В аналітичному огляді розглянуто як Міністерство юстиції України системно поплюжить українське законодавство в частини підміни різної складності експертної роботи намагаючись всю роботу судових експертів Міністерства юстиції назвати "висновком експерта", що згідно назв розділів 6 процесуальних кодексів України - ЦПК, КАС, ГПК та розділу 5 КПК України віднесено лише до такої форми експертної діяльності як "судова експертиза".

Міністерство юстиції України як центральний орган виконавчої влади України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який крім того є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної правової політики зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України згідно з частини другої статті 19 Конституції України.

Проте, українські суди неодноразово встановлювали, що діяльність Міністерства юстиції України, а саме Департаменту експертного забезпечення правосуддя як центрального органу виконавчої влади не відповідає ані Конституції України, ані Законам України. Так, сама гучна судова справа відбулася в 2022 році, в рамках якої Верховний Суд від 30 серпня 2022 року у адміністративній справі № 640/27721/20 (адміністративне провадження № К/9901/29011/21) встановив, що порядок, який затвердило Міністерство юстиції України ще в 2015 році щодо притягнення атестованих судових експертів Міністерства юстиції України до дисциплінарної відповідальності не відповідав положенням Конституції України і діяв в супереч Основному Закону, а саме пункту 22 статті 92 Конституції України де зазначено, що виключно Законами України встановлюється діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, та яка має бути відповідальність за них, а також тільки Законами мають бути прописані засади судової експертизи відповідно до пункту 14 статті 92 Конституції України.

Станом на теперішній час, в Україні, судовими експертами проводяться дві форми експертної роботи відповідно до Закону України «Про судову експертизу». Одна форма експертної роботи має назву – «судова експертиза», а друга форма експертної роботи – «експертне дослідження».

Складання «висновку експерта» за результатом проведення судової експертизи регламентовано всіма процесуальними кодексами України (розділи 6 ЦПК, ГПК, КАС та розділ 5 КПК України). Стаття 1 Закону України «Про судову експертизу» надає визначення поняттю «судова експертиза» як «дослідженню на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об’єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду» тобто "судова експертиза" це дослідження без приставки «експертне» оскільки призначення судової експертизи відбувається тільки з суворим дотриманням процесуальних положень українського законодавства.

Проведення «експертного дослідження» регламентується лише пунктом 6 частини першої статті 13 Закону України "Про судову експертизу" і зазначено як ПРАВО СУДОВОГО ЕКСПЕРТА незалежно від виду судочинства ПРОВОДИТИ на договірних засадах «експертні дослідження» з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених законом. Таким чином експертні дослідження стають початковим етапом залучення в різних справах, в том числі судових провадженнях спеціальних знань та подальшого прийняття сторонами та судом рішення щодо потреби в процесуальному порядку призначення судової експертизи. Крім того частина 6 статті 15 Закону України "Про судову експертизу" також вказує, що проведення "експертних досліджень" і обстежень державними спеціалізованими установами має здійснюватися лише за рахунок коштів замовника щоб державна інституція не витрачала кошти державного бюджету на такі початкові спроби залучення спеціальних знань з боку зацікавлених осіб.

Узагальнюючи, можна сказати, що правова регламентація такої форми роботи судового експерта як "експертні дослідження" згідно з Законом України "Про судову експертизу" прописана самим простим способом лише в статті 13 Закону щодо прав судового експерта і статті 15 Закону щодо фінансування  державних спеціалізованих установ при їх здійсненні. Попри те, що більше законодавчого врегулювання проведення експертного дослідження не має, Міністерство юстиції України всупереч Закону вирішило на рівні відомчого нормативного документу, який регулює діяльність тільки атестованих судових експертів Міністерства юстиції прирівняти «експертні дослідження» до такого виду процесуальної експертної роботи як «висновок експерта» за результатом судової експертизи.

Так, наказом Міністерства юстиції України від 10 січня 2019 року № 83/5 було змінено пункт 4.23 Інструкції (далі - Інструкція) про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5) та викладено його в такій редакції:

«4.23. Експертні дослідження виконуються в порядку, передбаченому для проведення експертиз.».

В подальшому одиночними змінами до вказаної Інструкції Міністерство юстиції України повністю знівелювало такий вид експертної роботи як «експертні дослідження» хоча відповідно до Закону України "Про судову експертизу" його проведення є правом судового експерта і впливати на права судового експерта шляхом їх звуження Міністерство юстиції не наділено діючою постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 р. № 228 "Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України".

Так, основними завданнями Мінюсту відповідно до підпунктів 62-68 пункту 3 Положення про Міністерство юстиції України є:

- організація відповідно до законодавства експертного забезпечення правосуддя та проведення науково-дослідних робіт у галузі судової експертизи;

- забезпечення організації роботи Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Мін’юсті і Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Мін’юсті;

- видання та анулювання свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, та фахівцям науково-дослідних установ судових експертиз Мін’юсту; (Підпункт 64 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 128 від 10.02.2023); - втратив чинність на підставі Закону України № 4017-IX від 10.10.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про адміністративну процедуру», хоча Міністерство юстиції з жовтня 2024 року не привело у відповідність зміст свого Положення.

- здійснення науково-методичного та організаційно-управлінського забезпечення діяльності судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ; визначення порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства з питань судово-експертної діяльності судовими експертами, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, та здійснення такого контролю (Підпункт 65 пункту 4 в редакції Постанови КМ № 128 від 10.02.2023);

- забезпечення ведення Державного реєстру атестованих судових експертів та Реєстру методик проведення судових експертиз;

- організація науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності та здійснення організаційно-управлінські функції щодо діяльності науково-дослідних установ судових експертиз Мін’юсту; визначення порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства з питань судово-експертної діяльності науково-дослідними установами судових експертиз Мін’юсту та здійснення такого контролю (Підпункт 67 пункту 4 в редакції Постанови КМ № 128 від 10.02.2023);

- координція діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади з питань розвитку судової експертизи; забезпечення організації роботи Координаційної ради з проблем судової експертизи при Мін’юсті.

Тобто у вищевказаному положенні не має такого права у Міністерства юстиції як визначати правове регулювання змісту експертної роботи та прописувати його «законотворчо» на рівні внутрішнього відомчого наказу Мін'юсту поза межами основного Закону України "Про судову експертизу", оскільки засади судової експертизи відповідно до Конституції України мають визначатися тільки Законами України про що в тому числі було нагадано Міністерству юстиції України - Верховним Судом в 2022 році.

Хронологія змін щодо утиску прав судових експертів з боку Міністерства юстиції України в частині проведення "експертних досліджень" відбувалось наступна:

1. Наказом Міністерства юстиції України від 24 лютого 2020 року № 667/5, речення друге абзацу першого пункту 4.23 Інструкції було виключено - де було зазначено, що "Хід і результати таких досліджень викладаються у висновку експертного дослідження", що є цілком логічним оскільки поняття експертного дослідження прописано в статтях 13 та 15 Закону України "Про судову експертизу".

2. Наказом Міністерства юстиції України від 20 січня 2021 року № 243/5 було внесено чергові зміни в Інструкцію згідно якими абзац третій у пункті 1.8 розділу I Інструкції викладено у такій редакції:

«Результати проведення експертиз та експертних досліджень викладаються у письмовому документі - висновку експерта.». А абзаци другий - четвертий пункту 4.21 розділу IV, які регулювали хоча б винятки щодо проведення експертних досліджень виключено взагалі, а саме, було виключено наступні положення: "Висновок експертного дослідження складається за структурою і змістом висновку експерта, за такими винятками: 1) у вступній частині висновку зазначається, хто і коли звернувся до установи чи безпосередньо до експерта із замовленням про проведення дослідження; 2) опускається запис, який стосується відповідальності особи, що проводить дослідження, за надання завідомо неправдивого висновку".

Тобто станом на 20 січня 2021 року Міністерство юстиції України фактично знищило такий вид експертної роботи який мають право проводити атестовані Міністерством юстиції Україні судові експерти як "експертне дослідження", надавши  йому властивостей, які ані Законом України "Про судову експертизу", а ні процесуальними кодексами України не передбачені тобто Міністерство юстиції України та його посадові особи, на нашу думку, вийшло за межі наданих повноважень та визначених завдань.

Таким чином, станом на зараз експертні дослідження, проведення яких є правом судового експерта судовими експертами Міністерства юстиції всупереч Закону відповідають таким критеріям, що дозволяє їх майже протиправно прирівняти до судової експертизи:

- Експертні дослідження виконуються в порядку, передбаченому для проведення експертиз, а судовий експерт має вказувати, що він відповідно до вимог наказу Міністерства юстиції України від 10 січня 2019 року № 83/5, яким в розділі ІV абзац чотирнадцятий пункту 4.14 після слова «попередження» було доповнено словом «(обізнаність)» - обізнаний про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України та за відмову від надання висновку за статтею 385 Кримінального кодексу України,

- Хід і результати експертних досліджень не мають викладатися у висновку експертного дослідження, а тільки у висновку експерта,

- Винятки висновку експертного дослідження виключено тобто 1) у вступній частині висновку не треба зазначати, хто і коли звернувся до установи чи безпосередньо до експерта із замовленням про проведення експертного дослідження та 2) не опускається запис, який стосується відповідальності особи, що проводить дослідження, за надання завідомо неправдивого висновку.

Якщо порівняти нормативні документи щодо призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень в інших міністерствах та відомствах, то такого правового нігілізму там не зустрічається.

Так, в пункті 3.24 Інструкції про порядок проведення судових експертиз та експертних досліджень документів Головним експертно-криміналістичним центром Державної прикордонної служби України, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.11.2013  № 1109 вказано:

3.24. Експертні дослідження виконуються в порядку, передбаченому для проведення експертиз. Хід і результати таких досліджень викладаються у висновку експертного дослідження.

Висновок експертного дослідження складається за структурою та змістом висновку експерта, за такими винятками:

у вступній частині висновку зазначається, хто і коли звернувся до установи чи безпосередньо до експерта із замовленням про проведення дослідження;

не зазначається запис, який стосується відповідальності особи, що проводить дослідження, за надання завідомо неправдивого висновку та відмову від надання висновку.

В підпункті 2 пункту 5 розділу І Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, яка затверджена наказом МВС України від 17.07.2017  № 591 вказується, що:

- Судові експерти ДНДЕКЦ, НДЕКЦ можуть залучатися для вирішення питань, що потребують застосування спеціальних знань, шляхом проведення експертного дослідження матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини події, за матеріалами звернень юридичних або фізичних осіб. Експертні дослідження не проводяться за матеріалами, які:

- отримані під час проведення оперативно-розшукової діяльності;

- містяться в оперативно-розшуковій справі;

- використовуються для підготовки матеріалів у справі про адміністративне правопорушення;

- перебувають у кримінальному провадженні (досудовому розслідуванні і судовому провадженні).

Підставою для проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) ініціатора експертного дослідження (юридичної або фізичної особи).

Результати проведеного експертного дослідження оформляються висновком експертного дослідження (додаток 2) згідно з вимогами, визначеними цією Інструкцію.

В пунктах 6, 35 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень в системі Служби безпеки України, яка затверджена наказом центрального управління Служби безпеки України від 29.05.2015  № 371 вказується, що: …. 6. За зверненням органів і підрозділів СБУ, правоохоронних органів, на замовлення адвокатів, захисників та осіб, які самостійно захищають свої інтереси, та їх представників, а також інших юридичних і фізичних осіб виконуються експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та

використання методів криміналістики і судової експертизи. Результати експертних досліджень викладаються в письмовому висновку експертного дослідження. …. 35. Експертні дослідження виконуються в порядку, передбаченому для проведення експертиз. Хід і результати таких досліджень викладаються у висновку експертного дослідження. Висновок експертного дослідження складається за структурою та змістом висновку експерта з такими винятками:

- у вступній частині висновку зазначається, хто і коли звернувся до експертного підрозділу чи безпосередньо до експерта із замовленням про проведення дослідження;

- не робиться запис щодо відповідальності особи, яка проводить дослідження, за надання завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на неї обов’язків.

36. Висновок експертного дослідження оформлюється на відповідному бланку для експертного підрозділу (додаток 6) і підписується експертом.

МВС України та СБ України також наводить зразок "висновку експертного дослідження", яке навіть не намагається собою підмінити такий документ як "висновок експерта" в якому судовий експерт не має право вказувати, що він обізнаний про кримінальну відповідальність бо це не передбачено процесуальними кодексами та Законом України "Про судову експертизу".

Однак, всупереч Закону, нормативними документами Міністерства юстиції України як центрального органу виконавчої влади та головного органу у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної правової політики було зроблено крок не в бік європейського права та правової визначеності, а фактично у сторону штучної підміни "висновка експертного дослідження" на "висновок експерта" як процесуального документа, який може лише складатися судовим експертом за результатом проведення судової експертизи.

Треба також для справедливості сказати, що вказану помилку існуюча у складі Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України – секція з теоретичних, загально-методичних, процесуальних та організаційних питань судової експертизи намагалася виправити на протязі 2 років у 2023 та 2024 роках, однак так і не виправила залишивши все на розсуд посадових осіб Міністерства юстиції України, оскільки рішень щодо штучного маскування "експертного дослідження" під "судову експертизу" вона не приймала.

Висновок. Прецедент, який створено посадовими особами Міністерства юстиції України та який не відповідає діючому законодавству України щодо оформлення результатів "експертного дослідження" у "виснвок експерта" діє і досі та може вводити людей в оману, відрізняя діяльність судових експертів Міністерства юстиції з поміж інших судових експертів МОЗ, МВС, СБУ тощо (інших державних органів де також працюють судові експерти), знову наражаючи Міністерство юстиції на вже нову судову справу де головному органу у сфері правової політики держави буде вказано, що і на цей раз він вийшов за межі наданих йому повноважень та не у спосіб передбачений Законом організував діяльність підлеглих судових експертів.

Перелік використаних джерел:

1. Закон України «Про судову експертизу». – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text

2. Інструкція (далі - Інструкція) про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5) . – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#Text

3. Інструкція про порядок проведення судових експертиз та експертних досліджень документів Головним експертно-криміналістичним центром Державної прикордонної служби України, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх спав України від 18.11.2013 № 1109. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2086-13#Text 

4. Інструкція з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, яка затверджена наказом МВС України від 17.07.2017 № 591. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1024-17#n331

5. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень в системі Служби безпеки України, яка затверджена наказом центрального управління Служби безпеки України від 29.05.2015 № 371.  – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0738-15#Text

6. Постанова Верховного Суду від 30 серпня 2022 року у адміністративній справі № 640/27721/20 (адміністративне провадження № К/9901/29011/21). – URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/105973863