Висновок Венеційської комісії щодо реформи судочинства в Україні має бути допрацьований.
На цьому наголосила Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова на засіданні Ради адвокатів України 15 жовтня 2020 року, яке проходило онлайн.
Вона повідомила, що 9 жовтня 2020 року Венеційська комісія під час засідання 124-ої пленарної сесії ухвалила спільний з Генеральним директоратом з прав людини та верховенства права Висновок щодо проекту змін до закону України «Про судоустрій і статус суддів» та окремих законів щодо діяльності Верховного Суду та судової влади».
Лідія Ізовітова нагадала, що у вересні в НААУ відбувалася зустріч з експертами Венеційської комісії, на якій НААУ надавала коментарі щодо як самого законопроекту, так і доцільності постійних змін до профільного законодавство і головне – результату таких перманентних судових реформ.
Тоді НААУ наголосила, що з 2000 року Венеційська комісія надала майже 25 висновків щодо проектів законів України. При цьому зміни до профільного законодавства відбуваються постійно, через що відсутні можливості оцінити результати повного впровадження. Часті реформи законодавства про судоустрій лише посилюють залежність судової системи від політичних циклів, коли після кожних виборів починають вносити нові законопроекти і змінювати систему.
Проаналізувавши висновок Венеційської комісії, Лідія Ізовітова на засіданні РАУ підкреслила, що деякі його положення викладено у дуже тенденційній політизованій манері.
«Окремі пункти стосуються фактично індивідуальних характеристик членів органів правосуддя, що взагалі не є предметом регулювання самого законопроекту №3711. Додатково потрібно зазначити, що законопроектом НААУ позбавлено права формувати ВККС, і на це не вказано у висновку. Тобто, ми бачимо, що позиція експертів упереджена і полягає у тому, щоб зменшувати участь адвокатури у формуванні органів правосуддя. Натомість чітко підтримується необхідність залучати «міжнародних експертів» і громадськість», - зауважила Голова НААУ, РАУ.
Окремо Лідія Ізовітова зупинилась на пункті 18 висновку Венеційської комісії, в якому йдеться, що «Під час віртуальних зустрічей, делегація Венеціанської комісії дізналася про звинувачення у корупції щодо деяких членів судової влади, у тому числі Вищої ради правосуддя. Крім того, делегація отримала суперечливу інформацію щодо характеру та якостей членів ВРП, які були належним чином перевірені відповідно до застосовних правил, та про те, чи були всі члени ВРП призначені відповідно до правила, що не дозволяє призначення на два терміни підряд. Питання довіри до цього вищого органу судової влади піднімалося на всіх віртуальних зустрічах».
Голова НААУ, РАУ вважає такі оцінки членів ВРП експертами Венеційської комісії неправильними.
«Закон про ВРП ухвалений в грудні 2016 року. Це новий орган, створений на підставі Конституції України і окремого спеціального закону. Сформована була ВРП на початку 2017 року. Як відомо, члени ВРП призначаються строком на 4 роки. Просте запитання, яке не поставили нам на цій зустрічі – чи пройшло 4 роки з моменту створення нового органу і обрання до нього нових членів ВРП? Ні, не пройшло. Тому апріорі повторно ці люди не могли бути обрані. Цим десь звинувачують і нас, тому що члени Вищої ради юстиції, яка діяла до 2017 року, не мали заборони на обрання до ВРП. Це два різних органи. І ми, як суб’єкти, реалізовували своє суб’єктне право на те, щоб призначити від адвокатури членів ВРП. Ми повинні повідомити про це Венеційську комісію», - зазначила Голова НААУ, РАУ.
