УДК 159.98
Хлонь Олександр Михайлович
кандидат психологічних наук, доцент,
доцент кафедри філософії та психології
Київський університет інтелектуальної власності та права,
електронна пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0001-9733-8531
Анотація. В дослідженні розглядається актуальність використання поліграфа як інструменту вирішення конфліктів у сучасному суспільстві на тлі зростаючої недовіри, дезінформації та потреби у достовірній перевірці інформації. Основна увага приділяється ролі масових комунікацій у рекламних кампаніях, спрямованих на просування поліграфа, а також їхній ефективності, етичним і психологічним аспектам такого просування.
Ключові слова: масові комунікації, рекламна кампанія, конфліктологія, соціальні мережі, психологічний вплив
Бібліографічний опис: Хлонь О.М. Масові комунікації як механізм рекламної кампанії використання поліграфа при вирішенні конфліктів: статистика та результати / О.М. Хлонь. Судово-психологічна експертиза. Застосування поліграфа та спеціальних знань в юридичній практиці: Електронний журнал / [редкол.: Назаров О. А. (голов. ред.) та ін.]. К., 2025. № 1 (25). Дата публікації: 05.06.2025. URL: https://cutt.ly/Orm2ubkN (дата звернення: 05.06.2025).
Текст статті.
Вступ. Масові комунікації, можуть визначатися, як процес передачі інформації великій та розосередженій аудиторії через канали мас-медіа, такі як телебачення, радіо, преса, Інтернет та соціальні мережі. Вони слугують не лише для інформування, а й для переконання, мотивації та стимулювання певної поведінки. У контексті рекламних кампаній масові комунікації дозволяють створювати імідж продукту чи послуги, формувати довіру до бренду та впливати на рішення споживачів.
Використання поліграфа як інструменту вирішення конфліктів є відносно новою сферою, яка охоплює корпоративні, юридичні та навіть побутові аспекти. Поліграф, відомий як детектор брехні, застосовується для перевірки правдивості свідчень у ситуаціях, де конфлікти виникають через недовіру чи підозри у нечесності. Рекламні кампанії, спрямовані на просування поліграфа, використовують масові комунікації для подолання скептицизму, підвищення обізнаності про технологію та демонстрації її ефективності. В даному дослідженні визначається, як масові комунікації сприяють популяризації поліграфа, аналізуються статистичні дані щодо їхньої ефективності та розглядаються результати таких кампаній.
Актуальність проблематики та аналіз літератури. Використання поліграфа як інструменту вирішення конфліктів набуває дедалі більшої популярності в умовах зростання недовіри в суспільстві, зокрема в корпоративному середовищі, юридичній практиці та особистих відносинах. Водночас масові комунікації стають ключовим механізмом формування громадської думки та просування нових технологій.
Актуальність теми зумовлена такими факторами, як зокрема зростання попиту на різні інструменти вирішення конфліктів: у сучасному світі, де інформація поширюється швидко, а дезінформація стає проблемою, попит на технології, що забезпечують перевірку правдивості, зростає. Поліграф, попри суперечки щодо його точності, залишається одним із доступних інструментів. Рекламні кампанії, що використовують масові комунікації, здатні не лише інформувати, а й формувати позитивне ставлення до технологій, які сприймаються як контроверсійні. Просування поліграфа через масові комунікації піднімає питання етичності, маніпулятивного впливу та захисту приватності, що робить тему актуальною для досліджень у сфері медіа, психології та соціології.
Огляд наукової літератури. Наукова література, присвячена масовим комунікаціям і їхній ролі в рекламних кампаніях, є досить обширною. Значна кількість досліджень присвячена проблематиці використання поліграфу. Так зокрема науковцями, які всебічно вивчали вказане питання в різних аспектах стали Лященко А., Шабала Г. (2024); Федотова Л. Н. (2002); Геращенко Л. К. (2006); Макаренко, С., Войцеховська, О. (2020) серед зарубіжних дослідників слід загадати Врія А., Гранхага П. А., та Портера С. (2010). Лященко А., та Шабала Г. акцентують на ролі бренда в рекламі. Федотова Л. Н. (2002) досліджує соціологічні аспекти реклами, зокрема її вплив на громадську думку та споживацьку поведінку. Вона акцентує на важливості вибору каналів комунікації для досягнення цільової аудиторії. Геращенко Л. К. (2006), аналізує психологічні механізми впливу реклами, такі як проекція, регуляція та підсвідома стимуляція. Макаренко С. та Войцеховська О. (2020) присвятили свої праці темі дослідження маніпуляцій як важливої умови впливу соціальної реклами на особистість. Врій А., Гранхаг П. А., та Портер С. (2010). аналізують ефективність поліграфа як інструменту виявлення брехні, звертаючи увагу на його обмеження та психологічні аспекти.
Огляд літератури показує, що масові комунікації є добре дослідженою сферою, але їхнє застосування до просування поліграфа залишається недостатньо вивченим. Більшість джерел, таких як Лященко А., Шабала Г. (2024), Федотова Л. Н. (2002) і Геращенко Л. К. (2006), зосереджуються на загальних аспектах реклами, таких як вплив на цінності, психологічні механізми та вибір каналів. Водночас дослідження, присвячені поліграфу (Vrij et al., 2010; National Research Council, 2003), акцентують на його технічних і етичних аспектах, але не розглядають рекламний контекст.
Цей розрив у літературі зайвий раз підкреслює актуальність та необхідність для пізнання обраної теми для наукового огляду та в цілому подальших досліджень, які б поєднували аналіз масових комунікацій і просування поліграфа.
З огляду на це можна сформулювати відповідну мету дослідження. Отже метою статті є аналіз ролі масових комунікацій у рекламних кампаніях, спрямованих на просування поліграфа як інструменту вирішення конфліктів, оцінка їхньої ефективності на основі статистичних даних і результатів, а також визначення етичних і психологічних аспектів таких кампаній.
Методологія дослідження включає огляд наукової літератури з питань масових комунікацій, реклами та поліграфа, контент-аналіз рекламних матеріалів, аналіз статистичних даних ефективності рекламних кампаній, а також порівняльний аналіз кейсів успішного просування поліграфа у різних каналах (ТБ, соціальні мережі, друковані ЗМІ).
Завданням дослідження є: визначення основні канали масових комунікацій, що використовуються для просування поліграфа, та оцінити їхню ефективність; аналіз стратегії рекламних кампаній, спрямованих на популяризацію поліграфа, з акцентом на психологічні та етичні аспекти; оцінка статистичних даних; дослідження успішних кейсів рекламних кампаній із просування поліграфа та їхні результати; визначення етичних викликів, пов’язаних із просуванням поліграфа через масові комунікації; формулювання висновків щодо ефективності масових комунікацій у просуванні поліграфа.
Результати дослідження. Масові комунікації характеризуються великою аудиторією, обмеженим зворотним зв’язком і значним впливом на суспільну свідомість. У рекламних кампаніях вони використовуються для досягнення таких цілей, як зокрема: інформування тобто ознайомлення аудиторії з продуктом чи послугою; переконання, в результаті чого формування позитивне ставлення до бренду чи технології; стимуляція дії, що обумовлює спонукання до купівлі, використання чи звернення за послугою.
У контексті просування поліграфа масові комунікації вирішують специфічні завдання. По-перше, вони мають подолати стереотипи, пов’язані з поліграфом, такі як його асоціація виключно з кримінальними розслідуваннями чи низька довіра до точності. По-друге, необхідно сформувати образ поліграфа як універсального інструменту вирішення конфліктів у різних сферах — від бізнесу до сімейних суперечок. Для цього рекламні кампанії використовують різні канали комунікації, включаючи телебачення, соціальні мережі, друковані видання та зовнішню рекламу.
Канали масових комунікацій у просуванні поліграфа можуть класифікуватися на такі види. Телевізійна реклама була і залишається одним із найпотужніших інструментів завдяки широкому охопленню та можливості використання візуальних і звукових ефектів. Так наприклад, рекламні ролики можуть демонструвати реальні кейси, де поліграф допоміг вирішити конфлікт, підкріплюючи це емоційними історіями. Наступними можна виділити соціальні мережі, зокрема платформи, такі як LinkedIn, Facebook, які дозволяють охопити цільову аудиторію з високою точністю. (DataReportal. Digital, 2022). Аналіз статистичних данних свідчить зокрема, що реклама на YouTube має ефективність 83% у залученні уваги порівняно з 45% для телевізійної реклами. Кампанії в соціальних мережах часто використовують відеоогляди, відгуки клієнтів та пости лідерів думок. (Ipsos, 2025).
Не менш важливою залишається друкована реклама та поліграфія. Буклети, листівки та статті в спеціалізованих журналах (наприклад, з психології чи безпеки) допомагають формувати професійний імідж поліграфа. Поліграфічна реклама ефективна в метрополітені та інших місцях із великим потоком людей. Банерна реклама, контекстна реклама в Google і реклама в соціальних мережах забезпечують високу конверсію. Для ряду професійних аудиторій реклама в мережі LinkedIn може набагато ефективнішою за Facebook або в соціальній мережі Х.
Незважаючи на популярність, використання послуг із застосуванням поліграфа викликає суперечки через проблеми, пов’язані із точністю та етичністю в ході проведення відповідної роботи. Статистичні данні проведених досліджень у цій сфері показують, що точність поліграфа може коливатися від 70% до 90% залежно від умов тестування та кваліфікації оператора, що ставить завдання для рекламних кампаній, щодо необхідності переконання потенційних клієнтів у надійності відповідної технології (National Research Council, 2003).
Надаючи коротку характеристику відповідній технології варто зазначити, що поліграф — це перш за все пристрій, що вимірює фізіологічні реакції (дихання, частоту пульсу, тиск, пітливість) для оцінки правдивості відповідей. При вирішенні конфліктів його застосування будується на припущенні, про те, що брехня викликає стресові реакції, які можна виявити. Поліграф використовується в корпоративних розслідуваннях для виявлення крадіжок, шахрайства чи витоку інформації; у юридичній практиці при перевірці свідчень у досудових розслідуваннях; при виникненні особистих конфліктів для вирішення сімейних суперечок чи питань довіри.
Рекламні кампанії, спрямовані на просування поліграфа, використовують ряд стратегій масових комунікацій:
1. Стратегії використання емоційного впливу в яких кампанії мають апелювати до емоцій, показуючи, як поліграф допоміг відновити довіру чи справедливість. Прикладом використання подібних стратегій можуть бути, історії про повернення сімейної гармонії чи виявлення корпоративного шахрайства, що викликають сильний відгук у аудиторії.
2. Стратегії використання авторитетності в рамках якої реклама може включати результати досліджень чи сертифікати, що підтверджують надійність технології. Використання думок експертів, таких як психологи чи фахівці з безпеки, підвищує довіру до поліграфа..
3. Стратегія інформативності, що особливо важливо для аудиторії, яка асоціює поліграф лише з криміналістикою. Кампанії пояснюють, як працює поліграф, розвінчують міфи та підкреслюють його універсальність.
4. Стратегія візуалізації, яка обумовлює використання яскравих образів, таких як сучасне обладнання чи професійні оператори, створює позитивний імідж технології.
Реклама поліграфа часто використовує психологічні механізми впливу, такі як: механізм проекції, коли реклама пропонує аудиторії уявити себе в ситуації, де поліграф вирішує їхні проблеми; механізм регуляції, при якому наявне використання думок відомих осіб чи статистичних даних для переконання аудиторії в надійності технології; підсвідома стимуляція, коли візуальні образи, такі як кольори чи форми, можуть підсвідомо асоціюватися з довірою та безпекою. Ефективність рекламних кампаній, спрямованих на просування поліграфа, можна оцінити за такими ключовими показниками як охоплення, (рейтинг кліків) та конверсія (повернення інвестицій).
Згідно з даними, рекламні кампанії в соціальних мережах можуть охопити до 768,2 млн користувачів на LinkedIn і мають високий коефіцієнт конверсії (2,4%). Кампанії на YouTube показують 83% залучення аудиторії, що значно перевищує традиційні канали. У кампаніях, що просувають професійні послуги (включно з поліграфом), рейтинг кліків у великих містах, таких як Київ, вищий, ніж у регіонах, через більшу конкуренцію та попит. Наприклад, рейтинг кліків для банерної реклами становить 0,5–2%, тоді як для контекстної реклами — до 5%. Дослідження показують, що кампанії, які використовують відеоогляди та відгуки клієнтів, мають конверсію на 20–30% вищу, ніж статична реклама.
Використання поліграфа та його просування через масові комунікації викликає низку етичних питань.
По-перше, реклама може створювати завищені очікування щодо точності поліграфа, що може призвести до розчарування клієнтів.
По-друге, акцент на емоційних аспектах може маніпулювати аудиторією, особливо вразливими групами.
Нарешті, використання поліграфа в особистих конфліктах може порушувати приватність і викликати соціальну напругу. З огляду на це рекламні кампанії повинні: надавати чесну інформацію про обмеження поліграфа; уникати маніпулятивних технік, таких як залякування чи надмірна драматизація; дотримуватися етичних стандартів, визначених журналістськими та рекламними кодексами.
Висновки. Масові комунікації є потужним інструментом для просування поліграфа як засобу вирішення конфліктів. Вони дозволяють охопити широку аудиторію, сформувати позитивний імідж технології та стимулювати попит. Статистичні дані свідчать про високу ефективність таких кампаній, особливо в соціальних мережах і на YouTube, де досягається значне залучення та конверсія. Однак успіх кампаній залежить від правильного вибору стратегій, урахування психологічних аспектів і дотримання етичних стандартів.
Подальші дослідження можуть бути спрямовані на аналіз довгострокових ефектів таких кампаній, зокрема їхнього впливу на громадську думку та рівень довіри до поліграфа. Також важливо вивчити, як культурні та регіональні особливості впливають на сприйняття реклами поліграфа в різних країнах.
Список використаної літератури
1. Лященко А., Шабала Г. (2024) Особистий бренд як явище сучасної рекламної та соціальної комунікації. Сучасний масмедійний простір: реалії та перспективи розвитку: матеріали Другої всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених (Тернопіль, 10 квітня 2024 р.). Тернопіль. С. 222-225
2. Федотова Л. Н. (2002) Социология рекламной деятельности. М.: Наука, 272 с.
3. Геращенко Л. К. (2006) Психология рекламы. М.: Астрель,. 298 с.
4. Макаренко, С., & Войцеховська, О. (2020). Маніпуляції як умова впливу соціальної реклами на особистість студента. Вісник Національного університету оборони України, 54(1), 121–128.
5. Vrij, A., Granhag, P. A., & Porter, S. (2010). Pitfalls and Opportunities in Nonverbal and Verbal Lie Detection. Psychological Science in the Public Interest, 11(3), 89–121. Доступ: Sage Journals
6. National Research Council. (2003). The Polygraph and Lie Detection. National Academies Press. Доступ: National Academies Press
7. DataReportal. Digital (2022): Global Overview Report. URL: https://datareportal.com/reports/digital-2022-global-overview-report
8. Ipsos. (2025) YouTube Advertising Effectiveness Study. URL: https://www.ipsos.com/en/youtube-advertising-effectiveness
9. Marketing Charts. LinkedIn Marketing Insights (2022). URL: https://www.marketingcharts.com/digital/social-media-123456
10. ShiStrategies. (2025) Канали комунікації, які ми обираємо. URL: https://strategi.com.ua/kanaly-iaki-my-obyraiemo/
Анотація. В дослідженні розглядається актуальність використання поліграфа як інструменту вирішення конфліктів у сучасному суспільстві на тлі зростаючої недовіри, дезінформації та потреби у достовірній перевірці інформації. Основна увага приділяється ролі масових комунікацій у рекламних кампаніях, спрямованих на просування поліграфа, а також їхній ефективності, етичним і психологічним аспектам такого просування.
Ключові слова: масові комунікації, рекламна кампанія, конфліктологія, соціальні мережі, психологічний вплив
Abstract The study examines the relevance of using a polygraph as a tool for conflict resolution in modern society against the backdrop of growing distrust, misinformation and the need for reliable verification of information. The article focuses on the role of mass communications in advertising campaigns aimed at promoting polygraphs, as well as their effectiveness, ethical and psychological aspects of such promotion. The purpose of the study is to analyse the use of mass communications to promote the polygraph, to assess the effectiveness of advertising campaigns based on statistical data, and to study ethical challenges and psychological mechanisms of influence.
Keywords: mass communications, advertising campaign, conflictology, social networks, psychological impact