Акціонер звернулася з позовом до ПрАТ про скасування рішення річних чергових загальних зборів акціонерів товариства в частині направлення на розвиток підприємства прибутку, отриманого у 2018 році. Просила зобов’язати ПрАТ нарахувати та виплатити їй грошові кошти у вигляді дивідендів; зобов’язати товариство забезпечити аудитору можливість проведення аудиту фінансової звітності ПрАТ за 2018 рік і за перший квартал 2019 року на замовлення акціонера, зобов’язавши відповідача надати податкову звітність за 12 місяців 2018 року та за перший квартал 2019 року, електронну копію бухгалтерської бази за період, що перевіряється, зокрема, в електронному вигляді за 2018 рік – перший квартал 2019 року. Просила скасувати рішення наглядової ради ПрАТ щодо припинення її повноважень як заступника голови правління у зв’язку з переобранням внаслідок зміни типу товариства.

Господарський суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позов задовольнив частково: зобов’язав ПрАТ забезпечити аудитору можливість проведення аудиту фінансової звітності ПрАТ за 2018 рік і за перший квартал 2019 року на замовлення акціонера; у задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, колегія суддів КГС ВС зазначила таке.

Стаття 75 Закону України «Про акціонерні товариства» є імперативною для товариства у випадку наявності відповідної вимоги акціонера, який є власником більше ніж 10% акцій товариства. При цьому право акціонера вимагати проведення аудиту не залежить від бажання самого товариства чи його посадових осіб або доцільності проведення такої перевірки, натомість обов’язок товариства забезпечити аудитору можливість провести перевірку виникає відповідно до прямої вказівки закону (до таких висновків дійшов ВС у п. 5.2.2 постанови від 14 лютого 2018 року у справі № 910/783/17).

Шляхом пред’явлення до товариства вимоги про проведення аудиторської перевірки учасник (акціонер) товариства реалізує своє корпоративне право, пов’язане з діяльністю й управлінням справами товариства (аналогічний правовий висновок викладено у п.38 постанови ВП ВС від 16 травня 2018 року у справі № 904/2194/17).

Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, відмовив у позові в частині зобов’язання відповідача надати відповідну податкову звітність та електронну копію бухгалтерської бази, оскільки обов’язок надати аудитору визначений позивачкою перелік документів не встановлений нормами чинного законодавства.

З повним текстом постанови КГС ВС від 29 квітня 2020 року у справі № 922/1859/19 можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/89008496.

За повідомленням прес-служби суду