Закріплення на законодавчому рівні поняття «булінг» та впровадження відповідальності за вчинення таких дій засвідчують готовність суспільства реагувати на ці негативні явища. Водночас реакція на булінг повинна мати превентивну мету та спрямовуватися на аналіз причин скоєння таких дій і формування в соціумі розуміння небезпечних наслідків замовчування проявів булінгу. Про це зауважила суддя-спікерка Великої Палати Верховного Суду Ольга Ступак під час заходу «Булінг: поняття, правові засади та відповідальність».
Доповідачка звернула увагу, що визначення поняття «булінг» наведено в Законі України «Про охорону дитинства». Відповідно до ст. 1 цього Закону булінг (цькування) – психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов’язків. Як зауважила суддя, булінг – явище багатоаспектне, воно охоплює і вербальне цькування, і фізичний, соціальний, сексуальний булінг, і кібербулінг. До того ж важливо розуміти, що об'єктом булінгу може стати не лише дитина, а й педагогічний працівник.
Щодо відповідальності педагогічних працівників за дії, які мають ознаки булінгу, Ольга Ступак навела певні приклади із судової практики ВС. Зокрема, постанова КЦС ВС від 25 квітня 2024 року у справі № 347/1392/22 стосувалася ситуації, коли позивачка (педагогічний працівник) вчинила дії, які мали ознаки булінгу, притягалася за це до дисциплінарної відповідальності (справа № 347/558/22); справа про адміністративне правопорушення була закрита у зв’язку зі спливом строків (справа № 347/199/22), позивачку було звільнено з посади за систематичне невиконання нею трудових обов’язків. Підставою для її звільнення за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України була сукупність систематичних порушень нею посадових обов’язків, за вчинення яких їй оголошені догани, а згодом вона повторно порушила правила внутрішнього трудового розпорядку. Тобто ця справа ілюструє, що дії, які мають ознаки булінгу, можуть у сукупності з іншими порушеннями трудових обов’язків стати підставою для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця внаслідок систематичного невиконання педагогічним працівником своїх посадових обов'язків.
А в постанові КЦС ВС від 9 листопада 2022 року у справі № 524/3625/20 щодо фактів вчинення позивачкою дій, які для педагога є аморальними (приниження честі та гідності учнів, висловлювання образ, принизливих звертань), системний характер яких дає підстави для висновків про неможливість подальшої роботи позивачки на посаді вчителя, Верховний Суд вказав, що підставою для звільнення за п. 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України є не будь-який аморальний проступок, а такий, що несумісний із продовженням цієї роботи.
Також Ольга Ступак навела приклади з практики судів апеляційної інстанції у справах про адміністративні правопорушення. Так, у справі № 495/6759/22 (постанова П’ятого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року) керівник ліцею не відреагував на випадки булінгу. Тож суд дійшов висновку, що керівник навчального закладу вчинив протиправну бездіяльність у частині реагування на випадок булінгу (цькування) стосовно неповнолітньої учениці 8 класу, тому наявні підстави для визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання керівника ліцею вчинити дії, передбачені п. 2 розд. ІІ Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) у зв’язку з отриманням повідомлення керівником про випадок булінгу (цькування).
У контексті відшкодування моральної шкоди за вчинений булінг суддя-спікерка ВП ВС розповіла про постанову Сумського апеляційного суду від 10 червня 2021 року у справі № 576/77/21. За обставинами справи троє неповнолітніх учнів у приміщені навчального закладу систематично вчиняли булінг щодо іншого учня, внаслідок чого останньому могла бути завдана шкода психологічному здоров’ю. Оскільки вказані дії вчинені неповнолітніми у віці від 14 до 16 років, до відповідальності притягнуто їх законних представників. Законний представник потерпілого учня звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди і просив суд стягнути з відповідачів 500 тис. грн моральної шкоди. Частково задовольняючи вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, керуючись принципами розумності, справедливості та співмірності, дійшов висновку, що сума відшкодування моральної шкоди є значно завищеною та підлягає відшкодуванню частково, в розмірі 30 тис. грн.
Крім того, Ольга Ступак навела як приклад справу про вчинення ученицею систематичного психологічного цькування вчителя хімії, зауваживши, що вчителі так само стикаються з булінгом і це не може залишатися поза реакцією батьків насамперед. У цій справі законного представника неповнолітньої дитини притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП. На переконання доповідачки, для запобігання вчиненню подібних випадків булінгу варто проводити кваліфіковані бесіди з психологами, педагогами та батьками.
Акцентувала спікерка і на практиці Європейського суду з прав людини стосовно випадків неналежного реагування органів державної влади на булінг. У справі «F.O. v. Croatia» ЄСПЛ наголосив, що ключовий обов’язок органів влади у сфері освіти полягає в захисті учнів від будь-якої форми насильства. Суд також встановив, що національні органи влади мають вжити належних законодавчих, адміністративних, соціальних та освітніх заходів з безумовної заборони будь-якої форми насильства чи жорстокого поводження з дітьми в навчальних закладах у будь-який час та за будь-яких обставин і забезпечити «нульову терпимість» до будь-якого насильства чи жорстокого поводження у сфері освіти.
Серед іншого, Ольга Ступак висвітлила аспекти у справах, що стосуються булінгу, які призводять до закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення. Серед них – відсутність ознак булінгу, відсутність складу адміністративного правопорушення та неправильно складений протокол. Також доповідачка навела позитивний досвід іноземних держав у боротьбі з булінгом, який може стати прикладом і для України.
Детальніше про все це – у презентації Ольги Ступак: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezentacii_2025/Prezent_Byling.pdf.
Захід організувала Асоціація правників України.
Фото надали організатори.
