Дані про час реакції водія є одним з найважливіших компонентів для розслідування обставин ДТП. У багатьох публікаціях наводяться значення середньостатистичних даних реакції водія, які відрізняються одне від одного, часто дуже суттєво. Тоді як від того, які значення реакції водія будуть використані для аналізу судовими експертами, значною мірою може залежати остаточне рішення про те, чи винен буде водій чи ні, чи буде він притягнутий до відповідальності чи ні через об'єктивно встановлені обставини справи. Ці відмінності часто є результатом різних методологій дослідження (інструмент - дослідницьке середовище, методика тестування, множинність і "склад" групи респондентів, спосіб представлення результатів). З точки зору придатності для реконструкції аварії, слід зазначити, що досі не розроблено жодного методу, який можна було б однозначно вважати найкращим.
В Київському кабінеті психологічної діагностики та допомоги оцінка часу реакції водія виводиться шляхом проведення психофізіологічного дослідження, яке включає комплекс тестів для оцінки загальної здатності водія до керування механічними транспортними засобами та наявності у нього показників реакції простого та складного типів. Ці дослідження характеризуються багаторічною методичною практикою та способом оцінки їх результатів. В даному випадку для виміру часу реакції використовується спеціальний прилад - рефлексометр. Час реакції водія оцінюється як період від появи заданого світлового або звукового стимулу до наступної поведінкової реакції рукою або ногою під час дослідження водія. Дослідження передбачає серію іспитів. Отриманні дані потом коригуються з урахуванням середньостатистичного коефіцієнту навантаження дорожньо-транспортної ситуації на час реакції водія.
Також за потреби може бути проведено додаткове психодіагностичне дослідження особистості водія та його інтелектуальних здібностей, психомоторних навичок. Інтелектуальні здібності та пізнавальні процеси, такі як: сприйняття, увага, розуміння ситуації. Все це дозволяє зрозуміти на скільки водій може точно оцінювати дорожню ситуацію та приймати правильні рішення. Психомоторні навички, зокрема швидкість та адекватність реакцій та зорово-моторна координація. Вони дозволяють оцінити швидкість та ефективність виконання рішень, які приймаються водієм. Рівень емоційної та соціальної зрілості водія. Це означає, що психодіагностичне дослідження може оцінити емоційно врівноваженість людини. Чи може вона впоратися із важкими ситуаціями, чи розуміє соціальні норми та правила, чи соціально адаптована вона. Ці особливості визначають, серед іншого: про відповідальність у діях, соціальну та емоційну зрілість, самоконтроль, точність самооцінки та стиль дій тощо.
Під час досліджень застосовуються польські методики з більш ніж 10 річним досвідом використання в республіці Польщі в сфері транспортної психології та вітчизняні запатентовані психофізіологічні апаратурні комплекси, які виготовляються серійно:
- Rotter T.: Metodyka psychologicznych badań kierowców - wersja znowelizowana; Instytut Transportu Samochodowego, Warszawa : Ośrodek Informacji Naukowej i Wydawnictw ITS; 2003. - 156, [10] s.
- Monika Ucińska, Adam Jasiński, Anna Łuczak (psycholog), Michał Niezgoda (transport), Ewa Odachowska, Adam Tarnowski, Piotr Zieliński (psycholog) Metodyka badań psychologicznych w zakresie psychologii transportu. - Wydawnictwa Komunikacji i Łączności, 2021. - 236 s.
Експертні питання, які можуть бути поставлені на вирішення психофізіологічного дослідження фахівцю:
1. Який час простої та складної психофізіологічної реакції має водій за результатом проведення психофізіологічного дослідження?
2. Який час простої та складної психофізіологічної реакції може мати водій з урахуванням середньостатистичного коефіцієнту навантаження дорожньо-транспортної ситуації (ДТС) на час реакції водія відповідно до таблиць визначення часу реакції водія у залежності від ДТС?
3. Чи відповідає час реакції водія часу реакції середньостатистичного водія відповідно до таблиць визначення часу реакції водія у залежності від ДТС та з яких причин у разі наявності можуть існувати розбіжності?
4. Чи має водій індивідуальні психологічні особливості, які могли б вплинути на час його реакції в момент ДТП та яким чином (збільшити або зменшити час його реакції)?
5. Чи наявні в матеріалах справи умови ДТС, які могли б вплинути на час психофізіологічної реакції водія на момент ДТП та яким чином (збільшити або зменшити час його реакції)?
Київським кабінетом психологічної діагностики та допомоги проводиться вимірювання індивідуального часу реакції водія в умовах ДТП, яке є важливим у справі. Завданням вимірювальної психологічної діагностичної системи є вимірювання часу реакції людини на подразники у вигляді звукових і світлових сигналів. Діагностична система може працювати в режимі вимірювання так званої простої психомоторної реакції і складної психомоторної реакції водія. У режимі простої реакції вимірюється час від появи зорового або слухового стимулу до реакції обстежуваного: натискання одного з двох ручних перемикачів або ножного перемикача. У режимі складної реакції кожному стимулу відповідає відповідний перемикач. Якщо досліджуваний використовує інший перемикач, ніж той, що призначений для стимулу, то це розглядається як "помилка". Отримані результати множаться на табличні коефіцієнти реакції водія в різних дорожніх ситуаціях. Таким чином досягається індивідуалізація отриманих даних реакції водія з урахуванням реальних умов в яких відбулося ДТП та існуючих на час такого дослідження коефіцієнтів навантаження на поведінку водія в ситуації ДТП.
В 2024 році кандидатом психологічних наук, доцентом, судовим експертом психологом Назаровим О.А. було пройдено підвищення кваліфікації в галузі інженерної психології з дослідження індивідуального часу реакції водія в умовах ДТП для роботи на психофізіологічному апаратурному комплексі українського виробництва (м. Київ):
Довідки та запис для проходження психофізіологічного дослідження водія за телефоном: +3 8093 476 72 60
Звертаємо увагу, організація проведення професійних консультацій всім зацікавленим, здійснюється членом Президії Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України, головним редактором журналу, атестованим судовим експертом психологом (поліграфологом), кандидатом психологічних наук, доцентом Назаровим Олегом Анатолійовичем.
