2 липня 2021 року стартував онлайн-курс із судової практики за участю суддів Верховного Суду в межах освітньої платформи для юристів «Leadership in Law». Спікерами виступили суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Юрій Чумак та суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Василь Крат.
Під час заходу суддя-спікер судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС ВС Юрій Чумак розглянув тему «Судовий захист права власності: актуальні правові позиції Верховного Суду».
Насамперед доповідач зупинився на питанні виключної підсудності господарських спорів. Так, відповідно до ч. 3 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою.
Окрім того, Юрій Чумак звернув увагу на правову позицію, коли спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов’язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь у такому спорі реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні своїх прав) не змінює приватноправового характеру спору.
У межах свого виступу суддя-спікер КГС ВС розглянув низку ключових постанов Верховного Суду, які мають актуальне значення для юристів-практиків, що спеціалізуються у відповідній сфері права.
Детальніше ознайомитися із презентацією судді КГС ВС Юрія Чумака можна за посиланням.
Під час онлайн-курсу суддя КЦС ВС Василь Крат презентував тему «Категорія недійсності в судовій практиці». Він акцентував увагу на загальних засадах застосування категорії «недійсності», зазначивши, що недійсність договору як приватно-правова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати: «По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту». Як приклад Василь Крат навів постанову Об’єднаної палати КЦС ВС від 5 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17.
Окрім того, Василь Крат проаналізував постанову КЦС ВС від 16.06.2021 у справі № 760/20855/16-ц, в якій зазначено, що у приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ. Недійсність реєстрації як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. Правовим наслідком недійсності реєстрації у сфері інтелектуальної власності по своїй суті є «нівелювання» правового результату, породженого такою реєстрацією (тобто вважається, що не відбулося виникнення / переходу виключних прав узагалі). Тому застосування недійсності реєстрації у сфері інтелектуальної власності як способу захисту ефективне для тих випадків, за яких для набуття виключного права застосовується реєстраційна система набуття прав, а в інших випадках такий спосіб не присікає порушення цивільних прав та інтересів і не відновлює їх.
Також суддя КЦС ВС детально зупинився на таких питаннях: значення принципу добросовісності та її прояву доктрини venire contra factum proprium при розгляді спорів щодо недійсності; договір як регулятор правових наслідків недійсності правочинів; допустимість пред’явлення негаційного позову, застосування недійсності як способу захисту; підстави недійсності, визначення належного відповідача у спорах про недійсність правочину, фраудаторні правочини, формулювання вимоги в позовах про визнання недійсним правочину; недійсність реєстрації, документів та корпоративних актів.
Детальніше ознайомитися із презентацією судді КЦС ВС Василя Крата можна за посиланням.
