Херсонський апеляційний суд розглянув справу про поділ майна колишнього подружжя, до складу якого входили квартира, земельна ділянка, житловий будинок та автомобілі.
Спір в апеляційній інстанції стосувався лише земельної ділянки та розташованого на ній будинку. Дружина просила визнати це майно її особистою приватною власністю. Вона зазначала, що вклала в будівництво 223 498 гривень, отриманих від продажу подарованої їй квартири, а тому вважала своєю особистою власністю 96,5 % будинку.
Суд першої інстанції визнав земельну ділянку та будинок спільною сумісною власністю подружжя, оскільки їх придбали і побудували під час шлюбу. Водночас суд урахував особисті кошти дружини та визначив її частку в будинку і земельній ділянці у розмірі 53/100, а частку чоловіка – 47/100.
Апеляційний суд погодився з таким висновком. Відповідно до статей 60, 61 та 63 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, вважається їхньою спільною сумісною власністю незалежно від того, на кого воно оформлене та чи мав один із подружжя самостійний дохід.
Частина перша статті 70 СК України передбачає рівність часток подружжя під час поділу спільного майна. Водночас згідно із частиною сьомою статті 57 СК України, якщо у придбання майна разом зі спільними коштами вкладено особисті кошти одного з подружжя, відповідна частка майна є його особистою приватною власністю.
Суд апеляційної інстанції наголосив – стаття 60 СК України встановлює презумпцію спільності майна, набутого у шлюбі. Особа, яка стверджує, що певний об’єкт або його частина є її особистою власністю, повинна спростувати цю презумпцію належними, допустимими та достовірними доказами.
Такий підхід відповідає правовим висновкам Верховного Суду України, викладеним у постанові від 24 травня 2017 року у справі №6-843цс17, Великої Палати Верховного Суду – у постанові від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17-ц, а також Верховного Суду – у постановах від 19 травня 2021 року у справі №203/284/17 та від 4 серпня 2021 року у справі №553/2152/19.
При визначенні часток суд виходив не з вартості будівництва на момент введення будинку в експлуатацію, а з дійсної ринкової вартості майна на час розгляду справи – 3 359 303 гривні. Особистий внесок дружини становив 6,65 % цієї вартості, що й було враховано під час визначення часток у співвідношенні 53/100 та 47/100.
Апеляційний суд послався на постанову Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц та пункти 22, 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11. Відповідно до цих висновків за відсутності згоди між подружжям вартість майна, яке підлягає поділу, визначається за його дійсною вартістю на час розгляду справи.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 12.08.2026 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 20.05.2026 – без змін
Справа №766/1024/21
