Оголошення

Редакція надає сприяння у пошуку експертів або фахівців для проведення психологічної, товарознавчої експертизи, досліджень на поліграфі.

Тел.: 0934767260

08 грудня 2020 року було проведено Вебінар членами Галузевої експертної ради 05 «Соціальні та поведінкові науки» (далі - ГЕР05) Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти на тему: «День прямого ефіру. Галузеві бачення, проблеми, приклади кращих практик при акредитації освітніх програм в роботі Галузевої експертної ради 05 «Соціальні та поведінкові науки»». Захід було відкрито Наталією Стукало, заступником Голови Національного агенства із забезпечення яксті вищої освіти. Спікерами навчально-методичного заходу виступили члени та членкині Галузевої експертної ради 05 «Соціальні та поведінкові науки»: голова Галузевої експертної ради 05 - Шаульська Лариса та Величко Олександр, член Галузевої експертної ради 05, Кривенко Ірина, членкиняГалузевої експертної ради 05, Герасименко Анжеліка, членкиня Галузевої експертної ради 05, Вершиніна Дарина, Галузевої експертної ради 05.

Показання свідка шляхом нотаріального засвідчення як засіб доказування в господарсько процесуальному законодавстві є допустимою дією, але надання показань свідків шляхом посвідчення нотаріусом в цивільному процесі не сприяє всебічному забезпеченню права учасників справи ставити питання такому свідку, - позиція Верховного Суду (Постанова КЦС Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №200/17947/16-ц).

24 березня 2021 р. Кабінет Міністрів України постановою № 365, затвердив Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності в Україні, в тому числі на рівні півищення кваліфікації у сфері післядипломної освіти. Ліцензійні умови розроблені відповідно до Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про професійний розвиток працівників», «Про повну загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту» та «Про ліцензування видів господарської діяльності». Ліцензований обсяг у сфері післядипломної освіти - визначена ліцензією максимальна кількість здобувачів післядипломної освіти, яким заклад освіти може одночасно забезпечити підвищення кваліфікації або підготовку в інтернатурі за відповідною спеціальністю.

Традиційно, нагадуємо користувачам журналу, що науковий журнал запроваджує надання послуг «Консультація»: запит на проведення судово-психологічної експертизи за різними підставами, у тому числі із застосуванням поліграфа на замовлення зацікавлених осіб, суду, правоохоронних органів згідно процесуальних кодексів. В 2021 році за запитами читачів, було проведено більше 270 консультацій різного спрямування. - URL: http://expertize-journal.org.ua/konsultacia Телефон для термінового дзвінка судовому експерту: +38 093 476 72 60 (Viber, Telegram, Whatsapp).

Позиція ВС: Діяння особи, яка не виконувала свій обов`язок по утриманню дитини, є протиправними, однак факт завдання такими діяннями моральної шкоди дитині підлягає доведенню. Зокрема щодо обізнаності та усвідомлення дитиною відсутності матеріального утримання з боку матері, наявності у зв`язку із цим душевних страждань дитини та причинного зв`язку між такими стражданнями та відсутністю утримання з боку матері, рівня забезпеченості потреб дитини батьком, впливу відсутності утримання з боку матері на можливість розвитку дитини, забезпечення її потреб тощо. Джерело: Постанова Верховного Суду від 21 квітня 2021 року по справі № 2-3897/10 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/96498387

Рекомендації щодо дій: Призначити у атестованого Мінстерством юстиції України судового експерта психолога - судово-психологічну експертизу встановення факту моральних страждань та орієнтовного розміру її компенсації в рамках статті 106 ЦПК України. Дані дії убезпечать Вас від недоведеності обставин пов'язаних з моральною шкодою і будуть належним і допустимим засобом доказування у суді.

Шостий апеляційний адміністративний суд підготував добірку рішень Верховного Суду зі спорів у сфері дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів. Джерело: https://cutt.ly/uQURU5l 

Повноваження Шостого апеляційного адміністративного суду поширюються на апеляційний округ, що включає Чернігівську, Черкаську, Київську області та місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.

Реферативна стаття. Навчальний посібник розроблено з метою вдосконалення навичок суддів у застосуванні законодавства України з протидії торгівлі людьми з метою експлуатації праці відповідно до міжнародних вимог та стандартів. Посібник наводить багато корисних матеріалів та рекомендацій, які представлені на основі як вітчизняного, так і зарубіжного досвіду, містить практичні завдання і може використовуватися для підготовки кандидатів на посаду судді, а також під час періодичного навчання суддів для підвищення рівня кваліфікації. Публікація може використовуватися тренерами-викладачами при розробленні та проведенні тренінгів з питань протидії торгівлі людьми.

Бібліографічний опис: Навчальний посібник для суддів з питань судового провадження у кримінальних справах щодо торгівлі людьми з метою експлуатації праці / Представництво Міжнародної організації з міграції в Україні. — Київ : Фенікс, 2014. — 160 с. - Режим доступу: https://cutt.ly/4msnJLD   Для підвищення надійності зберігання наведеної роботи в мережі Інтернет на випадок її знищення або втрати та можливості безперешкодного ознайомлення з оригінальним текстом в будь-який час, наводиться резервний URL-доступ забезпечений online-журналом: https://cutt.ly/fmsnBfO 

Реферативна стаття. Застосування наслідків ухилення від участі в експертизі можливе лише після постановлення ухвали про призначення або зобов'язання участі іншої сторони у експертизі (у разі самостійного замовляння проведення експертизи, ст. 106 ЦПК) та підтвердження факту ухилення особи від участі в експертизі та наявності факту роз’яснення сторонам з боку суду наслідків ухилення від проведення експертизи. Джерело: постанова Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду». Фактично суд виходить з припущення, що особа ухиляється від участі в експертизі, оскільки побоюється її результатів, а тому визнає факт, який треба було встановити експертизою, доведеним. Ця норма є винятком із загального правила, сформульованого у ч. 6 ст. 81 ЦПК про те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Аналіз судової практики дозволяє зробити висновок, що спеціальну процесуальну санкцію згідно зі ст. 109 ЦПК України суди застосовували при розгляді різної категорії спорів, у тому числі спорів, що виникають із сімейних правовідносин, спорів, що виникають із договорів, спорів про відшкодування шкоди тощо. Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визначенні. Ухиленням від участі в експертизі є умисні дії особи, яка бере участь у справі, метою яких є неможливість проведення експертизи, яку призначив суд, а саме: ненадання експертам необхідних матеріалів або документів, які є в особи; відмова надати зразки для дослідження; недопущення до приміщень або майна, яке підлягає дослідженню тощо.

Джерело: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» - https://cutt.ly/mmiFYXy

Бібліографічний опис: Нестор Н.В. НАСЛІДКИ УХИЛЕННЯ ВІД УЧАСТІ В ЕКСПЕРТИЗІ В ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ: ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ // Криміналістика і судова експертиза: міжвідом. наук.-метод. зб., присвяч. 105-річчю заснування судової експертизи в Україні / Київський НДІ судових експертиз; редкол.: О. Г. Рувін (голов. ред.) та ін. – Київ : Видавництво Ліра-К, 2020. – Вип. 65. - С.64-72 - Режим доступу: https://cutt.ly/nmubUIr Для підвищення надійності зберігання наведеної роботи в мережі Інтернет на випадок її знищення або втрати та можливості безперешкодного ознайомлення з оригінальним текстом в будь-який час, наводиться резервний URL-доступ забезпечений online-журналом: https://cutt.ly/XmubJLi 

Реферативна стаття. Законодавець чітко визначає, що під час досудового розслідування та судового розгляду кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми, крім обставин, передбачених ст. 91 КПК
України, також з’ясовуються: повні і всебічні відомості про особу неповнолітнього: його вік (число, місяць, рік народження), стан здоров’я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси особи, які необхідно враховувати при індивідуалізації відповідальності чи обранні заходу виховного характеру (п. 1 ч. 1 ст. 485 КПК України). Відповідно, такі дані про особу неповнолітнього як вік, має бути підтверджений долученими до справи копіями свідоцтва, актового запису про народження, ID–карти; інші соціально-психологічні риси – темперамент, інтереси, ціннісні орієнтації, соціальна характеристика (взаємовідносини в сім’ї та колективі, ставлення до праці, навчання, участь у суспільному житті тощо) мають відображатися у процесуальних документах, у тому числі висновках психологічних експертиз. За наявності даних про розумову відсталість неповнолітнього, не пов’язану з психічною хворобою, призначають судові експертизи, під час проведення яких встановлюється, чи могла неповнолітня особа повністю усвідомлювати значення своїх дій і в якій мірі керувати ними. При сумніві в тому, чи достатній психічний розвиток неповнолітнього для того, щоб нести кримінальну відповідальність за вчинене, або за наявності даних, що свідчать про відставання в психічному розвитку, не пов’язаному з психічним розладом, суд та органи досудового слідства зобов’язані встановити, чи міг неповнолітній повною мірою усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій чи бездіяльності або керувати ними. Згідно з п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 2 «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру», судам рекомендовано у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх: «Якщо є підстави вважати, що неповнолітній за своїм інтелектуальним розвитком не досяг віку (14, 16 або 18 років), який відповідає даним свідоцтва про народження чи іншого документа, необхідно призначити комплексну психологопсихіатрично-педагогічну експертизу, за допомогою якої це можна підтвердити або спростувати. У разі підтвердження висновком експертизи наявності у неповнолітнього розумової чи психічної відсталості (не повʼязаної із психічним розладом) такого ступеня, за якого він за розвитком не відповідає віку, про який свідчать документи про народження, суд має поставити на розгляд питання щодо визнання неповнолітнього таким, що не досяг віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність та можливе застосування примусових заходів виховного характеру».

Бібліографічний опис: Юсупова К. О. Призначення комплексної психолого-психіатричної і психологічної експертиз у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх: окремі проблеми // Актуальні питання судової експертології, криміналістики та кримінального процесу : мат. міжн. наук.- практ. конф. (м. Київ, 5.11.2019 р.) / за заг. ред. О. Г Рувіна, Н. В. Нестор; уклад. О. І. Жеребко, А. О. Полтавський, О. В. Юдіна. – К.: КНДІСЕ Мінюста України, 2019. – С. 648-653 - Режим доступу: https://cutt.ly/QmyVA6e Для підвищення надійності зберігання наведеної роботи в мережі Інтернет на випадок її знищення або втрати та можливості безперешкодного ознайомлення з оригінальним текстом в будь-який час, наводиться резервний URL-доступ забезпечений online-журналом: https://cutt.ly/lmyVZro 

Реферативна стаття. Автори першої редакції (2015 р.): О. Г. Рувін (голова авт. кол.), А. О. Полтавський (заст. голови авт. кол.), М. Є. Бондар, Т. В. Будко, Д. Ю. Гамов, К. М. Ковальов, Г. В. Лінючев, B. В. Назаров, О. О. Посільський, Я. Р. Рудницька, Т. О. Сукманова. Друге видання методичних рекомендацій, перероблене та доповнене підготовлено за результатами проведення Київським НДІСЕ Міністерства юстиції України у 2020 році науководослідної роботи «Актуалізація методичних рекомендацій «Розробка експертних методик: зміст, структура, оформлення». Розраховано на співробітників державних спеціалізованих установ, що здійснюють експертне забезпечення правосуддя, співробітників правоохоронних органів, прокурорів, адвокатів, суддів, науково-педагогічних працівників, студентів та слухачів, аспірантів та ад’юнктів, докторантів закладів вищої освіти.

Бібліографічний опис: Розроблення експертних методик: зміст, структура, оформлення (з урахуванням міжнародних стандартів, прийнятих в Україні) : метод. рек. / О. Г. Рувін (голова авт. кол.), А. О. Полтавський (заст. голови авт. кол.), Т. В. Будко, Т. Д. Голікова, О. І. Жеребко, А. М. Камінський, М. П. Молибога, В. В. Назаров ; за заг. ред. О. Г. Рувіна, С. Г. Кримчука, A. В. Свінцицького. 2-ге вид., перероб. та допов. Київ : КНДІСЕ, 2021. 102 с. - Режим доступу: https://cutt.ly/wmyLzdy Для підвищення надійності зберігання наведеної роботи в мережі Інтернет на випадок її знищення або втрати та можливості безперешкодного ознайомлення з оригінальним текстом в будь-який час, наводиться резервний URL-доступ забезпечений online-журналом: https://cutt.ly/amyLWyZ 

В складі відділення кримінально-правових наук Академії правових наук в 1995 році створено Координаційне бюро з проблем криміналістики, юридичної психології та судових експертиз. У 1993 році Указом Президента України від 23 липня 1993 р. № 275/93 було створено Академію правових наук України як вищу галузеву наукову установу України. На загальних зборах Академії, що відбулися у 1993 році, було створено шість відділень, які стали її головними науковими структурними підрозділами, покликаними здійснювати наукову, законопроектну і координаційну роботу в державі. Одним із відділень Академії стало відділення кримінально-правових наук. Академіком-секретарем відділення кримінально-правових наук було обрано провідного українського науковця-правознавця, професора, академіка НАПрН України В. В. Сташиса. Заступником академіка-секретаря на той час став М. П. Мелентьєв, а вченим секретарем – І. М. Даньшин. До відділення увійшли дійсні члени Академії: В. Я. Тацій, М. І. Бажанов, Ф. Г. Бурчак, В. Г. Гончаренко, Ю. М. Грошевий, А. П. Закалюк, В. О. Коновалова; члени-кореспонденти: Е. О. Дідоренко, І. П. Лановенко,М. М. Михеєнко, М. І. Панов, М. Я. Сегай, О. Я. Свєтлов, В. П. Тихий. У складі відділення за постановою Президії АПрН України «Про особистий склад координаційних бюро відділень Академії правових наук України» від 21 червня 1995 року № 4/3 було створено шість координаційних бюро, одним з яких було Координаційне бюро з проблем криміналістики, юридичної психології та судових експертиз. Головою бюро було обрано В. О. Коновалову, заступником голови - В. К. Стринжа, вченим секретарем - Г. А. Матусовського, членами бюро - П. Д. Біленчука, В. Г. Гончаренка, А. М. Костенка, В. К. Лісиченка, М. В. Скоріка, Г. А. Юхновця.

Бібліографічний опис: Борисов В. Діяльність відділення кримінально-правових наук Національної академії правових наук України: двадцять років досвіду / В. Борисов, В. Батиргареєва // Вісник Національної академії правових наук України. - 2013. - № 2. - С. 232-242. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vapny_2013_2_30

За словами заступника міністра юстиції Валерія Коломієць, повідомляє кореспондент Укрінформу - «Ми сьогодні презентуємо вперше для вас найпростіший спосіб доступу до правової допомоги, який було придумано і реалізовано завдяки нашим партнерам, а саме – мобільний додаток. Тепер можна сказати, що правова допомога може бути у кожного з вас в кишені, щодня, постійно», - сказала Коломієць. За її словами, вперше стало зрозуміло, що це дуже потрібний інструмент, на початку карантину, - коли збільшилися рівень і кількість звернень до системи безоплатної правової допомоги, «на наш сайт, на наш месенджер на Facebook». «Завдяки нашим партнерам, з якими ми вже неодноразово реалізували дуже багато успішних проєктів, ми зібрали все це в одну кнопку на мобільному телефоні. Тепер просто одним дотиком ви можете отримати консультацію, можете отримати правову підтримку і роз’яснення ваших прав і обов’язків», - уточнила Коломієць. За її словами, у Мін’юсті також працюють над тим, щоб було якнайлегше подати документи для отримання безоплатної правової вторинної допомоги, тобто, фактично адвоката, який представлятиме особу в суді.

Реферативна стаття. Як громадським активістам діяти у разі нападу чи погроз?🧐 Сьогодні активісти можуть стати жертвами злочинних посягань. Якщо вже склалася така ситуація, варто докласти всіх зусиль, щоб встановити винуватців та притягнути їх до відповідальності. ❓Який алгоритм дій під час нападу, переслідування та отримання погроз? ❓Як реагувати на бездіяльність або перевищення повноважень правоохоронців? ❓Куди звертатися за захистом прав? ❓Яким критеріям мають відповідати докази? ❓Які існують зразки процесуальних документів? 📒Відповіді на всі ці актуальні питання можна знайти у юридичному пораднику “Алгоритми дій для представників громадянського суспільства при взаємодії із правоохоронними органами”, створеному у рамках проєкту Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства. Авторка: Елеонора Салова, адвокатка.

Бібліографічний опис: Салова Е. Юридичний порадник. Алгоритми дій для представників громадянського суспільства при взаємодії із правоохоронними органами. - К.: Центр демократії та верховенства права, 2021. - 27 с. - Режим доступу: https://cutt.ly/sn2RPeL Для підвищення надійності зберігання наведеної роботи в мережі Інтернет на випадок її знищення або втрати та можливості безперешкодного ознайомлення з оригінальним текстом в будь-який час, наводиться резервний URL-доступ забезпечений online-журналом: https://cutt.ly/yn2RCeN 

Позиція ВС: Сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути обов`язково аргументована поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії (бездіяльність) спричинила моральні переживання та наскільки вони були інтенсивними, щоб сягнути рівня страждань, тому суд доходить висновку про необґрунтованість позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди. Джерело: Постанова Верховного Суду від 23 січня 2020 року по справі № 580/1617/19 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/87129230 

Рекомендації щодо дій: Призначити у атестованого Мінстерством юстиції України судового експерта психолога - судово-психологічну експертизу встановення факту моральних страждань та орієнтовного розміру її компенсації в рамках статті 106 ЦПК України. Дані дії убезпечать вас від недоведеності обставин пов'язаних з моральною шкодою і будуть належним і допустимим засобом доказування у суді.

Позиція ВС: Як правильно вказав суд апеляційної інстанції, що відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, регламентованих цим Кодексом. Тобто такого способу збирання доказів стороною обвинувачення, як призначення позапланової ревізії, не визначено. КПК не встановлює отримання доказів шляхом призначення позапланової ревізії ані слідчими суддями, ані прокурорами, слідчими - результати таких ревізій, призначених у межах розслідування кримінального провадження, є недопустимими доказами і відповідно до ч. 2 ст. 86 КПК не повинні бути використані під час процесуальних/судових рішень у межах кримінального провадження. Джерело: Постанова Верховного Суду від 27 квітня 2020 року у справі № 335/2108/17 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/89034958 

Позиція ВС: Висновок судово-економічної експертизи визнається недопустимим доказом у разі якщо він не містить даних, на підставі яких документів експерт дійшла висновку; експерт не зазначила конкретного документа, дослідженого нею який слугував джерелом даних, викладених у висновку; В судовому засіданні під час допиту експерт не змогла роз`яснити свого рішення, щоб спростувати сумніви суду у допустимості та переконливості її висновків. Під час допиту в ході судового засідання експерт показала, що у висновках використовувала нарахувальні відомості, проте в тексті експертизи посилань на ці документи немає; експерт не змогла пояснити, як ці документи змогли вміститися на один аркуш, який визначений джерелом цих відомостей; експертом досліджені накази, однак у висновку не має посилання на жоден із первинних документів та на підставі яких експерт дійшла висновків. У зв`язку з цим висновки судів про недопустимість як доказу висновку експерта зроблені відповідно до КПК. Джерело: Постанова Верховного Суду від 27 квітня 2020 року у справі № 335/2108/17 - https://reyestr.court.gov.ua/Review/89034958 

Реферативна стаття. Підручник «Медіація у професійній діяльності юриста» ознайомить майбутніх фахівців, а також практикуючих юристів з теорією та практикою одного із найпоширеніших у світі альтернативних способів вирішення конфліктів (спорів) – медіацією. Підручник також адресовано медіаторам, представникам установ та організацій, які планують використовувати медіацію у своїй діяльності, здобувачам вищої освіти, а також всім, хто бажає ознайомитися з медіацією. Підручник підготовлено колективом науковців, сферу інтересів яких складає медіація, викладачів закладів вищої освіти, в яких впроваджено відповідні навчальні дисципліни, та провідних практикуючих юристів й медіаторів.

Бібліографічний опис: Медіація у професійній діяльності юриста / Т. Білик та ін.; за ред. Н. Крестовської, Л. Романадзе. - Одеса: Екологія, 2019. - 462 с. - Режим доступу: https://cutt.ly/fnB5VJF Плакати: https://cutt.ly/XnB57ep Для підвищення надійності зберігання наведеної роботи в мережі Інтернет на випадок її знищення або втрати та можливості безперешкодного ознайомлення з оригінальним текстом в будь-який час, наводиться резервний URL-доступ забезпечений online-журналом: https://cutt.ly/anB597g Плакати: https://cutt.ly/fnB6wL4 

Реферативна стаття. Кримінальний процес за правилами КПК України 2012 року відзначається особливостями, які характеризуються в першу чергу тим, що для сторін розширені можливості в реалізації принципу змагальності. Для цього адвокат повинен володіти основними прийомами адвокатської техніки, зокрема методикою підготовки прямого допиту і вступної промови. У цьому посібнику розкрито основні техніки та тактики прямого допиту і вступної промови, оволодіння якими допоможе адвокату досягти максимальних результатів у судовому процесі.

Бібліографічний опис: Зейкан Я.П. Адвокатська техніка: методика підготовки прямого допиту і вступної промови / Я. П. Зейкан. — X. : Фактор, 2016. - 160 с. - Режим доступу: https://cutt.ly/unNqeWI Для підвищення надійності зберігання наведеної роботи в мережі Інтернет на випадок її знищення або втрати та можливості безперешкодного ознайомлення з оригінальним текстом в будь-який час, наводиться резервний URL-доступ забезпечений online-журналом: https://cutt.ly/AnNqpdz 

02 квітня 2021 року Міністерство юстиції забезпечило оприлюднення на офіційних сайтах державних науково-дослідних установ судових експертиз (НДУСЕ) відомостей про стан завантаженості експертної установи та її відділень. У відкритому доступі розміщені дані про кількість експертів за напрямами діяльності в НДУСЕ, стан завантаженості експертів та кількість виконаних експертиз. Також відкрито інформацію щодо поточного стану виконання експертиз регіональними відділеннями інститутів. Інформація про стан завантаженості Інститутів судових експертиз є корисною для слідчих, адвокатів та осіб, які мають намір замовити експертизу та отримати результат у найкоротший термін. Вказані відомості надають можливість адвокатам прогнозувати як терміни суового процесу, так і обирати найбільш зручний варіант проведення судової експертизи у наприклад приватних атестованих судових експертів, які можуть бути мобільнишими та оперативнішими у термінах проведення судових експертиз або експертних досліджень.

Науковий журнал «Судово-психологічна експертиза. Застосування поліграфа і спеціальних знань в юридичній практиці» став укладачем першої електронної бібліотеки судді, адвоката, психолога, батьків на тему: «Допит, опитування дитини в суді». Були зібрані існуючи методичні рекомендації, нормативні документи, постанови Верховного Суду, які стосуються з'ясування думки дитини в судовому процесі та психологічних особливостей її допиту з урахуванням емоційних, психологічних та поведінкових особливостей дитини. Станом на червень 2021 року електронна бібліотека нараховує більше 20 різних джерел, книг, контрольних питань та 6 постанов Верховного Суду. Упорядником бібліотеки є редакція наукового журналу «Судово-психологічна експертиза. Застосування подіграфа і спеціальних знань в юридичній практиці». Звертаємо увагу, що всі права на твори є власністю їх авторів та правовласників, на Інтернет-ресурсі вони представлені виключно з інформаційною та освітньою метою!