У п’ятницю, колегія судів Вищого антикорупційного суду ухвалила вирок та визнала винуватим колишнього прокурора Генеральної прокуратури України у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України (пропозиція службовій особі надати неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дії з використанням службового становища). Йому призначили покарання у виді 2 років позбавлення волі.

Суд також зарахував обвинуваченому у строк відбування покарання строк попереднього ув’язнення - з 17.02.2016 по 20.02.2016, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Строк відбуття покарання обчислюватиметься із моменту фактичного затримання з метою направлення для відбування покарання.

При визначенні ступеню тяжкості вчиненого, суд врахував, що станом на час вчинення злочину санкція ст. 369 КК України передбачала покарання у виді штрафу від 500 до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від 2 до 4 років, або позбавлення волі на той самий строк.
На час ухвалення вироку відповідальність за вказаною статтею передбачена у виді штрафу від 1 000 до 4 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від 2 до 4 років, або позбавлення волі на той самий строк.

Інкримінований обвинуваченому злочин станом на час його вчинення відповідно до ст. 12 КК України (в редакції станом на 01.01.2016) належав до злочинів середньої тяжкості, а станом на час ухвалення вироку цей злочин відповідно до ст. 12 КК України (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) віднесено до нетяжких злочинів.

Суд визнав, що обвинувачений вчинив закінчений умисний корупційний злочин, суспільна небезпечність якого полягає в посяганні на суспільні відносини, що забезпечують правильну (належну) діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних чи комунальних підприємств, установ чи організацій, а також їх службових осіб, у частині їх непідкупності та фінансування виключно у порядку, встановленому законодавством.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченому, суд не встановив.

У судовому засіданні обвинувачений не визнав вину в інкримінованому йому злочині. Він надав показання, відповідно до яких не був обізнаний про склад конкурсних комісій НАБУ, не ознайомлювався з регламентом та інструкціями з приводу роботи цих комісій та проведення конкурсу на посади. Разом з тим, обвинувачений вважав надані суду документи «нікчемними та незаконними доказами», оскільки вони не пройшли процедуру реєстрації в Міністерстві юстиції відповідно до Указу Президента України.

Нагадаємо, у 2016 році, обвинувачений, діючи з прямим злочинним умислом, зробив пропозицію неправомірної вигоди в розмірі 10 000 доларів США члену конкурсної комісії Національного антикорупційного бюро України № 1 для проведення відбору кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців у НАБУ, який був службовою особою відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України, оскільки виконував функції представника влади за спеціальним повноваженням, наділеним Директором НАБУ та Законом України «Про Національне антикорупційне бюро», за прийняття ним рішення з використанням свого службового становища про обрання обвинуваченого кандидатом на вакантну посаду начальника підрозділу чи заступника начальника підрозділу (відділу) детективів Головного Підрозділу детективів у НАБУ за таких обставин.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду впродовж 30 днів з дня його проголошення через Вищий антикорупційний суд.

Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, обвинувачений та його захисники - подати клопотання про помилування.