УДК 343.951                

Вітомський Юрій Леонідович, кандидат психологічних наук, доцент кафедри кримінального прав, процесу та криміналісти Київського університету інтелектуального власності та права, Київ, тел.: +380688848844, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., https://orcid.org/0000-0003-3094-5104

Чернякова Олеся Володимирівна
к.психол.н., доц., доцент кафедри
кримінального права, процесу та криміналістики Київського університету інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія»
https://orcid.org/0000-0003-3094-5104

Горський Сергій Віленович
к.соц..н. доц., доцент кафедри філософії,
іноземних мові та соціально-гуманітарних дисциплін
Київського університету інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія»

Анотація. У сучасних умовах глобалізації ринку та посилення конкуренції вагому роль у розвитку підприємств та організацій відіграють управлінці, здатні швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища, пропонувати нові, нестандартні рішення, генерувати оригінальні ідеї та пропозиції, розробляти унікальні стратегії тощо. В тезах розкрито тему креативного мислення як основи для інноваційного розвитку суспільства та побудови вектора соціального розвитку.

Ключові слова: мислення, іноваційний розвиток, соціальний розвиток, суспільство, психологія.

Бібліографічний опис: Вітомський Ю.Л., Чернякова О.А., Горський С.В. Креативне мислення як основа для інноваційного розвитку суспільства та побудови вектора соціального розвитку / Ю.Л. Вітомський, О.А. Чернякова,  С.В. Горський. Судово-психологічна експертиза. Застосування поліграфа та спеціальних знань в юридичній практиці: Електронний журнал / [редкол.: Назаров О. А. (голов. ред.) та ін.]. К., 2023. № 5 (22). Дата публікації: 30.01.2023. URL:  (дата звернення: 30.01.2023).

Текст статті.  

У сучасних умовах глобалізації ринку та посилення конкуренції вагому роль у розвитку підприємств та організацій відіграють управлінці, здатні швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища, пропонувати нові, нестандартні рішення, генерувати оригінальні ідеї та пропозиції, розробляти унікальні стратегії тощо.

У зв’язку з цим зростають вимоги до управлінців: з однієї сторони – до їх навичок віднести розробки та реалізації нестандартних, іннова-ційних ідей та рішень на практиці, а з іншого – пошук творчого потенціалу для організацій та адміністративних структур.

Тому питання, присвячені креативному мисленню та управлінню, стають все більш значущими та актуальними.

Сучасна економіка більшою мірою спирається на нові знання та управління ними, а креативність персоналу стає головним джерелом розвитку інтелектуального капіталу, що дозволяє розробляти різні інно- вації, нові способи просування товару, переробки та подання інформації, що конче важливо в інформаційному суспільстві.

Якщо раніше креативність розглядалася як властивість особистості, то сьогодні все більш актуальним стає управління колективною творчістю. Розвиток креативного менеджменту спрямовано на управління людським капіталом,   прийняття   управлінських   рішень   в  умовах   невизначеності, мотивацію творчості та підвищення ефективності роботи проєктних груп.

При цьому найважливішим стає комплексний розгляд креативності, як менеджера, так і підлеглих, а також прояв креативності на різних стадіях інноваційного проєкту – від генерації ідей до реалізації в готовий продукт [1].

Основна проблема полягає у суперечливості двох процесів, а саме в тому, що креативність заснована на ірраціональних (хаотичних) процесах мислення, а управління традиційно засноване на раціональних процесах. Тому при керуванні креативністю слід розробляти такі стилі управління, які дозволили б поєднати ці два протилежні за структурою процеси.

Як відомо, творчість та креативність існували завжди, але вони були доступні лише одиницям, «особливим індивідам». На прикладі практичної діяльності одного з найуспішніших і найкреативніших підприємців Форреста Марса розглянемо його творчу лабораторію.

Для   цього   застосуємо   ретроспективний   аналіз    –    від    практики до   теорії,   використовуючи   одну   із   сучасних   технологій   креатив- ного   мислення   –   контрольний   список   А.   Осборна,   що   складається з 10 пунктів, кожен з яких підказує, що треба зробити з ідеєю чи рішенням [3; 4, с. 38].

За допомогою списку А. Осборна можна надати новий імпульс навіть слабким ідеям, управлінським процесам та новим рішенням.

Важливими особливостями творчої (креативної)   роботи   є   те,   що ця робота вимагає внутрішньої мотивації людини, знань та досвіду, а також носить командний характер у сучасних умовах.

У даний час виділяються такі основні умови для творчого вирішення завдання, як: знання, досвід, праця, вміння творчо мислити, особиста мотивація [5, с. 55].

З урахуванням основ психології важливо відзначити, що креативні люди завжди прагнуть переглянути існуючі процедури та стереотипи, що оперують сценаріями майбутнього, розглядають різні інновації, винаходи та «бачать» їх наслідки. Вони шукають спільні риси в тому, що здавалося непорівнянним, створюють несподівані комбінації можливих дій, у яких лежить ключ до вирішення проблеми. По суті, творча, креативна діяльність руйнує існуючі стереотипи, цим «звільняючи» психологічний простір для нових ідей, принципів та правил.

Креативність спирається на прикладну уяву, інтелект, винахідливість та самонавчання. Так, Т.М. Амайстайл виділяє три необхідні елементи креативності [6, с. 11]:

1. Компетенція, яка включає у собі знання, навички, досвід.
2. Творче мислення, яке включає в себе гнучкість, винахідливість та наполегливість у пошуку рішення, використання методів креативного мислення.
3. Мотивація: внутрішня – особиста зацікавленість у вирішенні проблеми, прагнення до самореалізації та застосування своїх знань, зовнішня – матеріальні заохочення та просування по службі. При цьому для креативності найважливішу роль відіграє внутрішня мотивація.

Результати досліджень фізіологів та психологів свідчать про те, що багато особливостей творчого мислення та поведінки людей визначаються різними функціями та рівнями розвитку двох півкуль головного мозку людини [7]. Якщо ліва півкуля відповідає в основному за послідовні процеси – аналіз, логічні міркування, висновки, планування, обчислення, здібності до точних наук, короткочасну пам’ять і мову, то праве – за безперервні, паралельні процеси, а саме: за почуття, емоції, синтез та аналіз, довготривалу пам’ять, здібності до мов та мистецтва.

Таким чином, ліва півкуля людини є в основному аналітичним та логічним, а праве – синтетичним та креативним. Відповідно до цих положень, люди діляться на два основні типи за стилем їх мислення чи когнітивним відмінностям [7].

Перший тип, з лівопівкульним мисленням, віддає перевагу аналітичному, послідовному, логічному підходу до вирішення проблеми.

Другий тип, з правопівкульним мисленням, віддає перевагу інтуїтивному, ціннісно орієнтованому, нелінійному підходу.

Креативне мислення добре розвинене у людей другого типу, тому для виявлення даного типу у психології використовується безліч прийомів, різних тестів та творчих завдань.

Багато дослідників представляють творчий процес як послідовність таких етапів [7]:

1. Постановка проблеми (завдання).
2. Підготовка (вивчення завдання, збирання, класифікація та аналіз інформації, прогнозування).
3. Пошук рішення, інкубація (логічна та підсвідома обробка інформації).
4. Осяяння (нова ідея, синтез, рішення завдання).
5. Верифікація та оцінка (осмислення та аналіз одержаного результату).
6. Презентація (доведення отриманого результату до зацікавлених цільових аудиторій у найкращому вигляді).

Крім розглянутих вище етапів, творчий процес охоплює дві фази: дивергентну, коли формулюються різні варіанти   вирішення   проб- леми, та конвергентну, коли проводиться аналіз та вибирається краще рішення.

Важливо, що у творчому процесі беруть участь обидві півкулі, реалізуючи творчий цикл «збір інформації – аналіз – синтез». При цьому ліва півкуля в основному працює усвідомлено, а праве – несвідомо.

Результатами роботи лівої півкулі є аналіз та висновки, а правого – синтез та «осяяння» (раптове прояснення свідомості, розуміння чогось).

В інноваційній та креативній діяльності розробку нових продуктів необхідно розглядати не як окремі проєкти, а як безперервні процеси. Завдання складається не у визначенні остаточного образу нового продукту, а в тому, щоб одночасно формувати та задовольняти сучасні потреби споживачів.

Тому креативні менеджери прагнуть не до завершення, а до безперервного розвитку процесу інновацій.

У цих умовах виключно важливу роль у вирішенні інноваційних проблем та задач грають методи та технології креативного мислення, які використовуються   у   креативному   менеджменті   для   забезпечення колективного пошуку нових ідей. Ці методи можна згрупувати виходячи з їхньої орієнтації: спрямовані на зовнішнє середовище (зовнішні цільові аудиторії) та на внутрішнє середовище (персонал) підприємства.

Методами, орієнтованими на довкілля підприємства, є всі методи маркетингових досліджень, пов’язаних зі збором первинної інформації про ринок:

• анкетування споживачів, клієнтів, посередників, постачальників;
• експертні оцінки спеціалістів;
• SWOT-аналіз;
• метод фокус-груп;
• маркетингові експерименти та спостереження.

Ці методи повинні стимулювати у респондентів та розробників формування нових ідей, що сприяють розвитку підприємства, його товарів, економіки та суспільства загалом.

Методи, орієнтовані на персонал підприємства, націлені формування нових ідей у фахівців на всіх стадіях інноваційного циклу З деяким ступенем умовності їх можна поділити на три групи [7].

1. Методи психологічної активізації мислення: мозковий штурм, зворотна мозкова атака, корабельна порада, аналогії, синектики, конференція ідей.
2. Методи систематизованого пошуку: списки контрольних питань, оператор РВС, морфологічний аналіз, функціональний аналіз, функціональний метод проєктування Метчетта, метод фокусних об’єктів, метод гірлянд асоціацій та метафор, метод багаторазового послідовного класифікування, метод синтезу оптимальних форм.
3. Методи спрямованого пошуку: функціонально-вартісний аналіз, функціонально-фізичний метод пошукового конструювання Р. Колера, теорія та алгоритм вирішення винахідницьких завдань Г.С. Альтшуллера.

При цьому кожен із зазначених методів має полегшити пошук вирішення творчих задач у порівнянні з методом «проб та помилок», яким зазвичай користується людина.

Доцільність вибору та застосування методу, що належить до тієї чи іншої групі, залежить від складності розв’язуваної завдання.

В даний час з розвитком нових технологій у всіх сферах діяльності креативність та креативне мислення стають основними джерелами економічної цінності та приходять на зміну класичним факторам виробництва.

Список використаних джерел: 

1. Чорноус В. Креативне мислення у пошуках особистості: літературний огляд. Нова педагогічна думка, 2014, 1: 38–41.

2. Чернявська Т. Креативне мислення менеджерів. Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. 2021. 20.1(47). С. 146–157. 

3. Біломеря І.Г., Рудь М.В. Формування креативного мислення особистості.  Вісник      Луганського      національного      університету ім. Т. Шевченка, 2010, 8: 182-188. 

4. Саврасов М.В., Чернякова О.В., Єрмоленко К.В. Багатофакторна структурно динамічна модель креативності особистості. Вісник Харківського національного педагогічного університету ім Г.С. Сковороди. Психологія. № 45(2). 2013. С. 182–189.

5. Павленко В.В. Метод Едварда де Боно «Шість капелюхів мислення» як засіб розвитку креативного мислення у школярів. Сучасні тенденції і пріоритети компетентнісного підходу в підготовці майбутніх фахівців дошкільної та початкової освіти : збірник науково-методичних праць  / за  заг.  редакцією  В.Є. Литньова,  Н.Є. Колесник, Т.В. Завязун. 2016, Ч. 1: 73–78.

Анотація. У сучасних умовах глобалізації ринку та посилення конкуренції вагому роль у розвитку підприємств та організацій відіграють управлінці, здатні швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища, пропонувати нові, нестандартні рішення, генерувати оригінальні ідеї та пропозиції, розробляти унікальні стратегії тощо. В тезах розкрито тему креативного мислення як основи для інноваційного розвитку суспільства та побудови вектора соціального розвитку.

Ключові слова: мислення, іноваційний розвиток, соціальний розвиток, суспільство, психологія.