Оголошення

Редакція надає сприяння у пошуку експертів або фахівців для проведення психологічної, товарознавчої експертизи, досліджень на поліграфі.

Тел.: 0934767260

Перегляди: 150

Своєю думкою про це поділився заступник керівника департаменту аналітичної та правової роботи – начальник правового управління (IV) Верховного Суду доктор юридичних наук Михайло Шумило на міжнародному семінарі «Поширення литовського досвіду альтернативного вирішення спорів в Україні». Захід, організований у межах проєкту «Посилення альтернативного вирішення спорів в Литві та Україні: пошук транскордонного рішення», що реалізується спільно Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Вільнюським університетом, відбувся 22 жовтня в онлайн-режимі.

Участь у семінарі взяли вчені обох університетів, а також представники Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, представники спільноти медіаторів, апарату ВС.

На початку виступу Михайло Шумило зазначив, що ще у Великому князівстві Литовському не тільки сформувався, але й був закріплений у трьох Литовських статутах (1529, 1566, 1588) праобраз медіації у формі «полюбовне вирішення спорів». «Існувало обмежене коло осіб, які могли скористатися таким процесом, однак це був інструмент вирішення спору у позасудовий спосіб», – сказав він.

Доповідач розповів про роботу, яка ведеться щодо запровадження інституту медіації в Україні. Сучасний стан речей він охарактеризував як проміжний між «базаром» та «ринком», уточнивши, що в нашій країні існує профільна освіта, медіатори створюють професійні об’єднання тощо, однак поки що немає достатнього нормативного регулювання у цій сфері.

Україна підписала, але ще не ратифікувала Конвенцію ООН «Про міжнародні угоди, укладені в результаті медіації» (Сінгапурська конвенція, регулює питання медіації щодо корпоративних спорів), і це підштовхнуло нас до розроблення спеціального закону. Наразі в Україні йде два паралельних процеси: підготовка до ратифікації Сінгапурської конвенції та розгляд проєкту Закону про медіацію.

Михайло Шумило брав участь у робочій групі з розроблення цього законопроєкту, створеній Міністерством юстиції України. Сьогодні Верховна Рада України прийняла у першому читанні інший проєкт Закону.

У законопроєкті, який підтримали народні депутати, закладено ідею всеохопності медіації. «У прийнятому в першому читанні Парламентом законопроєкті немає обмежень, медіація може застосовуватися під час вирішення будь-яких спорів», – зазначив доповідач.

Водночас він зауважив, що це рамковий проєкт – складається лише із 20 статей та визначає загальні принципи функціонування інституту. Михайло Шумило охарактеризував документ як «загальну частину» впорядкування медіації, натомість «спеціальна» – регулювання в адміністративних, господарських, сімейних, трудових спорах тощо, за його словами, має бути врегульована у спеціальних законах. Оскільки сьогодні ведеться багато дискусій серед фахівців та немає спільного бачення щодо багатьох моментів функціонування цього інституту, вирішили прийняти рамковий закон, який сприятиме переходу медіації від «базару» до «ринку» та стимулюватиме її розвиток у межах правового регулювання.

Михайло Шумило підтримав принцип добровільності медіації, закладений у згаданому законопроєкті. Наприклад, документ передбачає певні стимули для звернення сторін спору до цього інституту. Зокрема, якщо сторони скористалися медіацією, але спору не врегулювали, при зверненні до суду ставка судового збору для них становитиме 60 % від установленої для такої категорії спорів. Також доповідач звернув увагу, що проєкт передбачає зупинення провадження у справі на час проведення медіації, але не більше тридцяти днів від дня постановлення ухвали судом.

Представник ВС відзначив, що судова влада зацікавлена в ефективному функціонуванні інституту медіації, оскільки він може суттєво розвантажити суди, особливо це стосується трудових, сімейних спорів і навіть земельних. Михайло Шумило навів статистику. Так, у КЦС ВС за перше півріччя 2020 року традиційно найбільше перебувало спорів, що витікають із договорів – понад 5 тис., 80 % із них – спори у сфері надання банківських послуг. На думку доповідача, в цій категорії спорів медіація могла б також виявити себе дуже ефективно. На другому місці, також очікувано, – спори щодо відшкодування шкоди – понад 1450 справ. А далі – соціально чутливі спори: трудові – понад 1400 справ, спори, що виникають із сімейних правовідносин – понад 1200, земельні спори – понад 1000 справ. «Видається, що саме у вирішенні спорів останніх категорій інструменти медіації можуть суттєво допомогти та нівелювати необхідність звернення до суду», – сказав Михайло Шумило.

Водночас він додав, що, на жаль, в Україні втрачена довіра громадян до позасудового вирішення спорів, зокрема трудових. Так, чинне трудове законодавство передбачає можливість вирішення таких конфліктів комісіями по трудовим спорам, якщо йдеться про індивідуальний спір, та Національною службою посередництва і примирення, якщо йдеться про колективний трудовий спір. «Однак щойно законодавець прибрав імперативну норму закону щодо обов’язкового звернення працівників до комісії з вирішення трудових спорів, ці комісії «померли», оскільки люди почали звертатися до державних судів напряму. Це свідчить про неефективність зазначених комісій», – сказав Михайло Шумило. Для відновлення довіри до позасудового врегулювання трудових спорів, зазначив він, необхідно ще багато працювати.

Доповідач також нагадав, що новими процесуальними кодексами запроваджено інститут врегулювання спору за участю судді, але він не має великого попиту. Михайло Шумило зауважив, що судді, які пройшли спеціальне навчання, успішно його застосовують, хоча це поодинокі випадки.

Він наголосив, що, зокрема, трудові, сімейні спори частіше – це не так спори про право, як емоційні суперечки. Люди діляться своїми емоціями в суді, і тут потрібен не суддя, а медіатор, який володіє спеціальними методиками та навичками.

Підсумовуючи, доповідач висловив переконання, що з часом запровадження в Україні інституту медіації принесе позитивний ефект, оскільки вже сьогодні в нашій країні є багато професійних медіаторів. І їхній професіоналізм, вважає Михайло Шумило, допоможе, в тому числі, повернути довіру громадян до альтернативних досудових способів врегулювання спорів, що вплине і на зменшення навантаження на суди.

Верховний Суд


За інформацією Судова влада України

Додатково, Переказати кошти для допомоги Збройним Силам України та гуманітарної допомоги з платіжної картки 

Традиційно, нагадуємо користувачам журналу, що науковий журнал запроваджує надання послуг «Консультація»: запит на проведення судово-психологічної експертизи за різними підставами, у тому числі відшкодування моральної шкоди завданою військовими злочинами, із застосуванням поліграфа на замовлення зацікавлених осіб, суду, правоохоронних органів згідно процесуальних кодексів. - URL: http://expertize-journal.org.ua/konsultacia Телефон для термінового дзвінка судовому експерту: +38 093 476 72 60 (Viber, Telegram, Whatsapp).

Звертаємо увагу, організація проведення професійних консультацій всім зацікавленим, здійснюється членом Президії Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України, головним редактором журналу, атестованим судовим експертом психологом (поліграфологом), кандидатом психологічних наук, доцентом Назаровим Олегом Анатолійовичем. 

Офіційній Інтернет-сайт щодо призначення та проведення судово-психологічної експертизи, судового експерта психолога (поліграфолога) Назарова О.А. (свідоцтво Міністерства юстиції України від 09.07.2020 №2035) 

Офіційний Інтернет-сайт щодо призначення та проведення судово-психологічної експертизи із застосуванням поліграфа, тестувань на поліграфі в Україні за міжнародними стандартами (поліграф EyeDetect, розробник Converus Inc., USA)

Продаж портативного обладнання для поліграфа Mobi підлокітники Polygraph в Україні (Схвалено президентом Міжнародного співтовариства поліграфологів, ISOPE, США)

В Україні затверджена кваліфікаційна характеристика професії «Поліграфолог» та 25 жовтня 2021 року уведена сама професія «Поліграфолог» змінами № 10 до Національного класифікатора професій ДК 003:2010

Надання послуг щодо розробки та проведення групових тренінгових занять за різними напрямами судово-психологічної експертизи в сучасному судочинстві, у тому числі із застосуванням поліграфа 

Незалежній не державній професійній атестованій судово-психологічній експертизі в Україні бути: історія однієї перемоги або про можливість призначення першої недержавної професійної атестованої судово-психологічної еспертизи з 09 липня 2020 року 

Електронна бібліотека судді, адвоката, психолога, батьків: «Допит, опитування дитини в суді». Методичні рекомендації, нормативні документи, постанови Верховного Суду 

Огляд змін до законодавства України: процесуальний статус спеціаліста у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки з 1 липня 2020 року  

Електронна бібліотека правозахисника України. Серія: Застосування рішень Європейського суду з прав людини в українському судочинстві 

Електронна бібліотека судді України: квітень 2020 року (більше 70 книг) 

Колекція зразків клопотань про відкладення розгляду справи у зв’язку із впровадженням карантину та типові зразки заяв, які подаються до суду станом на 20 березня 2020 та оголошення ДСА України від 19 березня 2020 

І на останок щодо професійного розвитку, актуальні вакансії можна переглянути на сайті - Jooble (потрібно на тиснути, щоб перейти за посиланням).