Замовлення (залучення) спеціаліста психолога потрібно для врахування емоційних, психологічних та поведінкових особливостей дитини під час опитування в суді. Судові спори, що виникають з сімейних відносин, відносять до таких цивільних справ, в яких найбільше проявляється потреба у використанні спеціальних психологічних знань, а саме знань в галузі дитячої психології. Альтернативою опитування дитини в суді є проведення психологічної експертизи, висновок якої має обов'язково містити інформацію про те, чи може бути врахована думка дитини в певному віці, зважаючи на її особливості. Найбільш поширеними правами де існує потреба у замовленні (залученні) спеціаліста психолога у галузі дитячої психології є з’ясування судом думки дитини у справах про визначення місця проживання, про позбавлення батьківських прав, про виховання дитини та у справі про зміну її прізвища.
Правовою позицією Верховного Суду щодо заслуховування думки дитини судом у присутності психолога є Постанова Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі № 752/22028/16-ц щодо визначення місця проживання малолітніх дітей. Так, ВС вказав, що з метою виконання норм матеріального права, думку малолітнього 2008 року народження, та малолітнього 2010 року народження щодо того, з ким із батьків вони бажають проживати, в судовому засіданні було вислухано, в тому числі, в присутності психолога. Інша Постанова Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 215/4452/16-ц вказує, що опитування дитини в присутності психолога в суді належним чином забезпечує встановлення прихильності дитини до проживання з одним із батьків у сукупності з іншими встановленими даними причин такої прихільності для забезпечення принципу «найкращих інтересів дитини» при вирішенні справи.
Також, підрозділ 6 Керівних принципів Комітету міністрів Ради Європи, щодо правосуддя дружнього до дітей «Свідчення та заяви дітей» окремо містить положення, що вказують, що опитування дітей з метою отримання інформації та доказів по справі має бути проведено спеціально навченим фахівцем. Так, пункт 64. Опитування та збір заяв дітей повинні, наскільки це можливо, проводитись кваліфікованими фахівцями. Всі зусилля мають бути направлені на те, щоб діти надавали свідчення у найбільш сприятливому оточенні та за найсприятливіших умов, з урахуванням віку, зрілості та рівня розуміння, а також будь-яких труднощів, які вони можуть мати. Україна як держава приєдналася до держав-членів Ради Європи на підставі Закону України "Про приєднання України до Статуту Ради Європи" від 31 жовтня 1995 року № 398/95-ВР.
Постанова Верховного Суду від 20 липня 2021 року по справі №480/3093/20. - URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/98493714
Правова позиція ВС: У Керівних принципах Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей, прийнятих Комітетом міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 року, закріплено, що держави-члени повинні гарантувати ефективне здійснення прав дітей, щоб їх найкращі інтереси мали першочергову увагу у всьому, що стосується або зачіпає їх інтереси. Найкращі інтереси всіх дітей, які беруть участь в тій же процедурі або справі, мають бути окремо оцінені та збалансовані з метою узгодження можливого конфлікту інтересів дітей. У той час як судові органи мають кінцеву компетентність і відповідальність за прийняття остаточного рішення, держави-члени повинні, при необхідності, направити спільні зусилля на створення міждисциплінарних підходів з метою оцінки найкращих інтересів дітей під час процедури, пов`язаної з ними. Також зазначається, що всі фахівці, які працюють з дітьми і для дітей, повинні отримувати необхідну міждисциплінарну підготовку з питань прав і потреб дітей різних вікових груп, а також щодо процедур, які адаптовані до них (прим.: міждисциплінарну підготовку в Україні проходят атестовані Міністерством юстиції України судові експерти психологи, а адаптованими процедурами стосовно дітей є судові методики, які атестуються Міністерством юстиції України, а саме: 1) Методика судово-психологічного дослідження розвитку неповнолітніх у ході розгляду справ у цивільному судочинстві, дата прийняття рішення про державну реєстрацію 12.09.2014, реєстраційний код - 14.1.69, 2) Методика судово-психологічної експертизи у справах про злочини, пов'язані зі злісним невиконанням обов'язків по догляду за дитиною, дата прийняття рішення про державну реєстрацію 29.01.2016, реєстраційний код - 14.1.72, 3) Методика експертного дослідження особливостей сприйняття дитиною сімейної ситуації, дата прийняття рішення про державну реєстрацію 23.03.2018, реєстраційний код - 14.1.73.).
Традиційно, нагадуємо користувачам журналу, що науковий журнал запроваджує надання послуг «Консультація»: запит на проведення судово-психологічної експертизи за різними підставами, у тому числі із застосуванням поліграфа на замовлення зацікавлених осіб, суду, правоохоронних органів згідно процесуальних кодексів. - URL: http://expertize-journal.org.ua/konsultacia Телефон для термінового дзвінка судовому експерту: +38 093 476 72 60 (Viber, Telegram, Whatsapp).
Звертаємо увагу, організація проведення професійних консультацій всім зацікавленим, здійснюється членом Президії Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України, головним редактором журналу, атестованим судовим експертом психологом (поліграфологом), кандидатом психологічних наук, доцентом Назаровим Олегом Анатолійовичем.
Атестований Міністерством юстиції України судовий експерт психолог має необхідні знання та навички роботи у галузі дитячої психології з метою виконання експертних завдань та обов'язків.
Експертні завдання та обов'язки у галузі дитячої психології, які виконує у своїй роботі судовий експерт психолог:
1) визначає відповідність рівня психічного розвитку хронологічному віку та рівня педагогічної/мікросоціальної занедбаності у неповнолітніх осіб,
2) встановлює здатність неповнолітньої особи правильно сприймати обставини, що мають значення у справі, і давати про них відповідні показання,
3) оцінює здатність малолітньої особи надавати свідчення щодо ситуації правопорушення, розуміти значення скоєних щодо неї дій, з огляду на рівень її психічного розвитку,
4) вивчає сімейну ситуацію, індивідуально-психологічні особливості батьків, особливості їх виховної поведінки та вплив на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя дитини,
5) визначає вплив умов виховання кожного з батьків на психологічний стан та розвиток дитини,
6) виявляє залежність оцінки сімейної ситуації дитиною від впливу з боку батьків та інших дорослих,
7) встановлює здатність неповнолітньої особи з урахуванням її емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей та рівня розумового розвитку правильно сприймати обставини, що мають значення у справі, і давати про них відповідні показання,
8) виявляє відхилення у психічному розвитку неповнолітньої особи, які не є виявами психічного захворювання.
Крім того, судовий експерт психолог Міністерства юстиції України застосовує в своїй практиці судові методики щодо роботи з неповнолітніми та малолітними особами, які пройшли державну реєстрацію та впроваджені Міністерством юстиції України:
1) Методика судово-психологічного дослідження розвитку неповнолітніх у ході розгляду справ у цивільному судочинстві. Спеціалізована установа - розробник методики: Полтавське відділення Харківського НДІСЕ Міністерства юстиції України, рік розробки - 2012, дата прийняття рішення про державну реєстрацію 12.09.2014, реєстраційний код - 14.1.69,
2) Методика судово-психологічної експертизи у справах про злочини, пов'язані зі злісним невиконанням обов'язків по догляду за дитиною. Спеціалізована установа - розробник методики: Полтавське відділення Харківського НДІСЕ Міністерства юстиції України, рік розробки - 2014, дата прийняття рішення про державну реєстрацію 29.01.2016, реєстраційний код - 14.1.72,
3) Методика експертного дослідження особливостей сприйняття дитиною сімейної ситуації. Спеціалізована установа - розробник методики: Житомирське віддділення Київського НДІСЕ Міністерства юстиції України, рік розробки - 2016, дата прийняття рішення про державну реєстрацію 23.03.2018, реєстраційний код - 14.1.73.
Правовими підставами для виконання судовим експертом психологом роботи у галузі дитячої психології є:
1. Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145 (зі змінами). - URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#n1555
2. Порядок проведення атестації та присвоєння чи позбавлення кваліфікаційних класів судового експерта експертам-психологам судовим, який затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 06.04.2018 № 635, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03 травня 2018 року за № 553/32005. - URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0553-18#Text
3. Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Про затвердження зміни № 1 до національного класифікатора професій ДК 003:2010" від 16.08.2012 № 923 щодо утворення професії експерт-психолог судовий, код КП 2429 у зв'язку з вимогами законодавчо-правових документів, освоєнням нових технологій, виникненням нових сфер діяльності та іншими змінами у сфері суспільно-економічної діяльності. - URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va327609-10#n2
4. Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, яке затверджено наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 04 березня 2015 року за № 249/26694. - URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0249-15#Text
5. Порядок атестації та державної реєстрації методик проведення судових експертиз, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2008 р. № 595. - URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/595-2008-п#Text
6. Порядок ведення Реєстру методик проведення судових експертиз, завтерджений наказом МІністерства юстиції України від 02.10.2008 № 1666/5, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2008 року за № 924/15615. - URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0924-08#Text
УВАГА АДВОКАТАМ, СУДДЯМ! Попередження від практичного психолога закладу освіту, що практичні психологи закладів освіти не можуть бути учасниками судового процесу та робити психодіагностичні висновки щодо дітей на запити адвокатів для суду, оскільки работа психолога закладу освіти є конфіденційною з дитиною та вимагає використання інструментарію, який рекомендований Міністерством освіти і науки України (Положення про психологічну службу у системі освіти України), а не Міністерства юстиції України. За своїм статусом практичні психологи закладів освіти належать до педагогічних працівників (частина 3 статті 76 Закону України «Про освіту») і не виконують нормативні документи, які прийняті Міністерством юстиції України!!!!
Залучення (замовляння) спеціаліста психолога до участі у опитуванні дитини в суді відбувається шляхом направлення суду клопотання на підставі вимог статей 43, 74, 197 ЦПК України.
Так, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання. У підготовчому засіданні суд вирішує питання про залучення спеціаліста (пункт 8 частина 2 ст. 197 ЦПК) та вирішує заяви та клопотання учасників справи (пункт 10 частина 2 ст.197 ЦПК). Відповідно до статті 74 ЦПК України, спеціалістом психологом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, і призначена судом для надання консультацій під час вчинення процесуальних дій. Допомога та консультації спеціаліста не замінюють висновок експерта. Спеціаліст психолог зобов’язаний з’явитися до суду за його викликом, відповідати на поставлені судом питання, надавати консультації та роз’яснення. За відсутності заперечень учасників справи спеціаліст психолог може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Спеціаліст психолог має право знати мету свого виклику до суду, відмовитися від участі у судовому процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, а також право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов’язаних з викликом до суду.
Окрім цього, для захисту інтересів малолітніх чи неповнолітніх осіб, суд має право з власної ініціативи збирати докази, що стосуються предмета спору (ст. 13 ЦПК України). Допит малолітніх свідків і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків проводиться в присутності не заінтересованих у справі батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників; а також представників органів опіки та піклування, служби у справах дітей (ст.232 ЦПК України). Відповідно до вимог ст. 45 ЦПК України під час розгляду справи малолітня або неповнолітня особа має право безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки. Законодавством України не передбачено чітко регламентованої процедури з’ясування судом думки дитини.
Загальними правилами, які взяті за аналогією права зі статті 354 КПК України, при участі психолога у опитуванні дитини в суді, обов'язком психолога є бути присутніми під час такого опитування або допиту та мати право протестувати проти запитань, які ставляться дитині судом та психолог сам може ставити питання за потреби. Однак, суддя має право скасувати (відвести) поставлене психологом дитині питання.
Доведення необхідності/ відсутності необхідності вислуховування думки дитини в кожному окремому судовому процесі покладається на сторони та є досить проблематичним, оскільки суди у кожному окремому випадку займають досить суперечливі висновки щодо її доцільності. На практиці підтвердити здатність/нездатність дитини самостійно висловлювати свою думку, можна висновком психологічного дослідження, довідкою з медичного закладу, закладу дошкільної освіти, школи, тощо. Однак, доведення перед судом здатності/нездатності дитини самостійно висловлювати свою думку, тобто наявності у неї достатнього рівня розуміння, визначення справжньої, вільної від впливу (тиску) сторонніх осіб думки є проблематичним у зв’язку з неоднозначністю судової практики. Здебільшого суди вимагають наявності доказів того, що дитина вже досягла того віку і рівня зрілості, при якому слід брати до уваги її думку щодо місця проживання, а не позиція дитини могла обумовлюватися тривалою розлукою з одним із батьків або ж впливом іншого батька. Крім того, залучення спеціаліста психолога в судове засідання для опитання дитини судом, дозволяє встановити, чи були подані дитиною свідчення вільними і такими, які відповідають її внутрішній волі.
Пропонуємо також ознайомитися:
Заслуховування думки дітей, які досягли певного віку, та її врахування при вирішенні спорів про відібрання дітей є неохідністю, яка зазначається, зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року «Савіни проти України» (заява 39948/06). У параграфі 59 цього рішення вказано, що суд також зауважує, що на жодному етапі провадження у справі судді не заслуховували дітей. При цьому при вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.
В ході опитування дитини при вирішенні справи про визначення місця проживання дитини одним із питань, що з’ясовує суд є, чи може дитина самостійно висловити свою думку, чи є ця думка вільною, незалежною від батьків та інших осіб, чи відповідає думка дитини її найкращим інтересам, що для дитини є її найкращими інтересами, з ким з батьків дитина бажає проживати, хто з батьків проявляє до дитини більшу увагу та турботу.
Міжнародним та національним законодавством, яке забов'язує враховувати думку дитини в Україні є:
- Конвенція ООН про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02. 1991),
- Керівні принципи Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя дружнього до дітей від 17.11.2010 року,
- ст. 13 Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 25.10.1980 року (дата набрання чинності в Україні 01.06.2011),
- ст. 35 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (ратифікована Україною 20.06.2012),
- ст. ст. 160, 161, 171 СК України,
- ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства»,
- п. 14 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585.
Нормативне роз'яснення. Принцип «забезпечення якнайкращих інтересів дитини», закріплений у Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02. 1991 р.), вимагає, щоб в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділялась якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ст.3).
Конвенція про права дитини у статті 12 визначає, що Держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.
Згідно з Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02. 1991 р.), якщо внутрішнім законодавством дитина визнається такою, що має достатній рівень розуміння, перед прийняттям рішення судовий орган: 1) визначає, чи має він достатньо інформації для прийняття рішення в найвищих інтересах дитини, і в разі необхідності одержує додаткову інформацію, зокрема від суб’єктів батьківської відповідальності; 2) упевнюється в тому, що дитина отримала всю відповідну інформацію; у відповідних випадках консультує особисто дитину (у разі необхідності – приватно) сам або через інших осіб чи інші органи в зрозумілий дитині спосіб, якщо це явно не суперечить найвищим інтересам дитини; 3) надає можливість дитині висловлювати її думки; 4) приділяє належну увагу думкам, висловленим дитиною (ст. 6 Конвенції).
Підрозділ 6 Керівних принципів Комітету міністрів Ради Європи, щодо правосуддя дружнього до дітей від 17.11.2010 року, «Свідчення та заяви дітей» окремо містить положення, що вказують, що опитування дітей з метою отримання інформації та доказів по справі має бути проведено спеціально навченим фахівцем. Так, пункт 64. Опитування та збір заяв дітей повинні, наскільки це можливо, проводитись кваліфікованими фахівцями. Всі зусилля мають бути направлені на те, щоб діти надавали свідчення у найбільш сприятливому оточенні та за найсприятливіших умов, з урахуванням віку, зрілості та рівня розуміння, а також будь-яких труднощів, які вони можуть мати.
Таким чином, практична реалізація принципу «забезпечення якнайкращих інтересів дитини» вимагає в тому числі з’ясування судами думки дитини під час вирішення спорів, що стосуються її особисто, а також питань сім’ї. Національне законодавство визначає право дитини, яка може висловити свою думку бути вислуханою при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном ( ст. ст. 160, 161, 171 СК України), під час вчинення дій, пов’язаних з розлученням дитини з одним або обома батьками (ст.14 Закону України «Про охорону дитинства»), під час вирішення питання про повернення дитини до країни постійного перебування (ст.13 Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей).
Так, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси. (ст. 160 СК України). Дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном (ст. 171 Ск України).
Нормативні, методичні рекомендації з питань опитування дітей в суді, державних органах.
1. Керівні принципи Комітету міністрів Ради Європи, щодо правосуддя дружнього до дітей [Електронний ресурс]. – Видавництво Ради Європи, 2010. – 94 с.– Режим доступу: https://rm.coe.int/16804c2188
2. Ганна Гаро та Оксана Бобак Актуальні проблеми з’ясування судом думки дитини при вирішенні питань, що стосуються її життя. - Новини. Вища школа адвокатури НААУ. Курси з підвищення кваліфікації адвокатів. 08.07.2019 - https://cutt.ly/snnwNYT
3. Бюлетень Комітету з сімейного права НААУ (інформаційний дайджест новин у сфері сімейного права) за IV квартал 2020 року. Випуск 6. - 73 с. - URL: https://cutt.ly/innwVY5
4. Сльозка Є. Дослідження передумов запровадження нової практики допиту/опитування дитини, яка постраждала від сексуального насильства. - К., Жіночий консорціум України за підтримки ВІСЕ (Міжнародного католицького бюро дитини), OAK Foundation, 2015. - 52 с. https://cutt.ly/Pnnr6wL
5. "Як опитувати дитину": Порадник для фахівців, які беруть участь в опитуванні малолітніх свідків та потерпілих / Авт.-упорядн.: А. Будзиньська; Переклад: Л.Кухарська; Адаптація до кримінально-процесуального законодавства України: Г. Христова. - К. - 2009. - 64 с. - URL: https://cutt.ly/tnnteRG
Реферативна стаття. Порадник для фахівців, які беруть участь в опитуванні малолітніх свідків та потерпілих "Як опитувати дитину" є адаптованим перекладом одноіменного видання Польської організації «Фундація «Нічиї діти». Отримати достовірну, до певної міри повну інформацію від дитини, що стала свідком злочину або його жертвою - це особливо складний процес, оскільки цінність одержаного матеріалу залежить не лише від етапу розвитку, індивідуальних особливостей та сімейного середовища дитини, але й умов та способу проведення такої процесуальної дії як опитування малолітнього свідка або потерпілого. Діти сприймають та описують світ притаманним лише їм способом. Установлення з ними контакту вимагає особливих умінь та відповідних умов. Отже, процес опитування повинен бути відповідним чином запланованим та підготовленим. У цьому пораднику міститься практична інформація, адресована суддям, прокурорам, слідчим та іншим представникам правоохоронних органів, які проводять опитування малолітніх свідків або потерпілих, а також педагогам або психологам, які залучаються до участі в опитуванні в якості спеціалістів. Представлені методи й техніки роботи сприяють опитуванню дітей відповідно до закону таким способом, щоб максимально отримати цінний доказовий матеріал і водночас завдати щонайменшої травми дитині під час здійснення юридичних процедур
6. Йоланта Змарзлік Дитина свідчить у суді. інформація для осіб, які супроводжують у суді дітей-свідків. - К.: Український фонд «Благополуччя дітей», Nobody’s Children Foundation, 2010. - 16 с. - URL: https://cutt.ly/5nntuW2
Реферативна стаття. Свідки запрошуються до суду, щоб відповідати на запитання стосовно чогось, що з ними сталося, або чогось, що вони бачили або чули стосовно обставин справи, яка розглядається. Деякі діти здатні добре впоратися з роллю свідка, але для інших така ситуація може бути дуже стресогенною. У таких дітей може з’явитися відчуття, що вони зробили щось погане, і вони потребуватимуть Вашої підтримки. У цій брошурі наведено кілька практичних порад, як Ви можете допомогти своїй дитині почуватися впевненіше у ролі свідка в суді. Ви також знайдете у ній вказівки, що стосуються того, як Ви можете впоратися з власними турботами та побоюваннями, пов’язаними з цією ситуацією. Інформація щодо дій, які Ви можете виконувати в рамках правових процедур, дозволить Вам краще захистити дитину. Пам’ятайте: Дитина повинна розповісти своїми словами правду про те, що з нею сталося. Допомагаючи дитині підготуватися до дачі свідчень у суді, не змушуйте її вчити на пам’ять готові фрази. Справу можуть закрити, якщо
дитина викликатиме враження «навченої», а тим самим менш автентичної у своїх розповідях. Брошура підготовлена на основі публікації Nobody’s Children Foundation (Польща) “Gdy Twoje Dziecko jest świadkiem w sądzie” та опубліковано в рамках проекту «Дитинство без насильства – покращення системи захисту дітей у Східній Європі» за фінансової підтримки OAK Foundation.
7. Гаро Г.О. Найкращі інтереси дитини у цивільному провадженні (серія методичних рекомендацій "Адвокат дитини") / Г.О. Гаро, О.М. Спектор, С.Л. Савицька та ін. Х.: Фактор, 2020. 96 с. - URL: https://cutt.ly/3nntsHY
Реферативна стаття. Методичний посібник «Найкращі інтереси дитини у цивільному провадженні» розроблений Комітетом НААУ з сімейного права у співпраці з Centre for Family Law Studies та Вищою школою адвокатури НААУ. Посібник видано в рамках серії методичних рекомендацій «Адвокат дитини». Посібник покликаний звернути увагу адвокатів на особливості статусу дитини у цивільному провадженні та надання правової допомоги з метою забезпечення найкращих інтересів дітей у цивільних та сімейних справах за участю дитини чи щодо дитини. Методичні рекомендації підготовлені колективом авторів – сімейними адвокатами, членами Комітету НААУ з сімейного права, які практикують у сфері захисту прав та інтересів дитини у сімейних спорах, працюють із дитиною як суб’єктом у цивільному судочинстві, розвивають поняття адвоката дитини в теоретичній, законодавчій та практичній площині, є ідеологами та лекторами навчального курсу у Вищій школі адвокатури НААУ «Адвокат дитини».
8. Я буду свідчити у суді. Інформація для дітей та молоді. - К.: Український фонд «Благополуччя дітей», Nobody’s Children Foundation, 2010. - 24 с. - URL: https://cutt.ly/vnnthnJ
Реферативна стаття. Завдяки цій брошурі дитина дізнається, у чому полягає завдання свідка; з ким вона зустрінеться, будучи свідком; що відбувається в суді в ході судового розгляду справи та після її завершення; які особливості опитування неповнолітніх свідків. Рекомендується, щоб при ознайомленні із цією брошурою дитину супроводжувала доросла особа, яка орієнтується в основах кримінального процесу на стадії судового розгляду справи та зможе відповісти на запитання та сумніви дитини, а також передати інформацію про її потреби прокурору або судді. Брошуру видано на основі матеріалів Nobody’s Children Foundation (Польща) “Będę świadkiem w sądzie” в рамках проекту «Дитинство без насильства – покращення системи захисту дітей у Східній Європі» за фінансової підтримки OAK Foundation.
9. Я йду до суду. Книга для дітей. Автор: Марія Келлер-Хамела. - К.: 2005. - 26 с. - URL: https://cutt.ly/lnntzcT
Реферативна стаття. Книга призначена для дітей віком від 5 до 11 років, які будуть свідчити в суді, яких скривдили, образили, або які були свідками злочину. Інформація, розміщена в цій книжці, має на меті ознайомити дитину із ситуацією, яка відбуватиметься в залі суду, і підготувати її до участі у судовому слуханні. Бути свідком або жертвою злочину, а потім брати участь у судовому слуханні - це дуже важких досвід для дорослих людей, а тим більше для дитини. Дитина не розуміє юридичних процедур, які відбуваються, боїться нових ситуацій і чужих людей, соромиться говорити про те, що її спіткало. Інколи дитина почувається винною, загубленою, переляканою і самотньою, боїться, що не виправдає спідвань дорослих. Маленьким дітям буде потрібна допомога батьків або опікунів, щоб прочитати цю книжку. Старші діти, які вже навчилися читати, можуть це робити самостійно. Дорослі, однак, повинні їм допомагати, щоб у разі потреби відповісти на всі запитання та розвіяти всі сумніви дитини.
10. Методичні рекомендації щодо опитування дітей, що стали свідками та/або жертвами насильства, а також вчинили насильство: Метод. посіб. / Автори-упоряд.: Д. Пурас, О. Калашник, О. Кочемировська; Т. Цюман; за заг. ред. Т. Цюман. К.: ФОП Клименко, 2015. – 114 с. - URL: https://cutt.ly/FnntERw
Реферативна стаття. У посібнику представлено методичні рекомендації щодо опитування дітей, що стали свідками та/або жертвами насильства, а також вчинили насильство, відповідно до Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Лансаротська конвенція) та Керівних принципів Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей. Видання розраховане на співробітників правоохоронних органів, соціальної сфери та системи освіти, психологів, студентів, аспірантів, активістів молодіжних та громадських організацій. Видання підготовлене в рамках виконання Проекту Ради Європи «Зміцнення та захист прав дітей в Україні». Думки, висновки чи рекомендації належать авторам цього видання і не обов'язково відображають погляди Проекту чи Ради Європи. При використанні матеріалів посилання на це видання є обов'язковим. Видано за фінансової підтримки Ради Європи та Уряду Королівства Норвегії.
11. Гаро Г., Бабішена М. Дитина в суді: допитати, опитати чи просто вислухати? - Вища школа адвокатури НААУ. Курси з підвищення кваліфікації адвокатів. 25.09.2020. - https://cutt.ly/9nnYrQu
Реферативна стаття. Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
12. Дружнє до дітей правосуддя: контрольний перелік запитань для фахівців. Які заходи потрібно вжити, щоб судові провадження були дружніми до дітей? - The EU Agency for Fundamental Rights, 2017. - 4 c. - https://cutt.ly/8nnU6pL
13. Рибак В., Середа М. Звіт про результати моніторингу судових процесів в Україні. СТАНДАРТИ ПРАВОСУДДЯ, ДРУЖНЬОГО ДО ДИТИНИ, ТА ЇХ ВТІЛЕННЯ В УКРАЇНІ (некримінальний аспект). - К.: Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Координатор проектів ОБСЄ в Україні, ГО «Центр політикоправових реформ», «Вектор прав людини», 2020 - 88 с. - https://www.osce.org/files/f/documents/e/d/453435.pdf
Реферативна стаття. У цьому виданні представлені результати пілотного дослідження стану дотримання судами і органами опіки та піклування стандартів правосуддя, дружнього до дитини, у справах некримінального характеру, яке було реалізоване у 2019 році. Висновки цього дослідження засновані на результатах інтерв’ювання суддів, присяжних, працівників органів опіки та піклування, адвокатів, моніторингу 109 судових засідань та засідань дорадчих органів опіки та піклування та аналізу 50 судових рішень у справах некримінального характеру, пов’язаних з правами або інтересами дитини. Дослідження спрямоване на виявлення ключових проблем у забезпеченні процедурних прав дитини (права на інформацію, права на висловлення своєї думки, права клопотати про призначення спеціального представника), а також проблем у реалізації позитивних обов’язків держави щодо дитини (створення комфортних умов перебування дитини під час здійснення правосуддя, обов’язок органу діяти швидко, можливість органу самостійно вживати заходи для захисту дитини, прийняття рішень у найкращих інтересах дитини) під час вирішення справ, які стосуються її інтересів. З цією метою була розроблена методологія, що була апробована в межах цього пілотного дослідження.
14. Актуальні проблеми досудового розслідування та судового розгляду злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості дітей, шляхи їх вирішення [Текст] : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 19 черв. 2020 р.) / [редкол.: В. В. Чернєй, С. Д. Гусарєв, С. С. Чернявський, В. В. Корольчук]. – Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2020. – 413 с. - https://cutt.ly/KnnJhOv
Реферативна стаття. Збірник матеріалів конференції в якому зазначається, що під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, у яких малолітня або неповнолітня особа є жертвою сексуального насильства, проводять значну кількість експертиз, допитів, що вкрай негативно позначається на психіці дитини. Постала необхідність розробити механізми, що мінімізують психологічне травмування дитини під час проведення досудового
розслідування, розгляду справ у суді, а також будуть забезпечувати ефективний реабілітаційний цикл.
15. Особливості опитування неповнолітнього потерпілого чи свідка злочину. Памятка судді. - ГО «Фундація DEJURE», правовий клуб PRAVOKATOR.Київ, 2019. - 12 с. - https://cutt.ly/UnnSWGf
Реферативна стаття. Слідчі дії є травматичним та стресовим досвідом для неповнолітніх осіб, особливо для дітей у складних життєвих обставинах або які постраждали внаслідок насильницьких дій. Одне із завдань судді під час опитування — забезпечити дитині почуття безпеки та не травмувати її повторно. Ця пам’ятка містить головні процесуальні особливості опитування неповнолітнього свідка та потерпілого. Використання рекомендацій, наведених у ній, дозволить зробити процедуру опитування більш ефективною та менш травматичною для неповнолітнього свідка чи потерпілого. Цей документ розроблено залученими експертами ГО «Фундація DEJURE» у партнерстві з правовим клубом PRAVOKATOR.Київ в рамках проекту «Дружня до дитини система правосуддя: гуманізація судових процесів та нетравматичні методи опитувань» і реалізується за підтримки проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», який впроваджується Канадським бюро міжнародної освіти у партнерстві з Координаційним центром з надання правової допомоги та фінансується урядом Канади.
16. Савицька С. Відео-лекція «Клопотання про опитування дитини в суді у справах про визначення місця проживання дитини».
17. Віксич С. Д. Допит неповнолітньої особи з використанням новітніх технологій («Зелена кімната») / С. Д. Віксич. – Київ, 2020. – 37 с. - https://cutt.ly/lnn1naL
Реферативна стаття. Міжнародні стандарти та світова практика говорять про те, що допит дитини, потерпілої від злочину або такої, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути проведений у дружній атмосфері для дитини, де вона відчуває захист і комфорт. Дану позицію підтримує більшість опитаних респондентів автором. Таким місцем може бути спеціально обладнана кімната, яка має власну назву – «Зелена кімната». Основною метою проведення допиту у такій кімнаті є зменшення повторної травматизації дитини у процесі опитування, як завдяки спеціальним методикам та комфортній атмосфері, так і завдяки технічному оснащенню, що дозволяє вести відеозапис допиту та в подальшому використовувати цей відеозапис для проведення досудового розслідування без проведення повторних допитів.
Нагадуєм, що науковий журнал запроваджує надання послуг «Консультація»: запит на проведення судово-психологічної експертизи за різними підставами, у тому числі відшкодування моральної шкоди, визначення місця мешкання дитини, встановлення недійсності укладених договорів, угод, застосуванням поліграфа тощо на замовлення зацікавлених осіб, суду, правоохоронних органів згідно процесуальних кодексів. - URL: http://expertize-journal.org.ua/konsultacia
Звертаємо увагу, організація проведення професійних консультацій всім зацікавленим здійснюється членом Президії Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України, головним редактором журналу, судовим експертом, кандидатом психологічних наук, доцентом Назаровим Олегом Анатолійовичем.