«Для того, щоб виконувати зобов’язання за рішеннями Європейського суду з прав людини, потрібна чітка судова статистика, тобто необхідно встановити, які судові справи наразі невиконані, які підлягають перегляду, які мають бути виконані. Зрозуміло, що це питання не одного дня, але тільки послідовна робота може дати ґрунтовні наслідки», – заявив заступник Голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький під час засідання Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, присвяченого проблемам виконання Україною рішень ЄСПЛ.
Олексій Маловацький зазначив: «Перед цим було подібне резонансне рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України». А справа «Куликов та інші проти України» – це, так би мовити, «другий етап», на якому деякі судді оскаржували право на справедливий суд». Зокрема, він нагадав, що зазначена справа стосувалась скарг суддів на порушення вимог статей 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які вважали, що рішення стосовно їхнього звільнення з посад було несправедливим, суперечило принципу незалежного та безстороннього суду, вплинуло на їхнє приватне життя.
За словами Олексія Маловацького, у групі справ «Олександр Волков проти України» можна виділити дві основні категорії: перша – справи, в яких Верховним Судом було скасовано рішення про внесення подання Вищої ради юстиції про звільнення суддів, друга – справи, в яких Верховним Судом скасовані постанови Верховної Ради України про звільнення суддів за порушення присяги.
«Вища рада правосуддя як дисциплінарний орган переглядала ці справи в порядку дисциплінарного провадження і в більшості випадків констатувала, що суддя допустив грубе порушенням чинного законодавства. Слід зазначити, що наразі немає такого поняття як «звільнення судді за порушення присяги», є поняття «одноразовий грубий дисциплінарний проступок», – зазначив він.
Олексій Маловацький наголосив, що законодавством не передбачено збільшення терміну для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. На сьогодні такий термін становить три роки. Однак, всі справи цієї категорії 2012, 2013 років, тобто перевищено строк притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
«Таким чином, ВРП констатує грубе порушення норм процесу – одноразовий дисциплінарний проступок, який передбачає звільнення судді, але при цьому Рада відмовляє у звільненні у зв’язку з тим, що пройшов термін притягнення до дисциплінарної відповідальності. У такому разі інститут дисциплінарної відповідальності нівелюється», – наголосив заступник Голови ВРП.
«У цій частині необхідно передбачити в законодавстві і розробити порядок індивідуального захисту судді у тих випадках, коли суддя вчинив настільки кричуще порушення, що не може бути поновлений на посаді, але водночас держава може компенсувати йому кошти через порушення його прав», – запропонував Олексій Маловацький.
«Щодо другої категорії справ, коли Верховним Судом були скасовані постанови Верховної Ради України, слід зазначити, що оскільки рішення про кваліфікацію дій суддів про порушення присяги були застосовані у свій час – вони залишаються в силі, тому звільнення суддів за порушення присяги не скасовано. У цьому випадку, ВРП не застосовує трирічний строк, а тільки виконує рішення Вищої ради юстиції і приймає рішення про звільнення таких суддів з посади. Цю позицію підтримав і ВСУ», – пояснив Олексій Маловацький.
Заступник Голови ВРП зауважив: «На сьогодні в українському законодавстві немає врегульованого порядку розгляду таких справ, не існує окремої процедури, за якою вирішувалося б питання щодо поновлення на посаді судді. Про це свідчить і рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, у суддів якого не було єдиної точки зору щодо вирішення цього питання».
Участь у засіданні взяли також народні депутати, представники Верховної Ради України, представники Кабінету Міністрів України, представники Міністерства юстиції України, представники судової гілки влади, представники громадянського суспільства і міжнародних організацій та представники Ради Європи.
Нагадаємо, що метою проведення комітетських слухань є обговорення стану виконання Україною рішень ЄСПЛ, визначення пріоритетних кроків та заходів задля вирішення нагальної проблеми невиконання рішень ЄСПЛ, напрацювання пропозицій змін до законодавства у відповідній сфері та розроблення дієвого механізму для усунення системних та грубих порушень прав людини.
