Судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Володимир Бевзенко та Раїса Ханова і суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС Євгеній Петров прочитали лекції для суддів Республіки Казахстан у межах освітнього проєкту університету КАЗГЮУ ім. Нарікбаєва.
Володимир Бевзенко розповів про мету адміністративного судочинства, передумови захисту в адміністративному процесі прав, свобод, інтересів учасників адміністративно-правових відносин, особливості адміністративного судочинства, а також стадії адміністративного процесу.
Доповідач проаналізував види публічно-правових відносин, які передбачені Адміністративним процедурно-процесуальним кодексом Республіки Казахстан, вияви компетенції адміністративного органу.
Також Володимир Бевзенко висвітлив поняття адміністративного розсуду, яке передбачає повноваження адміністративного органу, посадової особи приймати у встановлених законодавством Республіки Казахстан цілях і межах одне з можливих рішень на підставі оцінки їх законності. Суддя ВС провів порівняльний аналіз ст. 11 АППК РК та ст. 245 КАС України щодо права суб’єктів владних повноважень діяти на свій розсуд.
Крім цього, він розповів про суб’єктів, природу яких іноді непросто визначити одразу, а також про те, як визначити, чи є суб’єкт адміністративним органом, відповідачем в адміністративному суді. Звернув увагу суддя і на підсудність адміністративних справ.
Євгеній Петров розповів казахським колегам про розмежування юрисдикції судів у практиці Верховного Суду. Він поінформував, що юрисдикційні спори в Україні розглядає Велика Палата ВС, яка за час своєї роботи сформувала близько 360 основоположних висновків про розмежування спорів між судами різної юрисдикції.
Слухачі запитували про склад та порядок формування ВП ВС, її функції, зокрема, чи її члени обираються, чи призначаються. Євгеній Петров розповів, що кожен із касаційних судів у складі ВС обирає до Великої Палати по п’ять представників, а також до неї за посадою входить Голова Суду.
Казахським суддям було цікаво дізнатися, що Голова ВС та голови касаційних судів у складі ВС в Україні обираються суддями, а не призначаються, адже голову Верховного суду Республіки Казахстан призначає Сенат парламенту за поданням Президента країни.
Лектор зазначив, що в Україні багато юрисдикційних спорів між цивільною та адміністративною, цивільною й господарською юрисдикцією. При цьому, посилаючись на ст. 19 ЦПК України, він звернув увагу, що законодавець установив такі правила розмежування юрисдикції судів, що цивільна юрисдикція є всеохопною. Якщо справа не віднесена до компетенції інших судів (адміністративних або господарських), справу має розглядати загальний (цивільний) суд.
Євгеній Петров розповів, що під час розгляду відповідних справ ВП ВС застосовує такі критерії розмежування юрисдикції спорів:
- предмет спору – наявність або відсутність спору про захист порушених, невизнаних або оскаржуваних прав, свобод, інтересів;
- характер спірних правовідносин;
- суб’єктний склад;
- пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається певна категорія справ.
«Вивчаючи практику, все ж приходжу до думки, що головним критерієм є предмет спору. Залежно від нього ми визначаємо, які правовідносини наявні у спорі – приватні чи публічні, й вирішуємо питання про юрисдикцію», – сказав суддя ВС.
Також він навів приклади віднесення спорів до тієї чи іншої юрисдикції залежно від згаданих критеріїв. Зокрема, щодо прямої вказівки в законі на вид судочинства зазначив, що ГПК України відносить спори з Антимонопольним комітетом України до підсудності господарських судів, хоча відносини тут мають більше публічний характер.
Лектор розповів, що в Україні всі спори про проходження публічної служби розглядаються в адміністративному порядку, та навів приклади справ за позовами прокурорів і курсантів військових навчальних закладів, що також зацікавило слухачів.
Крім того, суддя ВС торкнувся питання розмежування юрисдикції земельних спорів. Він акцентував, що остання позиція ВП ВС полягає в такому: якщо особа звертається до суду з метою отримання дозволу на розроблення проєкту землевідведення земельної ділянки – це адміністративний спір, а з моменту отримання дозволу місцевої ради такі спори підлягають розгляду в судах цивільної або господарської юрисдикції залежно від суб’єкта.
Доповідач навів приклади із релевантної практики щодо віднесення справ до цивільної та господарської юрисдикції, дібраної правовим управлінням IV Департаменту аналітичної і правової роботи ВС. Слухачів, зокрема, зацікавило, що спори про відсторонення директора компанії в Україні є корпоративними та розглядаються господарськими судами, а не цивільними, хоча й директор – це найнята особа.
Іноземні судді розповідали про досвід Казахстану та ставили багато запитань, а наприкінці лекції домовились надалі співпрацювати із суддями ВС. Євгенію Петрову вже надійшло електронною поштою кілька цікавих запитань про те, в судах якої юрисдикції розглядаються ті чи інші справи в Україні. Суддя ВС надав відповіді на ці питання, а також роз’яснив, чому певні спори розглядаються судом саме тієї юрисдикції.
Раїса Ханова розповіла про поняття, допустимість і види адміністративних позовів за законодавством Казахстану й України, визначила спільні та відмінні інстанційні риси процедур подання позову, порівняла визначення адміністративної справи, критерії недопустимості позову, відмінності предметів позову в обох країнах.
Доповідачка зробила акцент на питаннях, які найбільше зацікавили суддів з Казахстану, а саме на застосуванні процесуальних фільтрів доступу до суду, а також залученні експерта з питань права до адміністративного процесу та процедурі звернення до відповідних фахівців Науково-консультативної ради при Верховному Суді стосовно підготовки наукового висновку щодо застосування норми права.
Суддя ознайомила учасників семінару з релевантними позиціями Європейського суду з прав людини, Великої Палати Верховного Суду, об’єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Зокрема, вона звернулася до постанови ВП ВС від 19 червня 2019 року у справі № 209/2077/17, у якій зазначено, що дослідження одного й того ж предмета, одних і тих же підстав позову судами різних юрисдикцій порушує принцип повноти, всебічності та об’єктивності з’ясування обставин справи і не гарантує дотримання принципу правової визначеності.
Відповідаючи на запитання аудиторії, Раїса Ханова, зокрема, розкрила питання щодо порядку сплати судового збору в Україні, процесуального статусу прокурора при поданні позову, розгляду адміністративних справ за участю інвесторів.
