Оголошення

Редакція надає сприяння у пошуку експертів або фахівців для проведення психологічної, товарознавчої експертизи, досліджень на поліграфі.

Тел.: 0934767260

Перегляди: 195

29 жовтня 2020 року суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Світлана Яковлєва провела вебінар «Окремі питання застосування кримінального процесуального законодавства під час розгляду кримінальних проваджень у суді. Оцінка доказів».

За словами судді ККС ВС, тема заходу є актуальною для правників. «Адже, як свідчить судова практика, неправильна оцінка доказів судами першої та апеляційної інстанцій є підставою для скасування судових рішень. Крім того, більшість касаційних скарг, які надходять на розгляд до ККС ВС, тією чи іншою мірою стосуються неправильної оцінки доказів», – зауважила доповідачка.

Світлана Яковлєва додала, що зазначена тема – широка, і представити позицію ККС ВС стосовно оцінки всіх доказів, які можуть бути досліджені під час судового розгляду, неможливо в межах одного вебінару. Тому спікерка висвітлила ті питання, які найчастіше стають підставами для скасування судових рішень.

Суддя ККС ВС розповіла про правила оцінки доказів: жоден доказ не має наперед встановленої сили для суду; суди мають оцінювати докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв’язку; всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.

«У касаційних скаргах, які надходять до ККС ВС, досить часто ставиться питання про необхідність дослідження касаційним судом доказів у зв’язку з їх неправильною оцінкою та про визнання цих доказів недопустимими або неналежними. Однак межі перегляду судом касаційної інстанції судових рішень чітко визначені нормами КПК України. Суд касаційної інстанції не має права досліджувати докази та надавати їм оцінку, він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин», – розповіла Світлана Яковлєва.

Вона зазначила, що останньою інстанцією, яка може безпосередньо дослідити докази та надати їм оцінку, є апеляційний суд. Водночас і апеляційний суд має певні межі перегляду судових рішень. Тобто не всі клопотання про дослідження доказів, які надходять до апеляційного суду, мають бути задоволені. Згідно із КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов’язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

«Відповідно до практики ККС ВС якщо апеляційний суд надає доказам іншу оцінку, відмінну від оцінки суду першої інстанції, то він, безумовно, має дослідити ці докази. Якщо апеляційний суд цього не зробив, то це стає підставою для скасування його рішення касаційним судом», – наголосила суддя.

В основу судового рішення можуть бути покладені лише належні докази (ст. 85 КПК України) та допустимі (ст. 86 КПК України). Як правило, проблем із визнанням належності доказу не виникає. «Що стосується допустимості доказів, то, вирішуючи це питання, суди можуть припускатися помилок. Часто суд, дослідивши докази, не визнає їх недопустимими, хоча мав би це зробити», – сказала доповідачка.

Стаття 87 КПК України містить перелік доказів, які можуть бути визнані недопустимими внаслідок істотного порушення прав і свобод людини. «Наголошую, що положення ст. 87 КПК України можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у разі істотного порушення прав і свобод людини. Тому якщо суд визнає доказ недопустимим на підставі цієї статті, то він повинен обґрунтувати, чому вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб обумовити недопустимість доказу. Та й загалом, коли суд визнає доказ допустимим чи недопустимим, він має чітко обґрунтовувати свою позицію в рішенні», – акцентувала Світлана Яковлєва.

Вона звернула увагу на те, що, відповідно до доктрини «плодів отруйного дерева», при визнанні недопустимими похідних доказів суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий із порушенням фундаментальних прав і свобод людини і використовувався в процедурах, які призвели до отримання похідного доказу, а також те, що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в первісному доказі, що визнаний недопустимим.

Суддя проаналізувала такі види істотних порушень прав людини, передбачені ст. 87 КПК України:

  • здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов (проникнення до житла чи іншого володіння особи, огляд, обшук);
  • отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;
  • порушення права особи на захист.

Спікерка також розповіла учасникам вебінару про висновки ККС ВС, які стосуються питань щодо недопустимості доказів, отриманих внаслідок зазначених порушень. Детальніше ознайомитися з цією практикою ККС ВС можна в презентації Світлани Яковлєвої.

Відеозапис вебінару – https://www.youtube.com/watch?v=u2ROQlr-_ZU.

Верховний Суд


За інформацією Судова влада України

Додатково, Переказати кошти для допомоги Збройним Силам України та гуманітарної допомоги з платіжної картки 

Традиційно, нагадуємо користувачам журналу, що науковий журнал запроваджує надання послуг «Консультація»: запит на проведення судово-психологічної експертизи за різними підставами, у тому числі відшкодування моральної шкоди завданою військовими злочинами, із застосуванням поліграфа на замовлення зацікавлених осіб, суду, правоохоронних органів згідно процесуальних кодексів. - URL: http://expertize-journal.org.ua/konsultacia Телефон для термінового дзвінка судовому експерту: +38 093 476 72 60 (Viber, Telegram, Whatsapp).

Звертаємо увагу, організація проведення професійних консультацій всім зацікавленим, здійснюється членом Президії Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України, головним редактором журналу, атестованим судовим експертом психологом (поліграфологом), кандидатом психологічних наук, доцентом Назаровим Олегом Анатолійовичем. 

Офіційній Інтернет-сайт щодо призначення та проведення судово-психологічної експертизи, судового експерта психолога (поліграфолога) Назарова О.А. (свідоцтво Міністерства юстиції України від 09.07.2020 №2035) 

Офіційний Інтернет-сайт щодо призначення та проведення судово-психологічної експертизи із застосуванням поліграфа, тестувань на поліграфі в Україні за міжнародними стандартами (поліграф EyeDetect, розробник Converus Inc., USA)

Продаж портативного обладнання для поліграфа Mobi підлокітники Polygraph в Україні (Схвалено президентом Міжнародного співтовариства поліграфологів, ISOPE, США)

В Україні затверджена кваліфікаційна характеристика професії «Поліграфолог» та 25 жовтня 2021 року уведена сама професія «Поліграфолог» змінами № 10 до Національного класифікатора професій ДК 003:2010

Надання послуг щодо розробки та проведення групових тренінгових занять за різними напрямами судово-психологічної експертизи в сучасному судочинстві, у тому числі із застосуванням поліграфа 

Незалежній не державній професійній атестованій судово-психологічній експертизі в Україні бути: історія однієї перемоги або про можливість призначення першої недержавної професійної атестованої судово-психологічної еспертизи з 09 липня 2020 року 

Електронна бібліотека судді, адвоката, психолога, батьків: «Допит, опитування дитини в суді». Методичні рекомендації, нормативні документи, постанови Верховного Суду 

Огляд змін до законодавства України: процесуальний статус спеціаліста у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки з 1 липня 2020 року  

Електронна бібліотека правозахисника України. Серія: Застосування рішень Європейського суду з прав людини в українському судочинстві 

Електронна бібліотека судді України: квітень 2020 року (більше 70 книг) 

Колекція зразків клопотань про відкладення розгляду справи у зв’язку із впровадженням карантину та типові зразки заяв, які подаються до суду станом на 20 березня 2020 та оголошення ДСА України від 19 березня 2020 

І на останок щодо професійного розвитку, актуальні вакансії можна переглянути на сайті - Jooble (потрібно на тиснути, щоб перейти за посиланням).