До Вищої ради правосуддя надійшло повідомлення суддів Великої Палати Верховного Суду Анцупової Тетяни Олександрівни, Британчука Володимира Васильовича, Власова Юрія Леонідовича, Гриціва Михайла Івановича, Гудими Дмитра Анатолійовича, Данішевської Валентини Іванівни, Єленіної Жанни Миколаївни, Золотнікова Олександра Сергійовича, Князева Всеволода Сергійовича, Лобойка Леоніда Миколайовича, Прокопенка Олександра Борисовича, Пророка Віктора Васильовича, Рогач Лариси Іванівни, Ситнік Олени Миколаївни, Ткачука Олега Степановича, Уркевича Віталія Юрійовича, Яновської Олександри Григорівни, у якому вони інформують про втручання у їх професійну діяльність та про вчинення тиску на суд з метою ухвалення рішення на користь однієї зі сторін.

Зазначено, що у грудні 2016 року було звернення до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому, з урахуванням заяв про зміну позовних вимог, зокрема, просили:

– визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань визначення пов’язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами НБУ (далі Комісія) від 13 грудня 2016 року № 105 в частині визнання позивачів пов'язаними з ПАТ «КБ «Приватбанк» особами;

– визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи від 20 грудня 2016 року № 22 в частині, що стосується прав та інтересів позивачів щодо зупинення/блокування/припинення чи будь-якого іншого обмеження здійснення видаткових (витратних) готівкових та/або безготівкових операцій за депозитними чи будь-якими іншими рахунками, відкритими у ПАТ «КБ «Приватбанк»;

– визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «КБ «Приватбанк» від 20 грудня 2016 року № 2887 «Про погодження умов придбання акцій додаткової емісії неплатоспроможного банку ПАТ «КБ «Приватбанк»» у частині, що стосується прав та інтересів позивачів;

• визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчої дирекції Фонду від 20 грудня 2016 року № 2891 «Про здійснення розрахунково-касового обслуговування під час тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Приватбанк» у частині, що стосується прав та інтересів позивачів;
• визнати нечинними з моменту укладення низку договорів про придбання акцій;
• стягнути з ПАТ «КБ «Приватбанк» 151 011 000 грн як основну суму списаного депозиту та 72 353,69 доларів США, 6 759,52 євро як не нараховані проценти за депозитами за період з 22 грудня 2016 року по 22 лютого 2017 року, 514 126 000 грн і 163 052 960 грн як основну суму списаного депозиту та 80 955, 90 доларів США, 1 105, 10 євро як не нараховані проценти за депозитом за період з 22 грудня 2016 року по 22 лютого 2017 року, 174 504 680 грн як основну суму списаного депозиту та 91 850 доларів США як не нараховані проценти за депозитом за період з 22 грудня 2016 року по 22 лютого 2017 року, 44 835 грн як основну суму списаного депозиту та 21 074 доларів США не нараховані проценти за депозитом за період з 22 грудня 2016 року по 22 лютого 2017 року тощо.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року, позов задоволено.

Судді зазначають, що не погодившись із такими судовими рішеннями, Національний банк України, ПАТ «КБ «Приватбанк» та Міністерство фінансів України подали до Вищого адміністративного суду України касаційні скарги, у яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просять скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог та закрити провадження у справі.

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 10,16 та 27 листопада 2017 року відкрито касаційні провадження за вказаними скаргами.

Вказано, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року справу прийнято до розгляду та призначено до розгляду в судовому засіданні. Розгляд справи неодноразово відкладався, у засіданні за клопотаннями представників сторін оголошувалися численні перерви.

Судді повідомляють: «за декілька днів до кожного судового засідання та в день проведення засідання в мережі Інтернет, в електронних засобах масової інформації та в соціальних мережах поширювалась інформація, спрямована на підрив авторитету судової влади, Верховного Суду та суддів Великої Палати Верховного Суду. Припущення авторів цих публікацій і дописів поєднуються з твердженнями про отримання суддями Великої Палати Верховного Суду неправомірної вигоди, змову з представниками позивачів, містять погрози».

Так, 16 березня 2020 року Велика Палата Верховного Суду відкрила судові засідання у справі для громадськості, проте «співзасновник» політичної партії «Демократична сокира» поширив у мережі Інтернет, на думку суддів, недостовірну інформацію про перебіг цього засідання з використанням ненормативної лексики.

Зазначено, що того самого дня під час судового засідання у справі люди з прапорами ФК «Динамо», а також члени політичної партії «Демократична сокира» та її прихильники проводили під приміщенням Верховного Суду на вул. Пилипа Орлика, 8 зібрання, під час якого скандували гасла, озвучували вимоги до суду в конкретній справі.

Як вказано у повідомленні, перебіг означених зібрань висвітлено в мережі «Фейсбук» на сторінці зазначеної партії, яка регулярно організовує політичні акції під судом у цій справі. Крім того, вказана організація використовувала судове засідання як привід для поширення інформації про збір коштів для підтримки.

«22 квітня 2020 року та сама партія та вказаний її «співзасновник» оприлюднили інформацію про те, що останній під час судового засідання 16 березня 2020 року став свідком злочину, який вчинили судді Великої Палати Верховного Суду, а також їхньої змови з представниками позивачів у справі (це може нібито підтвердити тим, що він це особисто бачив)», - інформують судді.

Судді Верховного Суду наголошують, що така інформація не відповідає дійсності. Більше того, зазначені особи оприлюднили інформацію про те, що вказаний громадянин уже звернувся до Національного антикорупційного бюро України із повідомленням про вчинення суддями Великої Палати Верховного Суду злочину, але отримав відповідь на це звернення про відсутність підстав для внесення інформації про вчинення кримінального правопорушення до ЄДРДР.

Судді вважають, що відповідне звернення було завідомо неправдивим повідомленням про злочин, за що передбачено кримінальну відповідальність: «Але для широкого загалу інформація була подана так, що за цим зверненням Національне антикорупційне бюро України розпочало здійснення «інформаційно-аналітичної роботи», з огляду на що для суддів Великої Палати Верховного Суду розгляд цієї справи не мине безслідно».

25 квітня 2020 року вказана політична партія та інші особи оприлюднили інформацію про те, яким би мало бути рішення Великої Палати Верховного Суду у справі, «якщо б у нас в країні суди від районного і аж до Верховного були б … чесними або взагалі були», а також навели недостовірну, на їх переконання, інформацію про те, що говорили конкретні судді Великої Палати Верховного Суду під час судового засідання 16 березня 2020 року.

Того самого дня член наглядової ради AT «Приватбанк», який є відповідачем у справі, у соціальній мережі «Фейсбук» оприлюднив заклик до суддів, які розглядають справу, «читати шикарну статтю», опубліковану на вебсайті «Дзеркало тижня», або «рахувати гроші … ».

Також зазначено, що в останні дні перед судовим засіданням, призначеним на 27 квітня 2020 року, почалося активне поширення в мережі Інтернет інформації для формування думки суддів і громадськості на користь позивачів, що судді вважають теж недопустимим.

Так, у день засідання політична партія «Демократична сокира» поширила відеоінформацію про те, що судді відмовляються брати участь у судових засіданнях: «Скоріш за все, куплені судді відмовилися, і вони просто не зібрали кворуму, достатнього для рішення». За висловлюванням одного з представників цієї партії, зафіксованим на відео, «є дуже велике припущення, таке ґрунтовне, що судді куплені».

Вказано, що «співзасновник» зазначеної партії того самого дня оприлюднив фото, зроблене її представниками біля будівлі Верховного Суду на вул. П. Орлика інсталяції, що принижує авторитет суду. При цьому інші дописи того ж автора вказують на усвідомлення ним протиправності його дій, вказують судді.

«23 квітня 2020 року свою позицію як позицію Офісу Генерального прокурора озвучила і Генеральний прокурор, яка фактично протиставила судову владу суспільству та загалом державі. З виступу складається враження, що єдиним захисником суспільства та держави виступає прокуратура, яка вже визначила, хто у справі правий, а хто - ні. В умовах, коли навколо цієї справи очевидно проглядається збурювання громадських почуттів та намагання принизити суд, такі заяви навряд чи можуть вважатися прийнятними», – зазначено у повідомленні.

Судді Великої Палати Верховного Суду вважають, що зазначені обставини є формою втручання в діяльність Верховного Суду, способом впливу та тиску з метою ухвалення рішення на користь однієї зі сторін та повідомляють про втручання у їх діяльність зі здійснення правосуддя для вжиття відповідних заходів.

Відповідно до статті 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» вказане повідомлення внесено до реєстру повідомлень суддів про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя. Вищою радою правосуддя буде проведено перевірку викладених суддями фактів та ухвалено відповідне рішення.

Читайте нас у Telegram

Читайте нас у Facebook

©Прес-центр судової влади України