3 листопада 2020 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду розглянув справу за позовом Підприємства до ТОВ про визнання недійсним рішення його загальних зборів.
Суди попередніх інстанцій задовольнили заявлені вимоги, мотивуючи це тим, що оспорюване рішення було прийняте без повідомлення позивача про час і місце проведення зборів, що позбавило його можливості взяти в них участь, та за відсутності кворуму, що відповідно до прямої вказівки закону є підставою для визнання такого рішення недійсним.
КГС ВС погодився з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки з урахуванням положень ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» та положень статуту ТОВ за відсутності Підприємства, частка якого у статутному капіталі товариства відповідача становить 45,197 %, загальні збори учасників відповідача не можна вважати повноважними, адже на них не були присутні учасники, що володіють у сукупності понад 60 % голосів. (Постанова КГС ВС 3 листопада 2020 року у справі № 916/3133/17)
4 листопада Касаційний цивільний суд у складі ВС розглянув справу про витребування автомобіля.
Позивач у 2010 році видав довіреність, якою уповноважив співвідповідача здати в оренду, обміняти, продати належний йому автомобіль «Славута», а співвідповідач у 2011 році передоручив зазначені повноваження іншій особі.
У 2015 році нотаріус скасував довіреність власника транспортного засобу за його зверненням, після чого позивач просив довіреного повернути авто, однак він цього не зробив.
На час розгляду справи автомобіль перебував у користуванні особи, якій передоручили повноваження щодо розпорядження ним.
Районний суд ухвалив витребувати авто шляхом його вилучення й повернення власнику, проте апеляційний суд це рішення скасував і відмовив у задоволенні позову.
Скасовуючи постанову апеляційного суду та залишаючи в силі рішення місцевого суду, КЦС ВС указав, що оскільки відповідач набув спірний автомобіль на підставі усних домовленостей про його купівлю-продаж з представником позивача за довіреністю, то він є недобросовісним набувачем. Позивач є власником спірного автомобіля, в судовому засіданні не доведено добросовісності володіння відповідачем спірним майном, яке утримується ним без достатньої правової підстави. (Постанова КЦС ВС від 4 листопада 2020 року у справі № 573/476/19)
Того ж дня Касаційний адміністративний суд у складі ВС направив на новий розгляд до суду першої інстанції справу, у якій громадянин Республіки Таджикистан оскаржує рішення Державної міграційної служби України про відмову у визнанні його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Таке рішення КАС ВС мотивоване тим, що суди першої та другої інстанцій не встановили фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним (ч. 2 ст. 341 КАС України).
Суд касаційної інстанції зазначив, що при новому розгляді судам слід більш повно і всебічно встановити обставини справи та залежно від встановленого вирішити спір. (Постанова КАС ВС від 4 листопада 2020 року у справі № 826/16066/18)
Також 4 листопада КАС ВС відмовив у задоволені касаційної скарги Чернівецької міської ради на рішення судів попередніх інстанцій, які визнали протиправним рішення цієї міськради про затвердження Генплану та Схеми зонування території м. Чернівці у частині зміни цільового призначення земельної ділянки в зону садибної забудови та зобов’язали міськраду розглянути питання щодо повернення цієї ділянки до зони квартирної багатоповерхової забудови.
Таке рішення КАС ВС мотивовано тим, що суб’єкт владних повноважень, приймаючи оскаржуване рішення, не врахував розташування об’єкта незавершеного будівництва 107-квартирного 9-поверхового будинку на цій ділянці, що є порушенням порядку замовлення та розроблення містобудівної документації на місцевому рівні та внесення до неї змін. Крім цього, позивачі мали легітимні очікування стосовно реалізації намірів будівництва багатоквартирного житлового будинку, які не можуть бути реалізовані у зв’язку з прийняттям рішення про зміну функціонального призначення земельної ділянки. (Постанова КАС ВС від 4 листопада 2020 року у справі № 824/376/19-а)
5 листопада КАС ВС залишив апеляційну скаргу кандидата в народні депутати України без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін у справі № 855/90/20. Спір виник через те, що Центральна виборча комісія прийняла рішення, яке полягало в нерозгляді його (позивача) скарги щодо порушення його прав як кандидата у народні депутати України. Позивач просив зобов’язати ЦВК розглянути його скаргу по суті, а саме прийняти рішення, яким зобов’язати окружну виборчу комісію здійснити перерахунок голосів на виборчій дільниці.
КАС ВС вказав, що аналіз норм Закону України «Про вибори народних депутатів України» дає підстави стверджувати, що рішення, дії чи бездіяльність ОВК, її члена може бути оскаржено до суду, водночас ЦВК наділена повноваженнями розглядати скарги лише на бездіяльність ОВК і, відповідно, не наділена такими (повноваженнями) щодо розгляду скарг на рішення ОВК, про що обґрунтовано вказав суд першої інстанції. Щотижневий огляд рішень Верховного Суду (за період із 2 по 6 листопада 2020 року)(Постанова КАС ВС від 5 листопада 2020 року у справі № 855/90/20).
