УДК 159.938.36:159.952.1:615.471

https://doi.org/10.53672/ej.1.2026.01

Олег НАЗАРОВ,
доцент, директор Київського міжнародного
судово-експертного інституту психологічної експертизи і досліджень на поліграфі, кандидат психологічних наук ORCID: 0000-0002-3427-1162

Реферативна стаття. У роботі проведено теоретико-методологічний та патентно-правовий аналіз застосування психофізіологічного апаратурного комплексу (ПК) «Хист». Висвітлено історію створення приладу як сучасного продовження повоєнних традицій українського апаратурного конструювання в Інституті психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Детально розглянуто параметри реєстрації часу простої сенсомоторної реакції верхніх і нижніх кінцівок за сімома рівнями вираженості та оцінку функціональних моторних асиметрій головного мозку. Обґрунтовано нову дослідницьку процедуру О. А. Назарова з апаратного вимірювання складної диференційованої сенсомоторної реакції (реакції вибору за типом go/no-go) в умовах подвійного завдання — інтеграції фонового когнітивного навантаження за принципом коректурного тесту Бурдона. Описано математичні параметри оцінки лабільності нервової системи через критичну частоту злиття світлових спалахів та показники психомоторної саморегуляції за допомогою вбудованого тремометра.

Ключові слова: психофізіологічний комплекс «Хист», сенсомоторна реакція, реакція вибору, тест Бурдона, подвійне завдання, когнітивне навантаження, лабільність нервової системи, тремометрія, моторна асиметрія.

Бібліографічний опис: Назаров О. Апаратне вимірювання складної диференційованої сенсомоторної реакції в умовах виконання фонового коректурного завдання за принципом тесту Бурдона на прикладі застосування психофізіологічного апаратурного комплексу «Хист» / О.Назаров // Судово-психологічна експертиза. Застосування поліграфа та спеціальних знань в юридичній практиці: Електронний журнал / [редкол.: Назаров О. А. (голов. ред.) та ін.]. К., 2025. № 5 (26). Дата публікації: 30.01.2026. URL: https://cutt.ly/9yrlIKLv (дата звернення: 30.01.2026). https://doi.org/10.53672/ej.1.2026.01 

Текст статті:

Термін «складна сенсомоторна реакція» (реакція вибору, диференційована реакція) у документах, пов’язаних із «Хистом», реалізовано через розкриття поняття складної (диференційованої) реакції та показника «часу прийняття рішення» (різниці між латентними періодами складної й простої реакції), яке наведено в супровідних дослідницьких матеріалах з опорою на теоретичну рамку для інтерпретації результатів — із покликанням на класичні праці М. Ф. Пономарьова, Є. І. Бойка, В. А. Бодрова та К. С. Точилова. Детально в приладі «Хист» розкриті функції вимірювання простої сенсомоторної реакції у прямому й зворотному режимах, дослідження лабільності нервової системи, параметрів тремору рук і визначення моторних асиметрій мозку.

Складна сенсомоторна реакція за допомогою комплексу «Хист» вимірюється шляхом апаратного й багато параметричного психофізіологічного дослідження простої сенсомоторної реакції рук і ніг (у поєднанні латеральності, модальності подразника, режиму реагування та кількості проб) з введенням додаткового когнітивного навантаження у вигляді виконання тестованою особою коректурного тесту Бурдона.

Даний підхід має загальнонауковий контекст обґрунтованості та інтерпретації для оцінки сили, рухомості та врівноваженості нервових процесів. Тест Бурдона є загальновизнаною методикою створення тривалого навантаження на вибіркову та стійку увагу. Його сучасні модифікації мають високу надійність (α ≈ 0,90–0,97) і добре підтверджену конструктну валідність, тому він є науково обґрунтованим способом введення контрольованого когнітивного навантаження під час реєстрації складної сенсомоторної реакції на приладі «Хист» .

Розроблена дослідницька процедура з апаратним вимірюванням складної диференційованої сенсомоторної реакції в умовах виконання фонового коректурного завдання за принципом тесту Бурдона була запропонована українським вченим психологом Олегом Анатолійовичем Назаровим , кандидатом психологічних наук, доцентом, атестованим Міністерством юстиції України судовим експертом як доповнення до діагностичних можливостей апаратурного комплексу «Хист». Загальнонаукові теоретичні положення, на яких вона ґрунтується, полягають на тому, що коректурне завдання, побудоване за принципом тесту Бурдона, являє собою безперервну зорово-пошукову діяльність, у процесі якої досліджуваний послідовно переглядає масив однорідних графічних стимулів, розрізняє цільові та нецільові знаки й вибірково реагує відповідно до встановленого правила. Виконання завдання потребує підтримання стійкої й вибіркової уваги, зорового сканування, утримання інструкції в робочій пам’яті, диференціювання стимулів і пригнічення помилкових реакцій.

У запропонованій процедурі досліджуваний одночасно виконує коректурне завдання та контролює появу додаткових сигналів на приладі «Хист». Після появи такого сигналу він розпізнає його значення, співвідносить із встановленим правилом і приймає рішення щодо виконання або невиконання окремої моторної відповіді. Тест Бурдона виконує в цій процедурі функцію фонового когнітивного завдання, що створює умови розподілу та переключення уваги, тоді як апаратний сигнал утворює окреме завдання диференційованого реагування; їх поєднання створює режим подвійного завдання, у якому прилад реєструє час складної сенсомоторної реакції на тлі безперервного когнітивного навантаження.

При вимірюванні складної сенсомоторної реакції за цією процедурою отримуються два результати: результати коректурного тесту характеризують темп, точність, стійкість і вибірковість зорово-пошукової діяльності, а апаратно зареєстрований час реакції характеризує латентність виявлення додаткового сигналу, переключення уваги, прийняття рішення та виконання моторної відповіді на тлі коректурного завдання.

Головною ознакою складної сенсомоторної реакції є наявність стадій розпізнавання, диференціювання та вибору відповіді. Ще Ф. Дондерс, уперше розмежувавши просту реакцію, реакцію розрізнення і реакцію вибору , показав, що час двох останніх типів охоплює не лише сенсорну і моторну латентність, а й час центрального опрацювання інформації та прийняття рішення. У психофізіології та когнітивній психології реакція вибору визначається саме як реакція, за якої досліджуваний повинен розрізняти стимули та виконувати відповідну їм дію або утримуватися від неї. Введення одночасного виконання коректурного тесту Бурдона та диференційованого реагування на додаткові сигнали змінює психофізіологічну структуру досліджуваної діяльності: оскільки особа повинна не просто виявити сигнал, а розпізнати його значення, співвіднести з правилом, прийняти рішення про необхідність відповіді та виконати або пригнітити відповідну моторну дію, вимірювана реакція перестає відповідати критеріям простої сенсомоторної реакції і набуває ознак складної диференційованої сенсомоторної реакції.

Одночасне виконання коректурного завдання і реагування на сигнали приладу додатково утворює режим подвійного завдання: одне завдання полягає в безперервному коректурному пошуку, а друге — у контролі спеціальних сигналів і виборі відповіді на них. Дослідження подвійних завдань показують, що одночасне виконання двох видів діяльності спричиняє конкуренцію за обмежені ресурси уваги та центральні механізми вибору відповіді; за моделлю центрального вузького місця , операції вибору двох відповідей не завжди можуть повністю здійснюватися паралельно, унаслідок чого одна з них відкладається або виконується повільніше.

Таким чином, за запропонованою процедурою відбувається не лише збільшення когнітивного навантаження на просту реакцію — змінюється сама операційна структура експериментального завдання. Досліджуваний виконує такі послідовні або частково паралельні операції:

1) підтримує виконання коректурного тесту;

2) контролює появу додаткового сигналу;

3) переключає увагу на цей сигнал;

4) розпізнає його;

5) співвідносить сигнал із правилом реагування;

6) приймає рішення про виконання або невиконання відповіді;

7) запускає відповідну моторну програму;

8) виконує моторну реакцію або пригнічує її.

Висновки. Наявність альтернативи «реагувати — не реагувати» утворює різновид диференційованої реакції за типом go/no-go; якщо різним сигналам відповідають різні моторні дії, процедура є класичною реакцією вибору. В обох випадках вона належить до складних сенсомоторних реакцій, оскільки потребує розрізнення стимулів та центрального вибору поведінкової відповіді. Отже, апаратурний комплекс «Хист» у режимі виконання цієї процедури може розглядатися як засіб реєстрації часу складної сенсомоторної реакції людини в умовах вибору та конкурентного когнітивного навантаження.

Список використаних джерел: