4 июля украинские судебные эксперты празднуют свой профессиональный праздник – День судебного эксперта. Читателям предлагается опубликованное еженедельной информационно-правовой газетой «Правовий тиждень» в 2011 году накануне Дня судебного експерта интервью с начальником Управления экспертного обеспечения правосудия Министерства юстиции Украины Людмилой Головченко о достижениях и проблемах в сфере судебной экспертизы и влиянии судебной реформы на деятельность судебных экспертов (Интервью предлагается на языке текста оригинала - украинском).
– Людмило Миколаївно, як можна охарактеризувати професію судового експерта?
– Професія судового експерта унікальна. Експерт – це і процесуальна особа, яка повинна бути обізнаною у процесуальних питаннях, і фахівець зі спеціальних питань певного виду судової експертизи. Водночас експерт відповідно до законодавства несе кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку. Тому таких спеціалістів замало, адже психологічно дуже складно відчувати відповідальність і розуміти, що за тобою стоїть людина, доля якої залежить від наданого висновку. В деяких випадках наслідком помилкового висновку експерта може бути помилкове рішення суду, тому що суддя не є фахівцем зі спеціальних питань. Він довіряє експерту як незалежному фахівцю.
– З яких справ замовляють найбільше експертиз? Які види досліджень здійснюють найчастіше?
– У 2010 р. експертні установи провели 94 500 експертиз. Найбільшу кількість із них замовили правоохоронні органи у кримінальних справах, зокрема з таких криміналістичних видів, як: почеркознавчі, трасологічні, балістичні, технічного дослідження документів. У кримінальних справах проводиться чимало економічних експертиз. Зокрема, вони стосуються дослідження нецільового використання бюджетних коштів, фінансового стану підприємств, несплати податків тощо. Незважаючи на незначне зростання кількості проведених експертиз, значно збільшується їхня складність. Якщо раніше експертові ставили два-три питання, то тепер 20–100, а інколи й більше.
– Із чим це пов’язано?
– Це може бути пов’язано з великою кількістю документів, що потребують дослідження, та підозрюваних осіб або з великим обсягом кримінальної справи: інколи вона налічує 50 томів і більше. У таких експертизах можуть бути задіяні три-чотири експерти.
Більшає також комплексних експертиз, під час яких дослідження проводять експерти у різних галузях знань, які надають один висновок. Наприклад, коли потрібно дослідити одночасно питання, що стосуються будівельно-технічної та економічної експертиз, автотехнічної та автотоварознавчої або автотехнічної та судово-медичної.
– За якими справами також призначається велика кількість експертиз? Які види експертиз користуються популярністю серед населення?
– Значна кількість експертиз призначається з цивільних справ в порівнянні з господарськими та адміністративними справами. Наприклад, дуже багато проводиться будівельно-технічних експертиз (це і купівля-продаж, і залиття квартир, і розподіл майна між подружжям).
Також багато замовляється автотоварознавчих експертиз та з оцінки транспортних засобів, адже постійно зростає їхня кількість.
Слід відмітити, що в період проведення в Україні «Євро-2012» може стати особливо актуальним проведення вибухотехнічних експертиз, хімічних з дослідження наркотичних засобів та їх аналогів, мистецтвознавчих експертиз з дослідження творів мистецтва, ікон, орденів тощо. Тому на теперішній час постає питання про збільшення експертів-фахівців у цих галузях знань.
Та й взагалі, враховуючи теперішнє велике навантаження на судового експерта, є потреба у збільшенні штатної чисельності установ Мін’юсту по всіх регіонах України хоча б на 100 осіб. Адже штатна чисельність цих установ не змінювалася з 2007 року.
– Чи простежується тенденція проведення певних видів експертиз у залежності від регіону?
– Так, простежується. Якщо, наприклад, у Донецьку працюють шахти і там є випадки травмування, загибелі шахтарів, то закономірно, що у цьому регіоні дуже багато замовляється експертиз щодо порушень правил техніки безпеки.
У Києві популярні автотехнічні, будівельно-технічні, економічні експертизи.
У Автономній Республіці Крим актуальне земельне питання. Зокрема, з оцінки землі, а також щодо вилучення земельних ділянок, які були передані у власність з порушенням чинного законодавства та інші.
На практиці склалося так, що провідним інститутом з гірничо-технічної експертизи – є Донецький, у той час у Львівському інституті основним напрямом є експертиза залізничного транспорту.
-Чи не плануєте поповнити перелік видів експертиз?
- Ми завжди виходимо з потреб практики. Пропозицій від експертів багато, зокрема щодо запровадження екологічної експертизи, експертизи водного транспорту тощо. Разом з тим, установами Мін’юсту в Україні на сьогодні проводиться 76 видів експертиз. А це найбільша кількість на теренах колишнього радянського союзу. І тому дробити вид певної галузі ще на підвиди, на мою думку, не доцільно. Для того, щоб запроваджувати нові експертизи, потрібно впевнитись наскільки ці питання є актуальними. На маю думку, не доцільно працювати над запровадженням нового виду експертного напряму, якщо такі питання виникали у суду чи у слідчого раз чи двічі на рік. На сьогодні ми охопили практично майже всі галузі знань, за якими правоохоронними органами та судами систематично призначаються експертизи.
Разом з тим, варто зазначити, що у нас запроваджується такий новий вид експертизи як дослідження телекомунікаційних систем. Крім того, зараз розвивається направлення з дослідження комп’ютерної техніки та програмних продуктів. Деякі методики вже розроблено і експерти працюють за ними. Решта методик знаходиться у процесі розробки.
У теперішній час в наших установах розвивається експертиза встановленя віку абсолютної давності, віку написання документів. Не можна сказати, що це новий вид. Він був розроблений наприкінці радянських часів. Та у наукових установах не було відповідного обладнання, яке дуже дороге. Наприклад, хроматомасспектрометр коштує мільйон двісті гривень. Але ми купили таке обладнання для Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. І таке дослідження буде проводитися дуже широко. Уже проведено більше 50 експертиз. А що таке встановлення абсолютної давності написання тексту – це підписи у додаткових умовах до угод, зокрема вирішення питання чи підписані ці додаткові угоди на дату їх підписання чи два роки чи два тижні тому? А це дуже серйозні запитання, які виникають у судах. Крім того, на сьогодні дуже багато підробляється документів, сканується підписів. Такі дослідження потребують сучасного обладнання та застосування нових методик, які б дозволяли досліджувати документи, що виготовлені на нових технічних пристроях.
Ми перша країна у світі, яка започаткувала Реєстр атестованих методик проведення судових експертиз. Тому що у нас багато працює експертів і кожен з них повинен застосовувати одні й тіж методичні підходи у вирішенні того чи іншого завдання. Якщо кожен фахівець буде застосовувати різні методики, то у нас буде багато повторних експертиз і ні суддя, ні слідчий не будуть знати, які з них правильні, науково обґрунтовані, а які ні. І тому підходи експертів в державі у вирішенні того чи іншого завдання повинні бути єдині для всіх експертів. Це дуже серйозний і складний процес, який потребує певного часу – 2-3 роки.
– У 2005 році було затверджено статут Науково-дослідного центру судових експертиз з питань інтелектуальної власності. Які набуті досягнення у роботі установи?
– Інтелектуальна власність - це дуже складний напрям, оскільки там працюють фахівці, які мають мінімум дві - три освіти, а інколи потрібно і чотири. Фахівці з цього напряму повинні обов’язково мати освіту у галузі інтелектуальної власності, а також технічну або економічну та юридичну освіти.
Спочатку роботи Центр займався організаційними питаннями. В першу чергу необхідно було розробити програми підготовки експертів за відповідною спеціальною літературою. Потім набиралися та готувалися відповідні кадри, так їх потрібно було підготувати, атестувати за відповідними експертними спеціальностями, тобто присвоїти кваліфікацію судового експерта. В установі було зібрано найкваліфкованих фахівців. Потім постало питання щодо розроблення наукових методики та методичних рекомендацій з проведення таких видів експертиз. Зараз у нас в Реєстрі методик проведення судових експертиз налічується чотири методики з дослідження питань інтелектуальної власності. У цьому році буде закінчено ще дві методики. Багато вийшло рекомендацій, підготовлено посібник щодо експертиз з питань інтелектуальної власності.
Проте, на сьогодні існує ще дуже багато проблем, пов’язаних з діяльністю Центру. Наприклад, немає належного приміщення. На жаль, у теперішній час немає можливості виділити з державного бюджету відповідні кошти на придбання приміщення.
Крім того, дуже бракує спеціалістів з інтелектуальної власності, які мали б декілька вищих освіт. Незважаючи на те, що основний кадровий склад є, та цього дуже замало, оскільки для того щоб зацікавити таких фахівців їм потрібно запропонувати належну заробітну плату. Я не можу сказати, що у експертів низька зарплата. Вона середня, десь на рівні спеціалістів управлінь юстиції. Але ми працюємо і у цьому напрямі.
Але все ж є у нас зрушення у питанні забезпечення будівлями науково-дослідних установ. Так, 15 років ми добивалися приміщення для Львівського науково-дослідного інституту. І нарешті наприкінці минулого року це питання було вирішено. Забезпечено належним приміщенням Кіровоградське відділення Одеського інституту, яке взагалі передано у власність Мін’юсту. Також вирішено питання з приміщенням Миколаївського відділення Одеського інституту, Луганського відділення Донецького інституту і Волинського відділення Львівського інституту. Належним приміщенням забезпечено Київський інститут.
– Чи є тенденція до збільшення проведення експертиз Центром?
– Ні, на жаль, у нас тенденція до зменшення. Але для зміни ситуації потрібно працювати над організаційними питаннями. Адже на сьогодні не налагоджена належним чином співпраця Центру з господарськими судами і правоохоронними органами. Мабуть фахівці більше приділяли увагу створенню методик. І зазначене питання залишилося не доопрацьоване. Тому необхідно співпрацювати, рекламувати, які питання вирішує цей вид експертизи, можливості Центру. Така склалася практика, що господарські суди призначають цей вид експертизи Науково-дослідному інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України. Але він не є державною спеціалізованою установою і не належить до суб’єктів судової експертної діяльності, передбачених статтею 7 Закону України «Про судову експертизу». Там працюють атестовані фахівці, але судді призначають дослідження Інституту. Однак ми атестовуємо судових експертів, а не Інститут. І тому призначати судову експертизу потрібно саме судовим експертам, а не директору цієї установи.
З метою вирішення цього питання потрібно проводити семінари, конференції, щоб доводити інформацію суддям. Потрібна здорова конкуренція. Та хочу підкреслити, що ті фахівці, які працювали над розробкою методик, мають більше науково-практичного досвіду, щоб належним чином аргументувати свій висновок та запобігти в подальшому призначення повторної експертизи.
– Останнім часом відбулися зміни в керівництві низки НДІ. Що Ви очікуєте від новопризначень?
– Я вважаю, що будь-які зміни без успадкування набутих досягнень йдуть не на користь роботі установи. У нас в установах були керівники, які дуже багато часу свого життя віддали керівництву цими установами. Мені хочеться дуже теплими словами згадати директора Харківського інституту Цимбала Михайла Леонідовича. Хочеться сказати хороші слова і про інших директорів. Але йде час. Повинна бути зміна кадрів. Їх треба готувати. Однак складно знайти хорошого керівника, організатора, менеджера і одночасно судового експерта, який мав би декілька експертних спеціальностей. А наші директори мають чотири, п’ять спеціальностей. Тобто, це ті фахівці, які можуть взяти будь-яку експертизу і проаналізувати повноту та об’єктивність висновку. Тож такого фахівця треба виховувати. А це тривалий і дуже складний процес.
– Чи всі експертизи можуть проводити приватні експерти?
– Ні. Приватні експерти можуть проводити всі експертизи, крім криміналістичних. Їх відповідно до законодавства проводять лише державні спеціалізовані установи.
Загалом можна сказати, що приватні експерти беруть на себе 40% від загальної щорічної кількості експертиз. Особливо це стосується таких експертиз, як: економічні, товарознавчі, автотоварознавчі, автотехнічні, експертизи з інтелектуальної власності. Адже експерти Мін’юсту й інших експертних установ не могли б справитися з таким великим обсягом роботи, який існує сьогодні.
– У Росії до державного реєстру ввели нову спеціальність для фахівців з вищою освітою – «судова експертиза». Чи не планується таке нововведення в Україні?
– У нас це не планується, втім окремі ВНЗ вже починають запроваджувати курс судової експертизи та готувати експертів (зокрема, Академія внутрішніх справ).Але одразу допустити такого експерта до роботи, без практики, неможливо. Адже від висновку судового експерта залежить доля людини.
Більше того, чи буде у «вишах» відповідне криміналістичне обладнання з багатьох напрямів експертизи, за допомогою якого можна буде навчати експертів? Думаю, що однієї теорії тут замало. Це не дуже правильний підхід.
На юридичних факультетах вивчають курс криміналістики і судової експертизи, у межах якого студенти набувають теоретичних знань. Було б доцільніше, якби юридичні ВНЗ співпрацювали з нашими експертними установами. Зокрема, проводили семінарські заняття на базі лабораторій інститутів, щоб показати, як відбувається дослідження на практиці.
– Чи позначилася судова реформа на діяльності судових експертів? Як саме?
– Судова реформа відбулася не так уже й давно. Поки не можна сказати, що вона запрацювала на повну. Але слід зазначити, що строки проведення судових експертиз стали жорсткішими. Та це, мабуть, залежить від самих суддів і методичної роботи з ними.
Крім того, покращилася підготовка матеріалів під час призначення експертиз, хоча й не у всіх областях країни. Це дуже добре, адже від якості підготовки матеріалів, направлених на експертизу, залежать строки її проведення. Маючи всі необхідні матеріали, судовий експерт може повноцінно працювати, аби дати повний і об’єктивний висновок. А в разі неналежного оформлення матеріалів експерту доводиться писати клопотання. Щоб задовольнити його, суддя повинен знову зібрати сторони і запропонувати їм повторно подати матеріали, які визначив експерт.
Інколи питання, відповіді на які має дати експертиза, формулюють некоректно. Зокрема, сторони ставлять правові питання, вирішення яких належить до компетенції суду.
– Чи вносили ви пропозиції до проекту Кримінального процесуального кодексу України, що стосувалися роботи судових експертів?
– Так, ми надали пропозиції до проекту КПКУ. Запропонували декілька варіантів, які перебували на опрацюванні в Мін’юсті. І зараз співпрацюємо з народними депутатами у цьому напрямі. На мій погляд, найкраще порядок призначення експертиз, завдання судових експертів і вимоги до них прописано у Цивільному процесуальному кодексі України. Деякі позитивні зміни внесено до ст. 48 Господарського процесуального кодексу України. І якщо у проекті КПКУ всі статті буде прописано так само повно, як у ЦПКУ, це буде дуже добре.
– Чи незалежний український судовий експерт?
– Судовий експерт має всі підстави бути незалежним. Його незалежність забезпечує законодавство України. Зокрема, Закон «Про судову експертизу» визначає, що незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються процесуальним порядком призначення судового експерта, забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи, а також існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів дізнання, досудового та судового слідства. Крім того, судовий експерт несе кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків.
Але не можна відповідати за кожного. Усе залежить від людини, її моральних та людських якостей, виховання, врешті-решт від її совісті та порядності.
– Чи існують перепони в роботі судових експертів?
– Для нормальної роботи судових експертів необхідне сучасне криміналістичне обладнання, яке виробляється в більшості країнах Європи. А коштує воно інколи до мільйона доларів. Це єдина серйозна проблема. Якщо матимемо таке обладнання, скоротяться строки проведення судових експертиз, покращиться їхня якість. Тому що багато експертів застосовують ще дідівські методи. Але судовим експертам потрібно віддати належне: без будь-якого обладнання вони вишукують методи, щоб зняти нашарування чи сліди і вивчити їх. Наші експерти – це унікальні, ініціативні, масштабно мислячі фахівці з вирішення того чи іншого експертного завдання.
– Скільки фахівців позбавили кваліфікації судового експерта за останні роки і за що саме?
– У першому півріччі 2011 р. було анульовано свідоцтва трьох фахівців, які мали кваліфікацію з правом проведення будівельно-технічних, товарознавчих та економічних експертиз. У 2010 р. було анульовано свідоцтва трьох експертів, які займалися будівельно-технічними експертизами. У 2009 р. свідоцтво було вилучено в одного фахівця у зв’язку з недійсністю диплома про вищу освіту.
Фахівців позбавляють права займатися експертною діяльністю за грубі порушення чинного законодавства. Наприклад, коли експерт знав, але грубо порушив методику дослідження, що призвело до неправильного результату, вийшов за межі своєї компетенції, перебрав на себе повноваження суду, наприклад встановлював питання вини тощо.
Крім того, у 2011 р. до двох експертів, котрі займалися будівельно-технічними експертизами, застосовано попередження. У 2010 р. такий саме вид дисциплінарного стягнення застосовано до чотирьох фахівців також із будівельно-технічних експертиз та до одного з автотоварознавчих експертиз. У 2009 р. зупинено дію свідоцтв двох фахівців з автотоварознавчих експертиз та двох з економічних і будівельно-технічних експертиз. Ще до трьох експертів з будівельно-технічних експертиз було застосовано попередження.
– Чи співпрацюють українські фахівці зі спеціалістами інших країн? Наскільки ефективно відбувається обмін досвідом?
– Склалася така ситуація, що обмін досвідом відбувається тільки з нашого боку. Тобто саме ми ділимося своїми напрацюваннями з фахівцями інших країн. Адже судова експертиза України найбільш розвинута серед експертних установ країн СНД. Ми перші прийняли Закон «Про судову експертизу», постійно поновлюємо законодавство, що регулює цю сферу діяльності, вносимо зміни. До речі, нині готується проект наказу Мін’юсту щодо кваліфікаційних вимог до судових експертів.
До нас зверталися за методичною допомогою російські, білоруські, азербайджанські експерти. Крім того, ми ділилися досвідом зі спеціалістами з Литви, Китаю.
– Який внесок у діяльність експертів робить Всеукраїнська організація судових експертів «Союз експертів України»?
– Союзекспертів України створений у липні 1997 року. Організація надає методичну та практичну допомогу приватним експертам, організовує лекції, які читають фахівці з науково-дослідних інститутів судових експертиз. У кожному регіоні створені осередки, які виконують саморегулюючу функцію. Експерти перевіряють роботу один одного, рецензують експертизи, надають пропозиції щодо більш аргументованого та правильного написання висновків. Якщо відстежили висновок з помилками, повідомляють Міністерству юстиції. Таким чином, з’являється здорова конкуренція між фахівцями та відбувається взаємна співпраця приватних і державних експертів.
– Що б Ви побажали судовим експертам до професійного свята?
– Запровадивши День судового експерта, держава визнала важливість роботи цієї категорії фахівців. Бажаю всім експертам – як тим, що працюють у державних спеціалізованих установах, так і тим, що самостійно здійснюють судово-експертну діяльність, – висококваліфікованим знавцям своєї справи, унікальним фахівцям усього найкращого, що може дати життя порядним людям, гарного настрою, благополуччя, особистого щастя, успіхів у професійній діяльності та міцного здоров’я!
Олена МЕДВЕДЄВА
(по материалам http://www.minjust.gov.ua)
