На офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оприлюднено текст ухваленого 21 травня 2020 року рішення ВРП № 1466/0/15-20 про надання консультативного висновку до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, який виніс рішення з порушенням меж застосування обмежень прав)», реєстраційний № 3104 від 21 лютого 2020 року, внесеного на розгляд Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи народним депутатом України Власенком С.В.
Законопроектом № 3104 пропонується розширення підстав притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Зокрема, до істотних дисциплінарних проступків, що мають наслідком звільнення судді з посади, пропонується віднести винесення суддею рішення з порушенням статті 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), що встановлено рішенням Європейського суду з прав людини, або винесення суддею рішення про залишення без змін рішення суду нижчої інстанції, яким порушено статтю 18 Конвенції.
Вища рада правосуддя, розглянувши запропоновані законопроектом № 3104 зміни та врахувавши позицію Національної школи суддів України щодо нього, дійшла висновку про недоцільність прийняття вказаного законопроекту.
Зокрема, у консультативному висновку зазначено, що відповідно до частини третьої статті 126 Конституції України суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини другої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скасування або зміна судового рішення не має наслідком дисциплінарну відповідальність судді, крім випадків коли скасоване або змінене рішення ухвалено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
Закони України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя» визначають підстави та процедуру притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності та є достатніми для розгляду питань щодо справедливої та пропорційної їхній провині дисциплінарної відповідальності.
При цьому запропонований законопроектом № 3104 склад дисциплінарного проступку повністю охоплюється складом дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», – умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків.
Венеційська комісія вважає, що відповідальність суддів є допустимою лише за умови свідомого (умисного або з огляду на грубу недбалість) вчинення відповідного проступку.
Тому відповідальність суддів, спричинена негативним рішенням Європейського суду з прав людини, повинна ґрунтуватися виключно на висновку національного суду про наявність умислу або грубої недбалості в діях судді.
Рішення ЄСПЛ не може використовуватися як єдина підстава для відповідальності суддів. Відповідальність суддів, спричинена негативним рішенням ЄСПЛ, повинна ґрунтуватися виключно на висновку національного суду про наявність умислу або грубої недбалості в діях судді (Висновок Венеційської комісії amicus curiae brief для Конституційного Суду Республіки Молдова про право регресу держави до суддів від 13 червня 2016 року № СDL-AD(2016)015, пункт 77 (а), (в), (с)).
Тобто передбачається необхідність дослідження обставин вчиненого порушення.
Судом у такому разі може бути орган, що має компетенцію суду стосовно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності (квазісуд), яким в Україні є Вища рада правосуддя. Крім того, ухвалюючи рішення, Європейський суд з прав людини не скасовує рішення національного суду, а встановлює порушення прав, передбачених Конвенцією.
Натомість у запропонованому законопроекті № 3104 визнане рішенням Європейського суду з прав людини порушення статті 18 Конвенції є безумовною підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, що не відповідає міжнародним стандартам у відповідній сфері.
Також у консультативному висновку ВРП нагадує, що народним депутатом Власенком С.В. на розгляд Верховної Ради України вносився проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, який виніс рішення з порушенням меж застосування обмежень прав)» (реєстраційний № 2469), яким було запропоновано у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» визначити нові обов’язкові підстави звільнення судді: винесення суддею рішення з порушенням статті 18 Конвенції, що визнано рішенням Європейського суду з прав людини, яке набрало статусу остаточного; винесення суддею рішення, яким залишено без змін рішення суду нижчої інстанції, яким порушено статтю 18 Конвенції, що встановлено рішенням Європейського суду з прав людини, яке набрало статусу остаточного, а також пропонувалося збільшити строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Вища рада правосуддя 14 січня 2020 року ухвалила рішення № 53/0/15-20 «Про надання консультативного висновку до законопроекту № 2469», яким не підтримала його прийняття.
Законопроект № 2469 також отримав негативний висновок Комітету Верховної Ради України з питань правової політики як такий, що суперечить Конституції України, та був повернутий суб’єкту законодавчої ініціативи.
Читайте нас у Telegram
Читайте нас у Facebook
Прес-центр судової влади України
