«Реформуванню законодавства в галузі судоустрою і статусу суддів має передувати фахове обговорення із залученням всіх зацікавлених сторін. А за результатами цього повинна слідувати розробка узгодженого підходу на підставі аналізу змін до законодавства. Тобто коли ми приведемо судову систему в стабільний стан, тоді вже можемо вести мову про реформу», – наголосив заступник Голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький, під час другої фахової зустрічі в межах Національної дискусії «Доступ до правосуддя: реалії та перспективи».
Олексій Маловацький зазначив, що всі останні законодавчі ініціативи, які стосуються сфери судоустрою, можна поділити на дві групи. Перша – це президентський законопроєкт № 3711, який покликаний відновити роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і, як наслідок, запустити процес добору, кваліфікаційного оцінювання суддів та вирішити інші питання суддівської кар’єри. Також він зазначив, що законопроєкт № 3711, який схвалила у своєму консультативному висновку Вища рада правосуддя, був також в цілому підтриманий і Венеційською комісією.
Друга – альтернативні до нього законопроєкти № 3711-1 і № 3711-2, а також проєкт закону, надісланий до Вищої ради правосуддя Міністерством юстиції України в порядку консультацій. «Відповідно до пояснювальних записок, їхнє основне завдання – приведення законодавства України і відповідність до зовнішніх зобов’язань, які передбачені Меморандумом з Міжнародним валютним фондом і договором про продовження кредитної лінії між Європейським Союзом і Україною», - відзначив заступник Голови ВРП.
За словами Олексія Маловацького, Вища рада правосуддя, проаналізувавши ці законопроєкти, звернула увагу, що деякими його варіантами пропонується надати конкурсній комісії виключні права стосовно погодження кандидатур ВККСУ. Заступник Голови ВРП застеріг: «Замість того, щоб виконувати функції дорадчого органу, комісія перетворюється на орган державної влади. На думку заступника Голови ВРП, низка норм проєкту закону Міністерства юстиції України несе загрозу для незалежності судової влади, що викликає обґрунтовані сумніви щодо відповідності окремих його положень Конституції України.
Так, законопроєкт Міністерства юстиції України, що надійшов до ВРП в порядку консультацій, фактично повторює законопроєкт № 3711-1, щодо якого Вищою радою правосуддя було попередньо надано негативну оцінку.
Олексій Маловацький нагадав, що після прийняття Закону № 1008 повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було припинено. «Тобто орган по факту існує, однак його члени не призначені. Оскільки цей орган діє у складі членів, то жодного рішення він прийняти не може», - сказав він.
Заступник Голови ВРП наголосив, що наслідком того, що ВККСУ не працює вже рік, стало зупинення численних процедур, які напряму впливають на якість та швидкість роботи судової системи в цілому. «Зокрема, на сьогодні 2500 суддів уже протягом 5 років не можуть завершити кваліфікаційне оцінювання», – зазначив він.
Також Олексій Маловацький зазначив, що відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» наразі шлях до професії судді передбачає 15 стадій добору із залученням до перевірки кандидата на посаду судді низки органів з різноманітними функціями та повноваженнями. На переконання заступника Голови ВРП, такий тривалий процес також зумовлює дефіцит суддівських кадрів у судовій системі. «Вимоги до суддів мають бути високими, але сама система добору повинна бути спрощена. Чому б нам не зменшити кількість стадій самих процедур? Зокрема, це стосується вимог для суддів різних інстанцій – першої, апеляційної, касаційної. Наприклад, для судді першої інстанції достатньо було б пройти процедуру до стадії «дослідження досьє судді» і на цьому закінчувати процедуру добору», - зауважив він.
Для суддів мають бути встановлені чіткі критерії просування по кар’єрі. «Більше того, суддів потрібно підвищувати та заохочувати – система має піклуватися про суддю, а не тільки навпаки. До реалізації судової влади має бути застосований розумний підхід», - наголосив заступник Голови ВРП.
Нагадаємо, що Національна дискусія «Доступ до правосуддя: реалії та перспективи» започаткована за ініціативою Вищої ради правосуддя з метою напрацювання спільної позиції щодо визначення оптимального шляху до якнайшвидшого подолання проблеми кадрового дефіциту в українських судах та ефективного забезпечення права громадян на доступ до правосуддя.
Джерело: «Юридическая практика»
