Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду розглянув справу про скасування розпорядження Кабінету Міністрів України щодо звільнення особи з посади Голови Державної служби з питань надзвичайних ситуацій за порушення Присяги державного службовця та наказу Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій по особовому складу цивільного захисту і поновлення на посаді у зв’язку з порушенням передбаченого законом порядку звільнення.

Суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги з огляду на те, що звільнення позивача відбулося без додержання встановленого порядку та без наявних на це підстав.

Суд апеляційної інстанції погодився з позицією суду першої інстанції щодо безпідставного звільнення позивача із займаної посади та змінив рішення у частині стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу шляхом уточнення суми стягнення.

КАС ВС розглянув касаційну скаргу і дійшов висновку, що з посади, яку обіймав позивач, може звільнити Кабінет Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, яке внесене за пропозицією Міністра внутрішніх справ України. У пропозиції щодо звільнення з посади обґрунтовуються причини неможливості перебування особи на займаній посаді. До подання додаються завізований керівником відповідного органу проєкт рішення про звільнення з посади із зазначенням причини, біографічна довідка з фотокарткою, що засвідчується підписом керівника кадрової служби і скріплюється печаткою, заява особи про звільнення, пояснення особи, що звільняється за порушення трудової дисципліни, у разі потреби – матеріали службового розслідування, медична довідка, інші документи, що безпосередньо стосуються справи.

Суд встановив, що до пропозиції МВС долучено додаток, а саме завізований Міністром проєкт рішення про звільнення. При цьому відомостей про долучення біографічної довідки з фотокарткою, засвідченої підписом керівника кадрової служби і скріпленої печаткою, він не містить. Із зазначеного вище вбачається, що пропозиція Міністра про звільнення позивача не відповідає вимогам передбаченого законом порядку звільнення.

Також суд виявив, що подання Прем’єр-міністра України до КМУ щодо звільнення зареєстровано раніше, аніж оскаржуване розпорядження КМУ. Наведене свідчить, що подання Прем’єр-міністра України про звільнення позивача внесено без відповідної пропозиції МВС, вже після прийняття КМУ оскаржуваного розпорядження.

Зі змісту спірних правовідносин, що склались у цій справі, вбачається, що позивача звільнено у зв’язку з порушенням ним Присяги державного службовця. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов’язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов’язків. Таким чином, звільнення за порушення Присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять. Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов’язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.

Водночас, як встановили суди, позивач не приймав Присяги державного службовця, але приймав Присягу працівника органів внутрішніх справ, її порушення є дисциплінарним проступком, тобто недотриманням службової дисципліни, а наслідки допущення особою такого порушення регулюються спеціальним законодавством, що встановлює порядок та умови проходження служби в міліції. Це ж саме стосується і служби цивільного захисту та Присяги працівника служби цивільного захисту, наслідки порушення якої встановлюються окремими законодавчими актами. Отже, умови проходження та звільнення зі служби в органах внутрішніх справ, служби цивільного захисту відрізняються від державної служби, а складення особою Присяги працівника органів внутрішніх справи автоматично не поширює на неї обов’язку дотримання Присяги державного службовця.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що службове розслідування стосовно позивача щодо порушення ним Присяги державного службовця не призначалося та не проводилося, обставини щодо порушення ним Присяги були встановлені лише на підставі повідомленої на засіданні КМУ інформації.

Таким чином, ВС вважає, що непроведення службового розслідування та відсутність вмотивованих висновків про вчинення позивачем порушення Присяги державного службовця, якої він не складав, свідчать про протиправність оскаржуваних рішень щодо звільнення позивача із займаної посади.

З огляду на викладене ВС прийняв рішення залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без змін.

Постанова Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі № 826/7299/15 (адміністративні провадження № К/9901/58901/18, № К/9901/59242/18, № К/9901/60674/18) – http://reyestr.court.gov.ua/Review/89757510.
За повідомленням преслужби суду