Судді Господарського суду Харківської області висловили глибоке занепокоєння наявністю в проєкті Антикорупційної стратегії положень, які безпідставно дискредитують не лише судову систему України загалом, а й кожного суддю та працівника суду. На їхню думку, у документі продемонстровано вибірковий підхід та намагання перекласти відповідальність за корупційні правопорушення з усіх державних інституцій саме на судову систему. Про це наголошено у висновку суду щодо проєкту стратегії.
Судді зазначають, що розміщена на офіційних сторінках державних органів інформація щодо наявності корупції та недовіри до судової системи хоч і не містить належного доказового та правового обґрунтування, може сприйматися громадянами України як достовірна. Оприлюднення необґрунтованих тверджень, на їхню думку, є прямим свідченням зневаги до поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову.
Висновок Господарського суду Харківської області містить аргументи щодо неприйнятності конкретних пропозицій проєкту стратегії.
Зокрема, у ньому зазначається, що пропозиція запровадити механізм, за яким адміністративні посади у судах судді обійматимуть по черзі впродовж нетривалого часу, не відповідає Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з яким адміністративні посади у судах є виборними. Судді зауважують, що виконання адміністративних повноважень голови суду потребує не лише лідерських якостей, бажання, а й поваги з боку колективу суддів та сприйняття цієї особи як голови суду.
На думку суддів, пропозиція запровадити за допомогою електронного судочинства розгляд окремих категорій справ у режимі реального часу – незалежно від місцезнаходження сторін і суду – суперечить принципу територіальності розгляду справ, визначеному статтею 125 Конституції України. Відповідно до чинного законодавства України суди розглядають справи, які належать до їхньої територіальної, предметної, інстанційної юрисдикції. Це означає, що справа, яка віднесена до підсудності того чи іншого суду, має бути розглянута саме цим судом.
Неприйнятним з точки зору суддів є також положення проєкту про забезпечення касаційного перегляду судових рішень у справах про високопосадову корупцію суддями, відібраними із залученням Громадської ради міжнародних експертів. Адже неможливо бути достеменно переконаним у незалежності й неупередженості таких експертів, у відсутності впливу на них з боку конкретних осіб або інших держав.
Пропозиція застосовувати під час оцінювання доброчесності суддів / кандидатів на посаду судді стандарт доказування «обґрунтований сумнів у доброчесності» (коли сумніви у доброчесності судді тлумачаться проти судді) суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Нею визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Цей принцип також закріплений у статті 62 Конституції України, де вказано, що ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. На думку суддів, правомірним буде застосовувати саме презумпцію невинуватості.
Судді Господарського суду Харківської області вважають, що положення проєкту стратегії стосовно унормування питань судоустрою і статусу суддів ставлять під загрозу принцип незалежності судової влади від виконавчої гілки влади, не відповідають цілям та завданням діяльності НАЗК, виходять за межі повноважень цього органу і не можуть бути предметом регулювання Антикорупційної стратегії. Сам проєкт не відповідає вимогам нормотворчої техніки, має декларативний характер та не містить конкретних механізмів реалізації. Тому документ не може бути прийнятий за основу для зміни законодавства України, оскільки потребує суттєвого доопрацювання.
