Библиографическое описание: Назаров О.А. Судебно-психофизиологическая экспертиза и проверки на полиграфе (детекторе лжи) в Украине: правовой аспект. Судово-психологічна експертиза. Застосування поліграфа та спеціальних знань в юридичній практиці: Електронний журнал / [редкол.: Назаров О. А. (голов. ред.) та ін.]. К., 2016. № 2 (16). Дата публикации: 30.08.2016. URL: http://expert-nazarov.com/nomera/709-2016-2-16 (дата обращения: 30.08.2016). - https://doi.org/10.53672/ej.2.2016.01
Bibliographic description: Nazarov O.A. Forensic psychophysiological examination and polygraph (lie detector) tests in Ukraine: legal aspect. Forensic psychological examination. Application of polygraph and special knowledge in legal practice: Electronic journal / [edited by: O. A. Nazarov (chief editor) and others]. K., 2016. No. 2 (16). Date of publication: 30.08.2016. URL: http://expert-nazarov.com/nomera/709-2016-2-16 (access date: 08/30/2016). - https://doi.org/10.53672/ej.2.2016.01
Forensic psychophysiological examination and polygraph (lie detector) tests in Ukraine: legal aspect
Oleh A. Nazarov, Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor, Director of Limited Liability Company Kiev International Forensic Expert Institute Of Psychological Expertise And Researches On Polygraph (LLC Institute of psychological expertise and polygraph)
iD: https://orcid.org/0000-0002-3427-1162
DOI: https://doi.org/10.53672/ej.2.2016.01
Abstract: The article is devoted to the legal and psychological characteristics of the appointment and conduct of a forensic psychological examination and a polygraph test in Ukraine. Judicial practice is a measure of the effectiveness of any expert activity, which is why no forensic examination, incl. forensic psycho-physiological or psychological examination using a polygraph does not have probative value in advance, but is only one of the sources of evidence and is subject to verification and evaluation, along with other collected evidence and examinations in the case (paragraph 2 of article 212 of the Civil Procedure Code, article 94 , 101 Code of Criminal Procedure, art. 82, 86 KupAP). Based on the court decisions published in Ukraine, according to the data obtained from the Unified State Register of Judicial Decisions of the Courts of Ukraine, in approximately 80% of cases, judges, in the course of trials, when making decisions and issuing a sentence (decree), used the opinions of experts (specialists) on the results of psychological examinations (research) using a lie detector (polygraph) as evidence in the case. According to some research institutes of the CIS countries (2009), the accuracy of the results of forensic psychophysiological (psychological) examinations using a modern polygraph is at least 95 percent. They are quite comparable with the accuracy of the results of various traditional types of forensic and other examinations, which puts the psychological (psychophysiological) examination on a polygraph in a number of fairly reliable and scientifically based methods of using special knowledge in court.
Keywords: polygraph, forensic psychological examination, polygraph test, legislation of Ukraine.
Традиційно, нагадуємо користувачам журналу, що науковий журнал запроваджив надання послуг «Консультація»: запит на проведення судово-психологічної експертизи за різними підставами, у тому числі відшкодування моральної шкоди завданою військовими злочинами, із застосуванням поліграфа на замовлення зацікавлених осіб, суду, правоохоронних органів згідно процесуальних кодексів. - URL: http://expertize-journal.org.ua/konsultacia Телефон для термінового дзвінка судовому експерту: +38 093 476 72 60 (Viber, Telegram, Whatsapp).
Звертаємо увагу, організація проведення професійних консультацій всім зацікавленим, здійснюється членом Президії Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України, головним редактором журналу, атестованим судовим експертом психологом (поліграфологом), кандидатом психологічних наук, доцентом Назаровим Олегом Анатолійовичем.
Текст статьи. В связи с достаточно распространенной практикой назначения в судах и органами досудебного следствия психофизиологических экспертиз с применением полиграфа в рамках расследуемых уголовных производств представляется достаточно актуальным изучения вопроса объекта и предмета указанной судебной экспертизы. Исходя из изученной нами экспертной практики, в качестве первоначальной гипотизы предлагается рассмотреть предметом судебно-психофизиологической (психологической) экспертизы с использованием полиграфа (детектора лжи) - психофизиологические особенности формирования и протекания психологической установки на сокрытие (искажение) значимой для человека информации. А также взаимосвязи психологической установки с сопровождающими ее психическими процессами памяти (воспоминания, узнавания, припоминания), мотивационной (волевое или бессознательное нежелание давать правдивые показание) и эмоциональной (значимость для человека совершенных им действий) психическими сферами человека. По нашему мнению, исследование психологической установки на сокрытие известной информации подэкспертному лицу во взаимосвязи с памятью человека (идеальных следов преступления), эмоциональной сферой (значимость для человека совершенных им действий) в рамках данной экспертизы производится опосредованно, через исследование сопряжённых с психическими процессами психофизиологических проявлений, фиксируемых при помощи апаратной психофизиологической методики, которым и является полиграф, в простонароднье называемый детектором лжи.
Отнесение полиграфа к апаратной психофизиологической методике связано с тем, что полиграфолог обязан ввести в компьютерную программную часть полиграфа, полиграфологический тест, без данного действия полиграфолога настоящее исследование проведено быть не может., т.е. подключить датчики к испытуемому, не зная полиграфологических тестов, не специалисту (эксперту) можно, однако в таком случае, полиграф уже не будет надлежащим образом подготовленным инструментом для исследования. Таким образом, по нашему мнения, полиграф без тестовой методики не может считаться допустимым профессиональным инструментом установления психофизиологических признаков психологической установки на сокрытие информации. Действия полиграфолога по подготовке полиграфа к работе, превращают просто набор плат, схем, датчиков и компьютерной программы в ходящей в состав полиграфа рабочим профессиональным инструментом эксперта или специалиста полиграфолога.
При этом однако следует помнить, что судебная практика является мерилом эффективности любой экспертной деятельности, ввиду чего никакая судебная экспертиза, в т.ч. и судебно-психофизиологическая или психологическая экспертиза с использованием полиграфа не имеет наперед доказательной силы, а является лишь одним из источников доказательств и подлежит проверке и оценке, наравне с другими собранными доказательствами и экспертизами по делу (п. 2 ст. 212 ГПК, ст. 94, 101 УПК, ст. 82, 86 КУпАП). Исходя из опубликованных в Украине судебный решений, согласно данным полученным из Единого государственного реестра судебных решений судов Украины, приблизительно в 80% случаев, судьями, в ходе судебных разбирательств, при принятии решений и вынесении приговора (постановления), использовались заключения экспертов (специалистов) по результатам проведенных психологических экспертиз (исследований) с использованием детектора лжи (полиграфа) в качестве доказательства по делу.
По данным некоторых Научно-исследовательских институтов стран СНГ (2009), точность результатов судебно-психофизиологических (психологических) экспертиз с использованием современного полиграфа составляет не менее 95 процентов. Они вполне сопоставимы с точностью результатов различных традиционных видов криминалистической и других экспертиз, что ставит психологическую (психофизиологическую) экспертизу на полиграфе в ряд достаточно надежных и научно обоснованных методов использования специальных знаний в суде.
Психологическая экспертиза, проводившаяся в системе государственных научно-исследовательских экспертных учреждений Министерства юстиции Украины свое начало берет с 1925 года, с созданных в Киеве, Харькове специальных кабинетов по изучению личности преступника. Согласно приказа Минюста Украины от 15 июля 1997 г. № 285/7-А (зарегистрирован в Минюсте Украины 4 августа 1997 г. № 283/2087), в 2007 году психологическая экспертиза вошла в Перечень основных видов судебных экспертиз и экспертных специальностей, по которым присваивается квалификация судебного эксперта специалистам научно-исследовательских институтов судебных экспертиз Министерства юстиции Украины.
В настоящее время действует приказ Минюста Украины от 09.08.2005 г. № 86/5 "Об утверждении Положения об экспертно-квалификационных комиссиях и аттестации судебных экспертов" (зарегистрирован в Минюсте Украине от 11 августа 2005 г. №882/11162), которым переутверждена в том числе и психологическая экспертиза, включенная в Перечень основных видов судебных экспертиз и экспертных специальностей, по которым присваивается квалификация судебного эксперта специалистам научно-исследовательских учреждений судебных экспертиз Минюста. При этом род экспертизы определен как «психологическая», а экспертная специальность названа «психологические исследования». В соответствии с Национальным классификатором профессий ДК 003:2010 (раздел 2 «Профессионалы», код 2144.2) в 2010 году в Украине была введена профессия «эксперта-полиграфолога». Учитывая, что родовым объектом экспертизы с использованием полиграфа выступает личность, а специальными объектами являются такие психические процессы как память, эмоции, мотивационная сфера человека, то экспертизу с использованием полиграфа логично относить к роду судебно-психологических экспертиз. Видовая принадлежность экспертизы с использованием полиграфа определяется с учётом того, что исследование памяти, эмоционального состояния и психологической установки на сокрытие информации человека в рамках данной экспертизы производится опосредованно, через исследование сопряжённых с указанными психическими процессами психофизиологическими проявлениями, регистрируемыми при помощи полиграфа по специально подобранной методике. Таким образом, с научной точки зрения психофизиологическая экспертиза с использованием полиграфа рассматривается как подвид (разновидность) рода судебно-психологических экспертиз.
Экспертное психофизиологическое исследование с использованием полиграфа представляет собой аппаратную психофизиологическую методику диагностики трех психических процессов - памяти, эмоций и мотивации подэкспертного, который при этом остается активным участником (субъектом) процесса и никак не превращается в его объект. Память человека – уникальная информационная база, которая до последнего времени недостаточно использовалась в следственной практике. Результаты последних психологических исследований говорят о том, что объем хранящейся в памяти человека информации многократно превышает объем произвольно воспроизводимой информации, а субъективная оценка происходящих событий лишь на 70% соответствует действительности. Эмоции также играют главную роль в жизни человека, поскольку экспериментально доказано, что в коре головного мозга они хранятся ввиде эмоциональных следов - отражения от процессов прошлых возбуждений. Однако катализатором психической деятельности выступает именно мотивация ввиде сформированной человеком психологической установки на сокрытие информации, так как именно она активизирует мозговые процессы воображения и памяти, которые свои ответы в следствии их сокрытия и значимости на критические раздражители (реагенты) и выражает в виде физиологических реакций, как правило, непроизвольно, против воли и желания человека. Чем больше усилие прикладывает человек для сокрытия информации, придумывая различные неправдивые события прошлого, тем выраженнее становится его психофизиологическая реакция на предъявляемые ему критические стимулы (вопросы). Исследователи этой проблемы подчеркивают, что значение полиграфа (детектора лжи) как научно-технического метода, состоит в том, что он позволяет объективно установить, когда тот или иной критический раздражитель (вопрос, предъявленная фотография, имя сообщника, орудие преступления, действия во время обыска и т.п.) является причиной психофизиологического реагирования (даже кратковременного или скрываемого) у подэкспертного.
В правовом аспекте основанием для проведения судебной психологической или психофизиологической экспертизы с использованием полиграфа на территории Украины является действующее законодательство Украины, которое дает всем субъектам юридического процесса понятие, что Украина в вопросах регламентации использования полиграфа при проведении судебно-психологической экспертизы идет путем ориентации на уже существующие законы и нормативные акты, по примеру таких стран как Канада, Индия. Вследствие чего, при проведении судебно-психологической экспертизы с использованием полиграфа, для судебного эксперта психолога (полиграфолога) является обязательным неукоснительное выполнение ст. 28 Конституции Украины, а именно наличие добровольного согласия подэкспертного на прохождение данной экспертизы, а так же соблюдение требований статей 9, 10 Закона Украины «О судебной экспертизе» - судебными экспертами могут быть лица, которые имеют необходимые знания для предоставления заключения по исследуемым вопросам. Лицо или орган, которые назначают или заказывают судебную экспертизу, могут поручить ее проведение тем судебным экспертам, которые внесены в государственный Реестр аттестованных судебных экспертов, или другим специалистам в соответствующих областях знаний, если иное не установлено законом. Кроме этого, согласно постановления Пленума Верховного суда Украины от 30.05.1997 № 8 «О судебной экспертизе по уголовным и гражданским делам» принятие решения об определении способа, метода, а также технических средств необходимых при проведения экспертизы является компетенцией эксперта. В методологическом вопросе, методики используемые судебным экспертом психологом (полиграфологом) при проведении судебно-психологической экспертизы с использованием полиграфа должны отвечать требованиям пункта 152 Научно-методических рекомендаций по вопросам подготовки и назначения судебных экспертиз и экспертных исследований, утвержденных приказом Минюста Украины от 08.10.1998 №53/5, а именно отбираться «с учетом специфики ... и конкретных вопросов, поставленных перед психологической экспертизой», быть "общеизвестными в научной практике" либо "авторскими модификациями" и прошедшими необходимую "апробацию".
Валидность и надежность полиграфологического теста в Украине была подтверждена в 2004 году украинским ученым Барко Вадимом Ивановичем с помощью проведенного научного исследования. Расчеты показали, что среднее значение точности (валидности) при диагностики склонности к утаиванию информации находятся в диапазоне 83,8% - 89,6%. Надежность полиграфного теста по результатам расчета корреляционных связей составила 0,73 – 0,77. Данный факт полностью подтвердил научность и практическую целесообразность использования в ходе психологического исследования полиграфа.
В мире, научным обоснованием исследованием с применением полиграфа стали данные по надежности и валидности полиграфологических методик (тестов) приведенные в коллективной научной работы ученых полиграфологов Американской ассоциации полиграфологов под названием - "Мета-аналитический обзор критериев точности проверенных полиграфологических методов" (англ. - Meta-Analytic Survey of Criterion Accuracy of Validated Polygraph Techniques) опубликованных в научном журнале Polygraph в 2011 году [1]. Так как результаты исследований профессора Калифорнийского университета (г.. Сан-Франциско, США) Пола Экмана показали, что форма сокрытия информации или лжи не зависит от национальности человека, его воспитания, культурных традиций, в которых он вырос и других социальных различий [2], то вышеуказанные результаты американского научного обоснования применения полиграфологических методов стали основанием для надлежащего и допустимого использования указанных результатов и в судопроизводстве Украины.
Експертні питання, які рекомендуються для винесення на судово-психологічну експертизу з використанням поліграфа в Україні викладені в інформаційно-довідковому посібнику Назаров О.А. Використання психологічних знань в кримінальному провадженні, цивільних, адміністративних справах: інформаційно-довідковий посібник (перероб. 2-ге видання). - Київ: ДНДЕКЦ МВС Україні, 2013. - 69 с., який вкючений у додаток №18 Переліку науково-технічної та довідкової літератури, що використовується при проведенні психологічної експертизи, який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 8 травня 2018 року N 1467/5 "Про затвердження переліків рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури, що використовується під час проведення судових експертиз" [3]:
1. Чи має під експертна особа (вказується П.І.Б.) психологічну установку на приховування (спотворення) інформації пов'язаної з обставинами скоєного злочину (вказується фабула справи)? Якщо підекспертна особа (вказується П.І.Б.) має психологічну установку на приховування (спотворення) інформації, то з якими обставинами справи вона пов'язана?
Крім цього, методично рекомендується до постанови слідчого, ухвали суду (договору на залучення експерта для фізичних (юридичних) осіб) про призначення судово-психологічної експертизи з застосуванням поліграфа додавати пункт наступного змісту:
"Під час проведення судово-психологічної експертизи щодо підекспертного (вказується П.І.Б.) просимо експерта звернути увагу на встановлювані судом (органом досудового слідства, зацікавленими особами, службою безпеки підприємства) під час судового розгляду (проведення досудового розслідування, службової перевірки) обставини, а саме (далі описуються які конкретно дії підекспертного встановлюються судом (досудовим слідством тощо)):
- Чи робив підекспертний наприклад, якісь насильницькі дії щодо потерпілого?
- Чи перебував підекспертний у певному місці в день скоєння злочину?
- Чи бачив підекспертний певні речові докази?
- Чи тримав підекспертний певні речові докази у своїх руках, перебуваючи у певному місці та часі тощо”.
Цей пункт забезпечує чітке позначення поля експертного дослідження для судового експерта та максимально конкретизує коло тих обставин, які підлягають встановленню та цікавлять орган чи осіб, які призначили експертизу.
Для відповідності судово-психологічної експертизи із застосуванням поліграфа в Україні вимогам критеріїв оцінки доказів, які вказані в процесуальних кодексах України (статті 94 КПК, 89 ЦПК, 90 КАС України) в обов’язковому порядку судовим експертом мають проводитися такі експертні дослідження як:
1) експертно-ретроспективне дослідження матеріалів справи та індивідуально-психологічних особливостей та мотиваційної сфери підекспертної особи,
2) експертно-психодіагностичне дослідження підекспертної особи,
3) експертно-психофізіологічне дослідження із застосуванням поліграфа підекспертної особи.
Також в Україні існують не поодинокі випадки, коли звичайне "тестування на поліграфі" намагаються оформити як висновок експерта або результати судово-психологічної експертизи, під час якої відповідь надається лише щодо виявлених психофізіологічних реакцій або значимих реакції людини на питання певних поліграфологічних тестів. Наявність некоретного виразу щодо встановлення під час проведення судово-психологічної експертизи поняття психофізіологічні або значимі реакції, в контексті проведення експертизи з застосуванням поліграфа, на теренах пострадянського простору, вперше було офіційно використано в російському варіанті експертних питань в 2006 році викладеному у Видовій експертній методиці проведення психофізіологічного дослідження з використанням поліграфа [4].
Однак в подальшому, наказом міністерства юстиції росії від 19.09.2017 № 169 "Про внесення змін до додатка N 1 та N 2 до наказу мін'юсту росії від 27.12.2012 N 237" Про затвердження Переліку родів (видів) судових експертиз, що виконуються в федеральних бюджетних судово-експертних установах мін'юсту росії, і Переліку експертних спеціальностей, за якими надається право самостійного виробництва судових експертиз" [5] найменування виду судової експертизи «Дослідження психології та психофізіології людини» і експертної спеціальності в рф було змінено з виключенням "дослідження психофізіології людини", яке мінюстом рф раніше спеціально було введено саме для використанням поліграфа.
Така поведінка міністерства юстиції рф [6] була обумовлена тим фактом, що станом на момент підготовки нормативного документу, тобто на 2017 рік, дане відомство так і не отримало даних, що такі психофізіологічні реакції або значимі реакції, які встановлює поліграфолог під час проведення тестування на поліграфі є достатніми і можуть визнаватися в рф допустимими доказами.
Таким чином, тестування на поліграфа і встановлення за результатом такого тестування значимих реакцій було визнано не достатнім для того щоб таке тестування могло називатися судово-психологічною або психофізіологічною експертизою і в рф було визнано як таке, що не відбулося. В рамках судових психологічних експертиз мінюстом рф, тестування на поліграфі було запропоновано вважати лише як дослідження психології людини. Для відповідності тестування на поліграфі критеріям оцінки доказів, воно має стати складовою частиною судово-психологічної експертизи поряд з іншими видами експертних досліджень, які потрібно провести судовому експерту для об'єктивізації отриманих результатів вході такої експертизи.
Приклади питань російського варіанту відповідно до Відової експертної методики виконання психофізіологічних досліджень із застосуванням поліграфа, які не відповідають українському процесуальному законодавству (Иванова Л.Н., Комиссарова Я.В., Пеленицын А.Б., Федоренко В.Н. Видовая экспертная методика производства психофизиологического исследования с использованием полиграфа // Инструментальная детекция лжи: реалии и перспективы использования в борьбе с преступностью: Материалы международного научно практического форума. Саратов: СЮИ мвд россии, 2006. – с. 90-96.), які поділяються на два типи. Вказані типи питань в Україні здебільшого застосовуються оперативними співробітниками під час проведення опитувань громадян відповідно до Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність":
Перший тип питань пов'язаний із ситуаціями, коли особа (підозрюваний, обвинувачений, свідок або потерпілий) приховує свою поінформованість про обставини злочину, що розслідується:
1. Чи виявляються під час дослідження з використанням поліграфу психофізіологічні реакції, що свідчать про те. що П. може мати у своєму розпорядженні інформацію про деталі того, що сталося, якщо так, то якою саме інформацією він може володіти?
2. За яких обставин могла бути отримана І. ця інформація? Чи могла вона бути отримана в момент того, що сталося?».
Другий тип питань пов'язаний із ситуаціями, коли особа демонструє співпрацю з органами розслідування і дає свідчення щодо обставин справи, але є сумніви щодо їх достовірності (питання відпрацьовуються здебільшого оперативними працівниками, які мають право на проведення тестувань на поліграфі):
1. Чи узгоджуються виявлені в ході дослідження та використання поліграфу психофізіологічні реакції гр. Н. з його показаннями про обставини... (вказується характеристика злочину), а саме, що... (вказуються які саме покази вимагають перевірки)?».
УВАГА! В українському законодавстві перевірка показів потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, свідка не передачена КПК України та Законами України (правові позиції Верховного Суду були викладені раніше)! Правові підстави призначення судово-психологічної експертизи із застосуванням поліграфа в Україні регламентуються наказом Міністерства юстиції № 1350/5 від 27.07.2015 "Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5". - URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0915-15#n353
Список использованной литературы:
1. American Polygraph Association. Meta-analytic survey of criterion accuracy of validated polygraph techniques. \\ Polygraph, 2011, № 40(4). - Р. 194-305. - Режим доступа: https://apoa.memberclicks.net/assets/docs/polygraph_404.pdf
2. Пол Экман. Психология лжи. 4-е издание - СПб.: Питер, 2017. - 304 с.
3. Додаток №18 Переліку науково-технічної та довідкової літератури, що використовується при проведенні психологічної експертизи, який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 8 травня 2018 року N 1467/5 "Про затвердження переліків рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури, що використовується під час проведення судових експертиз". - URL: https://ips.ligazakon.net/document/view/mus30115?an=1&ed=2018_05_08
4. Иванова Л.Н., Комиссарова Я.В., Пеленицын А.Б., Федоренко В.Н. Видовая экспертная методика производства психофизиологического исследования с использованием полиграфа // Инструментальная детекция лжи: реалии и перспективы использования в борьбе с преступностью: Материалы международного научно практического форума. Саратов: СЮИ мвд россии, 2006. – с. 90-96.
5. Приказ минюста россии от 19.09.2017 № 169 "О внесении изменений в приложения № 1 и № 2 к приказу минюста россии от 27.12.2012 № 237 "Об утверждении перечня родов (видов) судебных экспертиз, выполняемых в федеральных бюджетных судебно-экспертных учреждениях минюста россии, и перечня экспертных специальностей, по которым представляется право самостоятельного производства судебных экспертиз в федеральных бюджетных судебно-экспертных учреждениях минюста россии" (зарегистрировано в минюсте россии 25.09.2017 № 48316). - Режим доступа: http://rulaws.ru/acts/Prikaz-Minyusta-Rossii-ot-19.09.2017-N-169/
6. СЭУ минюста россии будут проводить психологические исследования информационных материалов в целях содействия расследованию деятельности, направленной на побуждение детей к суицидальному поведению. - Режим доступа: https://web.archive.org/web/20180312114457/http://minjust.ru/ru/novosti/seu-minyusta-rossii-budut-provodit-psihologicheskie-issledovaniya-informacionnyh-materialov URL журналу: https://cutt.ly/Owx71jpZ
Додатково, Переказати кошти для допомоги Збройним Силам України та гуманітарної допомоги з платіжної картки
Традиційно, нагадуємо користувачам журналу, що науковий журнал запроваджив надання послуг «Консультація»: запит на проведення судово-психологічної експертизи за різними підставами, у тому числі відшкодування моральної шкоди завданою військовими злочинами, із застосуванням поліграфа на замовлення зацікавлених осіб, суду, правоохоронних органів згідно процесуальних кодексів. - URL: http://expertize-journal.org.ua/konsultacia Телефон для термінового дзвінка судовому експерту: +38 093 476 72 60 (Viber, Telegram, Whatsapp).
Звертаємо увагу, організація проведення професійних консультацій всім зацікавленим, здійснюється членом Президії Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України, головним редактором журналу, атестованим судовим експертом психологом (поліграфологом), кандидатом психологічних наук, доцентом Назаровим Олегом Анатолійовичем.
Продаж портативного обладнання для поліграфа Mobi підлокітники Polygraph в Україні (Схвалено президентом Міжнародного співтовариства поліграфологів, ISOPE, США)
Електронна бібліотека судді України: квітень 2020 року (більше 70 книг)