УДК 159.9:340.63
https://doi.org/10.53672/ej.1.2026.01
Олег НАЗАРОВ,
доцент, директор Київського міжнародного
судово-експертного інституту психологічної експертизи і досліджень на поліграфі, кандидат психологічних наук ORCID: 0000-0002-3427-1162
Реферативна стаття. У цій статті розглядаються предметні сфери психології та судово-психологічної експертизи (СПЕ), а також їхня структура у XXI столітті. У ній наголошується на необхідності відходу від вузького розуміння психіки як єдиного предмета психології та застосовувати системний підхід до цього поняття, який охоплює біологічні, методологічні та соціальні аспекти психології як науки.
Ключові слова: психологія, судово-психологічна експертиза, предмет психології, судовй експерт психолог.
Аbstract. This article examines the subject matter of psychology and forensic psychological assessment (FPA), as well as their structure in the 21st century. It emphasizes the need to move away from a narrow understanding of the psyche as the sole subject of psychology and to apply a systemic approach to this concept, one that encompasses the biological, methodological, and social aspects of psychology as a science.
Keywords: psychology, forensic psychological examination, subject of psychology, forensic psychologist.
Реферативний опис публікації: Судово-психологічна експертиза. Застосування поліграфа та спеціальних знань в юридичній практиці: Електронний журнал / [редкол.: Назаров О. А. (голов. ред.) та ін.]. К., 2026. № 1 (26). Дата публікації: 11.05.2026. URL: https://cutt.ly/xtCQKnBI (дата звернення: 11.05.2026). https://doi.org/10.53672/ej.1.2026.01
Бібліографічний опис: Назаров О. Сучасні підходи до визначення предмету психології та судово-психологічної експертизи, її структури, науково-теоретичних досліджень висновків судових експертів психологів в XXI столітті / О.Назаров // Судово-психологічна експертиза. Застосування поліграфа та спеціальних знань в юридичній практиці: Електронний журнал / [редкол.: Назаров О. А. (голов. ред.) та ін.]. К., 2026. № 1 (26). Дата публікації: 11.05.2026. URL: https://cutt.ly/xtCQKnBI (дата звернення: 11.05.2026). https://doi.org/10.53672/ej.1.2026.01
Текст статті:
У класичному розумінні психології її предметом є психіка та поведінка людини/тварин. Однак у сучасній науці існує низка напрямів, де безпосередньо психіка не є центральним предметом психологічного дослідження, або ж досліджується опосередковано через інші системи (біологічні, соціальні, інформаційні, культурні тощо). На теперішній час можна виділити такі три напрямі досліджень в психологічній науці:
1️⃣ Біологічні: психофізіологія, нейропсихологія. Об’єктом є тіло людини.
2️⃣ Методологічні: психометрика. Об’єктом є метод, який використовує психолог або експерт психолог.
3️⃣ Системні / зовнішні (соціальні): біхевіоризм, соціальна психологія, інженерна психологія. Об’єкт психології виступає поведінка людини / система життєдіяльності або роботи людини / середовище де знаходиться людина або люди.
Дослідження судово-психологічних висновків інших судових експертів психологів за результатами проведення ними судово-психологічних експертиз, підпадає під методологічний напрямок психологічної науки де предметом дослідження є метод, а головним інструментом така галузь сучасної психології як психометрика, що займається теорією та практикою вимірювання психічних явищ, індивідуальних відмінностей, здібностей та особистісних характеристик. Вона використовує математичні методи, статистику та тести для отримання об'єктивних, кількісних даних. Розуміння предмету психології лише як психіки є вузьким сприйняттям психологічної науки, яке не відображає розвиток психологічної науки в XXI столітті об'єктивно з різних причин. Також судово-психологічна експертиза це лише розділ такої галузі психологічної науки як юридична психологія. Сформованої відокремленої галузі психологічної науки яка б мала назву "судово-психологічна експертиза" не має в системі психологічних наук, тож судові експерти психологи мають враховувати академічні основи психологічної науки, юридичної психології тощо та її здобутки, дослідження і сучасні підходи до опису предмету, які використовує психологічна наука і її різні галузі.
На теперішній час судово-психологічна експертиза в Україні відірвана від тих актуальних наукових психологічних досліджень, які проведені у сфері юридичної психології і не інтегрована в українську юридичну психологію. Прикладом є той факт, що навіть в переліку спеціальної літератури, які мають використовуватися під час проведення психологічної експертизи судові експерти психологи, відсутні сучасні актуальні джерела як вітчизняного, так і іноземного походження в сфері юридичної психології [1], які зараз є обов'язковим елементом всіх наукових досліджень у "високій" психології і в Україні і у світі на рівні акредитаційних вимог до наукових досліджень з боку Міністерства освіти та науки України [2].
У світі та Україні зокрема набирає обертів все більше застосування сучасного визначення психології XXI століття. А саме: психологія — це наука, що вивчає закономірності виникнення, функціонування та розвитку психіки і поведінки людини та тварин, а також пов’язані з ними фізіологічні, когнітивні, соціальні, інформаційні та діяльнісні процеси, включно з їхніми об’єктивними проявами, механізмами, умовами вимірювання та системними детермінантами. Предмет психології охоплює не лише психічні явища як внутрішні процеси та стани, але й їх об’єктивні кореляти — поведінкові реакції, нейрофізіологічні механізми, когнітивні та інформаційні процеси, соціальні взаємодії, а також методи їх вимірювання і моделювання [3]. Зазначене поняття відходить від старого радянського розуміння психології лише як «відображення дійсності» і додає: 1) інформаційні процеси, пояснення психіки через кібернетику та IT. 2) нейрофізіологічні механізм, а саме через зв'язок з когнітивними науками (neuroscience). 3) моделювання та вимірювання:, що полягає у підкресленні статусу психології як точної, доказової науки і тому вивчення методів психології вимагає окремого уточнення в предметі.
У межах сучасної науки психологія досліджує як безпосередньо психіку, так і системи та процеси, через які вона проявляється, опосередковується або реконструюється. Сучасне визначення предмета психології виходить за межі виключно «психіки» і охоплює всю систему її проявів, механізмів та способів дослідження.
Предметом судово-психологічної експертизи є психічні процеси, стани та індивідуально-психологічні особливості особи, а також закономірності їх прояву у поведінці та діяльності в юридично значущих ситуаціях, що підлягають встановленню на основі спеціальних психологічних знань, а також науково обґрунтована оцінка способів їх дослідження, інтерпретації та відображення у висновках судових експертів психологів, у тій частині, в якій така оцінка необхідна для встановлення психологічно значущих обставин справи.
Судовий експерт психолог може досліджувати психологічний зміст, методологічну обґрунтованість і наукову валідність викладених у інших висновках судових експертів психологів положень як джерела психологічної інформації без правової оцінки щодо наслідків такого дослідження, а саме "скасування” експертного висновку як процесуального документа.
До предмету (структуровано) судово-психологічної експертизи входить проведення експертного психологічного дослідження:
✔ 1. Класичного психологічного компоненту в юридично значущих ситуаціях
- психічні процеси (пам’ять, мислення, емоції);
- психічні стани;
- індивідуально-психологічні особливості людини.
✔ 2. Поведінкового психологічного компоненту в юридично значущих ситуаціях
- поведінка у ситуації;
- емоційні реакції та стани;
- мотиваційні аспекти.
✔ 3. Психофізіологічного психологічного компоненту в юридично значущих ситуаціях
- показники психофізіологічної активації (EDA, стрес, психологічна установка, психологічна домінанта тощо);
- когнітивне навантаження.
✔ 4. Аналітичного, методологічного психологічного компоненту за результатом експертного науково-теоретичного дослідження роботи проведеної іншим судовим експертом психологом, а саме науково-теоретичного дослідження:
- методик застосованих інших судовим експертом психологом;
- логіки висновків судового експерта психолога;
- відповідності даних і висновків зроблених судовим експертом психологом;
- наукової валідності проведеного експертно-психологічного дослідження в рамках судово-психологічної експертизи.
В міжнародній науковій системі є всім відомий стандарт Дауберта (Daubert Standard, США), який ще має назву "оцінка наукової валідності методів" судового експерта. Це означає: аналітичне дослідження експертного висновку є частиною наукової оцінки доказу, а не втручанням у компетенцію суду щодо правової її оцінки.
Висновки. Психіка не є єдиним центральним предметом психологічного дослідження, оскільки може вивчатися опосередковано через інші системи - біологічні, методологічні, соціальні. Науково-теоретичне дослідження експертного психологічного висновку (його наукова, експертна психологічна оцінка) є критично важливою частиною розвитку психологічної науки, оскільки дозволяє окреслити наукову та методологічну обґрунтованість застосованих спеціальних психологічних знань в судочинстві. Такі дії з науково-теоретичного аналізу не можуть бути втручанням у компетенцію суду, тому що завдання судового експерта психолога та завдання суду кардинально відрізняються: експерт встановлює наукові факти, в тому числі науково-теоретичні та методологічні помилки експерта, а суд дає їм правову оцінку і ухвалює судове рішення. Експерт може помилитися у виборі методів дослідження і така помилка може мати негативні наслідки, оскільки суд не є носієм спеціальних психологічних знань. Науково-теоретичне дослідження дозволяє встановити: 1) Чи відповідають застосовані судовим експертом психологом методи сучасним стандартам психологічної науки, 2) Чи є правильними психометричні розрахунки та технічні вимірювання виконані судовим експертом психологом, 3) Чи достатньо було матеріалів для однозначного висновку судового експерта психолога. Дослідження допомагає виявити, чи логічно висновок судового експерта психолога випливає з описаної ним дослідницької частини. Якщо дослідницька частина вказує на одну ймовірність, а висновок — на іншу (абсолютну), це вказує на необґрунтованість. Експертно-психологічне дослідження науково-теоретичного характеру, яке проведено належним судовим експертом психологом на підставі пункту 6 частини 1 статті 13 Закону України "Про судову експертизу", дає суду дієвий та ефективний інструментарій для того, щоб відхилити неналежний висновок та призначити повторну або додаткову судову експертизу за потреби і чинити об'єктивно правосуддя в судовій справі. Науково-теоретичне дослідження відповідно до стандарту Дауберта — це перевірка науковості доказу, а суд вирішує його юридичну силу і надає правову оцінку згідно з процесуальними кодексами. Дослідження висновків експертів психологів це не підміна суду, а допомога йому у прийнятті обґрунтованого судового рішення, яка поширена у світі.
Список використаних джерел:
2. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах)" від 23 березня 2016 р. № 261. - URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/261-2016-%D0%BF#Text
3. Стандарт вищої освіти України: ступінь бакалавр, галузь знань 05 «Соціальні та поведінкові науки», спеціальність 053 «Психологія», який затверджений наказом МОН № 565 від 24.04.2019.