Оголошення

Редакція надає сприяння у пошуку експертів або фахівців для проведення психологічної, товарознавчої експертизи, досліджень на поліграфі.

Тел.: 0934767260

Перегляди: 259

Інтер'ю-бесіда опубліковано в Інформаційно-аналітичному сайті Zaholovok.com.ua (Закарпаття. Про головне) 27.11.2014 року в рубриці «Ранкова кава з Вікторією Слюсаренко». Журналіст: Ірина Бреза, спеціально для Zaholovok.com.ua Фото: Олександр Бреза. Ми любимо вранці пити каву. Часто п’ємо її у компанії з цікавими людьми. Чуємо при цьому цікаві думки, які інколи розважають, часом – змушують замислитись, а віднедавна все більше викликають бажання записати їх і поділитися з читачами. Тому була започаткувана рубрика «Ранкова кава» в Інформаційно-аналітичному сайті Zaholovok.com.ua (Закарпаття. Про головне). Громадські об’єднання за останній рік значно виросли «у ціні». До них дослухаються, їх коментують, їх не хочуть бачити, бояться і не проти б співпрацювати. Вікторія Слюсаренко представляє одну з таких груп - Громадську раду при Ужгородській міській раді, вона – секретар ГР. З нею відбувалася бесіда про те, чи можна вплинути на свідомість ужгородців, для чого це їй взагалі і .. про каву, звісно.

Частина тексту інтер'ю-бесіди.

На що сьогодні може вплинути громада і чи справді може вплинути на важливі процеси?

Звичайно може і впливає на багато подій та рішень. Разом з тим має впливати і на рівень свідомості людей, які пішли у владу після подій, що відбулися в Україні. Моя думка підтверджується останніми цьогорічними подіями на майдані 21 листопада, коли Порошенко і його «свиту» народ готовий був розірвати на площі, і тільки диво врятувало від фатальних наслідків.

Хоч тим, хто зараз при владі, не дуже хочеться вірити, що рівень свідомості українців виріс. І влада всілякими методами намагається створити ілюзію впливу громади на суспільні процеси, наприклад, через кишенькові громадські ради при податкових органах, прокуратурі, ОДА. Ці ради на сьогодні очолюють колишні працівники цих органів, або дотичні до влади люди.

Наприклад, консультативну раду при прокуратурі Закарпатської області, очолює Олександр Бондаренко, який є своєрідним рекордсменом, адже займав посаду головного прокурора Закарпатської області два конституційні строки (10 років) та був обраний ще й на третій.

Щодо ГР при Головному управлінні Міндоходів у Закарпатській області, то в її складі багато колишніх працівників податкових органів. До прикладу, пані Волощук М.Г., яка багато років очолювала податкову службу в Закарпатській області (начальник ДПІ в Закарпатській області, голова ДПА в Закарпатській області), а в 2004 році була обрана головою ради Територіального відділення ВГО «Асоціація платників податків України» в Закарпатській області та входить до складу Президії ГР при Закарпатській ОДА. А очолює громадську раду при ОДА пан Харута Ф.Г., який з 2001 р. був заступником голови Закарпатської ОДА.

Усе це стосується й інших членів громадських рад – майже усі вони були причетними до влади або є у владі і, на мою думку, назавжди залишаться її прихильниками і не прагнутимуть змін, а тільки створюють ілюзію роботи громадськості. Таким чином, органи, при яких створені кишенькові ГР, намагаються формувати лице та думку громади так, як їм це вигідно.

Тому вважаю, що справжнім обличчям громади є Громадська рада при Ужгородській міській раді. 

Чому саме ця громадська рада є обличчям?

Громадська рада при УМР, членом якої я є, щоденно працює на результат та вирішує болючі питання ужгородців – у комунальній сфері (подає позови по комунальним тарифам, надає пропозиції по покращенню роботи ЖРЕРів, протидіє незаконним оборудкам з земельними ділянками тощо), у соціальній сфері (веде просвітницьку роботу з батьками по благодійним коштам у дошкільних і шкільних закладах, бореться з корупцією у лікарнях, інформуючи пацієнтів про їх права і т.д.), у транспортному господарстві (аналізує роботу по ремонту доріг, по заміні люків і т.д.).

Саме ця громадська рада, яка не дає спокійно жити місцевим олігархам, може справді називатись обличчям громади, оскільки членами цієї ГР є переважно фахівці з різних галузей знань, і вони моніторять нагальні питання міста та доносять їх до влади. Члени ГР завжди висловлюють фахову думку стосовно рішень, які приймаються міською радою та виконкомом. Звичайно це не подобається ні депутатам, ні в.о. мерам.

Ще один аргумент на користь ГР при УМР – ми відкриті для зміни кількісного складу і завжди радо приймаємо до своїх рядів активних ужгородців, які прагнуть змін. Але помиляються ті, хто приходить у раду, вважаючи, що тут їм буде тихо, спокійно та затишно. У ГР потрібно працювати, а хто до цього не готовий, покидає наші ряди.

Як стати громадським активістом і що підштовхнуло тебе до такого досить напруженого заняття?

«Стати громадським активістом» - це дуже голосно і трохи смішно. Треба бути просто собою і висловлювати те, що ти думаєш. Якщо так сприймати сьогодення і знати, як має виглядати завтра, то можна багато чого змінити. На сьогодні суспільство потребує фахівців, які б задавали напрямок руху та допомогали людям зрозуміти суть подій, які відбуваються навколо них.

Напружене життя є цікавим для мене, оскільки я розумію, що для того, щоб щось змінити, треба насамперед змінити себе, а це не можливо без наполегливої систематичної праці. Тому я багато працюю над собою і людьми, які мене оточують.

Мої дії абсолютно свідомі я розумію, куди рухаюсь і до якої мети маю прийти. Я завжди мала свою активну життєву позицію і вона мені завжди дорого коштувала. Оскільки я є аудитором, а робота аудитора - це велика відповідальність, яка пов’язана з ризиками, доводиться відстоювати власну точку зору на законодавчому рівні в умовах, коли суди є корумпованими та працюють «за дзвінком згори». До 2004 року через судову систему можна було сперечатися з владою і доводити законність дій. Це було нормально. Після Помаранчевої революції нас почали випробовувати, з 2007-2008 почався тиск на підприємницькі структури, і мені довелося відстоювати права різних суб’єктів господарювання. На той час при владі була Тимошенко, яка, як то кажуть, «кинула суди під свої ноги», і вони почали виконувати тільки вказівки влади і владних структур. 

А Янукович не кинув?

Перша почала якраз Тимошенко, а Янукович продовжив. Вона запустила ручний режим економіки, коли Кабмін почав вноситися у законодавство зміни, які були незаконними. Почалося з того, що була змінена норма, коли підприємці-спрощенці не сплачували прибутковий податок з громадян за найману робочу силу. У ручному режимі була введена нова норма, якою підприємців зобов’язали сплачувати цей податок. Звичайно суб’єктам господарювання такі дії влади не подобались і багато хто через суди відстоював законність дій.

Я, як професіонал, вважала, що це нормально -- відстоювати свої законні права, а потім виявилося, що люди, які працювали і працюють в контролюючих органах так не вважали. Вони тиснули на мене, аби я перестала працювати так, та експериментували, наскільки можна тиснути і скільки ми будемо терпіти. Я не терпіла ніколи, скажу чесно. Та результатом моїх зусиль стало розуміння того, що державі ніколи не досить.

Якою ціною це тобі давалося?

Моїм близьким людям нарахували більше 1,9 млн. та 4,5 млн. грн.. штрафу за те, що я відстоювала інтереси підприємницьких структур. На сьогодні судові процеси тривають, але 90% тих позовів, які були мною і моєю колегою розпочаті, мають позитивний результат. Рішення прийняті на користь платників податків, незважаючи на те, що суди, як і раніше виконують вказівки держави.

Та не треба боятися бути самим собою. Тому що природні речі, які з нами відбуваються, все одно перемагають. Все, що не вбиває нас – робить нас сильніше.

Найекзотичніші пропозиції від міської ради, якщо були, то які?

Напевно, таких не було, оскільки мешканців турбують буденні питання – ціни на воду, на проїзд в маршрутках, житло, земля, податки. Але це і можна назвати екзотикою, оскільки за усі роки незалежності України ніхто цими питаннями не займався, тим більше в інтересах громади та окремо взятої людини. Тепер мешканців більше чують, зокрема і через Громадську раду при Ужгородській міськраді. Ще не в тому обсязі, в якому би хотілось, адже Громадська рада працює на громадських засадах та є дорадчим органом (який рекомендує та пропонує) і наші рішення не обов’язкові до виконання органам місцевого самоврядування. 

Чим займаєшся в «мирському» житті поза громадською діяльністю?

Викладаю в університеті, працюю над докторською дисертацією, працюю як аудитор і судовий експерт. Вигадую собі одяг, роблю дизайн помешкань, вирощую квіти, займаюсь спортом (Фіт-керс та плавання), подорожую як по Закарпаттю (воно дивовижне, і навіть якщо в одне місце приїхати двічі, знайдеш щось нове), так і по Україні та закордоном.

А у вільний час?

Читаю, вигадую собі гардероб, підбираю для нього тканини. Дуже люблю затишок в оселі та комфорт, а також процес створення комфорту. Вирощую квіти - це моє хобі. Подобаються квітучі рослини: азалії, антуріум, фіалки (до речі, досить складні у догляді). Вмію вишивати, гачкувати, на машинці строчити. Колись за дві ночі зв’язала собі костюм.

Але наразі маю дуже мало вільного часу й займаюся більше наукою, прагну змінити податкову систему і систему взагалі. Пишу наукові статті, маю багато напрацювань у співпраці з Реанімаційним пакетом реформ -- об’єднанням науковців, юристів, економістів, соціологів, які займаються реформуванням податкової системи, пенсійної і децентралізацією.

Що найцікавішого зустріла у світі?

Дуже вразив Дубаї, коли власними очима побачила, як на піску люди можуть створити диво. Розумію, що джерелом цього дива є нафта, але ми маємо такі кліматичні умови та людський ресурс, що спокійно можемо на цьому ресурсі зробити все набагато краще, ніж будь у кого. Поїздка так мене надихнула, що я почала працювати з подвійною силою. Вражає, що 42 роки тому ОАЕ жили у злиднях, і вони показують ті злидні й пишаються, як вдалося змінити країну. Шейхи у них також обираються, але наскільки високий інтелектуальний, моральний, та духовний рівень людей при владі! Хтось пише власні картини, знає по 7-8 мов, хтось досяг видатних результатів ще й у спорті. А що ми маємо натомість у нашій владі, яку ми обираємо?