Олег Анатолійович, Назаров
кандидат психологічних наук, доцент, судовий експерт психолог, директор Київського міжнародного судово-експертного інституту психологічної експертизи і досліджень на поліграфі, м. Київ, Україна,
ID ORCID - 0000-0002-3427-1162,
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Реферативна стаття. В статті розглянуті можливі науково-обгрунтовані шляхи обрахунку грошової компенсації за завдані моральні страждання мешканцям України в результаті озброєного військового нападу російської федерації.

Ключові слова: озброєний напад, РФ, моральна шкода, спеціальні знання, судова експертиза

Annotation. The article considers possible scientifically based ways of accounting for monetary compensation for the moral suffering caused to the inhabitants of Ukraine as a result of an armed military attack by the Russian Federation.

Keywords: armed attack, Russian Federation, moral damage, special knowledge, forensic examination

Бібліографічний опис: Назаров О.А. Проблемні аспекти застосування спеціальних психологічних знань задля відшкодування моральної шкоди в Україні за наслідком військового озброєного нападу російської федерації / О.А. Назаров //  Актуальні питання судової психологічної експертизи у справах за позовами про відшкодування моральної шкоди : зб. мат-лів Всеукр. наук.-практ. конф. (за міжнар. участю) (Харків, 03.06.2022). — Харків : ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса», 2022. — С. 96-102. - Режим доступу: https://cutt.ly/bKDkQgY Для підвищення надійності зберігання наведеної роботи в мережі Інтернет на випадок її знищення або втрати та можливості безперешкодного ознайомлення з оригінальним текстом в будь-який час, наводиться резервний URL-доступ забезпечений online-журналом: https://cutt.ly/bKDkQgY

Текст статті. 24 лютого 2022 року російська федерація засобами підрозділів збройних сил, важкого наземного озброєння, у тому числі далекобійної артилерії, ракет, морських кораблів та військової авіації розпочала загарбницьку війну проти України на суші, морі та в повітряному просторі. Вторгнення вже призвело до значних жертв серед мирних мешканців та вже завдало майнової та немайнової шкоди населенню України.

Відповідно до I Протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, який стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, прийнятого у 1977 році [1], від держав, які ведуть війну, вимагається щоб конфліктуючі сторони захищали населення під час воєнних дій незалежно від раси, кольору шкіри, мови або віри, політичних переконань. Кожна з конфліктуючих сторін мусить захищати людей, якщо вони не застосовують зброю. Також Протокол забороняє нападати на медичний персонал, що виконує лише медичні дії (зазначенні в пункті "е" 8 статті Ι Протоколу).

Однак в Україні з перших днів повномасштабного вторгнення російських військ в Україну в різних її районах під обстріли та авіаудари потрапляють мирні громадяни, автомобілі швидкої допомоги, дитячі будинки, лікарні та житлові райони. Таке свідоме грубе порушення законів та звичаїв війни є воєнним злочином, який належить до міжнародно-правових норм кримінального права. Їх розглядає Міжнародний кримінальний суд, що розташований у Гаазі [2]. Дані про кількість жертв в Україні наразі не остаточні через інтенсивність бойових дій по всій державі. Проте кожен громадянин в Україні відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб якщо інше не встановлено законом. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Питання цивільно-правової відповідальності держави були у центрі наукових досліджень таких науковців, як Т.В. Боднар, Ю.Л. Бошицький, С.Н. Братусь, В.В. Вітрянський, Л.В. Винар, Т.С. Ківалова,В.М. Коссак, О.О. Кот, О.В. Кохановська, Н.С. Кузнєцова, Р.А. Майданик, О.О. Отраднова, О.О. Первомайський, І.В. Спасибо-Фатеєва, М.М. Хоменкота інших [6]. На жаль, залишається невирішеною низка питань щодо підстав та умов цивільно-правової відповідальності держави, особливостей суб’єктного складу в цивільному правопорушенні та особливостей цивільно-правової відповідальності держави за шкоду, заподіяну військовими діями в іншій країні. Все це обумовило актуальність і необхідність дослідження особливостей та шляхів реалізації спеціальних психологічних знань в галузі судово-психологічної експертизи для допомоги в нарахуванні можливої грошової компенсації за завдані моральні страждання громадянам - потерпілим, позивачам України, яка вже страждає від невмотивованої військової агресії Російської Федерації на території України починаючи з 2014 року.

В 2017 році в Україні була розроблена Методика психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди, яка призначена для судових експертів, суддів, працівників правоохоронних органів. Методика заснована на положеннях наукової психології та на досвіді сучасної практики судово-психологічної експертизи, визначає послідовність дій судового експерта психолога при вирішені питань, що стосуються психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди. В 2019 році Міністерство юстиції прийняло рішення про державну реєстрацію судової методики з визначення факту моральних страждань та орієнтовного розміру відшкодування за завдані моральні страждання (моральну шкоду) - Методика психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди / Т.В. Савкіна, Т.М. Єгорова, О.О. Сліпець та ін. - X.: ХНДІСЕ, 2017. 61 с. - реєстраційний номер 14.1.75 Реєстру методик проведення судових експертиз. Дата прийняття рішення Міністерством юстиції України про державну реєстрацію 18.01.2019. URL: https://rmpse.minjust.gov.ua/search/4 Методика призначена для судових експертів, суддів, працівників правоохоронних органів. Методика заснована на положеннях наукової психології та на досвіді сучасної практики судово-психологічної експертизи, визначає послідовність дій експерта при вирішені питань, що стосуються психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди. Данна методика застосовується атестованими Міністерством юстиції судовими експертами психологами під час проведення судово-психологічної експертизи. [3].

Об'єктами психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди є людина як соціальний суб'єкт, сукупність джерел інформації (матеріали справи, продукти психічної діяльності тощо), що відображають відомості про психічну діяльність особи за обставин справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Предметом судово-психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди є сукупність фактичних даних, отриманих із використанням спеціальних знань у галузі психології, що відображають специфіку діяльності (соціально- психологічне функціонування) та психічного стану позивача (потерпілого) за обставин, що досліджуються у справі.

Організація Обʼєднаних Націй підготувала звіт щодо загибелі серед мирного населення України станом на 10 квітня 2022 року. За попередньою інформацією, з 4 ранку 24 лютого 2022 року, коли почався збройний напад Російської Федерації на Україну, до 24 години ночі 9 квітня 2022 року (за київським часом) Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) зафіксувало 4232 жертви серед цивільного населення. Серед них уході злочинних дій російських військ 1793 людей загинуло, 2439 було поранено. ООН повідомляє, що сього загинуло 1793 людини. Зокрема з них 458 чоловіків, 294 жінки, 27 дівчат і 46 хлопчиків, а також 69 дітей і 899 дорослих, стать яких невідома. Загалом 2439 поранених (279 чоловіків, 213 жінок, 47 дівчат і 46 хлопчиків, а також 136 дітей і 1718 дорослих, стать яких невідома). Крім того, у Донецькій і Луганській областях: 1880 загиблих (642 загиблих і 1238 поранених) На підконтрольній Україні території: 1534 жертви (571 вбиті та 963 поранені). На території, тимчасово підконтрольній самопроголошеним "республікам": 346 втрат (71 убитих і 275 поранених). В інших регіонах України (м. Київ, Черкаська, Чернігівська, Харківська, Херсонська, Київська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Запорізька, Дніпропетровська та Житомирська області), які перебували під контролем України на момент загибелі: 2352 загиблих (1151 та 1201 поранений). Стало відомо, що більшість зафіксованих втрат серед цивільного населення були спричинені застосуванням вибухової зброї з широкою зоною впливу, включаючи обстріли з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетні та повітряні удари. ООН вважає, що фактичні цифри значно вищі, оскільки отримання інформації з деяких місць, де тривають інтенсивні бойові дії, затримується. До того ж багато звітів все ще очікують підтвердження. Мова йде, наприклад, про Маріуполь (Донецька область), Ізюм (Харківська область), Попасну (Луганська область) та Бородянку (Київська область). У цих районах є інформація про численні жертви серед мирного населення. Ці цифри додатково підтверджуються і не включені у вищенаведену статистику. ООН також звертає увагу на звіт Генеральної прокуратури України, згідно з яким станом на 8 годину ранку 10 квітня за місцевим часом у ході повномасшабної війни загинуло 176 дітей, щонайменше 336 отримали поранення. Станом на 11 квітня за підрахунками ООН з України до Європи виїхали вже 4,5 млн. біженців.

Оскільки об’єктом судово-психологічної експертизи у справах з відшкодування моральної шкоди є людина (позивач, потерпілий), то вказані цифри щодо кількості загиблих вимагають судових експертів психологів замислитися щодо можливого навантаження та порядку роботи у разі звернення за проведенням судово-психологічної експертизи близькими членами родини з метою отримання відшкодування.

Нажаль в Україні існує лише негативна судова практика у разі коли судові експерти психологи проводили експертні дослідження не щодо кожної особи окремо, а колективно робили розрахунки можливих розмірів відшкодування за завдані моральні страждання. У якості недоліку судами вказувалось на відсутність врахування судовим експертом індивідуальних особливостей потерпілого або позивача, що не відповідає Методиці психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди.

Викладене вимагає від наукової та експертної спільноти почати проводити обґрунтовані дослідження щодо різних шляхів нарахування грошової компенсації за завдані моральні страждання, одними з яких можуть бути:

1) репара́ція — повне або часткове відшкодування (за мирним договором або іншими міжнародними актами) державою, що розпочала агресивну війну, збитків, заподіяних державі, що зазнала нападу. Наприклад, якщо розглянемо конкретний випадок, то після Першої Світової війни Німеччина щорічно сплачувала певну суму репарацій (починаючи з 1 млрд. марок у 1924 р. і до 2.5 млрд. — у 1928—1929 рр.) [5].

2) програми з відшкодування збитків Організації об’єднаних націй [7]:

2.1) реституція означає заходи, які «відновлюють первісне становище жертви, що існували до скоєння грубих порушень міжнародних норм у галузі прав людини або серйозних порушень міжнародного гуманітарного права»

2.2) компенсацію «слід надавати за будь-якій економічній оцінці, що піддається, збитки в установленому порядку, пропорційно тяжкості порушення і обставин кожного випадку, що є наслідком грубих порушень міжнародних норм в області прав людини і серйозних порушень міжнародного гуманітарного права, таких, як втрачені можливості, втрачена вигода і моральність.

2.3) реабілітація «має включати надання медичної та психологічної допомоги, а також юридичних та соціальних послуг».

2.4) сатисфакція являє собою широкий набір заходів, починаючи з заходів, спрямованих на припинення порушень, що продовжуються, і закінчуючи заходами щодо встановлення істини, пошуку місцезнаходження зниклих осіб, пізнання та поховання останків, наданню публічних вибачень, прийняттю судових та адміністративних санкцій, відданню належної пам'яті жертв, а також включаючи навчальні програми з прав людини.

2.5) гарантії не повторення того, що трапилося, також є широкою категорією заходів, що включає інституційні реформи щодо забезпечення ефективного цивільного контролю за збройними силами, а також надання психологічних та соціальних послуг.

3) проведення судово-психологічної експертизи відносно потерпілої особи, позивача у справі для індивідуального визначення орієнтовного розміру можливої компенсації за завдані моральні страждання.

ВИСНОВОК: Таким чином, в Україні потрібно спільно з міжнародними організаціями провести ґрунтовну роботу щодо визначення справедливих та науково-обгрунтованих шляхів обрахунку можливої грошової компенсації за завдані моральні страждання мешканцям України в результаті озброєного військового нападу російської федерації та завданої майнової та немайнової шкоди цим нападом.

Перелік джерел посилання:

1. Дополнительный протокол к Женевским конвенциям от 12 августа 1949 года, касающийся защиты жертв международных вооруженных конфликтов (Протокол I) (с поправками от 30 ноября 1993 г.) [Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I)]. Офіційний вебпортал парламенту України (Набрав чинності 01.03.1994) (рос.). Організація Об'єднаних Націй (опубліковано 30.11.1993). 8 червня 1977. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. - https://uk.wikipedia.org/wiki/Додатковий_протокол_до_Женевських_конвенцій

2. Втрати серед цивільних громадян та об’єктів від вторгнення Росії (оновлюється). 03 Травня 2022. ZMINA. центр прав людини. - URL: https://zmina.info/articles/vtraty-sered-czyvilnyh-gromadyan-ta-obyektiv-vid-vtorgnennya-rosiyi-onovlyuyetsya/

3. Методика психологічного дослідження у справах щодо заподіяння моральних страждань особі та відшкодування моральної шкоди / Т.В. Савкіна, Т.М. Єгорова, О.О. Сліпець та ін. - X.: ХНДІСЕ, 2017. 61 с.

4. Ukraine: civilian casualty update 10 April 2022. - URL: https://www.ohchr.org/en/news/2022/04/ukraine-civilian-casualty-update-10-april-2022

5. Репарації. - URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Репарації

6. Кравчук Д.В. Особливості цивільно-правової відповідальності держави за шкоду, заподіяну терористичним актом. Південноукраїнський правничий часопис. 4-2019, Ч.2. - С. 125-128.

7. Механизмы обеспечения верховенства права для постконфликтных государств. Программы по возмещению ущерба. - ООН Нью-Йорк и Женева, 2008. - 50 с.

Нагадуємо, що науковий журнал запроваджує надання послуг «Консультація»: запит на проведення судово-психологічної експертизи за різними підставами, у тому числі із застосуванням поліграфа на замовлення зацікавлених осіб, суду, правоохоронних органів згідно процесуальних кодексів. - URL: http://expertize-journal.org.ua/konsultacia 

Звертаємо увагу, організація проведення професійних консультацій всім зацікавленим, здійснюється членом Президії Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України, головним редактором журналу, атестованим судовим експертом психологом (поліграфологом), кандидатом психологічних наук, доцентом Назаровим Олегом Анатолійовичем.