Оголошення

Редакція надає сприяння у пошуку експертів або фахівців для проведення психологічної, товарознавчої експертизи, досліджень на поліграфі.

Тел.: 0934767260

Перегляди: 893

В Україні стоврені кімнати кризового реагування для постраждалих від домашнього насильства. За інформацією Пресслужби Мінсоцполітики 09 серпня 2021, кімната кризового реагування - безпечне місце перебування постраждалих осіб від домашнього насильства. Це тимчасовий притулок для жінок, дітей і чоловіків, які зазнали домашнього або гендерно зумовленого насильства. Надати допомогу у зборі доказів щодо факту психологічного насильства як однієї з форм домашнього насильства, допоможе звернення до атестованого Міністерством юстиції України судового експерта психолога для проведення експертно-психологічного дослідження або судової психологічної експертизи для встановлення психологічних ознак психологічного насильства як форми домашнього насильства відносно дитини чи дорослого, контактні телефони судового експерта психолога Міністерства юстиції України: + 38 (093) 476 72 60.

Найпоширеніші питання щодо кімнати кризового реагування:

Хто має право влаштування до «кризової кімнати»?

1) повнолітня постраждала особа за особистим зверненням, або особа, направлена структурним підрозділом місцевої держадміністрації або виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, уповноваженим підрозділом органу Національної поліції, центром соціальних служб або мобільною бригадою соціально-психологічної допомоги постраждалим особам; 2) особа, яка не досягла повноліття, але перебуває (перебувала) у зареєстрованому шлюбі; 3) дитина разом з матір’ю/батьком або особою, яка їх замінює.  

Де знаходяться «кризові кімнати»? 

Адреси не розголошуються з безпеки постраждалих від насильства, і потрапити до «кризової кімнати» можна лише за направленням соціальної служби або поліції. 

Як довго можна перебувати в «кризовій кімнаті»? 

Термін перебування у кімнаті кризового реагування – 10 днів. Під час перебування у «кризовій кімнаті» постраждала особа зможе отримати психологічну та юридичну допомогу, а також задовольнити фізіологічні потреби (харчування, засоби особистої гігієни тощо). Місце перебування облаштоване усіма необхідними речами та абсолютно безпечне, отже, можна не хвилюватися, що кривдник може завдати дискомфорту.

25 серпня 2021 року глава МЗС Великої Британії у справах європейського сусідства Венді Мортон разом із заступницею голови КМДА Мариною Хондою та Головою Представництва Фонду ООН у галузі народонаселення Хайме Надалем відвідала кімнати кризового реагування для постраждалих від домашнього насильства. Мортон запевнила, що Британія і надалі продовжить підтримувати Київ у розбудові системи протидії насильству.

Під психологічним насиллям мається на увазі вплив на близьку людину з метою встановити контроль за її поведінкою і ствердити свою владу над нею. Психологічне насильство може бути скрізь, де є близькі стосунки чи авторитет однієї людини для іншої. Наприклад, однокласни_ки, однокурсни_ки, співробітни_ки, вчителі, керівни_ки можуть вчиняти психологічне насильство, адже мають авторитет, жертва змушена з ними спілкуватися; хоча такі стосунки не обов’язково близькі в сенсі «інтимні, довірливі» чи «сімейні» [1].

Психологічне (або емоційне) домашнє насильство — це використання переваги, щоб принизити та знецінити іншого члена сім'ї. Насильством також є свідоме ігнорування потреб та почуттів тих членів сім'ї, які залежні від людини та потребують догляду. Як-от дітей чи людей старшого віку [2].

Феномен психологічного насилля робить видимим низку інших проблем, які можна віднести до особистого як політичного. Одна з них — загальний низький рівень психологічної культури, відсутність відчуття власних «кордонів» та поваги до «кордонів» інших (партнерів, дітей, родичів).

Ознаки психологічного насильства:

1) постійна образлива критика, маніпулювання, контроль над життям жертви;

2) звинувачення, засудження, словесні образи;

3) обзивання нецензурними словами, приниження;

4) ігнорування як спосіб «покарання» (як серед дорослих, так і щодо дітей);

5) покарання та погрози покарання, погрози життю й здоров'ю, заборона висловлювати свою думку, вільно пересуватися поза домом та спілкуватися з

близькими;

6) зняття людиною із себе відповідальності за негативний вплив на психологічний стан жертви;

7) відмова спілкуватися, щоб змусити жертву почуватися винною, принизити її;

8) ізолювання жертви від спілкування з друзями чи родиною, контроль над спілкуванням через прочитання особистої пошти і повідомлень у соцмережах;

9) знецінення людини, цілковитий контроль над усіма сферами її життя.

Окремий конфлікт у сім'ї, випадкова образа чи навіть повторювані сварки — це не психологічне насильство. Насильство — свідома поведінка, використання власної переваги й контроль жертви. Це ускладнює для постраждалих ефективний захист почуттів та інтересів.

Психологічне насильство щодо дітей найчастіше виправдовують перевагою у досвіді, виховними потребами, нездатністю дітей самостійно подбати про себе. Часто батьки й опікуни «не розуміють», що їхні дії чи слова (або ж бездіяльність) є психологічним насильством. Відтак, кількість дітей-жертв психологічного насильства найбільша з-поміж усіх його видів — 45%.

Прояви психологічного насильства щодо дітей:

1) образливі слова й приниження дитини щодо її успішності в навчанні, позашкільної діяльності, захоплень, інтересів чи повсякденної поведінки:

— «Ти тупий/тупа»;

— «Так і виростеш нездарою»;

— «Чого витріщився — вчи!»;

— «В одне вухо влетіло, через інше вилетіло»;

— «Ти, як баран, уперся рогами в стіну»;

2) втягнення дитини у конфлікт між дорослими, примус підтримати одного з дорослих:

— «Іди і розкажи йому/їй, може, він/вона тебе послухає»;

— «Іди і скажи йому/їй, що він/вона "поганий"/"погана"»;

— «Передай йому/їй, що я більше його/її не хочу бачити»;

— «Ти зі мною, бо він/вона вчинила погано, я б ніколи так не зробив/зробила»;

— «Іди до нього/неї, тебе ж там більше люблять»;

3) постійні домашні конфлікти чи насильство, яке бачить дитина;

4) ігнорування дитини як спосіб покарання.

УВАГА АДВОКАТАМ! Попередження від практичного психолога закладу освіту, що практичні психологи закладів освіти не можуть бути учасниками судового процесу та робити психодіагностичні висновки щодо дітей на запити адвокатів для суду, оскільки работа психолога закладу освіти є конфіденційною з дитиною та вимагає використання інструментарію, який рекомендований Міністерством освіти і науки України (Положення про психологічну службу у системі освіти України). За своїм статусом практичні психологи та соціальні педагоги закладів освіти належать до педагогічних працівників» (частина 3 статті 76 Закону України «Про освіту»)!!!!

Нагадуємо, що науковий журнал запроваджує надання послуг «Консультація»: запит на проведення судово-психологічної експертизи за різними підставами, у тому числі із застосуванням поліграфа на замовлення зацікавлених осіб, суду, правоохоронних органів згідно процесуальних кодексів. - URL: http://expertize-journal.org.ua/konsultacia 

Звертаємо увагу, організація проведення професійних консультацій всім зацікавленим, здійснюється членом Президії Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України, головним редактором журналу, атестованим судовим експертом психологом (поліграфологом), кандидатом психологічних наук, доцентом Назаровим Олегом Анатолійовичем.

Електронні сервеси допомоги від домашнього насильства.

1) Якщо ви постраждали від домашнього насильства та потребуєте підтримки, звертайтеся на сервіс безкоштовної психологічної допомоги на платформі «Розкажи мені». - URL: https://itseems.tellme.com.ua

2) Якщо ви поки не готові спілкуватися з психологом, але хочете виговоритись, можете написати вашу історію на анонімній платформі «Мені здається». - URL:  https://itseems.com.ua 

3) Viber канал із протидії домашньому насильству STOP ABUSE UKRAINE. - URL: https://cutt.ly/XWvWbAo  

Використані джерела:

1. Валерія Зубатенко Нотатки про психологічне насильство // Гендер в деталях. 22 лютого 2017. - URL: https://genderindetail.org.ua/season-topic/genderne-nasilstvo/zubatenko-134061.html 

2. Лекція 3. Психологічне насильство // Блок 1 Форми домашнього насильства. EdEra. - URL: https://nonviolence.ed-era.com/psychological-violence