13 жовтня 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у задоволенні касаційної скарги Державної екологічної інспекції у Полтавській області на рішення судів попередніх інстанцій у справі № 537/598/17. Касатор доводив, що позивачка, будучи відповідальною особою КП «Благоустрій Кременчука», допустила псування ґрунтів, розмістивши на відкритій земельній ділянці відпрацьований міцелій компостний. Через це її було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених статтями 52, КУпАП, оштрафовано на 1530 грн.
Суди першої та другої інстанцій дійшли остаточного висновку, що контролюючий орган не довів, що міцелій компостний відпрацьований, який використовується в технологічному процесі вирощування їстівних грибів печериць, є відходом, та не може використовуватися як добриво, а тому в діях позивачки немає складу правопорушення, передбаченого ст. 82 КУпАП (порушення вимог щодо поводження з відходами).
Також суди вказали на порушення порядку процедури відбору зразків для експертного дослідження, а тому дійшли висновку про відсутність доказів вчинення позивачем порушення, відповідальність за яке встановлена ст. 52 КУпАП.
(Постанова КАС ВС від 13 жовтня 2020 року у справі № 537/598/17)
13 жовтня Касаційний господарський суд у складі ВС залишив без змін постанову апеляційного суду про закриття провадження у справі № 910/22904/15 за позовом ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2» до ТОВ «Укрбудпроект 1», ТОВ «ТДД Інвест», ТОВ «Геос Естейт», Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ліквідатора ТОВ «Банош», про визнання правочину недійсним у межах справи про банкрутство ТОВ «Банош».
Посилаючись на ст. 7 КУзПБ, апеляційний суд зазначив, що спори майнового характеру розглядаються в межах справи про банкрутство, у якій боржник є стороною у спорі (позивач чи відповідач), а не виступає як третя особа.
(Постанова КГС ВС від 13 жовтня 2020 року у справі № 910/22904/15)
