23 серпня 2024 року вперше захищена докторська дисертація з судово-економічної експертизи на тему: «Методологія, організація та обліково-аналітичне забезпечення судово-економічної експертизи». Виконавцем наукової роботи на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук по спеціальності 08.00.09 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності) став кандидат економічних наук, судовий експерт економіст, заступник голови громадської організації судових експертів "Всеукраїнська незалежна науково-дослідна експертна спілка"  Іванков Володимир Миколайович.

Редакційна колегія журналу щиро вітає Володимира Миколайовича із значним науковим досягненням, подальшого розвитку судово-експертної діяльності та бажаємо успішного втілення і далі всіх творчих задумів, життєвої наснаги та нових Перемог, миру нашій країні!

Офіційна трансляція захисту дисертаційної роботи к.е.н. Іванкова В.М.

Офіційними опонентами на захисті дисертаційної роботи Іванкова В.М. виступили:

- директор Івано-Франківського навчально-наукового інституту менеджменту Західноукраїнського національного університету, доктор економічних наук, професор ЛЯХОВИЧ Галина Іванівна;

- декан економічного факультету Центральноукраїнського національного технічного університету, доктор економічних наук, професор ШАЛІМОВА Наталія Станіславівна;

- декан факультету документальних комунікацій, менеджменту, технологій та фізики Рівненського державного гуманітарного університету, доктор економічних наук, професор ЮХИМЕНКО-НАЗАРУК Ірина Анатоліївна.

Захист відбувся на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 14.052.01 у Державному університеті «Житомирська політехніка».

Актуальність теми дослідження «Методологія, організація та обліково-аналітичне забезпечення судово-економічної експертизи».

Ускладнення економічної діяльності та її інтеграція в міжнародні ринки підвищує потенціал фінансових зловживань, шахрайства та економічних злочинів, що вимагає складних методів їх виявлення та аналізу. Судово-економічна експертиза є важливим інструментом дослідження зловживань, забезпечення фінансової прозорості та підтримки судового процесу. Ефективні методології створюють основу для точного та надійного аналізу, який є ключовим для судового розгляду. Вони гарантують, що судово-економічні експертизи проводяться з дотриманням встановлених норм і отримують результати, які заслуговують на довіру та які можна представити в суді в якості надійних доказів. Це сприяє загальній чесності судового процесу та підвищує довіру зацікавлених сторін до результатів судово-економічних розслідувань. Втім, сучасні підходи проблематики судової експертизи мають ґрунтовні напрацювання в галузі юридичних наук, на противагу судово-економічній експертизі, яка з часу комплексних досліджень М.Т. Білухи, М.І. Камлика, М. Ф. Базася вирізняється певною фрагментарністю, а наукове опанування поодиноких практичних аспектів без урахування їх теоретичного обґрунтування та сутності, не забезпечує приросту взаємопов’язаних знань.

Водночас розуміння сучасної природи поняття «судово-економічна експертиза», глибинне опрацювання її базових положень, вірна ідентифікація чинників, принципів, завдань уможливить формування науково-обґрунтованих теоретико-методологічних позицій організації її проведення, що, в свою чергу, забезпечить реалізацію розбудови дієвих інструментів забезпечення судового процесу надійними об’єктивними доказами. Така проблема актуалізована важливою роллю судової економічної експертизи у оцінюванні збитків, завданих внаслідок військової агресії рф на території України, що передбачає вирішення суттєвих питань, пов’язаних зі збором даних, розрахунком збитків, міждисциплінарним співробітництвом, адаптивністю, етичними міркуваннями та прозорістю. Вирішення цих проблем має важливе значення для розробки надійної методології, яка може надати достовірні докази для міжнародних судів і підтримати зусилля з отримання компенсації за збитки.

Європейський вектор розвитку країни та потреба адаптації зарубіжних успішних розробок судової бухгалтерії на рівні стандартизації процесів та методологій в умовах інформаційних технологій, цифровізації облікових даних, які можна універсально застосовувати в різних справах і юрисдикціях, також потребує комплексного опрацювання здобутків таких видатних вітчизняних науковців і вчених України та зарубіжжя, як: С. Ф. Іванов, Ф. В. Єзерський, І. А. Горбачов, С. С. Остроумов, Д. В. Смирнов, В. Г. Танасевич, С. П. Фортинський, П. К. Пошюнас, Г. А. Матусовський, О. Р. Шляхов, М. Ф. Базась, Л. М. Головченко, Г. Г. Мумінова-Савінова, І. А. Волкова, Л. В. Гуцаленко, О. Г. Рувін, О. В. Хомутенко, С. В. Кудряшова, В. В. Федчишина, І. В. Пиріг, І. Р. Шинкаренко, Т. Є. Крисань, Ш. І. Алібеков, Є. І. Галяшин, В. Ю. Шепітько, Ю. М. Чорноус, М. Г. Щербаковський, Е. Б. Сімакова-Єфремян, Д. Л. Крамблі, П. К. Озілі, З. Резаї, Т. Бакхофф, Р. Шрейдер, Г. Дж. Болонья, Р. Дж. Ліндквіст, Р. Елмор, Г. Лендер, А. Рейнштейн, Г. С. Сміт. Опрацюванню питань запобігання та протидії економічній злочинності, шахрайства в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності та його виявлення засобами аудиту та внутрішнього контролю присвячені праці вчених: Н.Г. Виговської, Д. О. Грицишен, Г.М. Давидова, І.К. Дрозд, В.В. Євдокимова, О. В. Кузнєцової, С.Ф. Легенчука, Г.І. Ляхович, О. Е. Лубенченко, К.О. Назарової, О.М. Петрука, О.А. Петрик, Т. О. Попик, Л.В. Чижевської, Н.С. Шалімової, І.А. Юхименко-Назарук та багато інших.

Незважаючи на чималу кількість наукових розробок, низка проблемних аспектів все ще залишається малодослідженою. Зокрема, це стосується уніфікації методології розрахунку збитків, управління цифровими обліковими даними, методичної адаптації до еволюції економічних злочинів, етичних міркувань та постійного професійного розвитку судових економічних експертів. Вирішення цих проблем є необхідним для розвитку галузі та забезпечення достовірності та ефективності судово-економічних експертиз.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в розвитку теоретико- методологічних засад та організаційних положень судової економічної експертизи.

Найбільш вагомими результатами дослідження є такі:

вперше:

- виокремлено сукупність теоретичних чинників стратегії розвитку судово- економічної експертизи, що обумовлені реалізацією двох типів гіпотетичних реалій: бухгалтерських рішень та небухгалтерських факторів, які завдають впливу на її стратегічні параметри. До теоретичної конструкції гіпотетичних реалій, зумовлених бухгалтерськими рішеннями, відносимо гіпотезу здатності виявити шахрайство існуючими методами та прийомами та гіпотезу суттєвості щодо відхилень в обліку, що можуть бути оцінені як ймовірне шахрайство; до гіпотез небухгалтерських рішень відносимо гіпотезу бонусного контракту, коли вища вартість роботи експерта дає кращі результати, гіпотезу анонімності, яка надає пріоритет особистої безпеки судового експерта над успішним вирішенням судової справи, гіпотезу збереження стабільності, яка полягає в управлінні ризиками наслідків виявлення суттєвого корпоративного шахрайства для уникнення банкротства компанії, проти якої порушено судову справу. Реалізація даної розробки сприятиме запровадженню інструментів ефективного управління системою судово-економічних експертиз в напрямку роздержавлення та подальшої демонополізації з урахуванням зарубіжних норм європейського вектору розвитку країни;

- запропоновано модель судово-економічної експертизи шахрайства, яка включає процеси виявлення, розслідування, розкриття шахрайства для підтримки доказової бази досудового слідства та суду, охоплює процеси дослідження даних для визначення доказів щодо підозрюваної операції, збір відповідних даних з використанням наявного програмного забезпечення, придатного для аналізу, оцінку якості доказів, та представлення отриманої інформації у експертному висновку. Модель охоплює компоненти внутрішнього контролю компанії, за якою проводиться судова експертиза, в частині політики управління, спрямованої на запобігання шахрайства, на виявлення випадків шахрайства та пов’язаних з ними ризиків, а також запобіжних стратегій керівництва для зменшення наслідків шахрайства, управління ризиками та компоненти щодо характеристик основних знань та навичок судово-економічного експерта з використання методів бухгалтерського обліку, аудиту, криміналістичної експертизи, аналізу, судових розслідувань. Вона організаційно підтримана за процесними етапами виконання, що дозволить сформувати імплементаційну основу адаптації кращих світових практик протидії шахрайству;

- визначено природу електронних об’єктів судово-економічної експертизи діджиталізованого облікового середовища, охарактеризованих за сімома групами (порушення збереженості даних і кібербезпека, цифрова криміналістика та електронні докази, блокчейн і криптовалюти, цифрові бухгалтерські та фінансові системи, відповідність нормативним вимогам і прийнятність цифрових доказів у суді, соціальна інженерія та фішингові атаки, інсайдерські погрози та неналежна електронна поведінка співробітників) з відповідними аналітичними методами їх розслідувань, що слугуватиме підґрунтям для стандартизації експертних процедур цифрових об’єктів і матиме вирішальний вплив на забезпечення узгодженості, надійності та прийнятності цифрових доказів у судовому процесі;

- запропоновано концептуальну модель розуміння сутності предмету судово-економічної експертизи, як формалізованого уявлення про нерозривно об’єднану сукупність елементів предметної області виявлення відхилень, ймовірних фальсифікацій, шахрайства в загальній канві компонентів організації і процесуальних дій судової експертизи, методики виконання експертизи за завданням слідчого або судді, виявлення речових доказів та інших матеріалів з метою встановлення фактичних даних та обставин, що мають значення для судового розгляду справи, з оформленням експертного висновку. Практичні результати теоретизації предмету судово-економічної експертизи у вигляді моделі полягають у можливості упорядкування управлінських рішень в момент прийняття завдання, що сприятиме створенню свідомої логічно кумулятивної організаційно-методичної основи його виконання;

удосконалено:

- характеристику принципів судово-економічної експертизи шляхом формування мультидисциплінарного підгрунтя їх складу, яке, на відміну від нормативної лінії розвитку принципів (законодавчо затверджених), якої дотримуються більшість дослідників, передбачає по-перше, зв'язок між показниками бухгалтерського обліку та обліковими оцінками (як бази експертного дослідження), по-друге, принципи «доброї практики» для судової експертизи, що забезпечують отримання інформації, якої потребує судочинство, по-третє, принципи структурування релевантної завданням слідчого органу чи суду інформації, щоби дійти висновків про об’єктивні доказові дані. Це дало змогу обґрунтувати необхідність та доповнити принципи судової експертизи принципами співставності, відповідності, доцільності, суттєвості, результативності, що забезпечить основи її економічної (галузевої) спрямованості;

- теоретичну конструкцію експертної методики та її обліково-аналітичного забезпечення, де, на відміну від існуючих підходів виділені чотири підсистеми (теоретична, організаційна, методична та класифікаційна), які в сукупності відображають взаємодії компонентів кожної підсистеми для забезпечення складання об’єктивного та релевантного експертного висновку в рамках виконання завдань органу досудового розслідування, рішення суду та інших осіб;

- інструментарій оцінки зареєстрованих експертних методик за економічними спеціальностями, який містить алгоритм визначення потреби перегляду експертної методики, а саме моніторингу змін у законодавстві та нормативній базі, збору даних про практику застосування методик, вивчення впливу наукових та технічних досягнень, порівняння з міжнародною практикою, виявлення нових типів експертних завдань, об’єктів або їх модифікації, оцінку ефективності поточних методичних положень, що слугує обґрунтуванням рішення стосовно оновлення методичного забезпечення;

- систему аналітичних методів судово-економічних досліджень інформаційних систем і великих баз даних на основі структурування за еволюцією їх застосування за чотирма етапами, пов’язаними з ретроспективним аналізом впровадження цифрових технологій у економічне середовище, охарактеризовано стан та спосіб використання аналітичних методів, виділено п’ять груп аналітичних методів для дослідження цифрових баз даних: тестування, аналіз неконтрольованих наборів даних, аналіз перевірених наборів даних, регресивний аналіз, інші статистичні моделі, що в умовах ускладнення інформаційних технологій цифрових даних слугуватиме їх ідентифікації та поясненням електронних доказів для розуміння експертного висновку учасниками слідства та судового процесу;

- інструментарій судово-економічної експертизи публічних коштів шляхом ідентифікації їх різновидів на основі групування за класифікаційними ознаками: суб’єктом утворення, формою власності, видом майнових прав власника щодо коштів фонду як єдиного комплексу, належності до бюджетної системи, деталізації публічної мети функціонування, виду фінансових ресурсів, сфери публічного інтересу, видом потреб суспільства, на забезпечення яких спрямовано ресурси фонду, територіальною ознакою, терміном функціонування, автономністю (самоврядністю) разом з детальними характеристиками кожного виду публічних коштів в якості предмету судово- економічної експертизи, що дозволить посилити якість та ефективність її організації;

- облікове забезпечення судово-економічної експертизи дебіторської заборгованості, заробітної плати працівників бюджетних установ, фінансових результатів установ державного сектору, в частині визначення експертних контрольних точок з урахуванням критерію визнання фінансових активів, зобов’язань, на основі декомпозиційного розмежування облікових процесів, їх документального оформлення та методики відображення за Національними стандартами бухгалтерського обліку в державному секторі (НП(С)БОДС) операцій, що уможливлює виконання завдань слідства та суду для дослідження доказів та обставин справи раціональним способом у оптимальний термін;

- концепцію спеціальних знань у контексті проведення судово-економічної експертиз, шляхом розробки моделі «Кваліфікаційні характеристики спеціальних знань судового економічного експерта», яка, на відміну від існуючих підходів, структурує спеціальні економічні знання: за блоком теоретичних знань галузей економічної науки, отриманих особою під час навчання та спеціальної підготовки для атестації судового економічного експерта (працівника державної або недержавної інституції); за професійними навичками з відповідного економічного напрямку (галузі); за професійними вміннями з відповідного економічного напрямку знань; за ментальними здібностями судово-економічного експерта, притаманних та/або розвинутих у відповідь на виклики професії; за професійним досвідом, як умовою компетентності, що забезпечить якість виконання судово-економічної експертизи;

- методичну основу розрахунку збитку від пошкодження та знищення майна внаслідок війни рф проти України, яка, на відміну від існуючих методик грунтується на змодельованому мультидисциплінарному використанні методів бухгалтерського обліку, аудиту, судової експертизи та права, що поглиблює категорії оцінки вартості втрачених фінансових активів, майна, упущеної вигоди, втрат від неоплачених товарів, робіт і послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях та передбачає організаційний етап виконання, що підвищує точність і достовірність результатів судово-економічної експертизи та підтримує прагнення до справедливості судового розгляду відшкодування завданих втрат;

- параметри результативності використання експертних висновків в судовому процесі, шляхом виокремлення факторів впливу на їх доказову цінність в розрізі трьох критеріїв: прийнятності експертного висновку, надійності свідчень судового експерта, взаємовідносин між експертом і відповідальними особами кримінального провадження, де виокремлено: використання документальної основи для оцінки доказів, об'єктивні вимірювання та розрахунки, використання баз даних, що репрезентують відповідну сукупність, використання моделей, тестування валідності та надійності системи судово-економічної експертизи за даними, що відображають сутність справи, яка розглядається. Чинниками реалізації результатів судової експертизи за параметром результативності виступають: розвиток професійних компетенцій судового експерта, розробка та впровадження експертних методик для нових цифрових об'єктів з використанням інформаційних технологій, запровадження стандартизованих норм щодо змісту експертного висновку та уніфікації процесів його складання, що підвищить якість взаємодії судової експертизи та судового розгляду справи;

набули подальшого розвитку:

- визначення предмету судово-економічної експертизи, як виявлення та дослідження фактів необ'єктивного та недостовірного відображення в системі бухгалтерського обліку та звітності господарських операцій, які стали об'єктом розслідування та розгляду правоохоронними або судовими органами, що вимагають спеціальних знань для встановлення істини та видачі відповідного експертного висновку, де, на відміну від існуючих тлумачень предмету судово- економічної експертизи, розширені сутнісні характеристики традиційних визначень через відображення подій, активів, процесів засобами бухгалтерського обліку, інформації про факти та обставини справи, фактичні дані про відображену в документах інформацію щодо економічної діяльності;

- ретроспективна періодизація процесу формування, становлення та розвитку судової бухгалтерської, а надалі - судово-економічної експертизи забезпечення діяльності судової системи, яка включає п’ять етапів, сформованих на основі характеристик історичних реалій її генезису, де І-й етап (ХV- ХVІ ст.) визначений появою регламентованого бухгалтерського обліку з наступним формуванням судової бухгалтерської експертизи, ІІ-й етап (ХVІІ ст.) характеризується ознакою створення спеціальних інститутів експертів- бухгалтерів, ІІІ-й етап (початок ХХ ст.) засвідчив розмежування сфери існування ревізії та судової бухгалтерської експертизи, ІV-й етап (кінець 60-х років ХХ ст. до початку ХХІ ст.) відрізняється оформленням судової бухгалтерської експертизи самостійною галуззю знань і з подальшим розширенням до судово-економічної, що дало змогу сформувати прогностичну характеристику V-го етапу, пов’язаного з діджиталізацією економіки та трансформацією облікового документального підтвердження фактів господарських операцій на їх віртуальні дані у хмарних технологіях;

- змістовне наповнення дефініції «спеціальні знання судово-економічної експертизи», через класифікаційні ознаки, за якими виконано групування, а саме: розмежування спеціальних та загальнодоступних знань, знання та досвід, сфера їх застосування та мета використання, приналежність до певної галузі знання - науки, технологій, мистецтва чи ремесла, з подальшою систематизацією за видами економічних знань по секторам і видам економічної галузі з виділенням спеціальних економічних знань, необхідних в процесі оцінки військових витрат оборонної галузі країни, актуалізованої масштабами втрат внаслідок військової агресії рф;

- поняття «методологія судово-економічної експертизи», в частині інтеграції ідеї синтетичної науки в якості підґрунтя використання методів і прийомів її реалізації в практичній площині, де, на відміну від існуючих напрацювань, інтеграція облікової науки, аудиту, економіки, права розглядається через стратифіковану за шістьма класифікаційними ознаками сукупність методів цих наук, а саме: за інструментом пізнання, за принципами регулювання, за раціоналізацією дій, за комбінацією дій, за формалізацією дій, за результуючим вектором пізнання, що підтримає структуровану методологічну основу проведення судово-економічних експертиз, забезпечуючи ретельні та об’єктивні дослідження;

- науково-практичні підходи до організації освітньої підготовки судового експерта в галузі економіки шляхом уніфікації процесу підготовки та навчання за запровадженою спеціалізацією «Судово-економічна експертиза» в освітніх навчальних програмах здобувачів вищої освіти другого рівня спеціальності 071 «Облік і оподаткування», розширення дисциплін та тематики судово- економічної експертизи освітніх програм першого, другого та третього рівнів підготовки здобувачів економічних спеціальностей.

Бібліографічний опис: Іванков В.М. Методологія, організація та обліково-аналітичне забезпечення судово-економічної експертизи. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.09 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності). – Державний університет «Житомирська політехніка», Житомир, 2024. - 445 с.

З рефератом дисертації можна ознайомитися за посиланням - ознайомитися 

З текстом дисертації можна ознайомитися за посиланням - ознайомитися