В 2010 році в Україні був запатентований психодіагностичний спосіб прогнозування емоційної стійкості людини. Валідність та надійність психодіагностичної методики була перевірена на протязі 2006-2010 років. Автори методики обґрунтували можливість виведення процедури діагностування емоційної стійкості (стресостійкості, адаптації) і емоційної вразливості людини поза межами реальної професійної діяльності людини з використанням процесуальної моделі лабораторної діагностики емоційної стійкості з опорою на сучасні комп’ютерні технології. На теперішній час, правовласники створили спеціальний Інтернет ресурс психодіагностичної методики Psylab - https://psylab.test.ut.in.ua та запрошують судових експертів-психологів та фахівців психологів скористатися нагодою та взяти участь у пілотному дослідженні комп'ютеризованої діагностики емоційної стійкості людини. Використання цієї методики може стати в нагоді при вирішенні питань про здатність до збереження рівноважного стану в екстремальних ситуаціях, схильність до втрати контролю під впливом емоцій, для оцінки адаптаційних здібностей, а також для визначення потреб у підтримці при плануванні надання психологічної допомоги. У разі зацікавленості прийняти участь у пілотному дослідженні, будь ласка потрібно звернутися для отримання додаткової інформації та деталей дослідження. Контактні телефони: +38 093 476 72 60, Ошина Аліна В'ячеславівна: моб. +38 050 452 20 12.

Прийом заявок на участь у пілотному дослідженні діагностики особливостей емоційної стресостійкості (адаптації) людини, функціонування її оперативної пам'яті в умовах наявності або відсутності стресора - https://cutt.ly/3weuxmd2

Відповідно до викладеного, авторами української методики було розроблено спеціальний комп’ютерний тест для перевірки особливостей функціонування оперативної пам’яті людини в умовах наявності або відсутності стресора [1].

Тест містить три серії завдань на запам’ятовування місця розташування на карті-схемі, яка пред’являється з екрана дисплея, деякої кількості різноманітних геометричних фігур. Фігури впорядковані в шести рядках і п’яти колонках: вони відрізняються не тільки за формою, але й за розміром та кольором. Разом з картою-схемою, експонованою на екрані дисплея, досліджуваному в усній формі ставляться питання про місце розташування на схемі двох різних фігур. Відповіді на ці питання досліджувані повинні давати за допомогою «миші», яка підводиться до відповідних фігур. Як тільки досліджуваний починає оперувати «мишею», включається передбачений програмою відлік часу виконання завдання. Інструкція передбачає не тільки запам’ятовування форми, кольору, розміру і місця розташування фігури на схемі, але й попередню ідентифікацію власного позивного та позивного того умовного абонента, який звертається до досліджуваного з питанням. Позивні з’являються на екрані одночасно з питанням про місце розташування фігур. Вони обираються досліджуваним (також за допомогою переміщення «миші») із меню, яке містить декілька інших позивних. Інструкція вимагає починати виконання завдання з переміщення «миші» в ту частину екрана, де з’являється позивний виконавця тесту, за допомогою якого виконавець ідентифікує себе, та позивний умовного абонента, з яким він підтримує зв’язок.

Вимірюється латентний період між презентацією завдання і початком відповіді; тривалість пошуку власного позивного (ідентифікація себе як виконавця завдання), тривалість пошуку позивного умовного абонента, що звернувся до досліджуваного із запитом, і тривалість процедури знаходження місця розташування фігур, які згадуються в питаннях.

У кожній з трьох серій завдань міститься по двадцять питань. Місце розташування фігур змінюється при кожному новому пред’явленні карти-схеми, щоб уникнути можливого звикання до картини розташування фігур на схемі. Окрім тривалості пошуку відповідей, оцінюються: кількість правильних ідентифікацій користувачем позивних абонента, що звернувся до нього з питанням; кількість правильних ідентифікацій власного позивного і кількість правильних відповідей на питання про місце розташування фігур на карті-схемі.

При виконанні завдань другої серії тесту передбачено несподіване ускладнення процедури тестування. Тоді як умови пошуку власного позивного і позивного умовного абонента, який звертається з питанням до користувача тесту про розташування фігур на карті-схемі залишаються незмінними. У запитаннях стосовно розташування фігур згадується не по дві, а по три фігури, що суттєво збільшує інформаційне навантаження на пам’ять, яке перевищує обсяг короткочасної пам’яті.

Подібний методичний прийом дозволяє створити задачу, яку фактично надзвичайно складно вирішити. Згідно з даними, які були отримані при проведенні пробних серій досліджень за цією методикою, лише до 10 % досліджуваних виявляються здатними надати правильні відповіді щодо місця розташування трьох фігур. Переважна більшість суб’єктів не може впоратися з виконанням цієї частини тестового завдання. У такий спосіб моделюється емоція неуспіху [2].

У третій серії тестів поновлювалися ті ж самі умови презентації завдань на карті-схемі, які були передбачені в першій серії. Ця третя серія завдань пред’являлася для того, щоб перевірити очікувану «післядію» емоційного стану в емоційно вразливих суб’єктів, який міг виникнути під впливом пред’явлення стресора неуспіху в попередній серії, а також оперативність відновлення гомеостазу після переживання емоціогенного впливу.

Ефективність виконання тесту оцінюється:

а) за кількістю правильних відповідей на питання про розташування фігур на схемі;

б) за кількістю правильно ідентифікованих власних позивних і позивних умовного абонента;

в) за параметром дотримування досліджуваним встановленого порядку виконання тесту (що передбачав ідентифікацію власного позивного) перед виконанням інших завдань;

г) за латентним періодом початку роботи над тестом;

д) за тривалістю пошуку власного позивного, позивного абонента, що звернувся до досліджуваного з питанням, і за тривалістю визначення місця розташування пари фігур на схемі у кожному з 20 питань (у першій та третій серіях) та двох чи трьох фігур - у другій (проміжній) серії.

Переваги участі фахівців у пілотному проекті (дослідженні) надасть всім бажаючим можливість:

1) Ознайомитись з новим психодіагностичним інструментом, який допоможе вам у вашій роботі.

2) Зробити свій внесок у вдосконалення та валідацію тесту, допомагаючи зробити його більш точним та надійним інструментом для ваших експертних досліджень.

3) Отримати можливість безкоштовно пройти тест та отримати детальний звіт, який послужить додатковим джерелом інформації для ваших експертних висновків.

4) Бути визнаними партнерами у цьому дослідженні та мати можливість співпрацювати з нами над подальшими розробками тесту.

Правовласники шукають судових експертів-психологів, які мають досвід комп'ютеризованої оцінки та бажають користуватися найкращими розробками психодіагностики. Професійні психологічні спостереження та експертні знання є невід'ємною частиною успішного вдосконалення тесту та сприяння розвитку психодіагностичної галузі. 

Приклади результатів психодіагностичної методики:

Повний електронний файл звіта по результатам психодіагностичного тестування: https://cutt.ly/rwey50kp

Довідкова література для ознайомлення з науковим обгрунтуванням психодіагностичної методики:

1. Аршава І. Ф. Аспекти імпліцитної діагностики емоційної стійкості людини/ І. Ф. Аршава, Е. Л. Носенко. - Д. : Вид-во ДНУ, 2008. - 468 с.

2. Носенко Е. Л. Теоретико-психологічні засади комп’ютерної діагностики емоційної стійкості людини / Е. Л. Носенко, І. Ф. Аршава. - Д. : Вид-во ДНУ, 2006. - 188 с.

3. Аршава І. Ф.Перевірка валідності комп’ютерної моделі діагностики емоційної стійкості людини (на контингенті авіадиспетчерів)/І. Ф. Аршава // Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка : збірник наукових праць. – 2007. – № 1(19). – С. 46–50. Бібліогр.: 10 назв. Реферат: у статті представлено результати перевірки валідності комп’ютерної моделі, розробленої для прогнозування емоційної стійкості людини. Модель передбачає виконання респондентами інформаційно-перероблюваної діяльності, що імітує умови діяльності авіадиспетчерів при наявності стресогенного впливу (стресу неуспіху) і в звичайній обстановці. Статистично значущі розбіжності в ефективності виконання завдань, які були виявлені між трьома серіями виконання: до впливу стресора, на фоні його дії і після нього підтвердили валідність моделі (при р<0.000 за критерієм χ2 т Фрідмана для вимірювання зсуву показників між серіями).

4. Кутовий, К. П. (2012). Результати перевірки прогностичної валідності комп’ютерної моделі імпліцитної діагностики емоційної стійкості людини за особистісними характеристиками. Вісник Дніпропетровського університету. Сер.: Педагогіка і психологія, (20, вип. 18), 95-101. Реферат: наведено результати перевірки прогностичної валідності комп’ютерної моделі імпліцитної діагностики емоційної стійкості людини за особистісними характеристиками: рівнями тривожності, психологічного благополуччя, стратегіями подолаючої поведінки в стресових ситуаціях.

5. Arshava, I., & Nosenko, E. (2013). Validating a computer-based technique for assessing stability to failure stress. Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Педагогіка і психологія, (21, вип. 19), 3-16. Реферат: розглянуто можливість розпізнавання особливостей поведінки, притаманної індивідуумам, стійким до стресу, на відміну від стресовразливих, динаміку якої можна прослідкувати на рівні індивідуального випадку. Наводиться описання комп’ютеризованої моделі (запатентованої в Україні як винахід), за допомогою якої стійкість чи вразливість до стресу розпізнається шляхом порівняння ефективності виконання інформаційно-перероблювальної діяльності в ситуаціях, коли обсяг інформації перевищує можливості короткочасної пам’яті людини, що провокує неуспіх, або відповідає їм. Розглядаються результати емпіричної перевірки валідності моделі.

6. І.Ф. Аршава, Е.Л. Носенко., О.Л. Хижа. Спосіб прогнозування емоційної стійкості людини // Патент на винахід № 91842, зареєстровано в Державному реєстрі патентів України на винаходи 10.09.2010 р. - https://uapatents.com/5-91842-sposib-prognozuvannya-emocijjno-stijjkosti-lyudini.html

7. Аршава І. Ф. Обґрунтування вибору параметрів імпліцитної діагностики емоційної стійкості при її Комп’ютерному моделюванні / І. Ф. Аршава, Е. Л. Носенко // Вісник Дніпропетровського університету. Сер. : Педагогіка і психологія. - 2011. - Т. 19, вип. 17. - С. 3-15 . - URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdupp_2011_19_17_3

8. Аршава І. Ф. Синдром емоційного(професійного) вигорання у працівників ОВС у контексті специфіки професійної діяльності [Електронний ресурс] / І. Ф. Аршава, А. В. Баратинська // Вісник Національного університету оборони України. - 2015. - Вип. 2. - С. 27-33. - URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnaou_2015_2_6

9. Аршава І. Ф. Імпліцитна оцінка емоційної стійкості людини за показником переваг у виборі типу стратегій подолання стресу [Електронний ресурс] / І. Ф. Аршава, К. П. Кутовий, І. О. Аршава // Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права . - 2020. - Вип. 1. - С. 32-37. - URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnchpu_2020_1_7