Засновник журналу: ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «КОЛЕГІЯ ПОЛІГРАФОЛОГІВ УКРАЇНИ» (код за ЄДРПОУ 38927575). Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: Серія КВ №23050-12890Р. Дата реєстрації 05.01.2018. Міжнародна реєстрація періодичного видання: ISSN 2616-3861. - URL: http://kp-ua.com/zhurnal-kolegiyi 

Оцінивши важливість наявності професійного друкованого видання, Координаційною радою Колегії поліграфологів України було прийнято рішення про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації. Так, 18 січня 2018 року було отримано свідоцтво про реєстрацію журналу (наукового видання), засновником якого є ГО «Колегія поліграфологів України». Шляхом голосування членами Координаційної ради, журнал отримав назву «Оцінка достовірності: наукові дослідження і практика», і як його попередні версії, видається за рахунок коштів Колегії.

Історія створення журналу: З 2015 року Колегією поліграфологів України було розпочато випуск щорічного спеціалізованого збірника статей під назвою «Актуальні питання теорії і практики застосування поліграфа», призначеного, в першу чергу, для поліграфологів-практиків, що входять до складу організації. Однак у зв’язку з тим, що це було перше в Україні спеціалізоване видання подібної спрямованості, крім поліграфологів, до нього також виник інтерес і з боку психологів, юристів, правозахисників, працівників правоохоронних органів, вчених, що зробило збірник затребуваним не тільки серед членів Колегії, але і серед більш широкої аудиторії. З 2015 по 2017 роки опубліковано три збірники статей, в які увійшли роботи вітчизняних фахівців, а також статті вчених і поліграфологів-практиків зі США, Польщі, Словаччини, Мексики, Казахстану, Азербайджану і Білорусі. Поява такого друкованого видання дозволила значно розширити можливості обміну досвідом та підвищення загального професійного рівня серед поліграфологів різних країн.

 До складу редакційної колегії журналу увійшли:

Також до редакційної колегії журналу входять члени Координаційної ради Колегії поліграфологів України:

Журнал включає наступні рубрики:

– ЗВІТ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ КОЛЕГІЇ;

– ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАВОВІ ЗАСАДИ;

– НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПРАКТИКА;

– ПСИХОЛОГІЯ ТА ПСИХОДІАГНОСТИКА.

Але у першому випуску журналу з’явилися і нові рубрики, а саме:

– КНИГИ ІНОЗЕМНИХ АВТОРІВ. ОКРЕМІ РОЗДІЛИ. У першому випуску журналу вийшов переклад однієї із глав книги «Історія поліграфологічних тестувань» відомого польського наукового діяча Яна Відацкі, який люб’язно дозволив опублікувати переклад у нашому журналі;

– ВИДАТНІ ДОСЛІДНИКИ У СФЕРІ ОЦІНКИ ДОСТОВІРНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ. Ця рубрика розпочата з метою знайомства читачів із дослідниками, науковцями, поліграфологами практиками, які зробили вагомий внесок у розвиток поліграфології;

– ЛІТЕРАТУРНІ НАРИСИ. Завдяки творчості наших колег була розпочата унікальна рубрика із художніми творами, в яких описується діяльність поліграфологів.

У перший випуск журналу також увійшли рубрики:

– РЕЄСТР ЧЛЕНІВ КОЛЕГІЇ ПОЛІГРАФОЛОГІВ УКРАЇНИ, в якому опублікований список членів о рганізації;

– БІБЛІОТЕКА КОЛЕГІЇ ПОЛІГРАФОЛОГІВ УКРАЇНИ. В цій рубриці представлено інформацію про книги, журнали та посібники, які були опубліковані при підтримці Колегії та які можна замовити в офісі організації.

Зі змістом першого випуску журналу можна ознайомитися за посиланням: http://kp-ua.com/books/otsinka-dostovirnosti-2018-vyp-1/#more-1577 

Анотація. Журнал передбачає можливість публікації статей українською, англійською та російською мовами, що дозволить і надалі розвивати міжнародне співробітництво серед поліграфологів.

Причини вибору назви журналу мають певну історію. Безумовно, всі представники Координаційної ради та члени Колегії, що брали участь в обговоренні назви журналу «Оцінка достовірності: наукові дослідження і практика», добре усвідомлювали наукову суперечливість, певною мірою провокативність використання поняття «достовірність» для наукової спільноти в Україні. У зв’язку з тим, що зазначена проблема нашим колективом досліджується вже близько 8 років, намагатимуся коротко розкрити для широкої аудиторії труднощі, пов’язані з використанням поняття «достовірність», а також викласти основні причини використання такої дефініції в назві нашого видання.

Основна проблема використання поняття «достовірність» полягає в науковій суперечці між психологами (поліграфологами) і юристами. Для юристів поняття «достовірність», в першу чергу, пов’язане з оцінкою доказів (в тому числі показань свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених) слідчими, прокуратурою і судом. Саме ці органи мають процесуальне право оцінювати достовірність доказів. Також це поняття використовується в цивільному судочинстві, в якому достовірність доказів оцінює суд. Психологи, в свою чергу, в психологічних і психофізіологічних дослідженнях будують експертну гіпотезу про достовірність показань у рамках психологічного (психофізіологічного) дослідження, і міркують про неї з точки зору психологічної науки, а не оцінки достовірності доказів у кримінальному та цивільному судочинстві. Це давня суперечка, яка триває на пострадянському просторі вже більше століття. У Європі та США до використання поняття «достовірність» (credibility assessment) ставляться не так суворо, в зв’язку з чим ми можемо його зустріти у відомчих інструкціях Міністерства оборони США, де описана програма застосування поліграфа, в назві установ, книг, періодичних видань, статей та ін.

Так чому ж ми зупинилися саме на цій назві? Вивчення тлумачення цього терміна, а також його використання в різних видах наук, наприклад, в деяких галузях гуманітарних та точних, дає підставу використовувати його і нам. На наш погляд, «Оцінка достовірності» – це дуже проста і ємна назва, яка дозволяє навіть непосвяченій людині зорієнтуватися в тому, про що може йти мова в подібному виданні. Також слід зазначити, що науково-технічний прогрес не стоїть на місці, і зараз для потреб оцінки достовірності інформації вже використовуються такі технології, як EyeDetect, аналіз викликаних потенціалів мозку, вимір динаміки зміни температури особи, а також проводяться масштабні дослідження в галузі психологічного аналізу показань свідків і підозрюваних за матеріалами кримінальних проваджень, що значно виходить за рамки технології поліграфа. У тому числі вказана назва дозволяє включати статті юристів процесуальної і криміналістичної спрямованості, в яких досліджуються проблеми допустимості, належності та достовірності доказів. Це дозволить, з одного боку, чітко розмежувати психологічне і юридичне тлумачення терміна «достовірність», а з іншого – дозволить фахівцям розширити свої знання в різних галузях наук.

Таким чином, ми розраховуємо, що інформаційне наповнення журналу дозволить теоретикам мати більш широке уявлення про наукові та практичні досягнення в галузі оцінки достовірності інформації, а практикам допоможе підвищити ефективність вирішення повсякденних завдань.

На завершення хочу побажати успіхів редакційній колегії в роботі над журналом і подальшого розвитку цьому унікальному майданчику для освітлення широкого кола питань, пов’язаних з оцінкою достовірності інформації. Нехай обмін науковими досягненнями і практичними напрацюваннями між фахівцями різних напрямків допомагає в досягненні спільної мети пошуку істини.

Редакція журналу запрошує до співпраці науковців і практиків, які в своїй діяльності використовують науково-технічні прилади, такі як поліграф, Eye Detect, тепловізор та ін., і спеціальні психологічні методи та методики для оцінки достовірності інформації при проведенні психологічних досліджень (експертиз), службових та інших видів розслідувань, вирішенні кадрових питань тощо.

З пропозиціями щодо публікації актуальних матеріалів звертатися до головного редактора: +38 (050) 279-61-65, +38 (098) 484-45-14, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Annotation. The journal provides for the possibility of publishing articles in Ukrainian, English and Russian, which will allow further development of international cooperation among polygraph examiners.  

Reasons for choosing a magazine name have a certain history. Certainly, all the representatives of the Coordination Council and the members of the Collegium who participated in the discussion of the journal title “Credibility Assessment: scientific research and practice” are well aware of scientific incoherence and, to a certain extent, provocative use of the concept “credibility” for the scientific community in Ukraine. Due to the fact that this problem has been studied by our team for about 8 years, I will try to briefly open for the general audience the problems connected with the use of the concept “credibility” and also outline the main reasons for using such a definition in the title of our publication .

The main problem of using the concept “credibility” lies in the scientific dispute between psychologists (polygraph examiners) and lawyers. For lawyers, the concept “credibility” is connected, first of all, with the assessment of evidence (including, testimony of witnesses, victims, suspects, and accused) conducted by investigation, the prosecutor’s office and the court. It is these bodies that have the procedural right to assess the credibility of evidence. This concept is also used in civil proceedings, in which the credibility of evidence is assessed by the court. However, in their psychological and psychophysiological studies, the psychologists form an expert hypothesis about the credibility of the testimony within the psychological (psychophysiological) investigation, and discuss it from the psychological point of view, rather than the assessment of the credibility of evidence in criminal and civil proceedings. This is a long-standing dispute that has been going on in the post-Soviet space for more than a century. The use of the term “credibility assessment” is not so strict in Europe and the USA and, therefore, we can encounter it in the departmental instructions of the US Department of Defence, which describes the programme for applying the polygraph , in the names of institutions, books, periodicals, articles, etc.

So, why did we choose this particular title? The study of the interpretation of this term, as well as its use in different sciences, e.g. in some branches of the humanities and exact sciences, gives the grounds for its usage by us. In our opinion, the “Credibility Assessment” is a very simple and capacious name that allows even a profane person to orient himself in the matter to be discussed in such a publication. It should also be noted that scientific and technological progress does not stand still, and now such technologies as EyeDetect ,the analysis of evoked potentials of the brain, the measurement of the dynamics of temperature of a person’s face are already being used for assessing the credibility of information. Also large-scale studies are conducted in the field of psychological analysis of testimonies of witnesses and suspects on the materials of criminal proceedings, which goes much beyond the scope of polygraph technology.

The mentioned name allows also to include articles of lawyers working in procedural and forensic spheres, which investigate the problems of admissibility, relevance and credibility of evidence. This will allow, on the one hand, to clearly distinguish the psychological and legal interpretations of the term “credibility”, and, on the other hand, it will allow specialists to expand their knowledge in different branches of science.

Thus, we expect that the information content of the journal will allow theoreticians to have a broader insight on scientific and practical achievements in the field of assessment of information credibility, and practitioners to improve the effectiveness of solving everyday problems.

In conclusion, I would like to wish the editorial board success in working with the journal and further development of this unique platform for covering a wide range of issues related to the assessment of information credibility. Let the exchange of scientific achievements and practical experience between specialists in different fields help us in achieving the common goal of seeking the truth. 

Аннотация. Журнал предусматривает возможность публикации статей на украинском, английском и русском языках, что позволит и в дальнейшем развивать международное сотрудничество среди полиграфологов.

Причины выбора названия журнала имеют определенную историю. Безусловно, все представители Координационного совета и члены Коллегии, участвовавшие в обсуждении названия журнала «Оценка достоверности: научные исследования и практика», хорошо осознавали научную противоречивость, в определенной степени провокационность использования понятия «достоверность» для научного сообщества в Украине. В связи с тем, что указанная проблема нашим коллективом исследуется уже около 8 лет, постараюсь коротко раскрыть для широкой аудитории трудности, связанные с использованием понятия «достоверность», а также изложить основные причины использования такой дефиниции в названии нашего издания.

Основная проблема использования понятия «достоверность» заключается в научном споре между психологами (полиграфологами) и юристами. Для юристов понятие «достоверность», в первую очередь, связано с оценкой доказательств (в том числе показаний свидетелей, потерпевших, подозреваемых, обвиняемых) следствием, прокуратурой и судом. Именно эти органы имеют процессуальное право оценивать достоверность доказательств. Также это понятие используется в гражданском судопроизводстве, в котором достоверность доказательств оценивает суд. Психологи, в свою очередь, в психологических и психофизиологических исследованиях строят экспертную гипотезу о достоверности показаний в рамках психологического (психофизиологического) исследования, и рассуждают о ней с точки зрения психологической науки, а не оценки достоверности доказательств в уголовном и гражданском судопроизводстве. Это давний спор, который продолжается на постсоветском пространстве уже более века. В Европе и США к использованию понятия «достоверность» (credibility assessment) относятся не так строго, в связи с чем мы можем его встретить в ведомственных инструкциях Министерства обороны США, где описана программа применения полиграфа , в названии учреждений, книг, периодических изданий, статей и др.

Так почему же мы остановились именно на этом названии? Изучение толкования этого термина, а также его использование в разных видах наук, например, в некоторых отраслях гуманитарных и точных, дает основание использовать его и нам. На наш взгляд, «Оценка достоверности» – это очень простое и емкое название, которое позволяет даже непосвященному человеку сориентироваться в том, о чем может идти речь в подобном издании. Также следует отметить, что научно-технический прогресс не стоит на месте, и в настоящий момент для нужд оценки достоверности информации уже используются такие технологи, как EyeDetect , анализ вызванных потенциалов мозга, измерение динамики изменения температуры лица, а также проводятся масштабные исследования в области психологического анализа показаний свидетелей и подозреваемых по материалам уголовных производств, что значительно выходит за рамки технологии полиграфа. В том числе указанное название позволяет включать статьи юристов процессуальной и криминалистической направленности, в которых исследуются проблемы допустимости, относимости и достоверности доказательств. Это позволит, с одной стороны, четко разграничить психологическое и юридическое толкования термина «достоверность», а с другой – позволит специалистам расширить свои познания в разных отраслях наук.

Таким образом, мы рассчитываем, что информационное наполнение журнала позволит теоретикам иметь более широкое представление о научных и практических достижениях в области оценки достоверности информации, а практикам поможет повысить эффективность решения повседневных задач.

В завершение хочу пожелать успехов редакционной коллегии в работе над журналом и дальнейшем развитии этой уникальной площадки для освещения широкого круга вопросов, связанных с оценкой достоверности информации. Пусть обмен научными достижениями и практическими наработками между специалистами разных направлений помогает в достижении общей цели поиска истины.

Редакция журнала приглашает к сотрудничеству ученых и практиков, которые в своей деятельности используют научно-технические средства, такие как полиграф, Eye Detect, тепловизор и др., а также специальные психологические методы и методики для оценки достоверности информации при проведении психологических исследований (экспертиз), служебных и других видов расследований. 

С предложениями относительно публикации актуальных материалов обращайтесь к главному редактору: +38 (050) 279-61-65, +38 (098) 484-45-14, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.