експлуатацію та насильство над дітьми, демонструють статеві відносини дітей, використовують образ дітей (візуальний запис образу дітей) у видовищних заходах сексуального чи еротичного характеру;
Стаття 42. Захист дітей
1. У матеріалах медіа (крім фільмів) обмежується поширення інформації, що може завдати шкоди фізичному, психічному або моральному розвитку дітей, та у яких міститься така інформація:
1) надмірне зосередження уваги на насильстві, а саме поширення висловлювань або зображень насильства, які не є обґрунтованими або є надмірними в контексті відповідної програми чи публікації;
2) позитивна оцінка нанесення, заподіяння самому собі каліцтва або вчинення самогубства, підбурювання до таких дій, надмірна і необґрунтована деталізація засобів і обставин самогубства;
3) демонстрування жорстокого поводження з тваринами, методів умертвіння тварин, демонстрація великим планом такої, що вмирає, або жорстоко понівеченої тварини, крім випадків, якщо така демонстрація необхідна для популяризації гуманного ставлення до тварин, за умови попередження глядачів про сцени жорстокості;
4) позитивна оцінка вандалізму;
5) позитивна оцінка злочинного діяння або ідеалізація злочинця, надмірно деталізовані моделювання злочинних дій та/або демонстрація дій, відтворення яких дітьми може бути небезпечним для їхнього здоров’я і життя;
6) позитивна оцінка залежності від наркотичних, токсичних, психотропних речовин, тютюну чи алкоголю, а також від інших речовин, які використовуються або можуть використовуватися з метою одурманення, заохочення їх вживання, виробництва, розповсюдження чи придбання, крім творів мистецтва;
7) нецензурні висловлювання, слова, непристойні жести, крім випадків використання у творах мистецтва або відтворення у повідомленнях про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;
8) заклики грати в азартні ігри, спонукання до участі в азартних іграх, крім випадків, передбачених законами України;
9) демонстрація великим планом тіла померлої, такої, що вмирає, або жорстоко понівеченої людини, крім випадків, якщо така демонстрація необхідна для ідентифікації особи, за умови попередження глядачів про сцени жорстокості.
2. Інформація, що може завдати шкоди фізичному, психічному або моральному розвитку дітей, передбачена частиною першою цієї статті, може поширюватися лінійними медіа з урахуванням обмежень щодо часу поширення програм (у тому числі фільмів) залежно від індексу глядацької аудиторії у сфері медіа ("16" - показ можливий з 22 години до 6 години; "18" - показ можливий з 24 години до 5 години).
Програми (у тому числі фільми), розраховані на глядацьку аудиторію не менше 16 років, можуть поширюватися лише у проміжках часу між 22 годиною та 6 годиною та з обов’язковим інформуванням користувачів про обмеження глядацької аудиторії або в будь-який час, за умови використання системи умовного доступу.
Програми (у тому числі фільми), розраховані на глядацьку аудиторію не менше 18 років, можуть поширюватися лише у проміжках часу між 24 годиною та 5 годиною та з обов’язковим інформуванням користувачів про обмеження глядацької аудиторії або в будь-який час, за умови використання системи умовного доступу.
Суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа самостійно визначають вікову категорію аудиторії, на яку розраховані програми (у тому числі фільми), керуючись критеріями класифікації, затвердженими Національною радою спільно з органом спільного регулювання.
3. Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, програми чи фільми еротичного спрямування можуть поширюватися без обмежень у часі суб’єктами у сфері аудіовізуальних медіа на замовлення та провайдерами аудіовізуальних сервісів лише у разі застосування системи умовного доступу.
4. Програми, які поширюються аудіовізуальними медіа та містять інформацію, що може завдати шкоди фізичному, психічному або моральному розвитку дітей, мають бути позначені спеціальними попередженнями. Такі попередження в лінійних медіа мають демонструватися упродовж всієї програми.
Відповідні спеціальні попередження зазначаються у розкладах програм або в каталозі програм.
5. У програмах, які поширюються аудіовізуальними медіа та містять інформацію, що може завдати шкоди фізичному, психічному або моральному розвитку дітей, на початку програми оголошується звукове попередження про шкоду, яка може бути завдана дітям, та рекомендовану мінімальну вікову категорію.
6. Онлайн-медіа можуть поширювати інформацію, передбачену частиною першою цієї статті, за умови забезпечення належного попередження про потенційну шкідливість такої інформації для дітей.
7. Відповідальність за забезпечення програм відповідними спеціальними попередженнями або звуковими попередженнями, передбаченими цією статтею, покладається на суб’єкта у сфері медіа.
8. Національна рада спільно з органом спільного регулювання розробляє та затверджує вимоги, які є обов’язковими для виконання суб’єктами у сфері медіа, в яких визначає:
1) критерії визначення інформації, зазначеної у частині першій цієї статті, та критерії її класифікації;
2) розподіл дітей на вікові категорії та критерії класифікації програм (у тому числі фільмів) за віковими категоріями аудиторії, на яку вони розраховані;
3) вимоги до демонстрування спеціальних попереджень (включаючи ескізи) та вимоги до оголошення звукових попереджень, передбачених цією статтею;
4) порядок віднесення суб’єктом у сфері медіа інформації до відповідних категорій та обрання спеціальних попереджень.
До створення органу спільного регулювання Національна рада має право самостійно розробити та затвердити відповідні вимоги. Затверджені Національною радою вимоги діють до затвердження відповідних кодексів (правил) спільного регулювання.
9. Суб’єкт у сфері медіа на підставі характеристик і критеріїв класифікації інформації (програм), визначених відповідно до частини восьмої цієї статті, самостійно розподіляє програми до певної категорії та застосовує відповідні спеціальні попередження, передбачені цією статтею.
10. Крім виняткових випадків, коли неможливо інакше забезпечити найкращі інтереси дитини, суб’єкти у сфері медіа не мають права без письмової згоди хоча б одного з батьків або інших законних представників дитини оприлюднювати фото дитини, яка зазнала фізичного чи сексуального насилля, а також розголошувати будь-яку інформацію, яка:
1) може сприяти ідентифікації дитини, яка задіяна у провадженні у справах про адміністративні правопорушення, в кримінальному провадженні у будь-якому статусі або стосовно якої є інформація про здійснення нею правопорушення;
2) стосується факту самогубства дитини, при цьому ідентифікує її особу.
Стаття 47. Поширення програм з платними інтерактивними конкурсами (іграми, вікторинами)
5. Правила платних інтерактивних конкурсів (ігор, вікторин), що поширюються у програмах, телеканалах, радіоканалах, каталогах програм із застосуванням системи умовного доступу, мають передбачати заборону участі дітей у таких конкурсах.
Стаття 90. Повноваження Національної ради
1. Національна рада:
26) затверджує розроблені спільно з органом спільного регулювання вимоги щодо захисту дітей відповідно до статті 42 цього Закону;
Стаття 92. Зміст, предмет і мета спільного регулювання
1. Спільне регулювання у сфері медіа - це поєднання функцій та засобів державного регулювання та галузевого саморегулювання з метою забезпечення участі суб’єктів у сфері медіа у розробці та визначенні вимог до змісту інформації, яка поширюється медіа, та недопущення цензури і зловживання свободою слова.
2. Предметом спільного регулювання є визначення вимог до поширення інформації, для якої законодавством передбачено регулювання змісту, шляхом прийняття кодексів (правил) створення та поширення такої інформації. При цьому суб’єкти у сфері медіа добровільно беруть на себе обов’язок дотримуватися цих вимог, а Національна рада визнає, що ці вимоги є достатніми для забезпечення суспільних інтересів.
До предмета спільного регулювання (сфери спільного регулювання) належить:
4) визначення критеріїв віднесення інформації до такої, що може заподіяти шкоду фізичному, психічному або моральному розвитку дітей;
5) розподіл дітей на вікові категорії та встановлення критеріїв класифікації програм (у тому числі фільмів) за віковими категоріями аудиторії, на яку вони розраховані;
6) затвердження вимог до демонстрування спеціальних попереджень (включаючи їх ескізи) та вимог до оголошення звукових попереджень, передбачених статтею 42 цього Закону;
7) визначення порядку віднесення суб’єктом у сфері медіа інформації до відповідних вікових категорій дітей та обрання відповідних попереджень (символів);
Стаття 110. Відповідальність суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа
1. Порушення суб’єктами у сфері лінійних аудіовізуальних медіа вимог законодавства та/або умов ліцензії, за які Національна рада має право застосовувати заходи реагування, поділяються на:
1) незначні;
2) значні;
3) грубі.
3. До значних порушень відноситься:
12) поширення інформації, що може завдати шкоди фізичному, психічному або моральному розвитку дітей, без спеціальних попереджень та/або з порушенням часу розповсюдження; порушення вимог частини десятої статті 42 цього Закону щодо нерозголошення інформації про дитину без письмової згоди хоча б одного з батьків або інших законних представників дитини, за винятком випадків, якщо це здійснюється в найкращих інтересах дитини;
4. До грубих порушень відноситься:
4) поширення порнографічних матеріалів, а також матеріалів, що заохочують сексуальну експлуатацію та насильство над дітьми, демонструють статеві відносини дітей, використовують образ дітей (візуальний запис образу дітей) у видовищних заходах сексуального чи еротичного характеру;
8. Порушення суб’єктами у сфері нелінійних аудіовізуальних медіа вимог законодавства, за які Національна рада має право застосовувати заходи реагування, поділяються на:
1) незначні;
2) значні;
3) грубі.
10. До значних порушень відноситься:
11) поширення інформації, що може завдати шкоди фізичному, психічному або моральному розвитку дітей, без спеціальних попереджень та/або без використання системи умовного доступу; порушення вимог частини десятої статті 42 цього Закону щодо нерозголошення інформації про дитину без письмової згоди хоча б одного з батьків або інших законних представників дитини, за винятком випадків, якщо це здійснюється в найкращих інтересах дитини;
11. До грубих порушень відноситься:
4) поширення порнографічних матеріалів, а також матеріалів, що заохочують сексуальну експлуатацію та насильство над дітьми, демонструють статеві відносини дітей, використовують образ дітей (візуальний запис образу дітей) у видовищних заходах сексуального чи еротичного характеру;
Стаття 112. Відповідальність суб’єктів у сфері онлайн-медіа
3. До значних порушень відноситься:
11) порушення вимог частини шостої статті 42 цього Закону щодо забезпечення належного попередження про потенційну шкідливість інформації для дітей;
12) порушення вимог частини десятої статті 42 цього Закону щодо нерозголошення інформації про дитину без письмової згоди хоча б одного з батьків або інших законних представників дитини, за винятком випадків, якщо це здійснюється в найкращих інтересах дитини;
4. До грубих порушень відноситься:
5) поширення матеріалів, що заохочують сексуальну експлуатацію та насильство над дітьми, демонструють статеві відносини дітей, використовують образ дітей (візуальний запис образу дітей) у видовищних заходах сексуального чи еротичного характеру;
Стаття 113. Відповідальність провайдерів аудіовізуальних сервісів
3. До значних порушень відноситься:
5) відсутність системи умовного доступу щодо телеканалів та радіоканалів, доступ дітей до яких має бути обмеженим відповідно до умов їх розповсюдження;
Розділ X. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім випадків, передбачених цим розділом.
11. Частина друга статті 42 цього Закону набирає чинності через рік з дня набрання чинності цим Законом. Впродовж року з дня набрання чинності цим Законом частина друга статті 42 цього Закону діє в такій редакції:
"2. Фільми, які містять інформацію, що може завдати шкоди фізичному, психічному або моральному розвитку дітей, можуть поширюватися лінійними медіа з урахуванням обмежень щодо часу показу залежно від індексу глядацької аудиторії ("16" - показ можливий у будь-який ефірний час; "18" - показ можливий з 22 години до 6 години)".
Впродовж року з дня набрання чинності частиною другою статті 42 цього Закону порушення, передбачені пунктом 12 частини третьої статті 110, пунктом 11 частини десятої статті 110, які спричинено помилковим визначенням суб’єктами у сфері аудіовізуальних медіа вікової категорії аудиторії, на яку розраховані програми (в тому числі фільми), відносяться до незначних, і отримані за такі порушення приписи не враховуються при застосуванні Національною радою заходів реагування, передбачених пунктом 2 частини першої статті 116 цього Закону.
21) у Законі України "Про кінематографію" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 22, ст. 114 із наступними змінами):
статті 15, 15-1, 15-2 викласти в такій редакції:
"Стаття 15. Умови розповсюдження і демонстрування фільму
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, ухвалює рішення про відмову у внесенні фільму до Державного реєстру фільмів за наявності принаймні однієї з таких підстав:
у фільмі наявні матеріали, що заохочують сексуальну експлуатацію та насильство над дітьми, демонструють статеві відносини дітей, використовують образ дітей (візуальний запис образу дітей) у видовищних заходах сексуального чи еротичного характеру, пропаганда вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, що підтверджується висновком експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів;
45) у Законі України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 27, ст. 904 із наступними змінами):
назву викласти в такій редакції:
"Про суспільні медіа України";
у частині другій статті 1:
абзац перший викласти в такій редакції:
"2. Суспільні медіа-сервіси України надаються акціонерним товариством "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (далі - НСТУ), 100 відсотків акцій якого належить державі. Відчуження акцій, що належать державі у статутному капіталі НСТУ, приватизація акцій забороняється";
частину першу статті 19 викласти в такій редакції:
"1. Редакційний статут НСТУ визначає:
9) вимоги до поширення інформації про дітей;
10) вимоги до захисту дітей від негативного впливу інформації;
64) у Законі України "Про електронні комунікації" від 16 грудня 2020 року № 1089-IX із наступними змінами:
в абзаці третьому частини другої статті 1 слова "програмних послуг" замінити словами "аудіовізуальних медіа-сервісів";
статтю 100 викласти в такій редакції:
"Стаття 100. Обмеження щодо агітації всеукраїнського референдуму
1. Під час агітації всеукраїнського референдуму забороняється:
7) використовувати зображення дітей без письмової згоди їхніх батьків або інших законних представників, а також у небезпечних ситуаціях чи за обставин, що у разі їх імітації можуть завдати шкоди дітям або іншим особам, інформацію, здатну викликати зневажливе ставлення дітей до небезпечних для здоров’я і життя ситуацій;
8) використовувати матеріали, які можуть завдавати шкоду фізичному, психічному або моральному розвитку дітей, викликати у них відчуття неповноцінності.