20 березня 2022 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №326 “Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації”. Затверджений Порядок передбачає: 1) напрями визначення шкоди та збитків, їх основні показники? 2) органи державної влади, уповноважені на затвердження та погодження методик визначення шкоди та обсягу соціальних виплат, 3) органи державної влади, відповідальні за визначення шкоди та збитків за відповідним напрямом. Визначення шкоди та збитків внаслідок збройної агресії росії здійснюється за методиками, розробленими та затвердженими окремо за певними напрямами. Перелік основних показників, які оцінюються для визначення шкоди та збитків внаслідок збройної агресії росії, наведений в Постанові окремо для кожного із напрямів та може бути доповнений у відповідних методиках. Строк для розроблення та затвердження відповідних методик становить 6 місяців та повинен бути затверджений у вересні-жовтні 2022 року.
23 березня 2022 року у Верховній Раді України було зареєстровано Проект Закону про державну реєстрацію збитків, завданих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України № 7193 від 22.03.2022. - URL: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39262
26 березня 2022 року Кабмін затвердив Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене тa знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації Постановою Кабінету Міністрів України № 380.
18 грудня 2013 року Кабінет Міністрів України затвердив своєю постановою № 947 Порядок надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації.
12 квітня 2017 року Кабінет Міністрів України постоновою № 257, затвердив Порядок проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва. Проведення обстеження об’єкта або пошкодженого об’єкта внаслідок воєнних дій може бути проведено за рішенням власника або управителя об’єкта, а також за рішенням органів місцевого самоврядування чи військовими адміністраціями. Проведення обстеження об’єкта або пошкодженого об’єкта забезпечується відповідним власником або управителем, уповноваженим органом шляхом залучення фахівців, що мають відповідну кваліфікацію, - це можуть бути або відповідальні виконавці, які пройшли професійну атестацію, або шляхом залучення відповідних організацій, у складі яких є такі виконавці. Результатом обстеження для перевірки технічного стану об’єкта є складення Звіту. Обстеження об’єкта, що проводиться в разі виявлення дефектів, пошкоджень і деформацій у процесі поточного огляду та технічного обслуговування об’єкта: 1) або прийняття рішення про подальшу експлуатацію (у т. ч. відновлення шляхом капітального ремонту, реконструкції, реставрації), 2) або демонтаж (ліквідацію) у зв’язку з пошкодженням об’єкта внаслідок позапроєктних впливів (пожежі, стихійного лиха, аварії, воєнних дій або терористичних актів).
Офіс Генерального прокурора України створив Інтернет-ресурс для документування воєнних злочинів рф в Україні. Якщо ви стали потерпілим або свідком воєнних злочинів Росії – фіксуйте та надсилайте докази! - URL: https://warcrimes.gov.ua
Також докази руйнування та шкоди приватного та державного майна, завдані Україні, можуть бути подані на державному сайті - URL: https://dokaz.gov.ua, створенному за підтримки Президента Україні, Мін'юсту, Офісу Генерального прокурора, інших організацій для документування воєнних злочинів. Там аналогічні чотири кроки подання доказів: вказати об’єкт, завантажити фото до та після руйнування, коротко описати, що сталося та надати телефони для зв’язку.
У ситуації, коли ви не можете звернутись за проведенням обстеження в Порядку №257 (ведення бойових дій, тимчасова окупація тощо), то для зруйнованих підприємств, виробничих об’єктів, обладнання та іншого нерухомого майна можна пускати у хід всі діючі механізми та технічні засоби: фото- та відеозйомка, акти органів державної влади (зокрема, Нацполіції чи ДСНС щодо факту пожежі чи інших руйнувань, якщо відповідні органи викликались на місце події та фіксували їх). Варто звернути увагу й на такі можливості як складення актів огляду майна комісії по підприємству у довільній формі. При цьому можна скористатись національним стандартом ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану».
Визначити орієнтовний розмір збитків можуть судові експерти до яких потрібно звернутися, у тому числі розмір завданої моральної шкоди. Судові експерти можуть провести оцінку розміру заподіяної шкоди (збитків)!!! Для того щоб підрахувати розмір заподіяної шкоди - вам будуть потрібні судові експерти психологи щодо визначення моральної шкоди (моральних страждань) та судові експерти будівельники, товарознавці щодо визначення матеріальної шкоди.
Перелік затверджених Методик станом на 31 липня 2022 року:
1. Методика визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затверджена наказом Міністерства аграрної плітики та продовольства України від 18.05.2022 № 295.- URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0586-22#Text
Текст Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
1. Цей Порядок встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі - шкода та збитки).
2. Визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за такими напрямами:
1) людські втрати та пов’язані з ними соціальні витрати - напрям, що включає всі людські втрати (смерть або каліцтво цивільних осіб), що виникли в результаті збройної агресії Російської Федерації, а також витрати, пов’язані з призначенням різних видів державної соціальної допомоги та наданням соціальних послуг.
Основні показники, які оцінюються:
кількість цивільних осіб, загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації;
кількість цивільних осіб, які втратили місце проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації;
кількість цивільних осіб, які отримують пенсію у разі втрати годувальника за осіб, загиблих в результаті бойових дій;
кількість цивільних осіб з інвалідністю, у тому числі дітей з інвалідністю, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних в результаті бойових дій і пов’язаних із ними нещасних випадків, яким надаються соціальні гарантії та різні види державної соціальної допомоги;
кількість дітей, батьки або один з батьків яких загинули (загинув) у результаті збройної агресії Російської Федерації.
Визначення шкоди та обсягу соціальних виплат, які забезпечуються відповідно до законодавства, у грошовій формі здійснюється згідно з методикою, затвердженою наказом Мінсоцполітики, за погодженням з Мінреінтеграції.
Відповідальним за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є Мінсоцполітики;
2) економічні втрати, пов’язані з людськими втратами, - напрям, що включає непрямі економічні втрати, пов’язані із зменшенням чисельності населення та відповідного зменшення економічних показників країни.
Основні показники, які оцінюються:
втрати валового внутрішнього продукту через загибель людей;
втрати валового внутрішнього продукту через інвалідність осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Визначення шкоди та збитків у грошовій формі здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Мінекономіки, за погодженням з Мінреінтеграції.
Відповідальним за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є Мінекономіки;
3) військові втрати - напрям, що включає людські та матеріальні військові втрати і витрати, пов’язані з бойовими діями.
Основні показники, які оцінюються:
людські втрати (загибель, смерть військовослужбовців Збройних Сил, інших складових сил оборони) під час участі в антитерористичній операції, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;
витрати на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців під час участі в антитерористичній операції, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;
матеріальні військові втрати та витрати, пов’язані з бойовими діями;
витрати на утилізацію пошкодженої техніки і боєприпасів;
витрати, пов’язані з розмінуванням зон бойових дій;
кошти, стягнуті з Міноборони та інших суб’єктів сектору безпеки і оборони на підставі рішень судів України, за втрати, завдані протиправними діями Російської Федерації у вигляді терористичних актів, диверсій.
Визначення шкоди та збитків здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Міноборони, за погодженням з Мінреінтеграції.
Відповідальним за визначення шкоди та обсягу збитків за наведеним напрямом є Міноборони;
4) втрати, пов’язані із забезпеченням публічної безпеки і порядку, боротьби із злочинністю, забезпеченням безпеки дорожнього руху, - напрям, що включає людські та матеріальні втрати і витрати правоохоронних органів, пов’язані із забезпеченням публічної безпеки і порядку, боротьби із злочинністю, забезпеченням безпеки дорожнього руху.
Основні показники, які оцінюються:
людські втрати (загибель, смерть працівників правоохоронних органів, осіб рядового і начальницького складу) під час участі в антитерористичній операції, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;
витрати на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівників правоохоронних органів, осіб рядового і начальницького складу під час участі в антитерористичній операції, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;
матеріальні втрати правоохоронних органів, пов’язані із забезпеченням публічної безпеки і порядку, боротьби із злочинністю, забезпеченням безпеки дорожнього руху в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;
витрати на утилізацію (списання) пошкодженої техніки та іншого майна.
Визначення шкоди та збитків в натуральній і грошовій формі здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом МВС, за погодженням з Мінреінтеграції.
Відповідальним за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є МВС;
5) втрати житлового фонду та об’єктів благоустрою - напрям, що включає втрати житлового фонду (житла), об’єктів благоустрою, фактичні витрати, здійснені для їх відновлення, та витрати, необхідні для відновлення пошкодженого та зруйнованого житлового фонду та об’єктів благоустрою.
Основні показники, які оцінюються:
вартість зруйнованого та пошкодженого житлового фонду (житла);
фактичні витрати, здійснені для відновлення пошкодженого житлового фонду (житла);
витрати, необхідні для відновлення житлового фонду (житла);
фактичні витрати, здійснені для відновлення зруйнованих та пошкоджених об’єктів благоустрою;
витрати на демонтаж зруйнованих житлового фонду та об’єктів благоустрою;
інші показники та параметри, якими визначається розмір шкоди та збитків внаслідок втрати житлового фонду та об’єктів благоустрою, спричинених збройною агресією Російської Федерації.
Визначення шкоди та обсягу збитків здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Мінрегіону за погодженням з Мінреінтеграції;
{Підпункт 5 пункту 2 в редакції Постанови КМ № 700 від 14.06.2022}
5-1) втрати об’єктів громадських будівель - напрям, що включає втрати громадських будівель (об’єктів освіти, спорту, соціального захисту, охорони здоров’я, культури, адміністративних будівель тощо), фактичні витрати, здійснені для їх відновлення.
Основні показники, які оцінюються:
вартість зруйнованих та пошкоджених громадських будівель;
фактичні витрати, здійснені для відновлення пошкоджених громадських будівель;
витрати на демонтаж зруйнованих об’єктів громадських будівель;
інші показники та параметри, якими визначається розмір шкоди та збитків внаслідок втрати об’єктів громадських будівель, спричинених збройною агресією Російської Федерації.
Визначення шкоди та обсягу збитків здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Мінрегіону за погодженням Мінреінтеграції;
{Пункт 2 доповнено підпунктом 5-1 згідно з Постановою КМ № 700 від 14.06.2022}
5-2) втрати об’єктів житлово-комунального господарства - напрям, що включає зруйновані і пошкоджені об’єкти у сфері теплопостачання, об’єкти водопостачання і водовідведення і решту об’єктів житлово-комунального господарства, знищення яких має безпосередній вплив на санітарні та гігієнічні умови проживання жителів населених пунктів.
Основні показники, які оцінюються:
вартість знищених або пошкоджених об’єктів житлово-комунального господарства;
фактичні витрати, здійснені для відновлення об’єктів житлово-комунального господарства;
витрати на демонтаж зруйнованих споруд, утилізацію (списання) пошкодженої техніки та іншого майна;
інші показники та параметри, якими визначається розмір шкоди та збитків внаслідок втрати об’єктів житлово-комунального господарства, спричинених збройною агресією Російської Федерації.
Визначення шкоди та обсягу збитків здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Мінрегіону за погодженням з Мінреінтеграції;
{Пункт 2 доповнено підпунктом 5-2 згідно з Постановою КМ № 700 від 14.06.2022}
6) втрати земельного фонду - напрям, що включає втрати земельного фонду, а також пов’язану з ними упущену вигоду.
Основні показники, які оцінюються:
фактичні витрати на рекультивацію земель, які були порушені внаслідок бойових дій, будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій для облаштування державного кордону;
завдані збитки власникам (землекористувачам) земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
витрати на відновлення меліоративних площ;
витрати на розмінування.
Визначення шкоди та збитків здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Мінагрополітики, за погодженням з Мінреінтеграції.
Відповідальними за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є обласні, Київська міська державні адміністрації (на період воєнного стану - військові адміністрації);
7) втрати лісового фонду - напрям, що включає втрати лісонасаджень та пов’язані із ними витрати.
Основні показники, які оцінюються:
втрати лісогосподарського виробництва, спричинені обмеженням прав землекористувачів;
втрати пошкодженої, знищеної або вкраденої заготовленої лісопродукції;
неотримані доходи лісокористувачів, заподіяні тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, від:
- непроведення рубок (вартість лісопродукції, рентна плата);
- неможливості здійснювати побічне користування (зокрема заготівлю березового соку, ягід, грибів);
витрати на підготовку ґрунту під створення лісових культур;
витрати та неотримані доходи мисливського господарства (зокрема неможливість проведення полювання, знищення або пошкодження вольєрів, втрати кількості диких тварин, спричинені невчасним здійсненням біотехнічних заходів).
Визначення шкоди та збитків, заподіяних лісовому фонду, здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Міндовкілля за поданням Держлісагентства за погодженням з Мінреінтеграції.
Визначення шкоди та збитків, заподіяних внаслідок знищення або пошкодження лісових розсадників, лісових культур, та шкоди, завданої біоресурсам, здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Міндовкілля за поданням Держекоінспекції за погодженням з Мінреінтеграції.
Відповідальними за визначення шкоди та збитків за наведеними напрямами є Держекоінспекція та Держлісагентство;
{Підпункт 7 пункту 2 в редакції Постанови КМ № 551 від 29.04.2022}
8) втрати надр - напрям, що включає втрати надр, завдані самовільним їх користуванням, а також шкоду, завдану навколишньому природному середовищу під час самовільного користування надрами.
Основні показники, які оцінюються:
обсяг самовільного, зокрема незаконного, користування надрами;
шкода та збитки, завдані навколишньому природному середовищу внаслідок самовільного користування надрами.
Визначення шкоди та збитків від обсягу самовільного, зокрема незаконного, користування надрами здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Міндовкілля за поданням Держгеонадр за погодженням з Мінреінтеграції.
Відповідальними за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є Держгеонадра.
Визначення шкоди та збитків, завданих навколишньому природному середовищу внаслідок самовільного користування надрами, здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Міндовкілля за поданням Держекоінспекції за погодженням з Мінреінтеграції.
Відповідальною за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є Держекоінспекція;
{Підпункт 8 пункту 2 в редакції Постанови КМ № 551 від 29.04.2022}
9) втрати акваторії - напрям, що включає втрачену частину територіального моря, виключної морської (економічної) зони та внутрішніх морських вод України в Азовському та Чорному морях.
Основні показники, які оцінюються:
упущена вигода, пов’язана з обмеженням мореплавства внаслідок втрати частини територіального моря, виключної морської (економічної) зони та внутрішніх морських вод України в Азовському та Чорному морях.
Визначення збитків здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Мінінфраструктури за погодженням з Мінреінтеграції;
шкода, заподіяна навколишньому природному середовищу в межах територіального моря, виключної морської (економічної) зони та внутрішніх морських вод України в Азовському та Чорному морях.
Визначення шкоди та збитків здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Міндовкілля за поданням Держекоінспеції за погодженням з Мінреінтеграції.
Відповідальними за визначення шкоди та збитків за наведеними напрямами є Мінінфраструктури та Держекоінспекція;
{Підпункт 9 пункту 2 в редакції Постанови КМ № 551 від 29.04.2022}
10) збитки, завдані природно-заповідному фонду, - напрям, що включає збитки, завдані територіям та об’єктам природно-заповідного фонду, та пов’язані із ними витрати.
Основним показником, який оцінюється, є збитки, завдані територіям та об’єктам природно-заповідного фонду внаслідок пошкодження чи знищення природних комплексів та об’єктів у їх межах.
Визначення шкоди та збитків здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Міндовкілля за поданням Держекоінспеції за погодженням з Мінреінтеграції.
Відповідальною за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є Держекоінспекція;
{Підпункт 10 пункту 2 в редакції Постанови КМ № 551 від 29.04.2022}
11) втрати інфраструктури транспорту, телекомунікаційної мережі і зв’язку - напрям, що включає зруйновані або пошкоджені автомобільні, залізничні шляхи, транспортні розв’язки, телекомунікаційні мережі та інші об’єкти транспортної інфраструктури.
Основні показники, які оцінюються:
протяжність втрачених, знищених або пошкоджених автомобільних доріг та їх складових;
протяжність втрачених, знищених або пошкоджених залізничних колій;
втрачені, знищені або пошкоджені об’єкти транспортної інфраструктури;
втрачені, знищені або пошкоджені об’єкти рухомого майна транспорту та телекомунікаційної мережі і зв’язку;
втрачені, знищені або пошкоджені об’єкти зв’язку, телекомунікаційні мережі.
Визначення шкоди та збитків здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Мінінфраструктури, за погодженням з Мінцифри та Мінреінтеграції.
Відповідальним за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є Мінінфраструктури;
12) втрати енергетичної інфраструктури - напрям, що включає зруйновані газо-, нафтопроводи, лінії електропередачі, інші об’єкти енергетичної інфраструктури.
Основні показники, які оцінюються:
протяжність втрачених, знищених або пошкоджених газо-, нафтопроводів;
протяжність втрачених, знищених або пошкоджених ліній електропередачі;
вартість втрачених, знищених або пошкоджених об’єктів енергетичної інфраструктури;
вартість втрат (витоку) природного газу у разі пошкодження газопроводів та газорозподільних станцій.
Визначення шкоди та збитків здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Міненерго, за погодженням з Мінреінтеграції.
Відповідальним за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є Міненерго;
13) втрати культурної спадщини - напрям, що включає втрати об’єктів культурної спадщини.
Основні показники, які оцінюються:
вартість шкоди, завданої пам’ятці культурної спадщини;
вартість шкоди, завданої незаконними археологічними дослідженнями;
моральна шкода, завдана у зв’язку з відсутністю доступу громадян держави до культурної спадщини України.
Визначення вартості моральної шкоди та шкоди, завданої незаконними археологічними дослідженнями, здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом МКІП, за погодженням з Мінреінтеграції.
Відповідальним за визначення шкоди за наведеним напрямом є МКІП;
14) економічні втрати підприємств - напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.
Основні показники, які оцінюються:
вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна державних підприємств;
вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна підприємств недержавної форми власності;
упущена вигода державних підприємств;
упущена вигода підприємств недержавної форми власності;
втрати державних підприємств від неоплачених товарів, робіт та послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях;
втрати підприємств недержавної форми власності від неоплачених товарів робіт та послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях.
Визначення шкоди та збитків підприємств здійснюється відповідно до методики, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна, за погодженням з Мінреінтеграції.
Відповідальними за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є:
міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, які є уповноваженими органами управління, - в частині підприємств, що належать до сфери їх управління;
обласні, Київська міська державні адміністрації (на період воєнного стану - військові адміністрації), - в частині підприємств недержавної форми власності, які знаходяться на території відповідних областей та м. Києва;
15) втрати установ та організацій - напрям, що включає втрати установ та організацій усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна (крім втрат громадських будівель та споруд комунальної власності, які відносяться до підпункту 5-1 пункту 2 цього Порядку).
{Абзац перший підпункту 15 пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 700 від 14.06.2022}
Основні показники, які оцінюються:
вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна державних установ та організацій;
вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна установ та організацій недержавної форми власності;
упущена вигода державних установ та організацій;
упущена вигода установ та організацій недержавної форми власності.
Визначення шкоди та збитків здійснюється відповідно до методики, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна, за погодженням з Мінреінтеграції.
Відповідальними за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є:
міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, які є уповноваженими органами управління, - в частині установ та організацій, що належать до сфери їх управління;
обласні, Київська міська державні адміністрації (на період воєнного стану - військові адміністрації), - в частині установ та організацій недержавної форми власності, які знаходяться на території відповідних областей та м. Києва;
16) шкода, завдана земельним ресурсам, - напрям, що включає шкоду, зумовлену забрудненням і засміченням земельних ресурсів.
Основні показники, які оцінюються:
шкода, завдана ґрунтам та земельним ділянкам внаслідок забруднення ґрунтів речовинами, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості;
шкода, завдана ґрунтам та земельним ділянкам внаслідок засмічення земельних ділянок сторонніми предметами, матеріалами, відходами та/або іншими речовинами.
Визначення шкоди та збитків здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Міндовкілля за поданням Держекоінспекції за погодженням з Мінреінтеграції.
Відповідальною за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є Держекоінспекція;
{Пункт 2 доповнено підпунктом 16 згідно з Постановою КМ № 551 від 29.04.2022}
17) шкода, завдана атмосферному повітрю, - напрям, що включає шкоду, завдану викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Основні показники, які оцінюються:
обсяг неорганізованих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря або сумішей таких речовин;
збитки, завдані атмосферному повітрю неорганізованими викидами забруднюючих речовин або сумішей таких речовин.
Визначення шкоди та збитків здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Міндовкілля за поданням Держекоінспекції за погодженням з Мінреінтеграції.
Відповідальною за визначення шкоди та збитків за наведеним напрямом є Держекоінспекція;
{Пункт 2 доповнено підпунктом 17 згідно з Постановою КМ № 551 від 29.04.2022}
18) збитки, завдані водним ресурсам та об’єктам водогосподарської інфраструктури, - напрям, що включає забруднення, засмічення, вичерпання та інші дії, які можуть погіршити умови водопостачання, завдати шкоди здоров’ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об’єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості ґрунтів та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.
Основні показники, які оцінюються:
упущена вигода у зв’язку з обмеженням використання вод, зокрема для задоволення потреб галузей економіки у водних ресурсах (рентна плата, екологічний податок, надання послуг);
упущена вигода у зв’язку з погіршенням екологічного стану/потенціалу або хімічного стану масивів поверхневих вод, екологічного стану морських вод;
шкода, заподіяна внаслідок забруднення та засмічення вод, порушення встановлених режимів роботи штучних водних об’єктів і водогосподарських систем та самовільного користування водними ресурсами;
обсяг самовільного, зокрема незаконного, користування водними ресурсами;
потреби на відновлення водних об’єктів, які були порушені внаслідок бойових дій;
знищені або пошкоджені об’єкти водогосподарської інфраструктури (зокрема насосні станції, що здійснюють перекачування річкового стоку та паводкових вод, шлюзи-регулятори);
упущена вигода у зв’язку з обмеженням доступу до використання рибних та інших водних живих ресурсів.
Визначення збитків (крім заподіяних внаслідок забруднення та засмічення вод, самовільного користування водними ресурсами) здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Міндовкілля за поданням Держводагентства за погодженням з Мінреінтеграції.
Визначення шкоди та збитків, заподіяних внаслідок забруднення та засмічення вод, самовільного користування водними ресурсами, здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Міндовкілля за поданням Держекоінспекції за погодженням з Мінреінтеграції.
Визначення шкоди та збитків (упущеної вигоди) у зв’язку з обмеженням доступу до використання рибних та інших водних живих ресурсів здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Мінагрополітики за погодженням з Мінреінтеграції.
Відповідальними за визначення шкоди та збитків за наведеними напрямами є Держекоінспекція, Держводагентство та Мінагрополітики.
{Пункт 2 доповнено підпунктом 18 згідно з Постановою КМ № 551 від 29.04.2022}
3. Переліки основних показників в межах кожного напряму не є вичерпними і можуть бути доповнені у зазначених методиках.
4. До підготовки проектів зазначених методик та здійснення оцінки шкоди і втрат можуть залучатися представники неурядових організацій, незалежних інформаційно-аналітичних центрів та громадських організацій.
5. Факт фіксації пошкоджень або руйнації будівель та споруд, зумовлених збройною агресією Російської Федерації, здійснюється відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473.
{Порядок доповнено пунктом 5 згідно з Постановою КМ № 700 від 14.06.2022}
26 березня 2022 року Кабмін затвердив Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене тa знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації Постановою № 380 .
Інформаційне повідомлення може бути подане до Реєстру пошкодженого та знищеного майна:
- самостійно
- засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг у Портал Дія;
- з використанням мобільного додатку Порталу Дія у разі наявності реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
- через адміністратора центру надання адміністративних послуг або нотаріуса.
Інформаційне повідомлення повинне містити містити:
для фізичних осіб: прізвище, власне ім’я, по батькові ( за наявності) особи; реєстраційний номер облікової картки платника податків особи ( у разі використання додатку Порталу Дія) або серію та номер паспорта, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності).
для юридичних осіб - про організаційно-правову форму, найменування, юридичної особи; ідентифікаційний код згідно ЄДРПОУ;
контактні дані особи (номер телефону, адреса електронної пошти)
відомості про нерухоме майно;
відомості про кількість осіб, що проживали в нерухомому майні ( для житлового фонду)
відомості про пошкодження або знищення нерухомого майна (дата та орієнтовний час настання події, опис пошкодження, зокрема площа або протяжність пошкодженого нерухомого майна, фото-, відеофіксація (за наявності)
Для подання інформаційного повідомлення необхідно
створити особистий електронний кабінет користувача на порталі Дія та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію.
Зокрема, для фізичних осіб з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, кваліфікованого електронного підпису та печатки, а також інших засобів ідентифікації, які мають змогу одночасно встановлювати особу.
Заповнити інформаційне повідомлення, яке формується засобами Порталу Дія.
Загалом сформоване інформаційне повідомлення вважається отриманим у день його подання та підлягає реєстрації та зберіганню на Порталі Дія. Також інформація внесена до реєстру пошкодженого та знищеного майна – є відкритою і загальнодоступною, крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків, паспортних даних, місця проживання фізичної особи, інших персональних даних.
Наразі робота над законодавчим регулюванням визначення шкоди та збитків, а також виплат завданих Україні та українцям внаслідок збройної агресії російської федерації, триває і надалі.
У презентації наведена інформація про порядок дій, які необхідно виконати для подальшого відшкодування збитків, що пов’язані з пошкодженням майна та/або перешкодами ведення господарської діяльності підприємства внаслідок російської агресії. Для перегляду презентації натисніть на зображення.
