23 листопада 2021 у Верховній Раді України зареєстрований законопроект щодо судово-експертної реформи за участю науковців, експертів Всеукраїнської незалежної науково-дослідної експертної спілки та головного редактора журналу кандидата психологічних наук, доцента Назарова Олега Анатолійовича. Реєстраційний номер Проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про судову експертизу» 6284-3, дата реєстрації - 23.11.2021. Законопроект було підтримано 5 народними депутатами України, які виступили ініціаторами його реєстрації та розгляду у Верховній Раді України: Тарасенко Тарас Петрович (IX скликання), Павлюк Максим Васильович (IX скликання), Кузнєцов Олексій Олександрович (IX скликання), Мазурашу Георгій Георгійович (IX скликання), Хоменко Олена Вікторівна (IX скликання). Головним комітетом, який буде його розглядати законопроект визначено: Комітет з питань правової політики (Костін А.Є.).
До авторського колективу проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судову експертизу» увійшли:
ЯРОСЛАВ Юрій - кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри транспортного права та логістики Національного транспортного університету, заст. голови Всеукраїнської незалежної науково-дослідної експертної спілки, судовий експерт з 1972 р. (контактна особа, тел.:+380503154386);
НАЗАРОВ Олег - кандидат психологічних наук, доцент, експерт-психолог, судовий експерт з 2000 р., поліграфолог, редактор реферативно-наукового журналу «Судово-психологічна експертиза. Застосування поліграфа і спеціальних знань в юридичній практиці», член Всеукраїнської незалежної науково-дослідної експертної спілки (контактна особа, тел.:+380980118563);
АВДЄЄВА Галина - кандидат юридичних наук, доцент, провідний науковий співробітник Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України; доцент кафедри криміналістики Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, судовий експерт з 1986 р. (контактна особа, тел.: +380677800577);
ІСАКОВИЧ Богдана – голова Всеукраїнської незалежної науково-дослідної експертної спілки, судовий експерт з 1984 р. (контактна особа, тел.:+380674022604).
Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту:
Досягнення істини в судочинстві проходить на підставі всебічного аналізу фактів-доказів у справі. Окремі факти для своєї інтерпретації вимагають використання спеціальних знань судових експертів. Основними вимогами при виборі експерта виступають його компетентність та незалежність. Принцип незалежності займає вагоме місце серед інших принципів експертної діяльності - законності, об’єктивності та повноти досліджень (ст.3 Закону України «Про судову експертизу»). Незалежності судового експерта приділена велика увага в «Керівних принципах щодо ролі призначення судом експертів у судових процесах держав – членів Ради Європи», затверджених єврокомісією з питань ефективності правосуддя (CEPEJ) на 24 пленарному засіданні 11-12.12.2014 року.
На ствердження вказаних принципів Президентом України Указом від 08.11.2019 №837/2019 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» проголошено необхідність «3) у сферах правової політики, забезпечення прав і свобод людини і громадянина: (…) б) до 31 грудня 2020 року - стосовно: розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України законопроектів: (…) - про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення системи самоврядування судових експертів, запровадження рецензування висновку судового експерта та визначення граничних строків проведення судових експертиз.» (абз.3, пп. «б», п. 3 Указу).
Необхідність таких кроків викликана рядом факторів, що існують довгий час в сфері судової експертизи та мають тенденції до погіршення стану. Судова експертиза сучасного зразка – це зарегульована, централізована система установ, що повністю контролюють процес підготовки висновку експерта, безпосередньо діяльність судового експерта та мають безумовні важелі впливу на експерта при реалізації ним експертної діяльності.
За діючою доктриною є 3 групи судових експертів - це державні, які працюють в спеціалізованих державних судово-експертних установах (СЕУ), що вже є відомчим обмеженням незалежності (наприклад, в структурі МВС знаходиться як досудове слідство (замовник експертних досліджень), так і експертні служби), недержавні (приватні), які працюють індивідуально або в недержавних підприємствах, а також фахівці зі спеціальних знань з галузей науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо. Перші дві групи діють на постійній основі, повинні бути атестовані і мати кваліфікаційне свідоцтво за певною експертною спеціальністю, інформація про них подається до Реєстру атестованих експертів, який ведеться Мінюстом України. Недержавні (приватні) експерти навчаються (стажуються) в СЕУ Мінюсту України, атестуються (переатестуються) в Центральній експертно-кваліфікаційній комісії (ЦЕКК) Мінюсту України, там же розглядаються їх дисциплінарні справи, рецензуються експертні висновки та робляться перевірки їх діяльності, їм, в порівнянні з державними експертами, дозволено виконувати тільки половину (точніше 53,3%) від загального переліку тарифікованих експертиз. Конфлікт інтересів, який виходить із підпорядкованості приватної експертизи, викриває її обмежену незалежність, впливає на ствердження принципу змагальності в судочинстві, як важливішої підстави неухильного досягнення істини в судочинстві. 3-я група експертів – фахівці – залучаються до проведення експертиз, як правило, епізодично, їм не треба мати спеціального дозволу від держави (свідоцтва), вибір їх замовником проходить за формально-якісними показниками компетентності, тому ця гілка експертизи реально є найбільш незалежною.
Монополія державних спеціалізованих експертних установ на проведення значної за обсягом кількості судових експертиз, закріплена в частині 3 статті 7 Закону України «Про судову експертизу», перешкоджає реалізації принципу змагальності сторін в судочинстві та права громадян на справедливе правосуддя, у тому числі – на самостійне залучення стороною найбільш кваліфікованих незалежних експертів та фахівців. Це призводить і до порушення конституційного права на професію фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих експертних установ, але мають намір здійснювати експертну діяльність (ст. 43 Конституції України).Поява самоврядних експертних організацій дозволить усунути монополію державної судової експертизи, дасть імпульс для розвитку дійсно незалежної приватної експертизи, що буде сприяти становленню наукової змагальності в судочинстві.
Невирішеним питанням в Україні є й децентралізація у галузі судово-експертної діяльності і підготовки судових експертів, визначення структури, повноважень та функцій самоврядних професійних громадських організацій судових експертів.
Крім того, потребує врегулювання питання не лише незалежності судового експерта, а і гарантій його діяльності. Продовжує залишатися серйозною проблемою при здійсненні судово-експертної діяльності втручання в діяльність судового експерта, що негативно впливає на його діяльність. Непоодинокими є випадки неправомірних дій відносно експерта під час здійснення ним експертної діяльності, внаслідок чого вчиняється тиск на експертів. Також, на даний час важливо в законодавчій площині врахувати зміни, які відбулися в роботі недержавних (приватних) судових експертів за останні роки та забезпечити розвиток їх судово-експертної діяльності, створивши належні умови для самоврядування недержавних (приватних) судових експертів, їх автономії та згуртування.
Мета та завдання законопроекту:
Метою законопроекту є нормативна побудова сфери судової експертизи на принципах самоврядності, професійності та рівного доступу до професії., що стане гарантією професійної та неупередженої експертної діяльності. З іншої сторони, запропоновані зміни сприятимуть реалізації ефективного, справедливого, неупередженого та своєчасного захисту прав і свобод осіб на справедливе правосуддя.
Завданнями законопроекту є:
- Визначення суб’єкта експертної діяльності з урахуванням ключової ролі експерта у її здійсненні, незалежно від форми власності установи, в якій працює експерт;
- запровадження рецензування висновку судового експерта для підвищення його якості;
- децентралізація і демонополізація у галузі судово-експертної діяльності, підготовки і перепідготовки судових експертів, їх атестації та реєстрації;
- визначення структури, повноважень та функцій громадських організацій судових експертів.
Загальна характеристика основних змін:
1. Ефективний захист професійних прав судових експертів та гарантії їх діяльності. Для реалізації професійних прав, реального захисту честі і гідності судового експерта необхідно передбачити відповідні гарантії у профільному законі. Для сприяння у реалізації цього завдання судовому експерту встановлюється особливий режим захисту та кримінального переслідування.
2. Змагальність як засада судочинства. Концептуально змінений підхід до визначення суб’єкта судово-експертної діяльності. Зокрема, зміщений акцент з експертної установи, як суб’єкта судово-експертної діяльності на, безпосередньо, судового експерта. Такий підхід дозволяє персоналізувати відповідальність за якість експертної діяльності та вирівняти статус судових експертів , незалежно від установи, в якій працює судовий експерт: «Судово-експертну діяльність здійснюють судові експерти державних спеціалізованих установ, їх територіальних філій, експертних установ комунальної форми власності, а також інших (не спеціалізованих) судово-експертних установ, будь-якої форми власності, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань, у порядку та на умовах, визначених цим Законом.»
3. Децентралізація і демонополізація судово-експертної діяльності. На виконання п. б ч. 3 Указу Президента України №837/2019 від 8 листопада 2019 року «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» законопроектом передбачено:
– здійснення нормативного закріплення діяльності громадської організації судових експертів будь-якого експертного напряму (напрямів);
– надання рівних прав державним і недержавним (приватним) судовим експертам на виконання всіх видів судових експертиз;
– надання рівних прав державним спеціалізованим експертним установам, вищим навчальним закладам, які здійснюють підготовку за спеціальністю «8.18010003. Судова експертиза (освітньо-кваліфікаційний рівень магістра), центрам міжвідомчої підготовки судових експертів та самоврядним професійним громадським організаціям судових експертів у підготовці, перепідготовці та атестації судових експертів, рішенні дисциплінарних справ.
4. Визначення граничних строків проведення судових експертиз. Обмежуються строки проведення судової експертизи, відповідно до вимог Указу Президента від 08.11.2019 №837/2019 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави». Зокрема, статтею 72 передбачено «Строк проведення експертизи (обстеження, дослідження) не повинен перевищувати 90 календарних днів і встановлюється експертом (спеціалістом) за письмовою домовленістю із замовником, в тому числі більший строк проведення експертизи за потреби після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів у строк не більше 10 календарних днів.» Такі обмеження позитивно вплинуть на захист прав і свобод громадян в частині розгляду їх справ у розумні строки.
5. Удосконалення атестаційних та дисциплінарних процедур. Статтею 17 визначені питання створення та діяльності Експертно-кваліфікаційних комісій. Зокрема, децентралізується процедура присвоєння та позбавлення кваліфікації судового експерта за рахунок можливості створення ЕКК при профільних закладах освіти та громадських організацій судових експертів. Зокрема, зазначається «Експертно-кваліфікаційні комісії з присвоєння кваліфікації судового експерта можуть також утворюватися за потреби при закладах освіти в галузі судової експертизи здійснюється суб’єктами, які мають відповідну ліцензію на здійснення освітньої діяльності та відповідають вимогам встановленим законодавством, які здійснюють підготовку судових експертів для атестації судових експертів, які пройшли початкову підготовку.
Присвоєна кваліфікація судового експерта та свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта є безстроковим.
Для присвоєння та позбавлення кваліфікації судового експерта особам які не є працівниками державних спеціалізованих установ, створюються експертно-кваліфікаційні комісії при громадських організаціях судових експертів».
Статтею 21 деталізуються процедури кадрового забезпечення сфери судової експертизи через децентралізації підготовки кадрів, що суттєво знизить фінансове навантаження на державні установи судових експертиз, що в свою чергу забезпечує економію коштів Державного бюджету.
6 Розширення допоміжних засобів для підвищення якості підготовки висновку експерта. З метою підвищення якості висновку, його відповідності методичним вимогам, а також вдосконалення професійної майстерності експерта здійснюється рецензування висновку. Рецензування висновку проводиться атестованими судовими експертами, які мають не менш ніж п’ятирічний стаж експертної роботи з експертної спеціальності за якою складено висновок, поданий на рецензування. Рецензія не може бути використана в якості джерела доказів у будь-якому виді судочинства.
7. Створення системи самоврядування судових експертів. Новим розділом V створено систему самоврядування судових експертів та визначено статус громадських організацій судових експертів. По тексту Закону передбачені також окремі повноваження громадських організацій судових експертів. Зокрема, ч.3 ст.8 визначено, що «Системою самоврядування судових експертів є громадські організації судових експертів, що об'єднують фізичних осіб, які отримали кваліфікацію судового експерта з певної експертної спеціальності в порядку, встановленому цим Законом, та здійснюють повноваження з громадського регулювання судово-експертної діяльності».
Створення системи самоврядування судових експертів є вимогою Указу Президента від 08.11.2019 №837/2019 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави», що направлено на забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Дозволяє створити дійсно незалежну та професійну сферу судової експертизи.
З листопада 2019 року в Україні триває судово-експертна реформа яка була ініційована 8 листопада 2019 року Президентом України Володимиром Зеленським одночасно з підписанням Указу Президента №837/2019 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави». Згідно з Указом, Кабінет Міністрів України до 31 грудня 2020 року мав розробити законопроєкти та внести на розгляд Верховної Ради України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення системи самоврядування судових експертів, запровадження рецензування висновку судового експерта та визначення граничних строків проведення судових експертиз.
ГО «Всеукраїнська незалежна науково-дослідна експертна спілка» з 2018 року на постійній основі займається законодавчою ініціативою щодо вдосконалення діяльності судових екпертів та включена Комітетом з питань правоохоронної діяльності до внутрішньої бази Комітету громадських організацій та незалежних експертів для залучення на добровільних засадах до законотворчої діяльності в Верховній Раді України (лист Комітету Верховної Ради України від 10.10.2019 № 04-27/13-348). В 2019 році у тому числі за активної участі ГО «ВННДЕС» було скасовані так звані «правки Лозового» та прийняті в діючій редакції Закона № 187-IX від 04.10.2019 зміни до статей 243, 244 КПК України.
ВИСНОВОК: запропонований ГО «Всеукраїнська незалежна науково-дослідна експертна спілка» законопроект пропонує виконати в повному обсязі Указ Президента №837/2019 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» та створити ефективну і дієву систему самоврядування судових експертів в Україні шляхом збереження існуючих професійних експертних громадських організацій, надавши їм Міністерством юстиції статус - громадської організації судових експертів та право самостійно утворювати експертно-кваліфікаційні, дисциплінарні комісії, організовувати спільно з закладами освіти навчання судових експертів, їх підвищення кваліфікації. Міністерство юстиції за законопроектом буде розробляти стратегію та програми розвитку громадських організацій судових експертів і подавати їх на затвердження Кабінету Міністрів України, систематично відстежувати та аналізувати потреби в галузі судових експертиз, вносити пропозиції щодо обсягів і напрямів державної підтримки громадських організацій судових експертів тощо. У положеннях законопроекту пропонується також дозволити навчальним закладам, які мають відповідну ліцензію на освітню діяльність, організовувати навчання судових експертів за експертними спеціальностями, наприклад у Національної академії внутрішніх справ створювати експертно-кваліфікаційні комісії для присвоєння кваліфікації судових експертів з обов’язковою участю у їх складі діючих судових експертів та спеціаліста у галузі права. Крім того, окремі статті присвячені підсиленню захисту судового експерта від незаконного впливу на його діяльність з боку правоохоронних органів, сторонніх осіб шляхом проведення стосовно судового експерта оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, введення права на проведення таких дій виключно з дозволу суду. Також буде заборонятися ототожнювати судового експерта зі стороною захисту чи обвинувачення та здійснювати дисциплінарне провадження стосовно судового експерта лише в особливому порядку. Крім того, в статтю 347 Кримінального кодексу України вводиться доповнення щодо кримінальної відповідальності за умисне знищення або пошкодження майна судового експерта. Запровадити вказані зміни ГО пропонує шляхом оновлення діючого Закону України «Про судову експертизу».
Картка законопроекту щодо судово-експертної реформи на офіційному сайті Верховної Ради України:
1. Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про судову експертизу». Редакція законопроекту: Альтернативний.
Номер, дата реєстрації: 6284-3 від 23.11.2021
2. Суб'єкт права законодавчої ініціативи: народний депутат України.
Ініціатор(и) законопроекту: Тарасенко Тарас Петрович (IX скликання), Павлюк Максим Васильович (IX скликання), Кузнєцов Олексій Олександрович (IX скликання), Мазурашу Георгій Георгійович (IX скликання), Хоменко Олена Вікторівна (IX скликання).
3. Головний комітет: Костін А.Є. Комітет з питань правової політики
4. URL картки законопроекту: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=73261
Традиційно, нагадуємо користувачам журналу, що науковий журнал запроваджує надання послуг «Консультація»: запит на проведення судово-психологічної експертизи за різними підставами, у тому числі із застосуванням поліграфа на замовлення зацікавлених осіб, суду, правоохоронних органів згідно процесуальних кодексів. - URL: http://expertize-journal.org.ua/konsultacia Телефон для термінового дзвінка судовому експерту: +38 093 476 72 60 (Viber, Telegram, Whatsapp).
Звертаємо увагу, організація проведення професійних консультацій всім зацікавленим, здійснюється членом Президії Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України, головним редактором журналу, атестованим судовим експертом психологом (поліграфологом), кандидатом психологічних наук, доцентом Назаровим Олегом Анатолійовичем.
Продаж портативного обладнання для поліграфа Mobi підлокітники Polygraph в Україні (Схвалено президентом Міжнародного співтовариства поліграфологів, ISOPE, США)
Електронна бібліотека судді України: квітень 2020 року (більше 70 книг)