Вдосконалення процедури кваліфікаційного оцінювання суддів має відбуватися з урахуванням позиції усіх представників правової спільноти. Таке переконання висловила член Вищої ради правосуддя Оксана Блажівська у коментарі для нашого сайту, аналізуючи висновок Асоціації розвитку суддівського самоврядування України щодо законопроєкту № 3534 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо забезпечення участі Громадської ради доброчесності у оцінюванні на відповідність займаній посаді судді».
Законопроєкт пропонує Вищій кваліфікаційній комісії суддів України враховувати позицію Громадської ради доброчесності під час прийняття не лише рішень щодо підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді, а й рішень про відповідність судді займаній посаді.
Оксана Блажівська зауважила, що Асоціація погоджується із консультативним висновком Вищої ради правосуддя, у якому йдеться про те, що законопроєкт № 3534 не відповідає заявленій меті удосконалення законодавства щодо прискорення проведення кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді, не відповідає вимогам нормотворчої техніки щодо раціонального та адекватного врегулювання суспільних відносин, не є чітким і однозначним.
Член ВРП звернула увагу, що у висновку Асоціації важливим є наголошення на тому, що Громадська рада доброчесності мала бути сформована з осіб з юридичною освітою, які є моральними та професійними авторитетами у суспільстві й самі дотримуються високих критеріїв професійної етики та доброчесності, є об’єктивними та неупередженими. Крім того, члени ГРД мали би взаємодіяти із правоохоронними та антикорупційними органами для перевірки інформації й забезпечення документального обґрунтування своїх висновків.
«Асоціація окремо вказала на те, що ГРД для відновлення довіри до неї як з боку юридичної спільноти та громадянського суспільства, так і з боку державних інституцій має бути реформована у Раду громадського контролю при Вищій раді правосуддя. Потрібно змінити порядок формування: від однієї громадської організації має делегуватися одна кандидатура. Необхідно чітко визначити обов’язки та правовий статус ГРД, залишивши за нею функції громадського контролю за діяльністю органу суддівського врядування та усунувши її від участі у формуванні суддівського корпусу», – зазначила вона.
За словами Оксани Блажівської, ВРП також висловила своє бачення рівня впливовості ГРД. У консультативному висновку ВРП щодо законопроєкту № 3534 наголошується: якщо Громадська рада доброчесності й надалі братиме участь у кар’єрних процесах в системі судоустрою, її рішення (висновок, інформація) повинні мати рекомендаційний характер, що виключає процедуру подолання такого висновку. У такому разі висновок ГРД буде прирівнюватись до висновків уповноважених державних органів, від яких ВККСУ отримує інформацію з метою проведення спеціальної перевірки.
Член ВРП зауважила, що свою позицію щодо ролі ГРД має також Венеційська комісія. У своїх рекомендаціях від 30 червня 2017 року (пункти 74–76) вона зазначила: «В Україні оцінювання суддів здійснює Вища кваліфікаційна комісія суддів за сприяння Громадської ради доброчесності. Якщо повноваження Громадської ради виходять за межі повноважень суто дорадчого органу і навіть дозволяють Громадській раді суттєво впливати на результати оцінювання шляхом, фактично, накладання вето на позитивну оцінку певного судді з боку Вищої кваліфікаційної комісії суддів, то це означає, що процедура оцінювання вже не повністю належить до компетенції органу суддівського самоврядування. З огляду на слабкості, властиві ролі та діяльності Громадської ради, та недоступність для неї тієї інформації, якою володіє Вища кваліфікаційна комісія суддів України, у тому числі можливості обговорити її з відповідним суддею чи кандидатом на посаду судді, наділення Громадської ради таким впливом у встановленні відповідності судді чи кандидата суддівській посаді може мати негативні наслідки для всієї процедури оцінювання суддів/кандидатів на посаду судді». Таку позицію ВРП підтримала у консультативному висновку щодо законопроєкту № 3711-2 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування», зазначивши, що виключення Громадської ради доброчесності з процесів обрання та оцінювання суддів пришвидшить вказані процеси та порядок призначення суддів.
«На особливу увагу заслуговують питання доброчесності та визначення суб’єкта прийняття рішення, на що окремо вказала Асоціація у висновку. Зокрема, зазначивши, що судова влада повинна мати власний механізм самоочищення, який має застосовуватись із проведенням ретельних розслідувань фактів недоброчесної та/або неетичної поведінки суддів. А рішення мають бути обґрунтовані належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами», – сказала Оксана Блажівська.
Вона підкреслила, що Вища рада правосуддя підтримує будь-які пропозиції суддівської спільноти, які можуть слугувати рушійною силою для імплементації нових процедур, спрямованих на забезпечення незалежності судової влади, її функціонування.
«Вища рада правосуддя відкрита для професійного обговорення пропозицій, викладених у висновку Асоціації розвитку суддівського самоврядування України щодо проєкту № 3534. Ми прагнемо залучити широкі кола юридичної спільноти для досягнення розумного балансу та доопрацювання окремих законопроєктів, що стосуються судоустрою в Україні», – наголосила Оксана Блажівська.
