На цьому наголосив суддя Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Сергій Фомін під час круглого столу «Актуальні виклики в діяльності Вищого антикорупційного суду» в сесії «Забезпечення єдності судової практики у справах про корупційні кримінальні правопорушення. Оголошення в міжнародний розшук та видача осіб, які вчинили корупційні кримінальні правопорушення».
«Проблемою є законодавча неврегульованість питання стосовно оголошення особи в міжнародний розшук. Справа ж не тільки в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою особі, яка ухиляється від явки до органу досудового розслідування чи суду, а й в тому, що оголошення особи в міжнародний розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування», − наголосив Сергій Фомін.
За його словами, якщо під час розгляду справи постане питання про те, чи були підстави для прийняття слідчим суддею ухвали про спеціальне досудове розслідування, і з’ясується, що таких підстав не було, то під сумнів буде поставлена допустимість доказів, отриманих під час зазначеного розслідування.
Суддя ККС ВС розповів, що сьогодні існують різні погляди на питання, з якого моменту вважати особу оголошеною в міжнародний розшук. Наприклад, на думку науковців – представників харківської школи кримінального процесу, оголошення особи в міжнародний розшук − це форма міжнародного співробітництва, і не можна ототожнювати національний розшук з міждержавним та міжнародним. Особа вважається оголошеною в міжнародний розшук лише тоді, коли Інтерпол опублікував щодо неї «червону картку» (що означає розшук підозрюваного, обвинуваченого, засудженого для екстрадиції).
Сергій Фомін звернув увагу на те, що необхідно пристосувати національне законодавство до правил Інтерполу, змінивши механізм обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи, яка оголошена в міжнародний розшук. Адже нині на практиці складається така ситуація, що для публікації стосовно особи «червоної картки» потрібна ухвала слідчого судді про обрання щодо цієї особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Водночас для розгляду клопотання про обрання такого запобіжного заходу необхідні докази оголошення особи в міжнародний розшук – тобто публікація «червоної картки».
«Це замкнене коло. Суди самостійно не можуть вирішити цю колізію. Лише законодавець здатен поставити в цьому питанні крапку, інакше в подальшому можуть виникнути проблеми, зокрема, щодо допустимості доказів», − зауважив Сергій Фомін.
Крім того, присутні обговорили питання судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень та особливостей розгляду справ, які стосуються цих правопорушень.
Участь у заході також взяв секретар Третьої судової палати ККС ВС Герман Анісімов та судді цієї палати Василь Бородій, Микола Ковтунович.
Круглий стіл організовано в межах реалізації спільного проєкту ВАКС та Координатора проєктів ОБСЄ в Україні «Підтримка розвитку інституційної спроможності Вищого антикорупційного суду».