Відбулася Науково-практична конференція «Судовий захист соціальних прав: стандарти Ради Європи та національна практика», організована П’ятим апеляційним адміністративним судом спільно з Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду. Участь у заході взяли голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ігор Дашутін, секретар судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав КАС ВС Андрій Рибачук, судді Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Наталія Блажівська, Альберт Єзеров, Людмила Єресько, Андрій Загороднюк, Володимир Кравчук, Володимир Соколов, а також начальник управління аналітичної та правової роботи КАС ВС департаменту аналітичної та правової роботи ВС Юрій Пивовар.
Мета конференції – обговорення актуальних питань судового захисту соціальних прав, європейських стандартів у цій сфері та особливостей їх застосування в національних правопорядках. Особливу увагу зосереджено на практиці Європейського суду з прав людини, положеннях Європейської соціальної хартії, сучасних підходах Ради Європи, а також на національній судовій практиці щодо ефективного забезпечення таких прав.
Захід об’єднав суддів, науковців, представників міжнародних інституцій, органів державної влади, адвокатської спільноти задля професійного діалогу, обміну досвідом і вироблення спільних підходів до вирішення актуальних питань у сфері захисту соціальних прав.
Вітаючи учасників заходу, голова КАС ВС Ігор Дашутін наголосив, що соціальні права – найбільш чутлива категорія спорів у практиці адміністративних судів, адже за кожною справою стоїть конкретна людина. В умовах повномасштабної війни відповідальність держави та судової системи в цій сфері суттєво зростає. Попри те, що величезні ресурси спрямовуються на оборону та функціонування державних інституцій, держава зобов'язана виконувати свої соціальні гарантії. Водночас війна не скасовує верховенства права та права громадян на ефективний судовий захист.
Перед адміністративними судами стоїть складне завдання – забезпечити справедливий баланс між публічним інтересом, реальними можливостями держави та гарантованими правами людини. Важливим орієнтиром у цьому є стандарти Ради Європи і практика Європейського суду з прав людини, які є складовою європейської правової культури, що послідовно утверджується в Україні.
Водночас, зазначив спікер, застосування цих стандартів має враховувати українські реалії: умови воєнного стану, появу нових категорій соціальних спорів, зміни законодавства, значне навантаження на державний бюджет і необхідність забезпечення ефективного захисту прав людини.
Саме адміністративна юстиція перебуває на межі взаємовідносин людини та публічної влади. Звертаючись до адміністративного суду, громадяни шукають відповіді на принципове питання: чи діє сама держава відповідно до закону, дотримання якого вона вимагає від людини. Отже, якість адміністративного судочинства безпосередньо впливає на рівень довіри громадян до суду та держави загалом.
На переконання очільника КАС ВС, фаховий діалог між судами всіх інстанцій має ключове практичне значення. Подібні заходи створюють платформу для обміну правовими позиціями, виявлення правозастосовних колізій і вироблення спільних підходів до їх подолання.
На завершення спікер наголосив на ключовій тезі: «Соціальні права безпосередньо пов’язані з гідністю людини, відчуттям справедливості та довірою до держави». Особливо гостро ми усвідомлюємо це сьогодні, під час надзвичайно складних випробувань для України. Мета сьогодення – побудувати державу, яка після перемоги буде сильною, безпечною і справедливою. Державу, в якій права людини гарантуються реально, а суди є надійним механізмом їх захисту.
Суддя ВС у КАС, заступник Голови Ради суддів України Володимир Соколов привітав учасників конференції від імені Ради суддів України та звернув увагу на необхідність зміцнення незалежності судової влади. Він сказав, що незалежність суду – це не привілей окремого судді, а необхідна умова для захисту громадян, які звертаються до суду, зокрема для гарантування їхніх соціальних прав.
Судова система є важливою складовою стійкості держави в умовах війни, тому обговорення питань судового захисту соціальних прав громадян надзвичайно актуальне. Практика свідчить, що кількість таких спорів під час війни зростає. На думку спікера, сьогодні важливо консолідувати зусилля для аналізу останніх тенденцій судової практики та доктринальних новел.
За словами модератора заходу – судді ВС у КАС Альберта Єзерова, захист соціальних прав є одним із найвагоміших напрямів діяльності адміністративних судів. Саме тому поряд із національною практикою важливо обговорити імплементацію положень Європейської соціальної хартії. Попри думки про те, що зараз для цього не найкращий час, ідеться не про підвищення соціальних стандартів як таких, а про застосування процесуальних підходів і механізмів. У Європейській соціальній хартії та практиці Європейського комітету з соціальних прав закладено величезний потенціал. Імплементація цього документа відбудеться не тоді, коли посилання на нього з’являться в текстах судових рішень, а тоді, коли суди почнуть керуватися цінностями й підходами, які він містить.
Начальник управління аналітичної та правової роботи КАС ВС Юрій Пивовар зосередився на практиці звернень до Верховного Суду щодо ініціювання конституційних подань. Він зазначив, що такі звернення надходять, зокрема, від судів і суддів, органів суддівського самоврядування та громадських об’єднань. Значна їх частина стосується питань, що виникають під час розгляду судових справ у межах адміністративної юрисдикції, зокрема у сфері соціального захисту та соціального забезпечення, в разі висновку суду про суперечність закону чи іншого правового акта Конституції України.
Спікер акцентував на процесуальних та процедурних проблемах реалізації механізму звернення судів до Верховного Суду на підставі ст. 7 КАС України. Юрій Пивовар зауважив, зокрема, про процесуальну невизначеність способу, змісту, строку звернення, та окреслив основні пропозиції з удосконалення процесуального закону з таких питань. Також він зазначив про опрацювання робочою групою Верховного Суду змін і доповнень до Регламенту Пленуму ВС з процедурних аспектів реалізації інституту конституційного подання.
Суддя ВС у КАС Андрій Загороднюк представив правові висновки об’єднаної палати КАС ВС щодо відшкодування шкоди, завданої застосуванням закону, який надалі був визнаний неконституційним. Відповідна справа стосувалася оплати праці прокурорів: попри встановлений Законом України «Про прокуратуру» механізм її визначення, законом про Державний бюджет України було передбачено інший порядок виплат. Згодом відповідне положення Конституційний Суд України визнав неконституційним.
Перед судом постали принципові питання: чи можна вважати шкодою недоотриману заробітну плату, виплату якої обмежувала неконституційна норма, у якому судочинстві має розглядатися такий спір і хто повинен відповідати за завдану шкоду.
Об’єднана палата КАС ВС виходила з того, що відсутність спеціального закону, який мав би врегулювати порядок відшкодування шкоди, завданої неконституційними актами, не може позбавляти особу права на судовий захист. Такий закон мав би передусім установити позасудовий механізм компенсації, тоді як у цій справі вже виник судовий спір. Водночас шкода, завдана застосуванням норми, яка згодом була визнана неконституційною, має бути компенсована.
Щодо належного відповідача суд врахував позицію ВП ВС: держава бере участь у таких правовідносинах через відповідний державний орган, тому особа не повинна самостійно визначати, до якого іншого суб’єкта держави їй звертатися за відшкодуванням.
Водночас у цій справі ОП КАС ВС не сформулювала остаточного висновку щодо розміру відшкодування через недостатнє дослідження відповідних доказів. Доповідач зауважив, що на практиці Верховного Суду вже є рішення, яким шкоду в подібних правовідносинах було стягнуто з відповідача.
Секретар судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав КАС ВС Андрій Рибачук розповів про застосування судами конституційних норм як норм прямої дії.
У цьому контексті він зосередився на трьох основоположних принципах, на яких заснована Рада Європи: верховенство права, демократія і права людини. Щодо принципу верховенства права суддя зауважив, що це динамічний принцип. Він розвивається так само, як розвивається людство. Наприкінці 2025 року Венеційська комісія ухвалила оновлений Контрольний список запитань для оцінки дотримання верховенства права (Updated Rule of Law Checklist). Цей документ став третім кроком у тлумаченні принципу верховенства права після доповіді 2011 року та чеклиста 2016 року. Новий документ Венеційської комісії відображає еволюцію європейського правового простору і з’явився як реакція на певні процеси в деяких країнах, які вказують на регрес принципу верховенства права. Зокрема, в ньому акцентовано, що рішення законодавчої чи виконавчої влади має підлягати контролю з боку незалежного та неупередженого суду. Також у документі наведено такі питання як дороговказ для судів:
- чи існують чітка ієрархія правових актів і правила вирішення конфліктів;
- чи забезпечується відповідність законодавства Конституції України.
Тож, зауважив Андрій Рибачук, з урахуванням позицій Венеційської комісії, Конституції України, національних процесуальних механізмів суди повинні мати проактивну позицію в сучасному розумінні права й підходах до оцінки правовідносин крізь принцип верховенства норм Конституції. Суд не може застосовувати закони й підзаконні акти, які суперечать Основному Закону. Водночас забезпечення дієвості принципу верховенства права – це не лише завдання судів: у цей процес повинні бути залучені й представники законодавчої і виконавчої влади.
Про судовий захист соціальних прав, зокрема, у військовій сфері розповіла суддя ВС у КАС Людмила Єресько. Вона зупинилася на практиці розгляду КАС ВС спорів, які стосуються постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», яка визначає умови укладення контрактів та додаткові мотиваційні виплати для громадян віком від 18 до 25 років.
Проблематика, порушена у виступі судді ВС у КАС Володимира Кравчука, стосувалася посиленого судового захисту членів сімей загиблих військовослужбовців.
За його словами, перед судом постає необхідність знайти баланс між принципом посиленого соціального захисту військовослужбовців та їхніх сімей, вимогами закону, бюджетними можливостями держави і принципом правової визначеності.
На практиці виникає складна ситуація: військовослужбовець може померти під час виконання бойових завдань не безпосередньо від поранення чи ворожого впливу, а, наприклад, через хворобу або інші обставини, пов’язані зі службою. Для його родини наслідок однаковий – втрата близької людини та годувальника. Проте законодавство може встановлювати різний обсяг соціальних гарантій залежно від причини смерті.
Крім того, основна проблема полягає не лише у призначенні конкретної виплати, а й у тому, наскільки широко суд може тлумачити соціальні гарантії. Суд має забезпечувати максимальний захист прав військовослужбовців та їхніх сімей, але водночас діяти виключно в межах закону. Саме від судової практики значною мірою залежить, якими будуть реальні обсяг і межі соціального захисту родин військовослужбовців.
У цьому контексті Володимир Кравчук навів як приклад постанову Верховного Суду у справі № 620/10029/24, яка є важливою для всієї подальшої судової практики. Вона показує, наскільки складний баланс між соціальною справедливістю, принципом особливого захисту військовослужбовців, бюджетними можливостями держави та необхідністю застосовувати закон саме в тих межах, які визначив законодавець.
Суддя ВС у КАС Наталія Блажівська запропонувала поглянути на соціальні права через формування ресурсу, необхідного державі для їх реалізації. У цьому контексті вона зосередилася на трьох принципах податкового законодавства – фіскальній достатності, соціальній справедливості та стабільності. Адже значення має не тільки обсяг коштів, які держава спрямовує на соціальні потреби, а й те, як формується цей ресурс і як розподіляється податковий тягар.
Окрему увагу суддя приділила балансу між фіскальними інтересами держави та правами платників податків. Практика європейських судів, з одного боку, допускає ефективну протидію податковим зловживанням, а з іншого – не дозволяє перекладати на добросовісного платника функції держави чи виправдовувати надмірний формалізм потребами податкового контролю.
Стабільність податкових правил суддя пов’язала передусім з довірою до держави: зміна законодавства має залишати людині реальну можливість зрозуміти нові правила. Така довіра має бути взаємною – якщо держава очікує належного виконання податкових обов’язків, людина так само має розраховувати на виконання закріплених законом соціальних і фінансових гарантій.
Для України передбачуваність правил матиме особливе значення і в період повоєнного відновлення, адже від неї залежатимуть інвестиції, підприємництво, створення робочих місць і повернення капіталу. Тож спроможність соціальної держави визначається не тільки здатністю акумулювати достатній ресурс, а й готовністю виконувати власні зобов’язання, закріплені в законі.
На завершення заходу голова КАС ВС Ігор Дашутін наголосив: обговорення в межах конференції таких тем, як соціальний захист, повага до людської гідності, конституційні засади захисту прав людини, продемонструвало, що практика адміністративного судочинства охоплює всі сфери життя людини й напрями функціонування держави. «В умовах повномасштабної війни особливо важливо дотримуватися прав і свобод людини та громадянина, що для нас є пріоритетом насамперед тому, що це формує довіру людей до адміністративної юрисдикції в довгостроковій перспективі», – зазначив голова КАС ВС.
