10 червня 2026 року в онлайн-форматі відбувся семінар-практикум з розгляду справ у сфері авторського права в Україні, організований Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ) і Верховним Судом у співпраці з Українським національним офісом інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ). Захід був присвячений презентації проєкту оновленого Посібника для суддів з інтелектуальної власності в частині авторського права і суміжних прав.
Під час семінару учасники обговорили останні законодавчі зміни у сфері авторського права України, підходи до застосування Посібника для суддів з інтелектуальної власності, судову практику щодо ключових майнових прав і службових творів, питання обмежень і винятків у сфері авторського права, а також судову оцінку відшкодування шкоди у справах цієї категорії.
Вітаючи учасників семінару, секретар судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ігор Бенедисюк, зазначив, що захід став продовженням циклу науково-практичних ініціатив, присвячених 35-річчю господарської юрисдикції України. Він наголосив, що за роки свого становлення та розвитку господарські суди не лише сформували ефективні механізми захисту прав суб’єктів господарювання, а й утвердилися як інституція, спроможна забезпечувати належний захист прав інтелектуальної власності.
За словами Ігоря Бенедисюка, важливим етапом розвитку цього напряму стало створення в системі господарських судів, зокрема у Верховному Суді, спеціалізованої палати з розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством. На його переконання, це стало підтвердженням інституційної спроможності господарської юрисдикції формувати якісну судову практику у відповідній сфері та результатом багаторічної співпраці з міжнародними партнерами, зокрема Всесвітньою організацією інтелектуальної власності.
Окрему увагу спікер приділив процесу адаптації українського законодавства до права ЄС. Він зазначив, що протягом останніх років Україна суттєво активізувала роботу з імплементації європейських норм у сфері інтелектуальної власності, однак ключове значення має не лише оновлення законодавства, а й формування сталої практики його застосування судами. Як член робочої групи, відповідальної за підготовку позиції України в межах переговорного процесу про вступ до ЄС у сфері інтелектуальної власності, Ігор Бенедисюк наголосив на важливості вироблення єдиних підходів до застосування нового законодавства та його узгодження з європейськими стандартами.
Під час семінару було презентовано проєкт оновлення Посібника для суддів з інтелектуальної власності у співпраці з ВОІВ. Ігор Бенедисюк зауважив, що роботу над новим виданням вирішили розпочати саме з розділу, присвяченого авторському праву та суміжним правам, оскільки ця сфера є однією з найбільш розвинених з погляду гармонізації українського законодавства з правом Європейського Союзу. Він нагадав, що свого часу судді господарської юрисдикції вже підготували практичний посібник (Bench Book) з питань інтелектуальної власності, однак суттєві законодавчі зміни зумовили необхідність його оновлення.
Разом з тим у межах дискусії Ігор Бенедисюк порушив низку актуальних питань авторського права, зокрема щодо службових творів, статусу окремих об’єктів авторського права після їх затвердження як офіційних документів, а також використання військової символіки, емблем і нашивок, створених в умовах повномасштабної війни. Зупинився спікер і на практиці ВС щодо захисту майнових прав авторів і правовласників, розгляді спорів за позовами організацій колективного управління та відзначив, що господарські суди напрацювали значний масив практики у справах щодо неправомірного використання об’єктів авторського права, зокрема комп’ютерних програм та аудіовізуальних творів. На переконання судді, ці питання потребують подальшого осмислення як на рівні законодавства, так і на рівні судової практики.
З вітальним словом до учасників семінару також звернулася директорка Судового інституту ВОІВ Еун-Джу Мін. Вона подякувала Верховному Суду й Українському національному офісу інтелектуальної власності та інновацій за співпрацю в організації заходу і наголосила, що семінар відображає спільне прагнення зміцнювати роль судової влади у захисті та розвитку сфери інтелектуальної власності. За її словами, навіть в умовах війни українська система інтелектуальної власності та судова влада демонструють стійкість, забезпечуючи безперервність правосуддя та розвиток правозастосовної практики.
Еун-Джу Мін зазначила, що суди відіграють ключову роль не лише у вирішенні спорів, а й у підтримці інновацій, творчості та економічного розвитку. Спікерка наголосила, що семінар є важливим етапом у підготовці Посібника для суддів з інтелектуальної власності. За її словами, майбутнє видання має стати практичним ресурсом для розгляду складних справ у сфері інтелектуальної власності та поєднати український і міжнародний досвід правозастосування. Доповідачка також відзначила внесок українських і міжнародних експертів у підготовку розділу, присвяченого авторському праву, й запевнила в подальшій підтримці ініціатив, спрямованих на розвиток судової практики у сфері інтелектуальної власності.
У межах семінару було передбачено п’ять тематичних сесій:
- Останні законодавчі зміни у сфері авторського права України;
- Вступ до Посібника для суддів з інтелектуальної власності для України (огляд, мета і сфера застосування, структура й ключові напрями);
- Судові підходи до ключових майнових прав та питань права власності у сфері авторського права;
- Судові підходи до обмежень і винятків у сфері авторського права;
- Судова оцінка відшкодування шкоди у справах про авторське право.
Доповідачами під час сесій були представники ВОІВ, УКРНОІВІ, українські та міжнародні експерти у сфері інтелектуальної власності. Серед них – професор права Університету Сегеда Петер Мезеі, головуючий суддя Суду першої інстанції Парижа Жан-Крістоф Гає, юридичний радник Відділу законодавства про авторське право ВОІВ Тобіас Беднарз, заступниця директора УКРНОІВІ Любов Майданик, керуючий партнер юридичної фірми «Дубинський і Ошарова» Михайло Дубинський та заступниця голови 12-го відділу з питань інтелектуальної власності Регіонального суду Любліна Агнєшка Войнарович-Послушна.
Також до заходу долучився суддя Верховного Суду в Касаційному цивільному суді Василь Крат, який розповів про судову практику щодо компенсації за порушення авторського права як «замінника» відшкодування шкоди, завданої плагіатом.
Спікер зазначив, що «compensare» (лат.) означає відшкодовувати або урівноважувати. По суті компенсація в приватному праві – це певні дії задля справедливого «урівноваження» майнової чи немайнової втрати (внаслідок, наприклад, завдання шкоди чи припинення повністю або частково певного суб’єктивного права) шляхом сплати особі грошей як загального еквіваленту всіх цінностей або передання їй будь-якого майна такого роду, якості та вартості, що дадуть змогу «залагодити» понесену втрату. На цьому акцентував КЦС ВС у постанові від 27 листопада 2024 року у справі № 201/13593/19.
Василь Крат звернув увагу на свій параграф у монографії за ред. І. В. Спасибо-Фатєєвої «Трактат про компенсацію в праві». В ній ідеться, що в приватному праві «компенсація» є ширшим поняттям, ніж відшкодування шкоди, і застосовується у трьох випадках: як замінник відшкодування для невідновлюваних благ (здоров'я, честь, репутація), для відновлення втраченого інтересу та у зв'язку з припиненням суб'єктивного цивільного права. «І якщо ми звернемося до сфери авторського права, то побачимо, що саме там ця конструкція прижилася і протягом тривалого часу досить ефективно застосовується», – сказав доповідач.
Він проаналізував висновки, зроблені в постанові КЦС ВС від 17 січня 2024 року у справі № 308/7570/18-ц.
Фабула справи: авторка дисертації посилалася на те, що її автореферат було використано без дозволу та поза межами допустимих обмежень авторського права. На цій підставі вона просила суд визначити розмір компенсації за порушення як майнових, так і немайнових прав автора в мінімальному розмірі.
Суддя звернув увагу на такі моменти.
По-перше, в цій справі КЦС ВС застосував висновки Суд справедливості Європейського Союзу від 16 липня 2009 року у справі C‑5/08 «Infopaq International A/S проти Forening Danske Dagblades». Суд справедливості ЄС зазначив, що автор контролює використання свого твору через систему дозволів і отримує співмірну винагороду за його створення, при цьому будь-яка дія третьої особи щодо твору за замовчуванням потребує згоди автора – крім випадків правомірного використання без такого дозволу, прямо передбачених законом.
По-друге, суд розмежував допустиме цитування і плагіат. Цитування – вільне використання твору за умови обов'язкового зазначення імені автора та джерела запозичення; воно вважається найбільш значущим обмеженням авторського права і слугує підґрунтям для інших подібних обмежень. Плагіатом натомість є використання чужого твору або його частини без посилання на джерело, тобто без дотримання саме цієї умови правомірності.
По-третє, КЦС ВС врахував принципи приватного права: добросовісність, справедливість і розумність. Суд зазначив, що для визначення розміру компенсації за плагіат враховується, зокрема: факт порушення прав і яке саме порушення допущено; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об’єктів); принципи приватного права (добросовісність, справедливість, розумність).
Василь Крат акцентував, що суд не визначив вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані при визначенні розміру компенсації. «Тобто не виключено, що за певних фактичних обставин ті чи інші чинники можуть позначитися на розмірі компенсації», – сказав він.
Презентація Василя Крата:https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezent2026/Prezent_Kompensac_avtor_pravo.pdf.
Під час заключної сесії виступила директорка Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій Олена Орлюк. Вона наголосила, що ефективний захист прав інтелектуальної власності є важливою складовою інноваційного розвитку держави та її європейської інтеграції. За її словами, Україна продовжує адаптацію законодавства у сфері інтелектуальної власності до права ЄС, а тому особливого значення набуває формування послідовної судової практики щодо застосування нових норм.
Олена Орлюк розповіла також про розвиток креативних індустрій, удосконалення механізмів колективного управління майновими правами та майбутні законодавчі зміни у сфері авторського права і суміжних прав. Вона відзначила високий рівень напрацювань українських судів у сфері інтелектуальної власності й висловила переконання в необхідності подальшого розвитку співпраці між УКРНОІВІ, Верховним Судом і ВОІВ.
Підбиваючи підсумки обговорення, Ігор Бенедисюк презентував підготовлений Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду огляд судової практики у справах щодо захисту прав інтелектуальної власності в контексті практики Суду справедливості ЄС. За його словами, проведений аналіз засвідчив значну схожість підходів Верховного Суду та європейських судових інституцій до вирішення спорів у сфері інтелектуальної власності. Він наголосив, що цьому сприяють багаторічна співпраця Верховного Суду з ВОІВ, активна участь суддів у міжнародних освітніх заходах та постійний професійний обмін досвідом із зарубіжними колегами.
До заходу також долучилися секретар Пленуму ВС, секретар першої судової палати КЦС ВС Дмитро Луспеник, секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Олег Васьковський, судді ВС у КГС Тетяна Малашенкова, Ірина Булгакова та Юрій Власов.
